Львівська область

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Львівська область
Герб Львівської області Прапор Львівської області
Розташування
Основні дані
Прізвисько: Галичина, Львівщина
Країна: Україна
Утворена: 4 грудня 1939 року
Код КАТОТТГ: UA46000000000026241
Населення: 2 478 133
Площа: 21 831.97 км²
Густота населення: 113,42 осіб/км²
Поштові індекси 79000 / 80000 / 81000 / 82000
Телефонні коди: +380-32
Обласний центр:  Львів
Райони: 7
Громади:
Міста:

обласного значення
районного значення


9
35
Райони в містах: 6
Смт: 34
Села: 1849
Селища: 1
Селищні ради: 34
Сільські ради: 632
Номери автомобілів: BC, НС, СС, ЕС
Інтернет-домени: lviv.ua; lv.ua
Мапа області
Обласна влада
Рада: Львівська обласна рада
Голова ради: Холод Юрій Ігорович (в.о.)
Голова ОДА: Козицький Максим Зіновійович[1]
Вебсторінка:
Адреса: 79008, м. Львів, вул. Винниченка, 18
Мапа
Мапа
Львівська область у Вікісховищі
Марка Укрпошти «Львівська область» (2003)

Льві́вська о́бласть — область у Західній Україні, в історично-культурному регіоні Східна Галичина, є частиною Карпатського єврорегіону. Одна з найрозвиненіших областей держави в економічному, туристичному, культурному, науковому напрямках. Адміністративно-територіальна одиниця із назвою Область Львів, або Львівська область, була створена 13 листопада 1918 року розпорядженням Державного Секретаріату Військових справ Західно-Української Народної Республіки. Тоді до Львівської області входили чотири округи (Львів, Перемишль, Рава Руська, Самбір), котрі складались із 15 повітів.[2] В іншій конфігурації, утворена 27 листопада 1939 року,[3] після анексії Заходу України Радянським Союзом за Пактом Молотова — Ріббентропа. Згодом, із складу Львівської області було вилучено Любачівський, Переворський та Синявський райони, які були переданий ПНР, натомість, у 1959 долучено територію Дрогобицької області.[4]

До складу Львівської області входить 7 районів: Львівський, Дрогобицький, Червоноградський, Стрийський, Самбірський, Золочівський, Яворівський. Львівська область межує з Волинською, Рівненською, Тернопільською, Івано-Франківською та Закарпатською областями, має вихід до державного кордону з Республікою Польща.

Північ області — це зона мішаних лісів (Мале Полісся); середня частина — лісостеп, де у рельєфі виділяються пасма Розточчя, Гологори, Вороняки, Опілля та крайня західна частина Подільської височини. На південному заході та півдні області розташовані карпатські передгір'я і, власне, Карпатські гори, які тут представлені Бескидами. Південна межа області збігається з Верховинським Вододільним хребтом. Територією регіону проходить Головний європейський вододіл між басейнами Чорного і Балтійського морів.

У Львівській області розташована південна частина Львівсько-Волинського кам'яновугільного басейну та західні частини Передкарпатської нафтогазоносної області та Передкарпатського сірконосного басейну. Найбільшими промисловими центрами є Червоноградський, Львівський та Бориславсько-Дрогобицько-Стебницький.

Трускавець, Східниця, Моршин є бальнеологічними курортами міжнародного значення. Архітектурні ансамблі Львова і Жовкви, замки та інші пам'ятки, на які багата область, Карпатські гори дають великі перспективи для туристичного розвитку регіону.

Географічне розташування[ред. | ред. код]

Область розташована в трьох зонах: лісовій, лісостеповій, передгірних і гірських районах Карпат. Ліси займають понад четверту частину площі області.

Розташована на заході країни.

Крайні точки
на півночі 50°38′56″ пн. ш. 24°07′34″ сх. д. / 50.6487744° пн. ш. 24.1261531° сх. д. / 50.6487744; 24.1261531 Берег ріки Західний Буг за 1,7 км на північ від села Пісочне Сокальської громади Червоноградського району
на півдні 48°43′06″ пн. ш. 23°28′19″ сх. д. / 48.7184157° пн. ш. 23.4718389° сх. д. / 48.7184157; 23.4718389 Схил гори Близниці (Близнець) Вододільного хребта Східних Бескидів за 0,9 км на південний захід від Новоселицького перевалу, поруч із південним краєм села Ялинкувате Славської громади Стрийського району
на заході 49°31′48″ пн. ш. 22°38′27″ сх. д. / 49.5299449° пн. ш. 22.6407941° сх. д. / 49.5299449; 22.6407941 Схил гори у межах заповідного урочища Катино за 2,6 км на захід від північного краю села Катина Хирівської громади Самбірського району
на сході 49°56′30″ пн. ш. 25°25′37″ сх. д. / 49.9417294° пн. ш. 25.4268198° сх. д. / 49.9417294; 25.4268198 Урочище поруч з рікою Іква за 1 км на схід від села Дудин Підкамінської громади Золочівського району

Територія[ред. | ред. код]

Площа області 21,832 тис. км², що становить 3,6 % від площі території України. За площею займає 17 місце серед інших областей країни.

По території області пролягають міжнародні комунікації, які з'єднують Україну з Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією.

Північна частина області розташована в лісостеповій зоні. Має сприятливі умови для розвитку сільського та рекреаційного господарства.

Рельєф[ред. | ред. код]

Українські Карпати в межах Львівської області

Північна частина області лежить у межах Волинської височини, Малого Полісся та Подільської височини, відокремлена долиною Дністра від Передкарпаття. На південному заході області розташовані хребти Українських Карпат. На території області розташована Верхньодністровська улоговина.

Найвищою точкою території є г. Пікуй (1405 м) на кордоні з Закарпатською областю. У рівнинній частині найвищою є г. Камула (471 м).

Гідрографія[ред. | ред. код]

Докладніше: Річки Львівської області

Докладніше: Стави Львівської області

Докладніше: Водоспади Львівської області

Через область проходить Головний європейський вододіл між басейнами Балтійського і Чорного морів. У Балтійське море несе свої води Західний Буг (басейн Вісли). У Чорне море течутьДністер, Стир, Іква.[5]

Головні річки — Дністер із притоками, Західний Буг з притоками, Вишня і Шкло.

Клімат[ред. | ред. код]

Помірно континентальний, вологий: м'яка з відлигами зима, волога весна, тепле літо, тепла суха осінь. Середня температура січня −5 °C, липня від +18 °C у центральній частині області та до +12 °C в горах. Річна кількість опадів коливається від 600 мм на рівнині до 1000 мм в горах.

Водоспад Гуркало в Стрийському районі

Природні ресурси[ред. | ред. код]

В області 400 територій і об'єктів природно-заповідного фонду, зокрема Державний природний заповідник «Розточчя», 33 заказники, ботанічний сад Львівського університету, 240 пам'яток природи, 55 парків — пам'яток садово-паркового мистецтва, 61 заповідне урочище.

Корисні копалини[ред. | ред. код]

На території Львівської області наявні 24 види корисних копалин.[6] Область багата на корисні копалини: природний газ, нафту (Бориславське, Східницьке, Стрільбицьке нафтові родовища), поклади вугілля, сірку, торф, озокерит (Бориславське озокеритове родовище), кухонну та калійну сіль, сировину для виробництва цементу, вапняки (для цукрової промисловості, та вапняки для випалювання на вапно), сланці (сланець мінілітовий), мергель, великі запаси будівельних та вогнетривких глин (цегельно-черепична сировина), піску (для пісочниць локомотивних та піску для скляної промисловості), гіпсу та ангідриту, крейди будівельної, пісковиків, піщано-гравійних сумішей, керамзитова сировина; відкрито 4 родовища лікувальних мінеральних вод типу «Нафтуся». Особливим багатством Галицької землі є великі запаси лікувальних мінеральних вод, на базі яких діють курорти.

Адміністративно-територіальний устрій[ред. | ред. код]

Загальна інформація[ред. | ред. код]

Адміністративний центр області — місто Львів.

У складі області:

  • районів в області — 7[7];
  • районів у місті Львів — 6;
  • населених пунктів — 1928, у тому числі:
    • міського типу — 78, у тому числі:
      • міст — 44, у тому числі:
        • міст обласного значення — 9;
        • міст районного значення — 35;
      • селищ міського типу — 34;
    • сільського типу — 1850, у тому числі:
      • сіл — 1849;
      • селищ — 1.

У системі місцевого самоврядування: до виборів 25 жовтня 2020 року

  • районних рад — 20;
  • міських рад — 44;
  • селищних рад — 34;
  • сільських рад — 633.

після виборів 25 жовтня 2020 року

  • районних рад — 7;
  • територіальних громад — 71;
  • рад територіальних громад — 41;

Райони[ред. | ред. код]

Герб Райони Площа (км²)[8] Населення
(01.01.2022[9])
Територіальні
громади
Міста Смт Села Адміністративний
центр
Мапа
1 Дрогобицький район 1493,4 232,947 5 4 3 82 Дрогобич
2 Золочівський район 2887,9 158,943 7 3 4 270 Золочів
3 Львівський район 4976,2 1,141,119 23 12 9 510 Львів
4 Самбірський район 3247,1 221,896 11 7 4 275 Самбір
5 Стрийський район 3854,0 319,464 14 7 6 278 Стрий
6 Червоноградський район 3001,2 226,102 7 7 4 188 Червоноград
7 Яворівський район 2373,2 177,622 6 4 4 240 Яворів
Львівська область 21,833 2,478,133 73 44 34 1,850 Львів

Райони у місті Львові[ред. | ред. код]

Район Входження
1 Галицький м. Львів
2 Залізничний м. Львів
3 Личаківський м. Львів
4 Сихівський м. Львів
5 Франківський м. Львів
6 Шевченківський м. Львів

Історія адміністративно-територіального устрою[ред. | ред. код]

Керівництво[ред. | ред. код]

Представницький орган місцевого самоврядування — Львівська обласна рада. Місцевим органом виконавчої влади є Львівська обласна державна адміністрація.

Демографія[ред. | ред. код]

Чисельність населення[ред. | ред. код]

Населення Львівської області становить 2541,2 тис. (на 1 грудня 2013 року)[10]

Зі всього населення 1548,1 тис. (60,7 %) становить міське, 1002,1 тис. (39,3 %) — сільське.

Динаміка населення області[ред. | ред. код]

Чисельність населення:

демографічні зміни
1959 * 1970 * 1979 * 1989 * 2001 * 2008 2009 2010 2011 2015
2 107 858 2 428 868 2 583 853 2 747 703 2 626 543 2 559 779 2 552 929 2 549 617 2 544 748 2 537 799
Еволюція основних демографічних показників
рік населення щорічних народжень щорічне число смертей Щорічний природний баланс Рівень народжуваності (‰) Рівень смертності (‰) природний баланс (‰) коефіцієнт народжуваності
1990 2 754 100 38 693 28 849 9 844 14,0 10,4 3,6 1,93
1991 2 764 400 37 685 31 109 6 576 13,6 11,2 2,4 1,89
1992 2 771 300 36 612 31 091 5 521 13,2 11,2 2,0 1,85
1993 2 776 900 34 717 31 645 3 072 12,5 11,4 1,1 1,76
1994 2 778 300 32 477 32 445 32 11,7 11,7 0,0 1,66
1995 2 770 300 31 470 33 692 -2 222 11,4 12,2 -0,8 1,63
1996 2 753 200 30 400 33 478 -3 078 11,1 12,2 -1,1 1,59
1997 2 736 600 28 010 33 300 -5 290 10,3 12,2 -1,9 1,48
1998 2 717 700 27 373 31 434 -4 061 10,1 11,6 -1,5 1,45
1999 2 700 400 24 529 33 212 -8 683 9,1 12,4 -3,3 1,31
2000 2 676 900 24 198 32 972 -8 774 9,1 12,4 -3,3 1,29
2001 2 651 600 23 569 33 119 -9 550 8,9 12,6 -3,7 1,26
2002 2 626 543 24 005 33 903 -9 898 9,2 13,0 -3,8 1,25
2003 2 610 995 25 009 34 785 -9 776 9,6 13,4 -3,8 1,30
2004 2 598 311 26 255 34 087 -7 832 10,1 13,1 -3,0 1,35
2005 2 588 041 26 082 35 271 -9 189 10,1 13,7 -3,6 1,36
2006 2 577 129 27 272 34 745 -7 473 10,6 13,5 -2,9 1,38
2007 2 568 413 27 454 34 891 -7 437 10,7 13,6 -2,9 1,41
2008 2 559 779 29 007 35 126 -6 119 11,3 13,7 -2,4 1,44
2009 2 552 929 30 079 32 848 -2 769 11,8 12,9 -1,1 1,51
2010 2 549 617 28 651 32 644 -3 993 11,2 12,8 -1,6 1,51
2011 2 544 748 28 904 31 162 -2 258 11,4 12,3 -0,9 1,49
2012 2 540 938 30 220 31 667 -1 447 11,9 12,5 -0,6 1,58
2013 2 540 702 29 542 31 166 -2 124 11,6 12,5 -1,1 1,55
2014 2 538 436 30 270 32 450 -2 180 11,9 12,8 -0,9 1,61
2015 2 537 799 27 909 32 869 -4 960 11,0 13,0 -2,0 1,51
2016 2 534 174 27 134 32 263 -5 123 10,7 12,7 -2,0

Частка Львівської області у загальному населенні України

За січень-листопад в області:
-народилося 27639 осіб (коефіцієнт народжуваності 11.8 на 1000)
-померло 29894 осіб (коефіцієнт смертності 12.8 на 1000)

Середня очікувана тривалість життя у 2007 — 2008 роках становила 65.01 років для чоловіків та 76.51 для жінок (у 1991—1992 році — 65.98 та 75.3 відповідно)[12]

Середній вік населення збільшився у порівнянні з 1989 більш ніж на 3 роки і склав 36.1 для чоловіків та 40.8 для жінок.[13]

Найбільші населені пункти[ред. | ред. код]

Міські населені пункти з кількістю жителів понад 11,0 тисяч
за даними Держкомстату[14][15]
Львів 720,3 Броди 23,5
Дрогобич 75,4 Сокаль 20,9
Червоноград 65,9 Стебник 20,5
Стрий 59,7 Винники 18,1
Самбір 34,7 Городок 16,2
Борислав 33,2 Миколаїв 14,8
Новояворівськ 31,2 Жовква 13,9
Трускавець 28,6 Яворів 12,9
Новий Розділ 28,3 Соснівка 11,0
Золочів 24,1

Національний склад населення[ред. | ред. код]

Львів — найбільше місто Львівської області

Національний склад населення Львівської області станом на 2022 рік[16]:

Національність Кількість осіб %
1 Українці 2 420 100 92,9 %
2 Росіяни 75 200 3,1 %
3 Поляки 35 100 2,1 %
4 Євреї 3 970 0,2 %
5 Білоруси 2 700 0,1 %
6 Вірмени 990 0,03 %
7 Молдовани 902 0,03 %
8 Цигани 900 0,03 %
9 Татари 720 0,03 %
10 Німці 490 0,02 %
11 Інші 15 900 1,2 %
Разом 2 420 100 100,00 %

Мова[ред. | ред. код]

Рідна мова населення Львівської області за результатами переписів населення, %[17][18][19]

1959 1970 1979 1989 2001
українська 84,8 87,6 89,0 90,1 95,3
російська 11,6 10,8 9,8 8,8 3,8
інша 3,6 1,6 1,2 1,1 0,6

Мораторій на публічне використання російськомовного культурного продукту[ред. | ред. код]

18 вересня 2018 року рішенням Львівської обласної ради у Львівській області було запроваджено мораторій на публічне використання російськомовного культурного продукту[20][21].

Костел святого Йосифа у селі Підгірці. Католики становлять більшість вірян у Львівській області
Церква Зіслання Святого Духа у смт. Івано-Франкове

Злочинність[ред. | ред. код]

Рівень злочинності за 2012 рік на 10 тис. населення складає 62,6 злочинів, з них 19,8 тяжких та особливо тяжких.[22]

Економіка[ред. | ред. код]

Промисловість[ред. | ред. код]

Нафтовидобувні качалки у Бориславському міському парку.(2009)

У Львівський економічній зоні виділяються три райони: Передкарпатський (Дрогобич — машинобудування, деревообробка, легка промисловість; Самбір-харчова промисловість, машинобудування, легка промисловість, деревообробна промисловість. Стрий — машинобудування, харчова і деревообробна промисловість, газотранспортна галузь, величезний транспортний вузол області; Борислав — нафтовидобувна, легка і хімічна промисловість; Новий Розділ і Яворів виробництво сірки), Північний (Червоноград — видобуток вугілля, легка промисловість; Сокаль — хімічна промисловість, Добротвір — електроенергетика); Львівський (машинобудування, харчова, легка промисловість).

У структурі промислового виробництва регіону найбільш питому вагу мають харчова, паливна промисловості, машинобудування і металообробка, електроенергетика. У структурі виробництва товарів народного споживання частка продовольчих товарів становить 65 %. Загалом у регіоні на самостійному балансі перебувають 728 промислових підприємств, функціонує 1679 малих промислових підприємств. Головні економічні центри області: Львів, Дрогобич, Стрий, Самбір, Борислав, Новий Розділ, Червоноград, Сокаль. Для економіки області характерна складна галузева і територіальна структура.

До еколого-небезпечних об'єктів Львівської області належать:

Сільське господарство[ред. | ред. код]

Галузями спеціалізації сільського господарства є вирощування зернових культур, картоплі, овочів, цукрових буряків, льону. Розвинуте м'ясо-молочне скотарство, свинарство і птахівництво. А ще деяких ягід, фруктів, зокрема яблук, груш та слив.

Автошлях М06 у Сколівському районі

Транспорт[ред. | ред. код]

Загальна довжина залізниць — 1309 км, автошляхів — 8,0 тис. км, у тому числі з твердим покриттям — 7,4 тис. км. Найбільші залізничні вузли — Львів, Красне, Самбір, Стрий. У Львові є Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького Область має одну з найбільш розвинутих в державі транспортних мереж. Через її територію проходять важливі залізничні, автомобільні, трубопровідні та електричні магістралі, що з'єднують Україну з країнами Центральної Європи. Найважливіші залізничні магістралі: КиївЛьвівПрага (Будапешт), ВаршаваПеремишльЛьвівБухарест. Найважливіші залізничні вузли — Львів, Стрий та Самбір. Головні автомагістралі: E372М09 Рава-Руська-Львів-Тернопіль(Вінниця-Знам'янка), Н09 ЛьвівІвано-ФранківськМукачево (Чернівці), E40-50-471М06 (Київ—Чоп).

Культура[ред. | ред. код]

Гніздичів, Монастир Св. Герарда

У 2008 році в області за даними управління статистики діяли такі установи культури:

  • 17 музеїв (див. Музеї Львівщини)
  • 11 театрів
  • 1374 бібліотеки
  • 1397 установ клубного типу
  • 13 концертних організацій.

З освітніх установ у 2008 році в області функціонували:

  • 53 вищі заклади освіти I—IV рівнів акредитації
  • 1469 загальноосвітніх навчальних заклади
  • 62 професійно-технічне заклад
  • 487 дошкільних установ.

Як справжній діамант Східної Європи, Львів нагадує музей просто неба, у ньому знаходиться 2000 історичних, архітектурних і культурних пам'яток. Протягом віків люди приносили сюди свої культуру і традиції, релігію. Звідси в архітектурі Львова суміш готики та бароко, ренесансу та романського стилю, рококо та ампіру, сучасної еклектики та конструктивізму. Львів є скарбницею національних ідей та культури, це економічний, освітній та культурний центр Заходу України. У ньому багато музеїв, картинних галерей, театральних та музичних труп. Величний Львівський театр опери та балету має надзвичайно насичений сезон. У Львові розташовані 12 закладів вищої освіти, він має справедливо заслужену репутацію міста з високим рівнем освіти. Саме тут знаходиться один із найстаріших у Центральній Європі та перший заснований в Україні університет.

У Львівській області збереглася значна кількість старовинних дерев'яних церков[23].

Туризм[ред. | ред. код]

Загальна кількість пам'яток історії, археології, містобудування і архітектури, монументального мистецтва в області — 3934.

На території Львівської області розташовано: 886 пам'яток археології (з них — 14 національного значення), 3822 пам'ятки історії (з них — 7 національного значення), 3431 пам'ятка архітектури та містобудування (з них — 794 національного значення), 302 пам'ятки монументального мистецтва (з них — 1 національного значення). До Списку історичних населених місць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р. за № 878, включено 55 поселень Львівщини: Белз, Бібрка, Борислав, Броди, Буськ, Великий Любінь, Великі Мости, Винники, Глиняни, Гніздичів, Городок, Добромиль, Дрогобич, Дубляни, Жидачів, Жовква, Золочів, Івано-Франкове, Кам'янка-Бузька, Комарне, Краковець, Куликів, Львів, Магерів, Меденичі, Миколаїв, Моршин, Мостиська, Немирів, Нижанковичі, Новий Яричів, Олесько, Перемишляни, Підкамінь, Поморяни, Пустомити, Рава-Руська, Роздол, Рудки, Самбір, Сколе, Сокаль, Старий Самбір, Стара Сіль, Стрий, Судова Вишня, Турка, Угнів, Хирів, Ходорів, Червоноград, Шкло, Щирець, Яворів. [24]

Туризм на Львівщині

До найважливіших об'єктів туризму належать:

Санаторно-курортне лікування та відпочинок займає провідне місце в структурі туристичного комплексу Львівщини. В області діє 106 відповідних закладів: санаторії, пансіонати, будинки відпочинку, бази та установи 1-2 денного перебування. Серед регіонів України за кількістю санаторно-курортних та відпочинкових (оздоровчих) закладів Львівська область посідає восьме місце, а за кількістю санаторіїв і пансіонатів з лікуванням — друге, після Автономної Республіки Крим.[25]

Водоспади:

Див. також Водоспади Львівської області

Політичні уподобання[ред. | ред. код]

З часів незалежності України Львівська область завжди підтримувала проукраїнські настрої. Тому на парламентських і президентських виборах люди голосували в основному за проукраїнські партії або політиків. Про це свідчать результати на попередніх виборах. [1] [Архівовано 3 грудня 2010 у Wayback Machine.]

Парламентські вибори 1998
Партія Відсоток, %
Народний Рух України 32,10
Партія «Реформи і Порядок» 12,78
Виборчий блок партій «Національний фронт» 9,72
Народна партія (Народна аграрна партія України) 6,98
Народно-демократична партія 5,50
Соціал-демократична партія України 4,30
Комуністична партія України 4,09
Явка 79,70
Президентські вибори 1999 (Другий тур)
Кандидат Відсоток, %
Леонід Кучма 91,6
Петро Симоненко 5,2
Явка 85,73
Парламентські вибори 2002
Партія Відсоток, %
Блок Віктора Ющенка «Наша Україна» 63,92
Виборчий Блок Юлії Тимошенко 17,13
Явка 74,6
Президентські вибори 2004 (Повторний другий тур)
Кандидат Відсоток, %
Віктор Ющенко 93,74
Віктор Янукович 4,72
Явка 85,3
Парламентські вибори 2006
Партія Відсоток, %
«Наша Україна» 37,95
Блок Юлії Тимошенко 33,04
Партія Регіонів 3,01
Явка 65,12
Парламентські вибори 2007
Партія Відсоток, %
Блок Юлії Тимошенко 50,38
Наша Україна — Народна Самооборона 36,02
Партія Регіонів 4,19
Явка 69,33
Президентські вибори 2010 (Другий тур)
Кандидат Відсоток, %
Юлія Тимошенко 86,20
Віктор Янукович 8,60
Явка 75,32
Президентські вибори 2014
Кандидат Відсоток, %
Петро Порошенко 69,92
Юлія Тимошенко 11,19
Олег Ляшко 6,78
Анатолій Гриценко 5,86
Явка 78,20
Парламентські вибори 2014
Партія Відсоток, %
«Народний фронт» 33,03
«Блок Петра Порошенка» 20,42
Політичне об'єднання «Самопоміч» 18,78
Всеукраїнське об'єднання «Свобода» 6,19
Радикальна партія Олега Ляшка 5,35
Явка 70,00
Президентські вибори 2019 (Другий тур)
Кандидат Відсоток, %
Петро Порошенко 62,79
Володимир Зеленський 34,49
Явка 68,8

Побратимські відносини[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президента України від 5 лютого 2020 року № 43/2020 «Про призначення М.Козицького головою Львівської обласної державної адміністрації»
  2. Державний Секретаріат військових справ, Західно-Української Народної Республіки, Розпоряд Ч.3
  3. Указ ПРЕЗИДИУМА ВЕРХОВНОГО СОВЕТА УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР». Архів оригіналу за 26 листопада 2016. Процитовано 25 листопада 2016. 
  4. Указ Президії Верховної Ради УРСР №111 від 21 травня 1959
  5. Архівована копія. Архів оригіналу за 12 липня 2014. Процитовано 28 листопада 2021. 
  6. Львівська область. Надра [Архівовано 16 червня 2008 у Wayback Machine.] // Міністерство екології та природних ресурсів України
  7. Нові райони: карти + склад
  8. Львівська область «Децентралізація»
  9. UKR-EnumPopEstimate2022
  10. Архівована копія. Архів оригіналу за 23 січня 2013. Процитовано 14 лютого 2010. 
  11. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2014 року zip [Архівовано 15 листопада 2018 у Wayback Machine.]
  12. Архівована копія. Архів оригіналу за 18 січень 2010. Процитовано 15 лютий 2010. 
  13. Архівована копія. Архів оригіналу за 18 січень 2010. Процитовано 15 лютий 2010. 
  14. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2020 року (PDF)
  15. При зазначенні динаміки народонаселення бралась до уваги зміна за період з січня 2018 по січень 2020 року
  16. / Всеукраїнський перепис населення 2022 року. Архів оригіналу за 12 травня 2013. Процитовано 21 вересня 2011. (рос.)
  17. Итоги Всесоюзной переписи населения 1970 года. Том IV — М., Статистика, 1973
  18. Всеукраїнський перепис населення 2001. Розподіл населення за національністю та рідною мовою. Архів оригіналу за 24 жовтня 2019. Процитовано 26 квітня 2013. 
  19. Перепис 1989. Розподіл населення за національністю та рідною мовою (0,1). Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 19 березня 2022. 
  20. Львівська облрада - за мораторій на російськомовний продукт. Deutsche Welle. 19 вересня 2018. Архів оригіналу за 26 листопада 2023. Процитовано 15 грудня 2023. 
  21. https://old.loda.gov.ua/news?id=65679
  22. МВС УКРАЇНИ. Архів оригіналу за 10 квітня 2010. Процитовано 19 березня 2014. 
  23. http://decerkva.org.ua/ [Архівовано 8 листопада 2020 у Wayback Machine.] Дерев'яні церкви Львівщини.
  24. Архівована копія. Архів оригіналу за 3 грудень 2013. Процитовано 22 серпень 2011. 
  25. Атаманюк Д., Дмитрів І., Пилипенко Н. Місце галузі туризму в економіці Львівської області [Архівовано 3 грудень 2013 у Wayback Machine.] // Молода спортивна наука України Збірник наукових праць [Архівовано 10 листопад 2013 у Wayback Machine.]. — 2011. — Т. 4. — 200 с. [Архівовано 11 листопад 2013 у Wayback Machine.]
  26. Сенат штату Каліфорнія підтримав встановлення побратимських відносин зі Львівщиною // Офіційний веб-сайт Львівської обласної військової адміністрації, 20 січня 2024 р.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Я. В. Верменич. Львівська область [Архівовано 16 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 346. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.
  • Екологічний атлас Львівщини 2007
  • Львівська область. Адміністративно-територіальний поділ. Місцеві громади та органи державної влади: довідник / Львів. обл. держ. адмін.; кер. проекту О. О. Ганущин. — Львів: [б. в.], 2007. — 168 с.
  • Львівщина державницька: інформ. довід. з питань внутр. політики / Львів. обл. держ. адміністрація, Упр. з питань внутр. політики. — Львів: Каменяр, 2009. — 415 с.: іл. — ISBN 978-966-607-092-3
  • Історія електрифікації Львівщини / А. Крижанівський ; ВАТ «Львівобленерго». — Львів: Галиц. вид. спілка, 2006. — 224 с. : іл. — Бібліогр.: с. 221—222 (23 назви). — Тит. арк. парал. укр., пол. — ISBN 966-7893-74-Х
  • Екологія Львівщини 2011 : [бюлетень] / М-во охорони навколиш. природ. середовища України, Держ. упр. охорони навколиш. природ. середовища в Львів. обл. — Львів: ЗУКЦ, 2012. — 96 с.: табл., 15 с. іл. — ISBN 978-617-655-056-3

Література[ред. | ред. код]

  • Малі міста України. Львівська область: бібліогр. покажч. [Архівовано 1 лютого 2020 у Wayback Machine.] / М-во регіон. розвитку, буд-ва та житл.-комун. госп-ва України, Держ. наук. архітектур.-буд. б-ка ім. В. Г. Заболотного; уклад.: Д. О. Мироненко, С. М. Кайнова, О. В. Углова ; редкол.: Г. А. Войцехівська (відп. ред.) [та ін.] ; наук. консультант О. Г. Бажан. — Київ: ДНАББ ім. В. Г. Заболотного, 2017. — 663 с. : іл.
  • Дуже малі міські поселення Львівської області: суспільно-географічний потенціал та перспективи розвитку: моногр. / Н. І. Дністрянська, М. С. Дністрянський. — Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. — 198 с.
  • Львівська область: природні умови та ресурси: монографія / за заг. ред. д-ра геогр. наук, проф. М. М. Назарука. — Львів: Видавництво Старого Лева, 2018. — 592 с. ISBN 978-617-679-652-7
  • Львівщина: Історико-культурні та краєзнавчі нариси / В. Александрович, Ю. Бірюльов, М. Бандрівський та ін.; Упор. та відп. ред. Ю. Бірюльов. — Львів: Центр Європи, 1998. — 392 с.: іл.
  • Львівщина-98. Соціальний портрет в загальноукраїнському контексті / С. А. Давимука, А. Ф. Колодій, Ю. А. Кужелюк, В. М. Подгорнов, Н. Й. Черниш. — Львів: НАН України. Ін-т регіон. дослідж., 1999. — 348 c.
  • Нариси історії містечок Львівщини / В. Грабовецький; Прикарп. нац. ун-т ім. В. Стефаника. — 2-е вид., доповн. — Івано-Франківськ, 2005. — 43 c. — (Наук. зап. Прикарп. іст. шк.). — Бібліогр.: 42 назви.
  • Народна вокальна творчість Львівщини. У 2 т. : [антологія]. Т. 1. Мелодії / [редкол.: Б. Луканюк (голова) та ін.] ; збір і транскрибування М. Мишанича. — Львів: Галич-Прес, 2017. — 376 с. — ISBN 617-7617-04-3.
  • Народна вокальна творчість Львівщини. У 2 т. : [антологія]. Т. 2. Тексти / [редкол.: Б. Луканюк (голова) та ін.] ; збір і транскрибування М. Мишанича. — Львів: Галич-Прес, 2017. — 424 с. — ISBN 617-7617-05-0.
  • Приватизація на Львівщині: результати та перспективи / С. А. Давимука. — Львів, 1998. — 90 c. — (Препр. / НАН України. Ін-т регіон. дослідж; 98). — Бібліогр.: 6 назв.
  • Реформування комунальної власності м. Львова: Довід. Ч. 5. Реформування комунальної власності Львівської області / М. В. Гладій, С. А. Давимука, М. М. Сірків, В. Г. Опацький; ред.: С. А. Давимука; Регіон. від-ня Фонду держ. майна України по Львів. обл. — Львів, 1998. — 640 c.
  • Стан навколишнього середовища і його вплив на трудові ресурси Львівської області / уклад.: М. І. Долішній; УААН. Прикарпат. від-ня Ін-ту агроекології та біотехнології. — Чернівці: Прут, 1999. — 156 c. — Бібліогр.: 89 назв.

Посилання[ред. | ред. код]

Польща Польща Волинська область Волинська область Рівненська область Рівненська область
Польща Польща Тернопільська область Тернопільська область
Закарпатська область Закарпатська область Івано-Франківська область Івано-Франківська область