Редагування JavaScript

{{Infobox programming language
| name                   = JavaScript
| paradigm               = [[імперативне програмування|імперативна]], елементи [[функційне програмування|функційна]], [[об'єктно-орієнтоване програмування|об'єктно-орієнтована]] ([[прототипне програмування|прототип-орієнтована]])
| year                   = 1995
| logo                   = [[Файл:Unofficial JavaScript logo 2.svg|70px]]
| designer               = [[Брендан Айк]]
| developer              = [[Netscape Communications Corporation]], [[Mozilla Foundation]]
| latest_release_version = ECMAScript 2020<ref>{{cite web |title=Standard ECMA-262 |url=https://www.ecma-international.org/publications/standards/Ecma-262.htm |website=www.ecma-international.org |accessdate=18 січня 2021 |archive-date=18 вересня 2008 |archive-url=https://web.archive.org/web/20080918223821/http://www.ecma-international.org/publications/standards/Ecma-262.htm }} {{ref-en}}</ref>
| latest_release_date    = червень 2020
| latest_preview_version =
| latest_preview_date    = {{start date|2010|7|27}}
| typing                 = [[динамічна типізація|динамічна]], [[качина типізація|качина]]
| implementations        = [[V8 (рушій JavaScript)|V8]], [[SpiderMonkey]], [[Rhino]], [[KJS (KDE)|KJS]], [[Presto (Opera)|Carakan]], [[Chakra (рушій JavaScript)|Chakra (Microsoft)]]
| influenced_by          = [[Scheme]], [[Self (мова програмування)|Self]], [[Java (мова програмування)|Java]], [[C (мова програмування)|C]], [[Python (мова програмування)|Python]]
| influenced             = [[ActionScript]], [[CoffeeScript]], [[Dart (мова програмування)|Dart]], [[JScript|JScript .NET]], [[Objective-J]], [[QML]], [[TypeScript]], [[LiveScript]]
| license                =
| website                =
| wikibooks              = JavaScript
|logo caption            = Unofficial JavaScript logo}}{{Infobox file format
| name                   = 
| icon                   =
| logo                   = 
| screenshot             = 
| caption                = 
| extension              = .js
| mime                   = <code>application/javascript</code><br /><code>text/javascript</code>&nbsp;(застаріла)<ref>{{cite web |url=https://tools.ietf.org/html/rfc4329#section-7.1 |title=RFC 4329 |publisher=tools.ietf.org |accessdate=21 грудня 2015 |archive-date=27 травня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190527135427/https://tools.ietf.org/html/rfc4329#section-7.1 }}</ref>
| type code              =
| uniform type           = com.netscape.javascript-source<ref>{{cite web
 |publisher    = Apple Inc.
 |url          = http://developer.apple.com/mac/library/documentation/Miscellaneous/Reference/UTIRef/Articles/System-DeclaredUniformTypeIdentifiers.html
 |title        = System-Declared Uniform Type Identifiers
 |work         = Mac OS X Reference Library
 |accessdate   = 2010-03-05
 |archive-date = 25 грудня 2018
 |archive-url  = https://web.archive.org/web/20181225073417/https://developer.apple.com/library/archive/
}}</ref>
| magic                  =
| owner                  =
| released               =
| latest release version =
| latest release date    =
| genre                  = [[текстовий файл]]
| container for          =
| contained by           =
| extended from          =
| extended to            =
| standard               =
| url                    =
| width                  = 200px
}}
{{distinguish|Java}}{{distinguish|JScript||4=}}
'''JavaScript''' ('''JS''')&nbsp;— динамічна, [[Об'єктно-орієнтоване програмування|об'єктно-орієнтована]]<ref name="ECMA-262">{{cite web |url=http://www.ecma-international.org/publications/files/ECMA-ST/ECMA-262.pdf |title=ECMAScript Language Specification |accessdate=20 серпня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150412040502/http://www.ecma-international.org/publications/files/ECMA-ST/ECMA-262.pdf |archivedate=12 квітня 2015 |deadurl=yes }}</ref> [[прототипне програмування|прототипна]] [[мова програмування]]. Реалізація стандарту [[ECMAScript]]. Найчастіше використовується для створення сценаріїв [[Вебсторінка|вебсторінок]], що надає можливість на боці [[Клієнт-серверна архітектура|клієнта]] (пристрої кінцевого користувача) взаємодіяти з користувачем, керувати [[Браузер|браузером]], [[AJAX|асинхронно]] обмінюватися даними з [[Клієнт-серверна архітектура|сервером]], змінювати [[Об'єктна модель документа|структуру]] та [[Вебдизайн|зовнішній вигляд]] вебсторінки.
 
JavaScript класифікують як прототипну (підмножина [[Об'єктно-орієнтоване програмування|об'єктно-орієнтованої]]), [[Скриптова мова|скриптову мову]] програмування з динамічною типізацією. Окрім прототипної, JavaScript також частково підтримує інші [[Парадигма програмування|парадигми програмування]] ([[Імперативне програмування|імперативну]] та частково [[Функційне програмування|функційну]]) і деякі відповідні архітектурні властивості, зокрема: [[Система типізації|динамічна]] та слабка [[Система типізації|типізація]], автоматичне керування пам'яттю, прототипне [[Наслідування (програмування)|наслідування]], [[Підпрограма|функції]] як [[Об'єкт першого класу|об'єкти першого класу]].

== Застосування ==
Мова JavaScript використовується для:
* написання сценаріїв [[Вебсторінка|вебсторінок]] для надання їм інтерактивності
* створення [[Односторінковий застосунок|односторінкових]] та [[Поступовий вебзастосунок|прогресивних]] [[вебзастосунок|вебзастосунків]] ([[React]], [[AngularJS]], [[Vue.js]])
* [[програмування]] на боці сервера ([[Node.js]] ([[Express.js]]))
* стаціонарних [[застосунок|застосунків]] ([[Electron]]<ref>[https://www.electronjs.org Electron]</ref>, NW.js<ref>[https://nwjs.io NW.js]</ref>)
* мобільних застосунків (React Native<ref>[https://reactnative.dev React Native]</ref>, Cordova<ref>[https://cordova.apache.org Cordova]</ref>)
* сценаріїв в прикладних [[Комп'ютерна програма|програмах]] (наприклад, в програмах зі складу [[Adobe Creative Suite]] чи [[JMeter|Apache JMeter]])
* всередині [[PDF]]-документів тощо.
Попри схожість назв, мови [[Java]] та JavaScript є двома різними мовами, що мають відмінну [[Семантика мов програмування|семантику]], хоча й мають схожі риси в [[стандартна бібліотека|стандартних бібліотеках]] та правилах іменування. [[Синтаксичний аналіз|Синтаксис]] обох мов отриманий «у спадок» від мови [[C (мова програмування)|С]], але семантика та дизайн JavaScript є результатом впливу мов [[Self (мова програмування)|Self]] та [[Scheme]]<ref>{{cite web|title=ECMAScript Language Overview|url=http://www.ecmascript.org/es4/spec/overview.pdf|format=PDF|page=4|date=2007-10-23|accessdate=2009-05-03|archiveurl=https://www.webcitation.org/5rBiWD4P6?url=http://www.ecmascript.org/es4/spec/overview.pdf|archivedate=2010-07-13|deadurl=yes}}</ref>.

== Історія ==

=== Поява в Netscape ===
1995 року компанія [[Netscape Communications|Netscape]] поставила завдання вбудувати мову програмування [[Scheme]] чи «якусь схожу» в [[браузер]] [[Netscape Navigator|Netscape]]. Для цього був запрошений [[Брендан Айк]], [[Сполучені Штати Америки|американський]] розробник, що спеціалізувався на [[Системне програмування|системному програмуванні]]. Також, для прискорення розробки, Netscape почали співробітництво з компанією [[Sun Microsystems]].

З часом, концепція розроблюваної мови програмування була розширена до можливості використання безпосередньо в [[HTML]]-коді [[Вебсторінка|сторінки]]. Компанії мали на меті створити мову, що могла зв'язати різні частини вебсайтів: зображень, [[Аплет|Java-аплетів]], [[Об'єктна модель документа|об'єктної моделі документа]]. Ця мова повинна була стати зручною для вебдизайнерів та некваліфікованих програмістів. Робочою назвою нової мови була Mocha, яка була змінена на LiveScript в перших двох [[бета-версія]]х браузера Netscape 2.0. А дещо пізніше, користуючись популярністю бренду Java, LiveScript був перейменований на JavaScript і третя бета-версія (2.0B3) [[Netscape Navigator|Netscape 2.0]] вже вийшла з сучасною назвою<ref>[https://web.archive.org/web/20070916144913/http://wp.netscape.com/newsref/pr/newsrelease67.html Press release announcing JavaScript], «Netscape and Sun announce Javascript», PR Newswire, December 4, 1995</ref><ref name="techvision">{{cite web |archiveurl=https://web.archive.org/web/20080208124612/http://wp.netscape.com/comprod/columns/techvision/innovators_be.html |archivedate=2008-02-08 |title=TechVision: Innovators of the Net: Brendan Eich and JavaScript |publisher=Web.archive.org |url=http://wp.netscape.com/comprod/columns/techvision/innovators_be.html }}</ref>. Для цього була придбана відповідна ліцензія у компанії [[Sun Microsystems]], що володіла [[бренд]]ом [[Java]].

1992 року компанією Nombas була розроблена скриптова мова програмування [[Cmm]] ({{lang-en|С-minus-minus}}, гра слів навколо мови [[C++|С++]]), яка пізніше була перейменована на ScriptEase та могла вбудовуватися в вебсторінки. Існує хибна думка, що JavaScript створено під впливом Cmm. Насправді Брендан Айк ніколи не чув про Cmm до того, як він створив LiveScript<ref>{{cite web|url=http://www.quora.com/Brent-Noorda/answers/ECMA |title=Brent Noorda's Answers on ECMA |publisher=Quora |accessdate=2014-04-13}}</ref>. Пізніше, Nombas зупинили розробку Cmm та почали використовувати JavaScript, а згодом брали участь у групі зі [[Стандартизація|стандартизації]] JavaScript.

=== Стандартизація ===
У листопаді 1996 року [[Netscape Communications|Netscape]] заявила, що відправила JavaScript в організацію [[Ecma International|ECMA]] для розгляду мови як промислового [[Стандартне відхилення|стандарту]]. У результаті подальшої роботи з'явилась стандартизована мова з назвою [[ECMAScript]]. У червні 1997 року, ECMA опублікувала першу редакцію специфікації [[ECMAScript|ECMA-262]]. Рік по тому, у червні 1998 року, щоб адаптувати специфікацію до стандарту ISO/IEC-16262, були внесені деякі зміни і випущена друга редакція. Третя редакція побачила світ у грудні 1999 року<ref>{{cite web |url=http://www.ecma-international.org/publications/files/ECMA-ST/Ecma-262.pdf |title=ECMAScript 3rd Edition specification |format=PDF |accessdate=2013-05-26 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150412040502/http://www.ecma-international.org/publications/files/ECMA-ST/ECMA-262.pdf |archivedate=2015-04-12 |deadurl=yes }}</ref>.

Четверта версія стандарту ECMAScript так і не була закінчена і четверта редакція не вийшла<ref>{{cite web |url=http://www.ecmascript.org/docs.php |title=Documentation |publisher=ECMAScript |accessdate=2014-04-13 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110426141932/http://www.ecmascript.org/docs.php |archivedate=2011-04-26 |deadurl=yes }}</ref>. Тим не менш, п'ята редакція з'явилася в грудні 2009 року.

У червні 2015 року<ref name=":0">{{Cite news|url=https://tproger.ru/translations/wtf-is-ecmascript/|title=ES6, ES8, ES2017: что такое ECMAScript и чем это отличается от JavaScript|date=2017-09-07|language=ru-RU|work=Tproger|accessdate=2017-10-08|archive-date=8 жовтня 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20171008181237/https://tproger.ru/translations/wtf-is-ecmascript/}}</ref> вийшла шоста версія, починаючи з якої комітет [[ECMAScript]] ухвалив рішення перейти на щорічні оновлення і нова версія отримала назву ES2015. Вона отримала цілу низку нововведень, серед яких: об'єкт Promise для зручного асинхронного виконування коду, деструктуруюче [[Оператор присвоювання|присвоювання]], стрілочні функції, функції-генератори, шаблонні рядки, оператори оголошення змінних let та const тощо.

Версія ES2016 вийшла у червні 2016 року<ref name=":0" />, серед нововведень оператор піднесення до степеня ** та метод Array.prototype.includes, який перевіряє, чи міститься переданий аргумент в масиві.

Версія ES2017, що вийшла в червні 2017 року<ref name=":0" />, додала можливість використання асихронних функцій, «висячих» ком в параметрах функцій, об'єкт Atomics, декількох нових методів для роботи з рядками.

Версія ES2018 вийшла у червні 2018 року<ref>{{Cite web|title=JavaScript ES2018 Features With Examples|url=https://medium.com/better-programming/javascript-es2018-features-with-examples-30fda8ac50fa|website=Medium|date=2020-01-28|accessdate=2021-01-18|language=en|first=Carlos|last=Caballero|archive-date=22 січня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210122030037/https://medium.com/better-programming/javascript-es2018-features-with-examples-30fda8ac50fa}}</ref>, додала можливість здійснювати асинхронні [[Ітерація|ітерації]], оператор Spread (…) для роботи з об'єктами та масивами, декілька нових можливостей для [[Регулярний вираз|регулярних виразів]], метод Promise.prototype.finally, який спрацьовує по отриманню Promise'ом статусу «виконаний».

Версія ES2019 вийшла у червні 2019 року<ref>{{Cite web|title=Twelve ES10 Features in Twelve Simple Examples|url=https://medium.com/better-programming/twelve-es10-features-in-twelve-simple-examples-6e8cc109f3d3|website=Medium|date=2020-01-28|accessdate=2021-01-18|language=en|first=Carlos|last=Caballero|archive-date=24 січня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210124025139/https://medium.com/better-programming/twelve-es10-features-in-twelve-simple-examples-6e8cc109f3d3}}</ref>, серед нововведень: новий [[тип даних]] Symbol, нові методи для роботи з рядками та масивами, перетворення об'єктів в масиви і навпаки за допомогою Entries.

Актуальною на даний момент є версія ES2020, що вийшла у червні 2020 року<ref>{{Cite web|title=JavaScript ES2020 Features With Simple Examples|url=https://medium.com/better-programming/javascript-es2020-features-with-simple-examples-d301dbef2c37|website=Medium|date=2020-01-28|accessdate=2021-01-18|language=en|first=Carlos|last=Caballero|archive-date=24 січня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210124025235/https://medium.com/better-programming/javascript-es2020-features-with-simple-examples-d301dbef2c37}}</ref>. Вона додала до мови новий тип даних BigInt, оператор ?? для перевірки на null та undefined, можливість використання опціональних значень в об'єкті, динамічні імпорти, об'єкт globalThis, методи String.prototype.matchAll для пошуку у рядку за допомогою регулярних виразів та Promise.allSettled для спрацювання після виконання усіх Promise'ів.

=== Актуальний стан ===
JavaScript, наразі, є однією з найпопулярніших мов програмування в [[інтернет]]і<ref>{{Cite news|url=https://habrahabr.ru/post/310262/|title=15 самых популярных языков программирования по версии GitHub|language=ru-RU|accessdate=2017-10-08|archive-date=8 жовтня 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20171008181131/https://habrahabr.ru/post/310262/}}</ref>. В перші роки існування, більшість професійних програмістів скептично ставилися до мови, [[цільова аудиторія]] якої складалася з програмістів-аматорів<ref>{{cite web |url=http://www.crockford.com/javascript/javascript.html |title=JavaScript: The World's Most Misunderstood Programming Language |publisher=Crockford.com |accessdate=2009-05-19 |archive-date=7 грудня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20201207223150/http://www.crockford.com/javascript/javascript.html }}</ref>. Поява [[AJAX]] змінила ситуацію та звернула увагу професійної спільноти до мови, а її подальші модифікації за стандартами ES6+ внесли багато корисних можливостей, яких не вистачало для ефективного програмування. В результаті, були розроблені та покращені багато практик використання JavaScript (зокрема, [[Тестування програмного забезпечення|тестування]] та [[Налагодження програм|налагодження]]), створені бібліотеки та [[Програмний каркас|фреймворки]], поширилося використання JavaScript поза браузером.

В 2023 році, у категорії найпопулярніших мов програмування серед IT-спеціалістів згідно рейтингу [[IEEE Spectrum]], який охоплював 59 мов програмування, топ-5 виглядав так: Python, Java, C++, C, JavaScript<ref>[https://speka.media/ieee-spectrum-opublikuvala-reiting-naipopulyarnisix-mov-programuvannya-2023-roku-pn3l49 IEEE Spectrum опублікувала рейтинг найпопулярніших мов програмування 2023 року. // Автор: Артем Житкевич. 30.08.2023]</ref>.

== Опис ==
JavaScript має низку властивостей [[Об'єктно-орієнтоване програмування|об'єктно-орієнтованої мови]], але завдяки концепції прототипів підтримка об'єктів в ній відрізняється від традиційних мов [[Об'єктно-орієнтоване програмування|ООП]]. Крім того, JavaScript має кілька властивостей, притаманних [[Функційне програмування|функціональним мовам]],&nbsp;— функції як [[Об'єкт першого класу|об'єкти першого класу]], об'єкти як списки, [[Каррінг (інформатика)|каррінг]], [[Анонімна функція|анонімні функції]], [[Замикання (програмування)|замикання]] (closures)&nbsp;— що додає мові додаткову гнучкість.

JavaScript має C-подібний синтаксис, але в порівнянні з мовою [[C (мова програмування)|C]] має такі корінні відмінності:
* об'єкти, з можливістю [[Інтроспекція (програмування)|інтроспекції]] і динамічної зміни типу через механізм [[Прототипне програмування|прототипів]]
* функції як об'єкти першого класу
* [[обробка винятків]]
* автоматичне приведення типів
* автоматичне [[збирання сміття]]
* анонімні та стрілочні функції

JavaScript містить декілька десятків вбудованих об'єктів<ref>{{Cite web|title=Standard built-in objects - JavaScript - MDN|url=https://developer.mozilla.org/en-US/docs/Web/JavaScript/Reference/Global_Objects|website=developer.mozilla.org|accessdate=2021-01-18|archive-date=19 січня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210119075018/https://developer.mozilla.org/en-US/docs/Web/JavaScript/Reference/Global_Objects}}</ref>, які поділяються на групи: фундаментальні (Object, Function, Boolean, Symbol), помилки (група об'єктів Error), числа та дати (Number, BigInt, Math Date), текстові (String, RegExp), індексовані (група об'єктів Array), ключові (Map, Set, WeakMap, WeakSet), для роботи з структурованими даними (ArrayBuffer, Atomics, DataView, JSON), абстрактні (Promise, Generator), рефлекційні (Reflect, Proxy), групи Intl та WebAssembly. Крім того, JavaScript містить набір вбудованих операцій, що керують логікою виконання програм. Синтаксис JavaScript в основному відповідає синтаксису мови [[Java]] (тобто, зрештою, успадкований від C), але спрощений у порівнянні з ним, щоб зробити мову сценаріїв легкою для вивчення. Так, наприклад, декларація змінної не містить її типу, властивості також не мають типів, а декларація функції може знаходитися в тексті програми після неї.

Семантика мови схожа з мовою [[Self (мова програмування)|Self]].

Приклад оголошення і використання класу в JavaScript:
<syntaxhighlight lang="javascript">
class MyClass {
  constructor() {
    this.myValue1 = 1;
    this.myValue2 = 2;
  }
}

const mc = new MyClass();
mc.myValue1 = mc.myValue2 * 2;
</syntaxhighlight>
Одна з популярних технологій, що дозволила зробити сторінки динамічнішими і забезпечити нові можливості&nbsp;— це динамічне завантаження і вставка даних в документ, що отримала назву [[AJAX]].

== Використання в HTML ==
При використанні в рамках технології [[DHTML]] JavaScript код включається в [[HTML]]-код сторінки і виконується [[інтерпретатор]]ом, вбудованим в [[браузер]]. Код JavaScript вставляється в теги <code><nowiki><script></nowiki></code><code><nowiki></script></nowiki></code> , хоча в більшості браузерів мова сценаріїв за умовчанням саме JavaScript.

Скрипт, що виводить модальне вікно з класичним написом «Hello, World!» усередині браузера:
<syntaxhighlight lang=html4strict>
<script>
  alert("Hello, World!");
</script>
</syntaxhighlight>

Є ще одна можливість підключення JavaScript&nbsp;— написати скрипт окремим файлом, та підключити його за допомогою конструкції:
<syntaxhighlight lang="html4strict">
<script src="шлях/до/файлу/зі/скриптом.js"></script>
</syntaxhighlight>

Браузери, які дотримуються концепції інтеграції JavaScript в існуючі системи, підтримують включення скрипту, наприклад, у значення атрибуту події:
<syntaxhighlight lang=html4strict>
 <a href="delete.php" onclick="return confirm('Ви впевнені?');">Видалити</a>
</syntaxhighlight>
Після натискання на посилання, функція confirm() викликає модальне вікно з написом «Ви впевнені?», а return false блокує перехід за посиланням. Цей код працюватиме тільки якщо в браузері вбудована та ввімкнена підтримка JavaScript, інакше перехід за посиланням відбудеться без попередження.

=== Асинхронні скрипти: defer/async ===
Атрибути <code>async</code> і <code>defer</code> використовуються для ввімкнення асинхронного порядку завантаження скриптів.

==== Атрибут async ====
Підтримується всіма браузерами, крім [[Internet Explorer 9|IE9]]-. Скрипт виконується асинхронно. Тобто, елемент {{code|lang=html|code=<script async src = "...">}} , виконується в момент його отримання браузером.

==== Атрибут defer ====
Підтримується всіма браузерами, включно з найстаршими версіями [[Internet Explorer|IE]]. Скрипт також виконується асинхронно, не змушує чекати сторінку, але є дві відмінності від <code>async</code>.

Перша&nbsp;— браузер гарантує, що відносний порядок скриптів з <code>defer</code> буде збережений.

Тобто, в такому коді (з async) першим працюватиме той скрипт, котрий швидше завантажиться.

<syntaxhighlight lang=html>
<script src="1.js" async></script>
<script src="2.js" async></script>
</syntaxhighlight>

А в такому коді (з defer) першим спрацює завжди '''1.js''', а скрипт '''2.js''', навіть якщо завантажився раніше, буде його чекати.

<syntaxhighlight lang="html">
<script src="1.js" defer></script>
<script src="2.js" defer></script>
</syntaxhighlight>

Тому атрибут <code>defer</code>використовують в тих випадках, коли другий скрипт '''2.js''' залежить від першого '''1.js''', наприклад&nbsp;— використовує щось, описане першим скриптом.

Друга відмінність&nbsp;— скрипт з <code>defer</code> спрацює, коли весь HTML-документ буде оброблений браузером.

Наприклад, якщо документ досить великий…

<syntaxhighlight lang="html">
<script src="async.js" async></script>
<script src="defer.js" defer></script> 
</syntaxhighlight>

…то скрипт '''async.js''' виконається, щойно завантажиться, можливо, до того, як весь документ готовий. А '''defer.js''' почекає готовності всього документа.

Це буває зручно, коли ми в скрипті хочемо працювати з документом, і повинні бути впевнені, що він цілком отриманий.

== Типізація ==
Оскільки JavaScript є [[Інтерпретована мова програмування|інтерпретованою мовою програмування]], без строгої типізації, і може виконуватися в різних середовищах, кожне зі своїми власними особливостями сумісності, програміст має бути уважним, і повинен перевіряти, що його код виконується як очікується в широкому переліку можливих конфігурацій. Типізація вважається одною з ключових проблем JavaScript, тому восени 2012 року, компанія [[Microsoft]] презентувала мову програмування [[TypeScript]], що [[Компілятор|компілюється]] в JavaScript та містить декілька важливих для програмістів доповнень, що полегшують розробку.

== Відлагодження ==
При розробці великих і нетривіальних [[вебзастосунок|вебзастосунків]] з використанням JavaScript, критично важливим є доступ до інструментів [[Налагодження програм|відлагодження]]. Оскільки браузери, від різних виробників, дещо відрізняються у поведінці JavaScript і реалізації [[Об'єктна модель документа|Об'єктної моделі документа]], необхідно мати [[Налагоджувач|відлагоджувач]] для кожного браузера, якщо вебзастосунок орієнтовано на нього.

На даний час [[Mozilla Firefox|Firefox]], [[Opera]], [[Google Chrome]], [[Microsoft Edge|Edge]] та [[Safari]] мають зневаджувачі для себе.

Також існують такі корисні інструменти, як:
* [https://eslint.org/ ESLint] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20171007104945/https://eslint.org/ |date=7 жовтня 2017 }}&nbsp;— перевірка якості коду, що сканує JavaScript-програму, шукаючи вади у коді;
* [https://prettier.io/ Prettier] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170913165343/https://prettier.io/ |date=13 вересня 2017 }}&nbsp;— автоматичне форматування коду у коректний вигляд;
* [https://babeljs.io/ Babel] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161115133537/https://babeljs.io/ |date=15 листопада 2016 }}&nbsp;— компілятор JavaScript-коду до старіших версій стандарту [[ECMAScript]], який допомагає розробникам використовувати найновіші можливості мови для оточення, що не встигло реалізувати останній стандарт.
Кожен блок сценарію інтерпретатор розбирає окремо. На вебсторінках, коли треба комбінувати блоки JavaScript та [[HTML]], синтаксичні помилки знайти легше, якщо зберігати функції сценарію в окремому блоці коду, або (ще краще) використовувати багато малих, пов'язаних між собою .js файлів. Таким чином, синтаксична помилка не спричинятиме «падіння» всієї вебсторінки та дозволить сповістити користувача про проблему.

== Див. також ==
{{Columns-list|2|
* [[ActionScript]]&nbsp;— реалізація від [[Adobe Systems|Adobe]] для [[Adobe Flash|Flash]].
* [[WebAssembly]]
* [[Rhino]]&nbsp;— реалізація на [[Java]].
* [[JScript]]&nbsp;— реалізація в [[Internet Explorer]] від [[Microsoft]].
* [[Об'єктна модель документа|DOM]]&nbsp;— об'єктна модель документа.
* [[Firebug]]
* [[AJAX]]
* [[JSON]]
* [[Вебдокументація MDN]]}}

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Посилання ==
{{commonscat}}
* {{cite web |url=https://developer.mozilla.org/uk/docs/Learn/Getting_started_with_the_web/JavaScript_basics |title=Основи JavaScript |author= |date= |website=developer.mozilla.org|publisher=MDN Web Docs |accessdate=28 квітня 2019 |archive-date=3 квітня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190403085329/https://developer.mozilla.org/uk/docs/Learn/Getting_started_with_the_web/JavaScript_basics }}
* [http://www.ecma-international.org/publications/standards/Ecma-262.htm ECMA-262] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20151230125157/http://www.ecma-international.org/publications/standards/Ecma-262.htm |date=30 грудня 2015 }}, ECMAScript Language Specification. {{ref-en}}
* [https://web.archive.org/web/20150412040502/http://www.ecma-international.org/publications/files/ECMA-ST/ECMA-262.pdf Стандарт ECMA-262] {{ref-en}} (третє видання; формат [[PDF]])
* [https://web.archive.org/web/20060901003828/http://www.mozilla.org/js/ JavaScript домашня сторінка], [https://developer.mozilla.org/en/JavaScript/Reference JavaScript довідник] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120720090808/https://developer.mozilla.org/en/JavaScript/Reference |date=20 липня 2012 }} на mozilla.org. {{ref-en}}
* Довідник з JavaScript версії 1.5: [http://developer.mozilla.org/en/docs/Core_JavaScript_1.5_Reference 1.5] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20071213045039/http://developer.mozilla.org/en/docs/Core_JavaScript_1.5_Reference |date=13 грудня 2007 }} {{ref-en}}
* Зміни в нових версіях JavaScript: [http://developer.mozilla.org/en/docs/New_in_JavaScript_1.7 1.7] {{Webarchive|url=https://www.webcitation.org/618ERh6uf?url=https://developer.mozilla.org/en/New_in_JavaScript_1.7 |date=22 серпня 2011 }}, [http://developer.mozilla.org/en/docs/New_in_JavaScript_1.6 1.6] {{Webarchive|url=https://www.webcitation.org/618EQyCRe?url=https://developer.mozilla.org/en/New_in_JavaScript_1.6 |date=22 серпня 2011 }} {{ref-en}}
* [http://msdn.microsoft.com/en-us/library/yek4tbz0%28VS.85%29.aspx JScript] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100831043840/http://msdn.microsoft.com/en-us/library/yek4tbz0(VS.85).aspx |date=31 серпня 2010 }} та [http://msdn.microsoft.com/en-us/library/z688wt03%28VS.71%29.aspx JScript .NET] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100813110639/http://msdn.microsoft.com/en-us/library/z688wt03(VS.71).aspx |date=13 серпня 2010 }} довідники на сайті [http://msdn.microsoft.com/en-us/library/default.aspx MSDN Library] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100611204810/http://msdn.microsoft.com/en-us/library/default.aspx |date=11 червня 2010 }} {{ref-en}}
* [http://www.nakedjavascript.com/ www.nakedjavascript.com] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100323000419/http://www.nakedjavascript.com/ |date=23 березня 2010 }}{{ref-en}}
* [https://developer.mozilla.org/en/JavaScript_shells Mozilla JavaScript shells] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110629112557/https://developer.mozilla.org/en/JavaScript_shells |date=29 червня 2011 }} {{ref-en}}
* [http://www.mozilla.org/rhino/shell.html Mozilla (Rhino engine) JavaScript shell] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110103060950/http://www.mozilla.org/rhino/shell.html |date=3 січня 2011 }} {{ref-en}}
* [http://яваскрипт.укр JavaScript довідка українською] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220424224153/http://www.xn--80adth0aefm3i.xn--j1amh/ |date=24 квітня 2022 }}
* [https://uk.javascript.info/ Сучасний підручник з JavaScript]

{{нормативний контроль}}
{{JavaScript}}
{{Мови програмування}}
{{Вебоглядачі|fsp}}
{{Compu-prog-stub}}

[[Категорія:JavaScript| ]]
[[Категорія:Функційні мови програмування]]
[[Категорія:Скриптові мови]]
[[Категорія:Статті з прикладами коду мовою HTML]]
[[Категорія:Статті з прикладами коду мовою JavaScript]]