Перегляд вихідного коду сторінки Мексика

=== Архітектура країни ===
[[Файл:Mexico.DF.Chapultepec.02.jpg|міні|ліворуч|240px|Мехіко. Бульвар Реформи та парк Чапультепек]]
У колоніальний період найбільш високого розвитку досягла мексиканська архітектура. Під керівництвом іспанських зодчих, переважно священнослужителів, індіанці звели безліч культових і світських будівель у [[Ренесанс|ренесансному]] і [[Бароко|барочному]] стилях, які у ту епоху переважали в [[Іспанія|Іспанії]]. Святковий вигляд куполам і фасадам додавав кахельний декор. Стіни храмів прикрашалися масштабними фресками.

Протягом XIX&nbsp;ст. у розвитку мексиканського мистецтва не спостерігалося значних зсувів. На Всесвітній паризькій виставці 1889&nbsp;р. Мексика вибудувала свій павільйон у мавританському стилі, характерному для Іспанії XIV&nbsp;ст. У 1909&nbsp;р., напередодні падіння диктатури Порфіріо Діаса, у Мексику повернулися художник [[Дієго Рівера]] (1886—1957) і теоретик мистецтва Доктор Атль (псевдонім [[Доктор Атль|Херардо Мурільо]], 1875—1964). До того часу у національному образотворчому мистецтві відзначилися дві великі фігури: автор гравюр Хосе Гуадалупе Посада (1851—1913) і живописець Франсісько Гойтія (1884—1960).

На початку 1920-х років міністр освіти Хосе Васьконселос (1881—1958) замовив ряду молодих художників масштабні розписи на стінах деяких громадських будівель. Ці художники, прозвані муралістами (від ісп. mura&nbsp;— настінний розпис)&nbsp;— [[Дієго Рівера]], [[Хосе Клементе Ороско]] (1883—1949), [[Хосе Давид Альфаро Сікейрос|Давид Альфаро Сікейрос]] (1896—1974), [[Руфіно Тамайо]] (1899—1991), [[Хесус Герреро Гальван]] (1910—1973), [[Мігель Коваррубіас]] (1904—1957)&nbsp;— намагалися поєднувати сучасну пластику з тематикою та естетикою доколумбових мексиканських культур. Колосальні за розмірами фрески і мозаїки муралістів являють собою не стільки розпис на стінах, скільки стіни-картини, що створюють справді архітектурний простір. Мексиканський муралізм значно вплинув на мистецтво всієї Латинської Америки, особливо країн Андського регіону. Настінні розписи досі залишаються найпрестижнішим жанром мексиканського живопису. З сучасних художників найбільшої популярності досяг Луїс Гуевас.

Характерна риса сучасної мексиканської архітектури&nbsp;— синтез новітніх тенденцій із традиціями індіанської архітектури і гармонійне поєднання сталі, бетону, скла з настінними розписами і мозаїчними панно. Яскравий зразок цієї архітектури являє Університетське містечко, відкрите у 1954&nbsp;р., де розміщується Мексиканський національний автономний університет. [[Літні Олімпійські ігри 1968|Олімпійські ігри 1968&nbsp;р.]], проведені у Мехіко, послужили стимулом для зведення ряду прекрасних сучасних будівель і реставрації шедеврів колоніальної архітектури.