Країни-господарки чемпіонатів світу з футболу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зеленим кольором позначені країни, що приймали ЧС один раз, салатним — двічі

Країни-господарки чемпіонатів світу з футболу вибираються за кілька років до початку тієї чи іншої світової першості на спеціальній нараді Виконавчого комітету ФІФА. Шляхом таємного голосування обирається країна-господарка чемпіонату світу, яка і прийме всі матчі майбутнього турніру.

Після вибору футбольна асоціація країни, що перемогла і уряд дають гарантії будівлі всіх необхідних спортивних об'єктів: стадіонів, готелів, аеропортів і т. д. Національна збірна автоматично потрапляє у фінальну частину і, таким чином, звільняється від матчів відбіркового турніру (починаючи з 1938 року).

Список країн-господарок[ред. | ред. код]

Рік Країна-господарка Частина світу Переможець чемпіонату
1930 Уругвай Уругвай Південна Америка Уругвай Уругвай
1934 Італія Італія Європа Італія Італія
1938 Франція Франція Європа Італія Італія
1942 Відмінений через Другу світову війну
1946 Відмінений через Другу світову війну
1950 Бразилія Бразилія Південна Америка Уругвай Уругвай
1954 Швейцарія Швейцарія Європа ФРН ФРН
1958 Швеція Швеція Європа Бразилія Бразилія
1962 Чилі Чилі Південна Америка Бразилія Бразилія
1966 Англія Англія Європа Англія Англія
1970 Мексика Мексика Північна Америка Бразилія Бразилія
1974  ФРН Європа ФРН ФРН
1978 Аргентина Аргентина Південна Америка Аргентина Аргентина
1982 Іспанія Іспанія Європа Італія Італія
1986 Мексика Мексика Північна Америка Аргентина Аргентина
1990 Італія Італія Європа ФРН ФРН
1994 США США Північна Америка Бразилія Бразилія
1998 Франція Франція Європа Франція Франція
2002 Південна Корея Південна Корея / Японія Японія Азія Бразилія Бразилія
2006 Німеччина Німеччина Європа Італія Італія
2010 ПАР ПАР Африка Іспанія Іспанія
2014 Бразилія Бразилія Південна Америка Німеччина Німеччина
2018 Росія Росія Європа/Азія Франція Франція
2022 Катар Катар Азія Аргентина Аргентина
2026 Канада Канада, США США, Мексика Мексика Північна Америка

Результати голосувань[ред. | ред. код]

Чемпіонат світу 1930[ред. | ред. код]

Заявки:

Шість країн подали заявки на проведення першого чемпіонату світу. Перед тим, як почалося офіційне голосування Конгресу ФІФА, всі кандидатури європейських країн несподівано були зняті. Спочатку відмовилися Нідерланди та Угорщина, потім Швеція відмовилася на користь Італії, а Італія та Іспанія відмовилися потім від своїх заявок, залишивши з кандидатів тільки Уругвай. 18 травня 1929 в Барселоні Конгрес ФІФА оголосив про одноголосне присудження Уругваю права на проведення першого чемпіонату світу.

Результат:

  1. Уругвай Уругвай
  2. Італія Італія відмовилась
  3. Іспанія Іспанія відмовилась
  4. Швеція Швеція відмовилась
  5. Нідерланди Нідерланди відмовились
  6. Угорщина Угорщина відмовилась

Чемпіонат світу 1934[ред. | ред. код]

Заявки:

До початку голосування відмовилася від заявки Швеція, залишивши тільки одного кандидата на Кубок світу - Італію. Рішення про проведення другого чемпіонату світу було підтверджено спочатку в Стокгольмі, а потім в Цюриху 14 травня 1932. Італія офіційно отримала документи, що підтверджують її право на проведення турніру, 9 жовтня 1932 році.

Результат:

  1. Італія Італія
  2. Швеція Швеція відмовилась

Чемпіонат світу 1938[ред. | ред. код]

Заявки:

Цього разу жоден кандидат не відмовився від боротьби за третій чемпіонат світу. На Конгресі ФІФА, який проходив у Берліні 13 серпня 1936, було прийнято рішення віддати чемпіонат світу 1938 року Франції, яка набрала понад 50% голосів. Німеччина ж, незважаючи на те, що Конгрес проходив в її столиці, не отримала жодного голосу.

Результат:

  1. Франція Франція, 19 голосів
  2. Аргентина Аргентина, 4 голоси
  3. Німеччина Німеччина, 0 голосів

Чемпіонат світу 1942[ред. | ред. код]

Заявки: 

Заявки встигли подати Бразилія та Німеччина, однак Друга світова війна змусила скасувати вибори господарів чемпіонату світу. Рішення так і не було прийнято, незважаючи на те, що ФІФА виключила Німеччину з кандидатів.

Чемпіонат світу 1950[ред. | ред. код]

Заявка:

Після закінчення Другої світової війни економіка всіх країн Європи була в руїнах, а єдиною країною, здатною прийняти четвертий ЧС, могла бути Бразилія. Чемпіонат світу було вирішено спочатку провести в 1949 році, але потім його перенесли на 1950. Бразилії право на проведення чемпіонату світу 1950 року офіційно було передано 26 липня 1946 на Конгресі ФІФА в місті Люксембурзі, тоді ж і було прийнято рішення перенести ЧС на 1950.

Чемпіонат світу 1954[ред. | ред. код]

Заявка: 

Ще не всі країни відновили свою економіку та інфраструктуру після війни. Швейцарія зберігала нейтралітет і не понесла будь-яких відчутних втрат у війні, що давало їй шанси на проведення п'ятого світового турніру. Отримала вона право на п'ятий чемпіонат світу 27 липня 1946, на наступний день після передачі прав на ЧС-1950 Бразилії. Того ж дня знову було прийнято рішення перенести ЧС з 1953 на 1954 роки. Опонентів у швейцарців не було.

Чемпіонат світу 1958[ред. | ред. код]

Заявка: 

Втретє поспіль за чемпіонат світу, шостий за рахунком, боролася тільки одна країна: цього разу Швеція, яка також зберігала нейтралітет у Другій світовій війні. У Ріо-де-Жанейро 23 червня 1950 Конгрес ФІФА офіційно передав право Швеції на проведення чемпіонату світу.

Чемпіонат світу 1962[ред. | ред. код]

Заявки:

Вперше після Другої світової війни Західна Німеччина, яку вже відновили в правах члена ФІФА, подавала заявку на чемпіонат світу, однак ще до голосування відкликала свою заявку. У Лісабоні 10 червня 1956 року було прийнято рішення про передачу прав на сьомий чемпіонат світу Чилі. Чилійці виграли вже в першому раунді голосування, перемігши Аргентину. Згодом після Великого Чилійського землетрусу 1960 ФІФА роздумувала позбавити південноамериканську країну чемпіонату світу, але після вмовлянь президента Чилі залишила своє рішення 1956 року в силі.

Результат:

  1. Чилі Чилі, 32 голоси
  2. Аргентина Аргентина, 11 голосів
  3.  ФРН відмовилась

Чемпіонат світу 1966[ред. | ред. код]

Заявки:

Друга спроба Західної Німеччини прийняти чемпіонат світу (восьмий за рахунком) виявилася безуспішною. Незважаючи на зняття з дистанції Іспанії, в Римі 22 серпня 1960 більшість членів ФІФА підтримало Англію.

Результат

  1. Англія Англія, 34 голоси
  2.  ФРН, 27 голоси
  3. Іспанія Іспанія відмовилась

Чемпіонат світу 1970[ред. | ред. код]

Заявки:

Конгрес ФІФА, що пройшов у Токіо 8 жовтня 1964, віддав перевагу Мексиці. З великою перевагою мексиканці взяли вгору над Аргентиною і стали господарями дев'ятого чемпіонату світу.

Результат:

  1. Мексика Мексика, 56 голоси
  2. Аргентина Аргентина, 32 голоси

Чемпіонати світу 1974, 1978 і 1982[ред. | ред. код]

Заявки на ЧС-1974

Заявки на ЧС-1978

Заявки на ЧС-1982

Вперше одразу три місця проведення чемпіонатів визначалися в один день. Лондон став місцем проведення чергового Конгресу ФІФА. 6 липня 1966 представники ФІФА вибрали місця для проведення турнірів. Західна Німеччина виграла в Іспанії право на проведення 10-го за рахунком чемпіонату світу, а потім, дотримуючись правил ФІФА при виборі країн-господарів, відкликала заявку на ЧС-1982, автоматично віддавши право Іспанії на дванадцятий чемпіонат світу. Прикладом Німеччини пішла Мексика й відкликала заявку на одинадцятий чемпіонат світу, поступившись Аргентині.

Результат ЧС-1974

  1.  ФРН
  2. Іспанія Іспанія відмовилась на користь ЧС-1982

Результат ЧС-1978

  1. Аргентина Аргентина
  2. Мексика Мексика відмовилась, оскільки була господаркою ЧС-1970

Результат ЧС-1982

  1. Іспанія Іспанія
  2.  ФРН відмовилась, оскільки отримала право на ЧС-1974

Чемпіонат світу 1986[ред. | ред. код]

Заявка:

9 червня 1974 в Стокгольмі Виконком ФІФА (так тепер називався Конгрес ФІФА) ухвалив рішення віддати 13-й чемпіонат світу Колумбії, у якої не було опонентів.

Результат:

  1. Колумбія Колумбія

Однак фінансові проблеми Колумбії змусили країну 5 листопада 1982 звернутися до ФІФА з проханням скасувати своє рішення (менше ніж за 4 роки до старту). ФІФА скликала знову нараду, отримавши заявки з трьох країн Північної Америки: Канади, США та Мексики.

Заявки:

У Цюриху 20 травня 1983 Виконком ФІФА вдруге в історії присудив мундіаль мексиканцям. Кількість виборців було невідомою, оскільки голосування було анонімним. Відомо, що ні США, ні Канада голосів не отримали.

Результат:

  1. Мексика Мексика (анонімно, одноголосно)
  2. Канада Канада, США США: 0 голосів

Чемпіонат світу 1990[ред. | ред. код]

Заявки:

Вперше в історії в боротьбу за проведення 14-го чемпіонату світу включилися СРСР та Іран. Англія та Греція знялися з дистанції ще до голосування, яке пройшло вдруге в Цюриху 19 травня 1984, а потім відмовився й Іран, втративши можливість поборотися за перше проведення чемпіонату світу в Азії. У фінальному раунді голосування СРСР несподівано програв Італії з рахунком 11:5. На думку експертів, рішення ФІФА було продиктовано тим, що СРСР раніше бойкотував Олімпіаду в Лос-Анджелесі у відповідь на бойкот західними країнами Московської Олімпіади.

Результат:

  1. Італія Італія, 11 голосів
  2. СРСР СРСР, 5 голосів
  3. Греція Греція знялася
  4. Англія Англія знялася

Чемпіонат світу 1994[ред. | ред. код]

Заявки:

На 15-й чемпіонат світу сенсаційно стала претендувати Африка, а її кандидатом стало Марокко. У Цюриху втретє поспіль пройшло фінальне голосування, перед яким знялось Чилі. Марокко випередило Бразилію на 5 голосів, але поступилось США. 4 липня 1988 США отримали право на чемпіонат світу.

Результат:

  1. США США, 10 голосів
  2. Марокко Марокко, 7 голосів
  3. Бразилія Бразилія, 2 голосів
  4. Чилі Чилі знялось

Чемпіонат світу 1998[ред. | ред. код]

Заявки:

Цюрих став традиційним містом, де проводиться нарада Виконкому ФІФА. 1 липня 1992 там було ухвалено рішення про 16-й мундіаль. За чемпіонат світу знову боролось Марокко, в боротьбу включилися Швейцарія та Франція. Остання країна і виграла право на проведення турніру. Відомо, що Марокко та Швейцарія на двох отримали 7 голосів, чого не вистачило ні одній, ні іншій стороні для перемоги.

Результат:

  1. Франція Франція, 12 голосів
  2. Марокко Марокко, Швейцарія Швейцарія; разом 7 голосів

Чемпіонат світу 2002[ред. | ред. код]

Заявки:

31 травня 1996 в Цюриху пройшло традиційне голосування за місце проведення чемпіонату світу 2002 року, сімнадцятого за рахунком. Заявки Японії та Південної Кореї були несподівано об'єднані, незважаючи на напружені відносини між країнами. Заявка взяла вгору над мексиканської заявкою, яка взагалі не отримала голосів. Однак рішення ФІФА не сподобалося багатьом членам Виконкому, і 15 травня 2004 президент ФІФА Йозеф Блаттер офіційно оголосив, що чемпіонат світу 2002 року - це перший і останній випадок проведення турніру двома країнами, а спільні заявки двох і більше країн на проведення одного турніру вже не будуть розглядатися ФІФА.[1]

Результат:

  1. Південна Корея Південна Корея/Японія Японія (спільна заявка, одноголосно)
  2. Мексика Мексика

Чемпіонат світу 2006[ред. | ред. код]

Заявки:

7 липня 2000 Цюрих став місцем виборів господарки чемпіонату світу 2006 року, 18-го за рахунком. За турнір боролися 5 країн: Бразилія, Англія, Німеччина, Марокко і ПАР. Бразилія знялася за 3 дні до голосування, а саме голосування тривало кілька турів. У фінальному раунді Німеччина виграла у ПАР з перевагою в один голос, проте вибори виявилися одними з найскандальніших:

Результати
Країна Голси
1 2 3
Німеччина Німеччина 10 11 12
ПАР ПАР 6 11 11
Англія Англія 5 2 0
Марокко Марокко 2 0 0
Всього голосів 23 24 23

Скандал[ред. | ред. код]

Перед виборами представник Нової Зеландії у ФІФА, Чарльз Демпсі, отримав настанову з ОФК з рекомендацією голосувати за ПАР. Вважаючи це за тиск, Демпсі відмовився від голосування. Якби він підтримав ПАР, то рахунок був би рівним, а остаточне рішення приймав би Йозеф Блаттер, який особисто віддавав перевагу ПАР[2]. Однак перемогла Німеччина, яка набрала 12 голосів проти 11 голосів ПАР. Також Демпсі і ще 7 людей отримали лист з німецького журналу «Titanic» з погрозами на свою адресу в разі відмови голосувати за Німеччину.

Подібне рішення змусило ФІФА ухвалити рішення про скасування принципу ротації з 2018 року.[3]

Чемпіонат світу 2010[ред. | ред. код]

19-й чемпіонат світу нарешті повинен був пройти в Африці. Він був першим чемпіонатом, відданим згідно з принципом ротації континентів. Проте ще до початку голосування зняли свою подвійну заявку Лівія та Туніс, оскільки ФІФА забороняло спільні кандидатури. У фінальному раунді ПАР перемогла з рахунком 14:10, обігнавши Марокко. Єгипет не отримав голосів взагалі. 8 травня 2004 рішення про передачу чемпіонату світу в ПАР було ухвалено знову в Цюриху.

Результати
Країна Голоси
1
ПАР ПАР 14
Марокко Марокко 10
Єгипет Єгипет 0
Всього голосів 24

Чемпіонат світу 2014[ред. | ред. код]

Заявка:

Продовжуючи слідувати принципу ротації, 30 жовтня 2007 20-й чемпіонат світу був відданий Бразилії, яка не проводила турнір з 1950-го року. Спроби Колумбії претендувати на чемпіонат світу провалилися, також відмовлено було спільній заявці Чилі та Аргентини, а Венесуела не була допущена до подачі заявки. Рішення було ухвалено шляхом таємного голосування.

Результат:

  1. Бразилія Бразилія (одноголосно)

Чемпіонати світу 2018 і 2022[ред. | ред. код]

На 21-й та 22-й чемпіонати світу мали претендували Австралія, Англія, подвійна заявка Бельгія - Нідерланди, Індонезія, подвійна заявка Іспанія - Португалія, Катар, Китай, Мексика, Росія, США, Південна Корея та Японія. Мексика, Китай і Індонезія згодом відкликали свої заявки. Незважаючи на те, що ФІФА не приймало подвійні заявки, керівники Іспанії та Португалії з одного боку і Бельгії та Нідерландів з іншого не збиралися приймати дане правило і подали свої заявки, які ФІФА все ж схвалила.

Остаточне рішення було прийняте 2 грудня 2010 у Цюриху. Росія отримала право на проведення ЧС-2018, набравши вже в другому турі 13 голосів. З урахуванням того , що двох членів Виконкому ФІФА дискваліфікували за звинувачення у підкупі , всього було 22 виборців, і 13 голосів вистачило для перемоги. У впертій боротьбі за проведення ЧС-2022 переміг Катар, господар Кубка Азії 2004. В останньому турі голосування заявка арабської країни перемогла заявку США. ЧС-2022 вперше пройде на Близькому Сході. На рішення ФІФА у світі відреагували критично, вказуючи на суворі закони в країні і сумнівність проведення турніру в жарку пору року.

Результати ЧС-2018
Країна Голоси
1 2
Росія Росія 9 13
Іспанія Іспанія/Португалія Португалія 7 7
Нідерланди Нідерланди/Бельгія Бельгія 4 2
Англія Англія 2 0
Всього голосів 22 22
Результати ЧС-2022
Країна Голоси
1 2 3 4
Катар Катар 11 10 11 14
США США 3 5 6 8
Південна Корея Південна Корея 4 5 5 0
Японія Японія 3 2 0 0
Австралія Австралія 1 0 0 0
Всього голосів 22 22 22 22

Кількість заявок за країнами[ред. | ред. код]

Країна Заявки
Австралія Австралія 1 (2022)
Аргентина Аргентина 4 (1938, 1962, 1970, 1978)
Англія Англія 3 (1966, 2006, 2018)
Бельгія Бельгія 1 (2018)
Бразилія Бразилія 4 (1950, 1994, 2006, 2014)
Єгипет Єгипет 1 (2010)
Індонезія Індонезія 1 (2022)
Італія Італія 3 (1930, 1934, 1990)
Іспанія Іспанія 5 (1930, 1966, 1974, 1982, 2018)
Канада Канада 1 (1986)
Катар Катар 1 (2022)
Колумбія Колумбія 1 (1986)
Лівія Лівія 1 (2010)
Мексика Мексика 5 (1970, 1978, 1986, 2002, 2022)
Марокко Марокко 4 (1994, 1998, 2006, 2010)
Нідерланди Нідерланди 2 (1930, 2018)
Німеччина Німеччина 6 (1938, 1962, 1966, 1974, 1982, 2006)
Португалія Португалія 1 (2018)
ПАР ПАР 2 (2006, 2010)
Південна Корея Південна Корея 2 (2002, 2022)
Росія Росія 1 (2018)
США США 3 (1986, 1994, 2022)
Туніс Туніс 1 (2010)
Угорщина Угорщина 1 (1930)
Уругвай Уругвай 1 (1930)
Франція Франція 2 (1938, 1998)
Швейцарія Швейцарія 2 (1954, 1998)
Швеція Швеція 1 (1958)
Чилі Чилі 1 (1962)
Японія Японія 2 (2002, 2022)

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Host nation of 2010 FIFA World Cup - South Africa [Архівовано 12 листопада 2009 у Wayback Machine.], FIFA Media Release, 15 травня 2004. (англ.)
  2. "FIFA president Blatter a big loser with Germany getting 2006 World Cup" [Архівовано 8 січня 2009 у Wayback Machine.] SoccerTimes, 7 липня 2000.(англ.)
  3. Australia can host World Cup [Архівовано 22 жовтня 2007 у Wayback Machine.], by Matthew Hall, 18 вересня 2005(англ.)