Чемпіонат світу з футболу 1954

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чемпіонат світу з футболу 1954
Офіційний плакат
Команд 39
(у фінальній частині: 16)
Місце проведення Швейцарія Швейцарія
Час проведення 16 червня – 4 липня
Чемпіон ФРН ФРН (вперше)
Фіналіст Угорщина Угорщина
3-є місце Австрія Австрія
4-е місце Уругвай Уругвай
Зіграно матчів 26
Забито м’ячів 140
(5.38 за матч)
Кількість глядачів 778 607
(29 562 у середньому)
Найкращий бомбардир Угорщина Шандор Кочиш (11 м’ячів)
← 1950
1958 →

Чемпіонат світу з футболу 1954 року — п'ятий чемпіонат світу серед чоловічих збірних команд з футболу, що проходив з 16 червня по 4 липня 1954 року на полях Швейцарії. Увійшов в історію як найрезультативніша світова футбольна першість (у середньому забивалося по 5,38 голів за матч).

Перемогу в турнірі здобула збірна ФРН, ставши лише третім володарем титулу чемпіона світу, після збірних Уругваю та Італії, яки мали в активі по дві перемоги на проведених до того чотирьох мундіалях.

Країна-господар[ред. | ред. код]

Швейцарію було затверджено господаркою ЧС-1954 22 липня 1946 року на тому ж засіданні ФІФА у Люксембурзі, де Бразилії було доручене проведення ЧС-1950 року.

Міста та стадіони[ред. | ред. код]

Матчі чемпіонату світу приймали шість стадіонів у шести швейцарських містах. Загалом було проведено 26 ігор, найбільша кількість з них (шість) відбулася на арені Санкт-Якоб у Базелі, а найменша (один) — на стадіоні Корнаредо в Лугано.

Берн Базель Лозанна
Ванкдорф Санкт-Якоб Стад Олімпік де ла Понтез
46°57′46″ пн. ш. 7°27′54″ сх. д. / 46.96278° пн. ш. 7.46500° сх. д. / 46.96278; 7.46500 (Ванкдорф) 47°32′29″ пн. ш. 7°37′12″ сх. д. / 47.54139° пн. ш. 7.62000° сх. д. / 47.54139; 7.62000 (St. Jakob Stadium) 46°32′00″ пн. ш. 006°37′27″ сх. д. / 46.53333° пн. ш. 6.62417° сх. д. / 46.53333; 6.62417 (Stade olympique de la Pontaise)
Місткість: 64 600 Місткість: 54 800 Місткість: 50 300
Женева Лугано Цюрих
Стад-де-Шарміль Корнаредо Гардтурм
46°12′33″ пн. ш. 6°07′06″ сх. д. / 46.2091° пн. ш. 6.1182° сх. д. / 46.2091; 6.1182 (Charmilles Stadium) 46°01′25″ пн. ш. 8°57′42″ сх. д. / 46.02361° пн. ш. 8.96167° сх. д. / 46.02361; 8.96167 (Cornaredo Stadium) 47°23′35″ пн. ш. 8°30′17″ сх. д. / 47.39306° пн. ш. 8.50472° сх. д. / 47.39306; 8.50472 (Hardturm Stadium)
Місткість: 35 997 Місткість: 35 800 Місткість: 34 800

Кваліфікаційний раунд і учасники[ред. | ред. код]

Збірна-господар першості, Швейцарія, а також діючі чемпіони світу, уругвайці, автоматично отримали місце у фінальній частині турніру. Решта команд, які бажали взяти участь у ньому, мали подолати відбірковий раунд, в якому розігрувалися решта 14 путівок. З них 11 були відведені командам з Європи (включаючи збірні Єгипту, Туреччини та Ізраїлю), ще за два місця змагалися команди американського континенту, і одна путівка розігрувалася азійськими збірними.

До участі у відборі були допущені збірні Німеччини (ФРН) та Японії, які були відсторонені від участі у першому повоєнному чемпіонаті світу з політичних міркувань. Серед команд, що відмовилися від участі, була збірна Аргентини, яка пропускала третю поспіль першість світу з власної ініціативи.

За результатами кваліфікаційного раунду до фінальної частини ЧС-1954 неочікувано не змогли пробитися півфіналісти попереднього розіграшу турніру, збірні Швеції та Іспанії. Причому остання поступилася місцем на чемпіонаті світу турецьким футболістам через невдалий результати кидання жереба, після того як три матчі між цима командами не виявили сильнішого[1].

Серед команд, що кваліфікувалися, світова першість 1954 року стала першою для трьох команд — збірних Шотландії, Туреччини і Південної Кореї, при цьому перші дві з них мали можливість дебютувати на чемпіонатах світу ще 1950 року, проте того разу відмовилися від участі. А південнокорейці стали першими представниками повністю незалежної азійської країни, що грали на мундіалі.

Команди-учасники[ред. | ред. код]

Учасниками фінальної частини чемпіонату світу стали 16 команд:

Формат[ред. | ред. код]

Після двох чемпіонатів світу (1934 і 1938), що проходили за олімпійською системою, і першості 1950 року, де команди змагалися за круговою системою у двох групових раундах, на ЧС-1954 повернулися до змішаної системи турніру, при якій на першому етапі, що проходив у групах, визначалися учасники етапу плей-оф, де змагання відбувалися вже за олімпійською системою.

Утім формат, обраний для першості 1954 року, все ж був по-своєму унікальним. Це стосувалося групового етапу змагання, де була реалізована не повна кругова система змагання, а різновид змагання між потенційно сильнішими (сіяними) і потенційно слабшими (несіяними) командами. 16 команд-учасниць турніру на першому його етапі розподілялися між чотирма групами, по чотири команди в кожній, при цьому у кожній групі було по дві сіяні і дві несіяні команди, а ігри проводилися лише між сіяною і несіяною командами. Таким чином кількість матчів у кожній групі обмежувалася чотирма, пара сіяних команд і пара несіяних команд між собою не грали. Іншою відмінною рисою турніру було застосування правила додаткового часу вже на груповому етапі — якщо в основний час гри у групі був зафіксований нічийний рахунок, то команди грали ще півгодини додаткового часу, і лише за рівності рахунку й після нього командам зараховували нічию.

«Сіяними» на груповій стадії стали Австрія, Англія, Бразилія, Угорщина, Італія, Туреччина, Уругвай і Франція. Поява серед потенційних фаворитів збірної Туреччини, яка ніколи до цього не грала у фінальних стадіях чемпіонатів світу, обумовлена тим, що сіяні команди визначалися ще до закінчення відбіркового турніру, і серед них мала б бути збірна Іспанії, яка врешті-решт не подолала відбір (після додаткового матчу і за жеребом) збірній Туреччини.

На груповому етапі за перемогу нараховувалися два очки і одне очко за нічию. Дві команди з кожної групи, що набрали найбільше очок, виходили до стадії плей-оф. У випадку рівності очок між першою і другою командами групи розподіл місць між ними визначався жеребом. У випадку ж рівності очок між другою і третьою командами групи другий учасник раунду плей-оф від цієї групи визначався додатковим матчем між цими командами[2].

Учасники фінального турніру чемпіонату світу 1950 із зазначенням досягнутого прогресу

При цьому ситуація після проведення усіх матчів у двох групах вимагала витягання жереба для розподілу першого і другого місць між їх лідерами, а в решті двох групах команди, що посіли друге і третє місця, мали однакову кількість очок і проводили додаткову гру для визначення учасники раунду плей-оф. В обох випадках взяли гору і продовжили боротьбу команди, яких при жеребкуванні було визначено несіяними — збірні Швейцарії і ФРН, які здолали відповідно Італію і Туреччину.

Іншим нововведенням чемпіонату був принцип формування турнірної сітки раунду плей-оф, за яким команди, що посіли другі місця в групах, грали на стадіях чвертьфіналів і півфіналів між собою, аналогічним чином переможці груп також грали лише між собою і могли бути представлені у фіналі лише однією командою. На подальших чемпіонатах світу цей принцип був змінений, і команди, які посідали другі місця в групах, вже на першій стадії плей-оф зустрічалися з переможцями інших груп. Але на ЧС-1954 збірній Угорщини, яка посіла перше місце у своїй групі, на шляху до фіналу довелося грати з діючими віце-чемпіоном і чемпіоном світу – збірними Бразилії та Уругваю, а збірна ФРН, яка фінішувала на другому місці тієї ж групи, отримала значно легших суперників – збірні Югославії та Австрії.

На стадії плей-оф для визначення переможця у випадку нічиєї в основний час гри також призначався додатковий час, якщо ж і він не виявляв сильнішого, то передбачалася процедура витягання жереба. Виключенням була фінальна гра, для якої у випадку нічиєї в основний і додатковий час передбачалося перегравання, і лише за рівності голів в основний і додатковий час повторної гри чемпіона визначив би жереб[3]. Утім стадія плей-оф обійшлася без перегравань і жереба, адже в усіх іграх переможець був визначений якщо не основний, то додатковий час.

Груповий етап[ред. | ред. код]

Група 1[ред. | ред. код]

Поз Команда І В Н П ГЗ ГП РГ О Кваліфікація
1 Бразилія Бразилія 2 1 1 0 6 1 +5 3[a] Вихід до раунду плей-оф
2 Югославія Югославія 2 1 1 0 2 1 +1 3[a]
3 Франція Франція 2 1 0 1 3 3 0 2
4 Мексика Мексика 2 0 0 2 2 8 −6 0
Джерело: FIFA
Примітки:
  1. а б Бразилія обійшла Югославію завдяки витяганню жереба.

Бразилія — Мексика[ред. | ред. код]

16 червня 1954
18:00
Бразилія Бразилія 5–0 Мексика Мексика
Протокол
Стад-де-Шарміль, Женева
Глядачів: 13,470
Арбітр: Раймон Вісслінг (Швейцарія)

Югославія — Франція[ред. | ред. код]

16 червня 1954
18:00
Югославія Югославія 1–0 Франція Франція
Протокол
Стад Олімпік де ла Понтез, Лозанна
Глядачів: 16,000
Арбітр: Бенджамін Гріффінтс (Уельс)

Бразилія — Югославія[ред. | ред. код]

19 червня 1954
17:00
Бразилія Бразилія 1–1 (д.ч.) Югославія Югославія
Діді Гол 69'
Протокол
Стад Олімпік де ла Понтез, Лозанна
Глядачів: 24,637
Арбітр: Чарлі Фолтлесс (Шотландія)

Франція — Мексика[ред. | ред. код]

19 червня 1954
17:10
Франція Франція 3–2 Мексика Мексика
Протокол
Стад-де-Шарміль, Женева
Глядачів: 19,000
Арбітр: Мануель Асенсі (Іспанія)

Група 2[ред. | ред. код]

Поз Команда І В Н П ГЗ ГП РГ О Кваліфікація
1 Угорщина Угорщина 2 2 0 0 17 3 +14 4 Вихід до раунду плей-оф
2 ФРН ФРН 2 1 0 1 7 9 −2 2[a]
3 Туреччина Туреччина 2 1 0 1 8 4 +4 2[a]
4 Південна Корея Південна Корея 2 0 0 2 0 16 −16 0
Джерело: FIFA
Примітки:
  1. а б Друге місце було визначене шляхом проведення гри плей-оф між ФРН і Туреччиною (перемога західних німців 7:2).

ФРН — Туреччина[ред. | ред. код]

17 червня 1954
18:00
ФРН ФРН 4–1 Туреччина Туреччина
Протокол
Суат Гол 2'
Ванкдорф, Берн
Глядачів: 28,000
Арбітр: Жозе да Коста Віейра (Португалія)

Угорщина — Південна Корея[ред. | ред. код]

17 червня 1954
18:00
Угорщина Угорщина 9–0 Південна Корея Південна Корея
Пушкаш Гол 12'89'
Лантош Гол 18'
Кочиш Гол 24'36'50'
Цибор Гол 59'
Палоташ Гол 75'83'
Протокол
Гардтурм, Цюрих
Глядачів: 13,000
Арбітр: Раймон Вінсенті (Франція)

Угорщина — ФРН[ред. | ред. код]

20 червня 1954
16:50
Угорщина Угорщина 8–3 ФРН ФРН
Кочиш Гол 3'21'69'78'
Пушкаш Гол 17'
Хідегкуті Гол 52'54'
Й. Тот Гол 75'
Протокол
Санкт-Якоб, Базель
Глядачів: 56,000
Арбітр: Вільям Лінг (Англія)

Туреччина — Південна Корея[ред. | ред. код]

20 червня 1954
17:00
Туреччина Туреччина 7–0 Південна Корея Південна Корея
Суат Гол 10'30'
Лефтер Гол 24'
Бурхан Гол 37'64'70'
Ерол Гол 76'
Протокол

Плей-оф: ФРН — Туреччина[ред. | ред. код]

23 червня 1954
18:00
ФРН ФРН 7–2 Туреччина Туреччина
О. Вальтер Гол 7'
Шефер Гол 12'79'
Морлок Гол 30'60'77'
Ф. Вальтер Гол 62'
Протокол
Гардтурм, Цюрих
Глядачів: 17,000
Арбітр: Раймон Вінсенті (Франція)

Група 3[ред. | ред. код]

Команда І В Н П Г+ Г- О Кваліфікація
Уругвай Уругвай 2 2 0 0 9 0 4 Вихід до раунду плей-оф
Австрія Австрія 2 2 0 0 6 0 4
Чехословаччина Чехословаччина 2 0 0 2 0 7 0
Шотландія Шотландія 2 0 0 2 0 8 0
  • Уругвай обійшов Австрію при розподілі місць за результатом жереба.

Уругвай — Чехословаччина[ред. | ред. код]

16 червня 1954
18:00
Уругвай Уругвай 2–0 Чехословаччина Чехословаччина
Протокол
Ванкдорф, Берн
Глядачів: 20,500
Арбітр: Артур Елліс (Англія)

Австрія — Шотландія[ред. | ред. код]

16 червня 1954
18:00
Австрія Австрія 1–0 Шотландія Шотландія
Протокол
Гардтурм, Цюрих
Глядачів: 25,000
Арбітр: Лоран Франкен (Бельгія)

Уругвай — Шотландія[ред. | ред. код]

19 червня 1954
16:50
Уругвай Уругвай 7–0 Шотландія Шотландія
Борхес Гол 17'47'57'
Мігес Гол 30'83'
Аббаді Гол 54'85'
Протокол

Австрія — Чехословаччина[ред. | ред. код]

19 червня 1954
17:00
Австрія Австрія 5–0 Чехословаччина Чехословаччина
Стояспал Гол 3'65'
Пробст Гол 4'21'24'
Протокол
Гардтурм, Цюрих
Глядачів: 26,000
Арбітр: Васа Стефанович (Югославія)

Група 4[ред. | ред. код]

Поз Команда І В Н П ГЗ ГП РГ О Кваліфікація
1 Англія Англія 2 1 1 0 6 4 +2 3 Вихід до раунду плей-оф
2 Швейцарія Швейцарія 2 1 0 1 2 3 −1 2[a]
3 Італія Італія 2 1 0 1 5 3 +2 2[a]
4 Бельгія Бельгія 2 0 1 1 5 8 −3 1
Джерело: [джерело?]
Примітки:
  1. а б Друге місце було визначене шляхом проведення гри плей-оф між Швейцарією та Італією (перемога швейцарців 4:1).

Швейцарія — Італія[ред. | ред. код]

17 червня 1954
17:50
Швейцарія Швейцарія 2–1 Італія Італія
Протокол
Стад Олімпік де ла Понтез, Лозанна
Глядачів: 40,749[5]
Арбітр: Маріо Віанна (Бразилія)

Англія — Бельгія[ред. | ред. код]

17 червня 1954
18:10
Англія Англія 4–4 Бельгія Бельгія
Бродіс Гол 26'63'
Лофтгаус Гол 36'91'
Протокол
Санкт-Якоб, Базель
Глядачів: 14,000
Арбітр: Еміль Шметцер (ФРН)

Італія — Бельгія[ред. | ред. код]

20 червня 1954
17:00
Італія Італія 4–1 Бельгія Бельгія
Протокол
Ануль Гол 81'
Корнаредо, Лугано
Глядачів: 24,000
Арбітр: Карл Еріх Штайнер (Австрія)

Англія — Швейцарія[ред. | ред. код]

20 червня 1954
17:10
Англія Англія 2–0 Швейцарія Швейцарія
Протокол
Ванкдорф, Берн
Глядачів: 43,119[6]
Арбітр: Іштван Жолт (Угорщина)

Плей-оф: Швейцарія — Італія[ред. | ред. код]

23 червня 1954
18:00
Швейцарія Швейцарія 4–1 Італія Італія
Гюгі Гол 14'85'
Балламан Гол 48'
Фаттон Гол 90'
Протокол
Несті Гол 67'
Санкт-Якоб, Базель
Глядачів: 28,655[7]
Арбітр: Бенджамін Гріффітс (Уельс)

Раунд плей-оф[ред. | ред. код]

Учасники[ред. | ред. код]

До раунду плей-оф виходили команди, що посіли перші два місця у своїх групах.

Група Переможці Другі місця
1 Бразилія Бразилія Югославія Югославія
2 Угорщина Угорщина ФРН ФРН
3 Уругвай Уругвай Австрія Австрія
4 Англія Англія Швейцарія Швейцарія

Турнірна піраміда[ред. | ред. код]

Чвертьфінали Півфінали Фінал
                   
27 червня – Женева        
 ФРН ФРН  2
30 червня – Базель
 Югославія Югославія  0  
 ФРН ФРН  6
26 червня – Лозанна
   Австрія Австрія  1  
 Австрія Австрія  7
4 липня – Берн
 Швейцарія Швейцарія  5  
 ФРН ФРН  3
27 червня – Берн
   Угорщина Угорщина  2
 Угорщина Угорщина  4
30 червня – Лозанна
 Бразилія Бразилія  2  
 Угорщина Угорщина (д.т.)  4
26 червня – Базель
   Уругвай Уругвай  2  
 Уругвай Уругвай  4
 Англія Англія  2  

Чвертьфінали[ред. | ред. код]

Австрія — Швейцарія[ред. | ред. код]

26 червня 1954
17:00 CET
Австрія Австрія 7–5 Швейцарія Швейцарія
Вагнер Гол 25'27'53'
А. Кернер Гол 26'34'
Оцвірк Гол 32'
Пробст Гол 76'
Протокол
Балламан Гол 16'39'
Гюгі Гол 17'19'60'
Стад Олімпік де ла Понтез, Лозанна
Глядачів: 30,340[8]
Арбітр: Чарлі Фолтлесс (Шотландія)
ВР 1 Курт Шмід
ЗХ 2 Герхард Ганаппі
ЗХ 4 Леопольд Баршандт
ЗХ 5 Ернст Оцвірк (к)
ПЗ 3 Ернст Гаппель
ПЗ 6 Karl Koller
ПЗ 10 Еріх Пробст
НП 9 Теодор Вагнер
НП 11 Альфред Кернер
НП 21 Ернст Стояспал
НП 7 Роберт Кернер
Головний тренер:
Вальтер Науш
ВР 2 Ежен Парльє
ЗХ 7 Андре Нері
ЗХ 14 Віллі Кернен
ЗХ 10 Олівер Еггіманн
ПЗ 4 Роже Боке (к)
ПЗ 9 Шарль Казалі
НП 15 Шарль Антенен
НП 22 Роже Фонлантен
НП 18 Йозеф Гюгі
НП 16 Робер Балламан
НП 17 Жак Фаттон
Головний тренер:
Австрія Карл Раппан

Уругвай — Англія[ред. | ред. код]

26 червня 1954
17:00 CET
Уругвай Уругвай 4–2 Англія Англія
Протокол
Санкт-Якоб, Базель
Глядачів: 28,000
Арбітр: Карл Еріх Штайнер (Австрія)

ФРН — Югославія[ред. | ред. код]

27 червня 1954
17:00 CET
ФРН ФРН 2–0 Югославія Югославія
Хорват Гол 9' (аг)
Ран Гол 85'
Протокол
Стад-де-Шарміль, Женева
Глядачів: 17,000
Арбітр: Іштван Жолт (Угорщина)

Угорщина — Бразилія[ред. | ред. код]

ВР 1 Дьюла Грошич
ЗХ 2 Єне Бузанскі
ПЗ 3 Дьюла Лорант
ЗХ 4 Міхай Лантош
ЗХ 5 Йожеф Божик RK 71'
ПЗ 6 Йожеф Закаріаш
НП 7 Йожеф Тот
НП 8 Шандор Кочиш
НП 9 Нандор Хідегкуті
НП 11 Золтан Цибор
НП 20 Міхай Тот
Головний тренер:
Угорщина Густав Шебеш
ВР 1 Кастільйо
ЗХ 2 Джалма Сантус
ЗХ 3 Нілтон Сантус RK 71'
ЗХ 4 Бранданзіньйо
ПЗ 5 Піньєйро
ПЗ 6 Бауер
НП 7 Жуліньйо
НП 8 Діді
НП 9 Балтазар
НП 17 Мауро Рафаел
НП 18 Умберто RK 79'
Головний тренер:
Бразилія Зезе Морейра

Півфінали[ред. | ред. код]

ФРН — Австрія[ред. | ред. код]

30 червня 1954
18:00 CET
ФРН ФРН 6–1 Австрія Австрія
Протокол
Санкт-Якоб, Базель
Глядачів: 58,000
Арбітр: Вінченцо Орландіні (Італія)

Угорщина — Уругвай[ред. | ред. код]

30 червня 1954
18:00 (CET)
Угорщина Угорщина 4–2 Уругвай Уругвай
Цибор Гол 13'
Хідегкуті Гол 46'
Кочиш Гол 111'116'
Протокол
Гогберг Гол 75'86'
Стад Олімпік де ла Понтез, Лозанна
Глядачів: 45,000
Арбітр: Бенджамін Гріффітс (Уельс)

Матч за третє місце[ред. | ред. код]

3 липня 1954
17:00 (CET)
Австрія Австрія 3–1 Уругвай Уругвай
Протокол
Гардтурм, Цюрих
Глядачів: 32,000
Арбітр: Раймон Вісслінг (Швейцарія)

Фінал[ред. | ред. код]

ФРН ФРН 3—2 Угорщина Угорщина
Морлок Гол 10'
Ран Гол 18'84'
(Протокол)
Ванкдорф, Берн
Глядачів: 62 500
Арбітр: Англія Вільям Лінґ

Бомбардири[ред. | ред. код]

Найкращим бомбардиром турніру з великим відривом став угорець Шандор Кочиш, який став автором неймовірних одинадцяти голів у п'яти матчах. Загалом команди-учасниці відзначилися 140 голами (включаючи чотири автоголи), авторами яких ставали 63 гравців.

11 голів
6 голів
4 голи
3 голи
2 голи
1 гол
1 автогол

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Murray, Scott (8 серпня 2002). Lucky tossers. The Guardian. (англ.)
  2. Risolo, Donn (2010). Soccer Stories: Anecdotes, Oddities, Lore, and Amazing Feats. University of Nebraska Press. с. 83. ISBN 978-0-8032-3014-9.  (англ.)
  3. Christian Jessen: Die Qualifikation aus Fußballweltmeisterschaft 1954, pp.27 ff. (нім.)
  4. European football teams database - Group 2 - Tutkey v South Korea. (англ.)
  5. European football teams database - Group 4 - Switzerland v Italy. (англ.)
  6. European football teams database - Group 4 - Switzerland v England. (англ.)
  7. European football teams database - Group 4 Play-off. (англ.)
  8. European football teams database - Quarterfinal - Switzerland v Austria. (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]