Чемпіонат світу з футболу 2018

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чемпіонат світу з футболу 2018
Офіційний логотип
Команд 207
(у фінальній частині: 32)
Місце проведення Росія Росія
Час проведення 14 червня — 15 липня 2018 (фінальна частина)
Чемпіон Франція Франція (вдруге)
Фіналіст Хорватія Хорватія
3-є місце Бельгія Бельгія
4-е місце Англія Англія
Зіграно матчів 64
Забито м’ячів 169
(2,64 за матч)
Кількість глядачів 3 031 768
(47 371 за матч у середньому)
Найкращий гравець Хорватія Лука Модрич
Найкращий бомбардир Англія Гаррі Кейн (6 голів)
Найкращий воротар Бельгія Тібо Куртуа
← 2014
2022 →

Чемпіонат світу з футболу 2018 — 21-й чемпіонат світу з футболу ФІФА, фінальний етап якого проходив з 14 червня по 15 липня 2018 року в Росії. Матчі відбувалися в 11-ти російських містах: Єкатеринбурзі, Санкт-Петербурзі, Сочі, Казані, Калінінграді, Саранську, Самарі, Ростові-на-Дону, Нижньому Новгороді, Волгограді та Москві[1]. Перший в історії мундіаль, який пройшов одразу у двох частинах світу — Європі та Азії.

У фінальному турнірі взяли участь 32 національні збірні. 31 команда пройшла відбірковий турнір, збірна Росії взяла участь як господар змагання. Титул чемпіона світу з футболу 2018 року здобула збірна Франції, яка у фінальному матчі здолала збірну Хорватії з рахунком 4:2.

Міністерство юстиції США стверджує, що є докази підкупу Росією чиновників ФІФА заради проведення в них чемпіонату світу-2018[2].

Вибір господаря[ред. | ред. код]

За право проведення чемпіонату 2018 року змагалися Росія, Англія, а також зі спільними заявками Бельгія з Нідерландами та Іспанія з Португалією. 2 грудня 2010 року в Цюриху оголосили результат таємного голосування у виконавчому комітеті ФІФА, згідно з яким господарем чемпіонату стала Росія.[3]

Голосування
Країна Перший раунд Другий раунд
Росія Росія 9 13
Іспанія Іспанія / Португалія Португалія 7 7
Нідерланди Нідерланди / Бельгія Бельгія 4 2
Англія Англія 2 0

Скандали[ред. | ред. код]

Звинувачення в нечесних виборах[ред. | ред. код]

Починаючи з виборів країни-господаря ЧС-2018 у 2010, у світових ЗМІ з'явилися численні критичні публікації, що наголошували кримінальний (головним чином корупційний) характер вибору Росії господаркою ЧС-2018. Ці звинувачення спиралися не на встановлені в судовому порядку факти, а на дані інсайдерів з ФІФА, спортивних аналітиків-експертів, журналістів. Пізніше вони отримали підтвердження фактичними доказами з державних правоохоронних служб та розвідки (ФБР, БНД та ін.).

Так за встановленими БНД даними, первинне рішення про надання Росії прав ЧС-2018 було прийняте на таємній зустрічі в Москві ще в 2005 році. Президент ФІФА Зепп Блаттер зустрівся в січні 2005 в московському елітному нічному клубі «China Club» з одним з російських кримінальних авторитетів, «злодієм в законі»[4], «фахівцем» по корупції в галузі спорту або влаштуванню потрібних результатів спортивних змагань Алімжаном Тохтахуновим (він же «Тайванчик», «Узбек», а також «Алік»). Свого часу Алік Тайванчик був поставлений «смотрящим» в Європі нині покійним лідером російського кримінального світу, також «злодієм в законі» В'ячеславом Іваньковим (Япончиком)[5]. На цій зустрічі в «China Club» також був присутній колишній високопосадовець, радянсько-російський футбольний функціонер та відомий персонаж розслідувань багатьох корупційних схем В'ячеслав Колосков.

Тохтахунов на зустрічі з Зеппом Блаттером в «China Club» був офіційно у ролі голови російського «Вітчизняного футбольного фонду», але неофіційно він був там, щоб отримати від керівництва ФІФА згоду про надання прав проведення чемпіонату світу з футболу 2018 року Росії. І потрібне позитивне рішення на цій зустрічі було прийняте. Пізніше на Конгресі ФІФА в грудні 2010 воно було оформлене офіційно.

Німецьким спецслужбам вдалося сфотографувати зустріч в «China Club». Коли ці фото показали Зеппу Блаттеру і спитали — чи впізнає він пана (Тохтахунова) поряд з ним на світлинах, Блаттер відповів наступним чином:

— «Можна знайти тисячі моїх фотографій зі сторонніми людьми, і зовсім необов'язково, що я цих людей знаю. Цього пана я не пам'ятаю»[6][7][8].

Як повідомив часопис Українська правда, серед головних фігурантів розслідування швейцарської прокуратури та дисциплінарних органів ФІФА щодо купівлі Росією права приймати ЧС-2018 є і віце-президент УЄФА Григорій Суркіс. Він є також фігурантом окремого розслідування, що проводить Генеральна прокуратура США[9]. Як повідомив далі часопис, 24 липня 2015 Г.Суркіс, в компанії з кумом Суркіса та Путіна Віктором Медведчуком, побував у Санкт-Петербурзі за офіційним приводом — «жеребкування кваліфікаційного раунду ЧС-2018». Вони мали розмову з Путіним «на футбольну тематику». Медведчук рекомендував Путіну Суркіса — як людину, яка має серйозний авторитет у європейському футболі та у давніх дружніх стосунках з президентом ФІФА Блаттером. Путіна, в свою чергу, цікавили «всі варіанти», за яких у Росії можуть відібрати права на Чемпіонат світу з футболу 2018 року. Сторони обговорили потенційну загрозу ЧС в Росії в разі приходу до посади президента ФІФА Мішеля Платіні. Якщо на виборах президента ФІФА в грудні 2015 виграв би Мішель Платіні, то корупційний скандал у ФІФА був доведений до свого логічного завершення, а господарі ЧС-2018 і ЧС-2022 би змінилися. Часопис наголошує, що невипадково відразу після візиту Суркіса до Путіна, у світових ЗМІ з'явилося компрометуюче досьє на Платіні. Сліди цього документу цілком можливо йдуть саме з України.[10]

Визнання Блаттером підтасовки виборів[ред. | ред. код]

28 жовтня 2015 у своїх інтерв'ю британському часопису «Financial Times»[11] та російській інформагенції ТАСС[12] президент ФІФА Йозеф Блаттер визнав, що закулісна таємна домовленість про надання прав Чемпіонату світу 2018 Росії існувала заздалегідь, ще до офіційного голосування виконкому ФІФА 2 грудня 2010 року. За словами Блаттера, у керівництві ФІФА уклали так звану неписьмову «джентельменську угоду» (англ. “gentleman’s agreement”), що передбачала фальсифікацію результатів голосування[13], щоб надати права ЧС-2018 Росії.[14]. Це визнання Блаттера, вищої посадової особи в ієрархії ФІФА, викликало суперечливі спроби невдалих спростувань, зі спробами перекручень і свідомо неправильного перекладу з англійської з боку російського державного спортивного керівництва.

Скандальні дії ФІФА зі збірною Хорватії[ред. | ред. код]

У чвертьфінальному матчі Росія — Хорватія балканці обіграли суперника в серії післяматчевих пенальті. Згодом у мережі з'явилося відео, у якому захисник Домагой Віда і член тренерського штабу збірної Хорватії Огнєн Вукоєвич, екс-гравці київського «Динамо», присвятили перемогу своїй колишній команді й Україні загалом. У відповідь користувачі російського Інтернету почали вимагати у ФІФА покарання для футболістів за нібито політичні висловлювання. У відповідь ФІФА винесла офіційне попередження Домагою Віді, а Огнєна Вукоєвича оштрафувала. Це викликало неабиякий резонанс в Україні. Президент ФФУ Андрій Павелко направив офіційне звернення до ФІФА та УЄФА з вимогою пояснити своє рішення. Українські користувачі соціальної мережі Facebook почали масову атаку на офіційну сторінку ФІФА, знизивши її рейтинг з 5 зірок до 1,1, залишаючи відгуки з найнижчою оцінкою та висловом «Слава Україні». У відповідь організація закрила можливість залишати відгуки. Сам Віда заявив, що його відео не мало жодного політичного підґрунтя, він просто подякував українцям за підтримку. Також закрили рейтинг на офіційній сторінці ФІФА в Google.

Учасники[ред. | ред. код]

Команда Метод
кваліфікації
Дата
кваліфікації
Участь
у фін. стад.
Востаннє Найкращий
результат
Рейтинг ФІФА
Росія Росія Господар 2 грудня 2010 4 2014 Груповий етап (1994, 2002, 2014) 65
Бразилія Бразилія Перше місце південноамериканського відбору 28 березня 2017 21 2014 Чемпіон (1958, 1962, 1970, 1994, 2002) 2
Іран Іран Переможець групи А азійського відбору 12 червня 2017 5 2014 Груповий етап (1978, 1998, 2006, 2014) 34
Японія Японія Переможець групи B азійського відбору 31 серпня 2017 6 2014 1/8 фіналу (2002, 2010) 44
Мексика Мексика Перше місце північноамериканського відбору 1 вересня 2017 16 2014 1/4 фіналу (1970, 1986) 16
Бельгія Бельгія Переможець групи H європейського відбору 3 вересня 2017 13 2014 4-е місце (1986) 5
Південна Корея Південна Корея Друге місце групи А азійського відбору 5 вересня 2017 10 2014 4-е місце (2002) 62
Саудівська Аравія Саудівська Аравія Друге місце групи B азійського відбору 5 вересня 2017 5 2006 1/8 фіналу (1994) 63
Німеччина Німеччина Переможець групи C європейського відбору 5 жовтня 2017 18 2014 Чемпіон (1954, 1974, 1990, 2014) 1
Англія Англія Переможець групи F європейського відбору 5 жовтня 2017 14 2014 Чемпіон (1966) 12
Іспанія Іспанія Переможець групи G європейського відбору 6 жовтня 2017 15 2014 Чемпіон (2010) 8
Нігерія Нігерія Переможець групи B африканського відбору 7 жовтня 2017 6 2014 1/8 фіналу (1994, 1998, 2014) 41
Коста-Рика Коста-Рика Друге місце північноамериканського відбору 7 жовтня 2017 5 2014 1/4 фіналу (2014) 22
Польща Польща Переможець групи E європейського відбору 8 жовтня 2017 8 2006 3-є місце (1974, 1982) 6
Єгипет Єгипет Переможець групи E африканського відбору 8 жовтня 2017 3 1990 Груповий етап (1934, 1990) 30
Ісландія Ісландія Переможець групи I європейського відбору 9 жовтня 2017 дебют - - 21
Сербія Сербія Переможець групи D європейського відбору 9 жовтня 2017 2 2010 Груповий етап (2010) 38
Португалія Португалія Переможець групи B європейського відбору 10 жовтня 2017 7 2014 3-є місце (1966) 3
Франція Франція Переможець групи A європейського відбору 10 жовтня 2017 15 2014 Чемпіон (1998) 7
Уругвай Уругвай Друге місце південноамериканського відбору 11 жовтня 2017 13 2014 Чемпіон (1930, 1950) 17
Аргентина Аргентина Третє місце південноамериканського відбору 11 жовтня 2017 17 2014 Чемпіон (1978, 1986) 4
Колумбія Колумбія Четверте місце південноамериканського відбору 10 жовтня 2017 6 2014 1/4 фіналу (2014) 13
Панама Панама Третє місце північноамериканського відбору 11 жовтня 2017 дебют - - 49
Сенегал Сенегал Переможець групи D африканського відбору 10 листопада 2017 2 2002 1/4 фіналу (2002) 32
Марокко Марокко Переможець групи C африканського відбору 11 листопада 2017 5 1998 1/8 фіналу (1986) 48
Туніс Туніс Переможець групи A африканського відбору 11 листопада 2017 5 2006 Груповий етап (1978, 1998, 2002, 2006) 28
Швейцарія Швейцарія Переможець плей-оф європейського відбору 12 листопада 2017 10 2014 1/4 фіналу (1934, 1938, 1954) 11
Хорватія Хорватія Переможець плей-оф європейського відбору 12 листопада 2017 4 2014 3-є місце (1998) 18
Швеція Швеція Переможець плей-оф європейського відбору 13 листопада 2017 12 2006 2-е місце (1958) 25
Данія Данія Переможець плей-оф європейського відбору 14 листопада 2017 5 2010 1/4 фіналу (1998) 19
Австралія Австралія Переможець міжконтинентального плей-оф 15 листопада 2017 5 2014 1/8 фіналу (2006) 43
Перу Перу Переможець міжконтинентального плей-оф 16 листопада 2017 5 1982 1/4 фіналу (1970) 10

Склади команд[ред. | ред. код]

У матчах чемпіонату світу можуть брати участь гравці, включені до заявок збірних на турнір, сформованих до його початку. Всього до заявки кожної команди можна внести 23 футболісти (включаючи 3 воротарів).

Згідно з регламентом турніру команди-учасниці чемпіонату мали оголосити остаточні списки з 23 гравців до 4 червня 2018 року[15]. За 24 години до першого зіграного матчу команди мають право замінити травмованого гравця іншим[16].

Емблема[ред. | ред. код]

Мем: Забивака під час розгонів демонстрантів

Офіційна емблема чемпіонату світу з футболу 2018 року представлена 28 жовтня 2014 в ефірі Першого каналу в програмі «Вечірній Ургант». У поданні символіки турніру взяли участь президент ФІФА Йозеф Блаттер, міністр спорту Росії Віталій Мутко і найкращий футболіст світу 2006 року італієць Фабіо Каннаваро. В емблемі ЧС-2018 вгадується силует Кубка світу ФІФА. Підкорення космосу, іконопис і любов до футболу — три складові логотипу, говориться в прес-релізі оргкомітету турніру.

Талісманом чемпіонату став вовк Забивака. Підсумки голосування по вибору талісмана були підведені 21 жовтня 2016[17]. Персонаж викликав хвилю обговореннь у соціальних мережах, де його почали порівнювати з агресивними російськими вболівальниками[18], а позу вовка — з рухами мобільних загонів особливого призначення під час розгонів демонстрантів[19].

Фінансування[ред. | ред. код]

У березні 2013 року стало відомо, що регіони запросили на підготовку до чемпіонату світу з футболу 2018 540 млрд рублів, але перший заступник голови уряду РФ Ігор Шувалов заявив, що ця сума завищена. Прийнято рішення, що для уникнення нецільового витрачання коштів з федерального бюджету профінансують лише будівництво стадіонів і тренувальних баз, реконструкцію міських аеропортів і доріг від авіавузла до стадіонів. Витрати на міську інфраструктуру, дорожньо-транспортну мережу з проекту програми підготовки виключать. Регіони повинні самі знайти кошти на ці цілі, оскільки йдеться про витрати, які не підпадають під зобов'язання Росії перед ФІФА. 20 червня 2013 Уряд Російської Федерації прийняв постанову № 518 «Про Програму підготовки до проведення в 2018 році в Російській Федерації чемпіонату світу з футболу», в якому перераховані об'єкти міської, транспортної та спортивної інфраструктури, які повинні бути побудовані до початку чемпіонату світу із зазначенням джерела фінансування. У січні 2015 витрати на підготовку до чемпіонату світу з футболу 2018 року були скорочені на 10 %.

Бойкот[ред. | ред. код]

Див. докладніше Список суперечок щодо ЧС 2018[en]
Приклад відео із закликом до бойкоту Чемпіонату світу з футболу в Росії

Багато країн світу і громадські організації закликали позбавити РФ права приймати чемпіонат у зв'язку з участю Росії в війні на сході України і анексією Криму.

  • Заступник прем'єр-міністра Великої Британії Нік Клегг в інтерв'ю газеті The Sunday Times закликав скасувати рішення про проведення Всесвітнього чемпіонату з футболу 2018 року в Росії як покарання за роль Москви в українській кризі, підкресливши необхідність посилити санкції до Росії з обох боків від Атлантики. Британський політик охарактеризував те що відбувається, як «потворну агресію Росії на російсько-українському кордоні … …Нам необхідно ввести більш жорсткі санкції, але разом з тим з граничною ясністю дати зрозуміти, що він (Путін) не повинен очікувати, що отримає привілей перебувати на вершинах світової політики, не будучи готовим дотримуватися елементарних правил міжнародних відносин», — заявив Клегг[21].
  • 2 вересня 2014 діючий президент Зепп Блаттер заявив, що про перенесення місця проведення ЧС-2018 не може бути й мови. Він також попросив всіх, у кого є або з'явиться таке бажання — більше не звертатися до ФІФА з проханнями скасувати чемпіонат в Росії, позаяк на всі подібні питання буде тільки одна відповідь. Блаттер ще раз підкреслив, що спорт і політика ніяк не можуть і не повинні перетинатися[22].
  • 7 червня 2015 року Доменіко Скала заявив, що не виключає можливості позбавлення Росії права проведення ЧС-2018[23].
  • 22 січня 2018 року Міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив, що Україна веде переговори з федераціями футболу і фанатськими організаціями про можливість бойкоту Чемпіонату світу з футболу в 2018 році в РФ або протестів в рамках заходу.[24]
  • Велика Британія Велика Британія: 14 березня 2018 року уряд Великої Британії повідомив, що у відповідь на замах на вбивство Скрипалів із використанням хімічної зброї — отруйної речовини сімейства «Новичок» британські високопосадовці та члени королівської родини бойкотуватимуть футбольний чемпіонат в Росії.[25]
  • Ісландія Ісландія: 26 березня 2018 року на знак протесту проти хімічної атаки у Сирії було оголошено про дипломатичний бойкот чемпіонату в Росії[26].

Арбітри[ред. | ред. код]

16 березня 2018 року ФІФА вперше затвердила використання відеоспостереження на турнірі під своєю юрисдикцією.[27]

29 березня 2018 року ФІФА затвердила список з 36 суддів та 63 асистентів арбітрів, відібраних для обслуговування матчів чемпіонату світу.[28] 30 квітня 2018 року ФІФА затвердила список з 13 суддів-відеоасистентів.[29]

Стадіони[ред. | ред. код]

28 вересня був складений остаточний список міст, в яких пройде чемпіонат, згідно з яким чемпіонат не повинен був пройти в Саранську і Ярославлі. 29 вересня 2012 в рамках телепередачі «Сьогодні ввечері з Андрієм Малаховим» на Першому каналі був названий список з 11 міст, в якому були зроблені зміни, і, згідно з цими змінами — матчі ЧС-2018 не пройдуть в Краснодарі і Ярославлі.

Список міст, які приймуть матчі чемпіонату світу:

Москва Санкт-Петербург Калінінград Москва
Лужники Крестовський Калінінград Відкриття-Арена
К-ість глядачів: 78 011[30] К-ість глядачів: 64 468[31] К-ість глядачів: 33 973[32] К-ість глядачів: 44 190[33]
Казань Нижній Новгород
Казань-Арена Нижній Новгород
К-ість глядачів: 42 873[34] К-ість глядачів: 43 319[35]
Самара Волгоград
Самара Арена Волгоград Арена
К-ість глядачів: 41 970[36] К-ість глядачів: 43 713[37]
Саранськ Сочі Ростов-на-Дону Єкатеринбург
Мордовія Арена Фішт Ростов Арена Центральний
К-ість глядачів: 41 685[38] К-ість глядачів: 44 287[39] К-ість глядачів: 43 472[40] К-ість глядачів: 33 061[41]

Груповий етап[ред. | ред. код]

Група A[ред. | ред. код]

М Команда І В Н П МЗ МП РМ О
1. Уругвай Уругвай 3 3 0 0 5 0 +5 9
2. Росія Росія 3 2 0 1 8 4 +4 6
3. Саудівська Аравія Саудівська Аравія 3 1 0 2 2 7 −5 3
4. Єгипет Єгипет 3 0 0 3 2 6 −4 0



Група B[ред. | ред. код]

М Команда І В Н П МЗ МП РМ О
1. Іспанія Іспанія 3 1 2 0 6 5 +1 5
2. Португалія Португалія 3 1 2 0 5 4 +1 5
3. Іран Іран 3 1 1 1 2 2 0 4
4. Марокко Марокко 3 0 1 2 2 4 −2 1


Група C[ред. | ред. код]

М Команда І В Н П МЗ МП РМ О
1. Франція Франція 3 2 1 0 3 1 +2 7
2. Данія Данія 3 1 2 0 2 1 +1 5
3. Перу Перу 3 1 0 2 2 2 0 3
4. Австралія Австралія 3 0 1 2 2 5 −3 1


Група D[ред. | ред. код]

М Команда І В Н П МЗ МП РМ О
1. Хорватія Хорватія 3 3 0 0 7 1 +6 9
2. Аргентина Аргентина 3 1 1 1 3 5 −2 4
3. Нігерія Нігерія 3 1 0 2 3 4 −1 3
4. Ісландія Ісландія 3 0 1 2 2 5 −3 1


Група E[ред. | ред. код]

М Команда І В Н П МЗ МП РМ О
1. Бразилія Бразилія 3 2 1 0 5 1 +4 7
2. Швейцарія Швейцарія 3 1 2 0 5 4 +1 5
3. Сербія Сербія 3 1 0 2 2 4 −2 3
4. Коста-Рика Коста-Рика 3 0 1 2 2 5 −3 1


Група F[ред. | ред. код]

М Команда І В Н П МЗ МП РМ О
1. Швеція Швеція 3 2 0 1 5 2 +3 6
2. Мексика Мексика 3 2 0 1 3 4 −1 6
3. Південна Корея Південна Корея 3 1 0 2 3 3 0 3
4. Німеччина Німеччина 3 1 0 2 2 4 −2 3


Група G[ред. | ред. код]

М Команда І В Н П МЗ МП РМ О
1. Бельгія Бельгія 3 3 0 0 9 2 +7 9
2. Англія Англія 3 2 0 1 8 3 +5 6
3. Туніс Туніс 3 1 0 2 5 8 −3 3
4. Панама Панама 3 0 0 3 2 11 −9 0


Група H[ред. | ред. код]

М Команда І В Н П МЗ МП РМ О
1. Колумбія Колумбія 3 2 0 1 5 2 +3 6
2. Японія Японія 3 1 1 1 4 4 0 4
3. Сенегал Сенегал 3 1 1 1 4 4 0 4
4. Польща Польща 3 1 0 2 2 5 −3 3




Плей-оф[ред. | ред. код]

1/8 фіналу Чвертьфінал Півфінал Фінал
                           
30 червня – Сочі            
 Уругвай Уругвай  2
6 липня – Нижній Новгород
 Португалія Португалія  1  
 Уругвай Уругвай   0
30 червня – Казань
   Франція Франція   2  
 Франція Франція  4
10 липня – Санкт-Петербург
 Аргентина Аргентина  3  
 Франція Франція  1
2 липня – Самара
   Бельгія Бельгія  0  
 Бразилія Бразилія  2
6 липня – Казань
 Мексика Мексика  0  
 Бразилія Бразилія   1
2 липня – Ростов-на-Дону
   Бельгія Бельгія   2  
 Бельгія Бельгія  3
15 липня – Москва (Лужники)
 Японія Японія  2  
 Франція Франція  4
1 липня – Москва (Лужники)
   Хорватія Хорватія   2
 Іспанія Іспанія  1 (3)
7 липня – Сочі
 Росія Росія (пен.)  1 (4)  
 Росія Росія  2 (3)
1 липня – Нижній Новгород
   Хорватія Хорватія (пен.)  2 (4)  
 Хорватія Хорватія (пен.)  1 (3)
11 липня – Москва (Лужники)
 Данія Данія  1 (2)  
 Хорватія Хорватія   2
3 липня – Санкт-Петербург
   Англія Англія   1   Матч за третє місце
 Швеція Швеція  1
7 липня – Самара 14 липня – Санкт-Петербург
 Швейцарія Швейцарія  0  
 Швеція Швеція   0  Бельгія Бельгія  2
3 липня – Москва (Відкриття)
    Англія Англія   2    Англія Англія   0
 Колумбія Колумбія  1 (3)
 Англія Англія (пен.)  1 (4)  

1/8 фіналу[ред. | ред. код]



    Пенальті  
Іньєста Забито
Піке Забито
Коке Не забив
Рамос Забито
Аспас Не забив
3 – 4 Забито Смолов
Забито Ігнашевич
Забито Головін
Забито Черишев
 

    Пенальті  
Бадель Не забив
Крамарич Забито
Модрич Забито
Пиварич Не забив
Ракитич Забито
3 – 2 Не забив Еріксен
Забито К'єр
Забито Крон-Делі
Не забив Шене
Не забив Н. Йоргенсен
 




    Пенальті  
Фалькао Забито
Хуан Куадрадо Забито
Мур'єль Забито
Урібе Не забив
Бакка Не забив
3 – 4 Забито Кейн
Забито Рашфорд
Не забив Гендерсон
Забито Тріпп'є
Забито Даєр
 

Чвертьфінали[ред. | ред. код]




    Пенальті  
Смолов Не забив
Дзагоєв Забито
Фернандес Не забив
Ігнашевич Забито
Кузяєв Забито
3 – 4 Забито Брозович
Не забив Ковачич
Забито Модрич
Забито Віда
Забито Ракитич
 

Півфінали[ред. | ред. код]


Матч за третє місце[ред. | ред. код]

Фінал[ред. | ред. код]

Статистика[ред. | ред. код]

Бомбардири[ред. | ред. код]

У 64 матчах було забито 169 голів, у середньому 2.64 голи за гру.

6 голів
4 голи
3 голи
2 голи
1 гол
1 автогол

Джерело: ФІФА

Нагороди[ред. | ред. код]

По завершенні турніру ФІФА назвала наступних лауреатів індивідуальних і командних нагород чемпіонату[106]:

Золотий м'яч Срібний м'яч Бронзовий м'яч
Хорватія Лука Модрич Бельгія Еден Азар Франція Антуан Грізманн
Золотий бутс Срібний бутс Бронзовий бутс
Англія Гаррі Кейн Франція Антуан Грізманн Бельгія Ромелу Лукаку
6 голів, 0 передач 4 голи, 2 передачі 4 голи, 1 передача
Золоті рукавички
Бельгія Тібо Куртуа
Найкращий молодий гравець
Франція Кіліан Мбаппе
Премія чесної гри
Іспанія Іспанія

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Чемпіонат світу з футболу 2018: розклад матчів - 24 Канал. 24 Канал. Архів оригіналу за 19 червня 2018. Процитовано 19 червня 2018. 
  2. Як «несподівано»: США опублікували нові докази підкупу ФІФА Росією при отриманні ЧС-2018. — 2020. — 7 квітня.
  3. ЧС-2018 пройде в Росії. Архів оригіналу за 4 грудня 2010. Процитовано 2 грудня 2010. 
  4. Офіційний сайт ФБР: Manhattan U.S. Attorney Charges 34 Members and Associates of Two Russian-American Organized Crime Enterprises with Operating International Sportsbooks [Архівовано 11 червня 2015 у Wayback Machine.].(англ.) 16.04.2013
  5. Известия: Парижская жизнь Алика [Архівовано 11 червня 2015 у Wayback Machine.], 2.08.2002
  6. David Amoruso: FIFA capo Sepp Blatter boozing with Russian mob boss [Архівовано 26 вересня 2015 у Wayback Machine.].(англ.), 28.05.2015
  7. Bild: Der Fifa-Boss und die Russen-Mafia.(нім.) — переклад: Президент ФИФА и русская мафия [Архівовано 7 листопада 2015 у Wayback Machine.].(рос.)
  8. Andrew Jennings: Sepp Blatter Toasts World's Most Wanted Mobster [Архівовано 23 лютого 2015 у Wayback Machine.].(англ.) + foto
  9. Українська правда: Справа Блаттера: про підкуп Росією ЧС-2018 знають Коломойський і Суркіс [Архівовано 6 листопада 2015 у Wayback Machine.]. 02.11.2015
  10. Українська правда: Таємничий вояж Суркіса до резиденції Путіна [Архівовано 2 листопада 2015 у Wayback Machine.]. 04.09.2015
  11. The Financial Times: Malcolm Moore. Lunch with the FT: Sepp Blatter [Архівовано 1 листопада 2015 у Wayback Machine.].(англ.) 30.10.2015
  12. ТАСС: Йозеф Блаттер: скандал в ФИФА спровоцировал Мишель Платини [Архівовано 30 жовтня 2015 у Wayback Machine.].(рос.) 28.10.2015
  13. Полит.ру: Блаттер назвал ЧМ-2018 в России результатом тайной сделки [Архівовано 31 жовтня 2015 у Wayback Machine.]. 30.10.2015
  14. Чемпіонат світу у Росії-частина таємних домовленостей — Блаттер [Архівовано 31 жовтня 2015 у Wayback Machine.] (укр.) 20.10.2015
  15. Organising Committee for FIFA Competitions: Updates on the FIFA World Cup and women's tournaments. FIFA.com (Fédération Internationale de Football Association). 8 лютого 2018. Архів оригіналу за 29 квітня 2018. Процитовано 9 квітня 2018.  (англ.)
  16. Regulations – 2018 FIFA World Cup Russia (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 2015. Архів оригіналу за 12 липня 2017. Процитовано 14 травня 2018.  (англ.)
  17. Студентка продала ФІФА права на талісман ЧС-2018 Забіваку за 500 доларів. Архів оригіналу за 27 жовтня 2016. Процитовано 27 жовтня 2016. 
  18. Талисману ЧМ 2018 волку Забиваке предложили взять в напарники петуха Пропускаку. Архів оригіналу за 28 жовтня 2016. Процитовано 27 жовтня 2016. 
  19. Міністерство еміграції - Життєпис | Facebook. www.facebook.com. Процитовано 27 жовтня 2016. 
  20. Німецька хвиля: Німецькі політики закликають забрати в Росії право на проведення ЧС-2018, 23.07.2014
  21. Голос Америки Віце-прем'єр Великої Британії призвал не проводити ЧС 2018 в Росії [Архівовано 28 липня 2014 у Wayback Machine.](рос.), 27.07.2014
  22. Блаттер: «О переносе ЧМ-2018 по футболу из России не может быть и речи». Архів оригіналу за 23 липня 2015. Процитовано 1 квітня 2015. 
  23. «ФИФА: Россия и Катар могут потерять право на чемпионаты». Архів оригіналу за 9 червня 2015. Процитовано 14 грудня 2017. 
  24. Украина ведет переговоры с федерациями и фанатами о бойкоте ЧМ-2018 по футболу в РФ, - Климкин. censor.net.ua. 22.01.2018. 
  25. Британія вишле 23 російських дипломатів через отруєння Скрипаля. ВВС-новини. 14 березня 2018. Архів оригіналу за 17 березня 2018. Процитовано 15 березня 2018. 
  26. Spy poisoning: Australian PM condemns Russian 'recklessness' in UK. BBC News. 27 березня 2018. Архів оригіналу за 27 березня 2018. Процитовано 27 березня 2018. 
  27. FIFA Council decides on key steps for the future of international competitions. FIFA.com. 16 березня 2018. Архів оригіналу за 10 вересня 2018. Процитовано 29 травня 2018. 
  28. World Cup 2018 referees. Архів оригіналу за 30 березня 2018. Процитовано 29 травня 2018. 
  29. World Cup 2018 List of video match officials. Архів оригіналу за 30 квітня 2018. Процитовано 29 травня 2018. 
  30. Luzhniki Stadium. FIFA. Архів оригіналу за 16 листопада 2017. Процитовано 15 червня 2018. 
  31. Saint Petersburg Stadium. FIFA. Архів оригіналу за 6 грудня 2017. Процитовано 15 червня 2018. 
  32. Kaliningrad Stadium. FIFA. Архів оригіналу за 8 жовтня 2017. Процитовано 15 червня 2018. 
  33. Spartak Stadium. FIFA. Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 15 червня 2018. 
  34. Kazan Arena. FIFA. Архів оригіналу за 15 червня 2018. Процитовано 15 червня 2018. 
  35. Nizhny Novgorod Stadium. FIFA. Архів оригіналу за 15 червня 2018. Процитовано 15 червня 2018. 
  36. Samara Arena. FIFA. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 15 червня 2018. 
  37. Volgograd Arena. FIFA. Архів оригіналу за 15 жовтня 2017. Процитовано 15 червня 2018. 
  38. Mordovia Arena. FIFA. Архів оригіналу за 14 травня 2018. Процитовано 15 червня 2018. 
  39. Fisht Stadium. FIFA. Архів оригіналу за 15 червня 2018. Процитовано 15 червня 2018. 
  40. Rostov Arena. FIFA. Архів оригіналу за 15 червня 2018. Процитовано 15 червня 2018. 
  41. Ekaterinburg Arena. FIFA. Архів оригіналу за 31 березня 2018. Процитовано 15 червня 2018. 
  42. Match report – Group A – Russia-Saudi Arabia (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 14 червня 2018. Архів оригіналу за 15 вересня 2018. Процитовано 14 червня 2018. 
  43. Match report – Group A – Egypt-Uruguay (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 15 червня 2018. Архів оригіналу за 15 вересня 2018. Процитовано 15 червня 2018. 
  44. Match report – Group A – Russia-Egypt (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 19 червня 2018. Архів оригіналу за 15 вересня 2018. Процитовано 19 червня 2018. 
  45. Match report – Group A – Uruguay-Saudi Arabia (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 20 червня 2018. Архів оригіналу за 15 вересня 2018. Процитовано 20 червня 2018. 
  46. Match report – Group A – Uruguay v Russia (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 25 червня 2018. Архів оригіналу за 15 вересня 2018. Процитовано 25 червня 2018. 
  47. Match report – Group A – Saudi Arabia v Egypt (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 25 червня 2018. Архів оригіналу за 15 вересня 2018. Процитовано 25 червня 2018. 
  48. Match report – Group B – Morocco-Iran (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 15 червня 2018. Архів оригіналу за 6 вересня 2019. Процитовано 15 червня 2018. 
  49. Match report – Group B – Portugal-Spain (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 15 червня 2018. Архів оригіналу за 6 вересня 2019. Процитовано 15 червня 2018. 
  50. Match report – Group B – Portugal-Morocco (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 20 червня 2018. Архів оригіналу за 24 червня 2018. Процитовано 20 червня 2018. 
  51. Match report – Group B – Iran-Spain (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 20 червня 2018. Архів оригіналу за 24 червня 2018. Процитовано 20 червня 2018. 
  52. Match report – Group B – IR Iran v Portugal (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 25 червня 2018. Архів оригіналу за 8 липня 2018. Процитовано 25 червня 2018. 
  53. Match report – Group B – Spain v Morocco (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 25 червня 2018. Архів оригіналу за 8 липня 2018. Процитовано 25 червня 2018. 
  54. Match report – Group C – France-Australia (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 16 червня 2018. Архів оригіналу за 2 лютого 2019. Процитовано 16 червня 2018. 
  55. Match report – Group C – Peru-Denmark (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 16 червня 2018. Архів оригіналу за 2 лютого 2019. Процитовано 16 червня 2018. 
  56. Match report – Group C – Denmark-Australia (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 21 червня 2018. Архів оригіналу за 24 червня 2018. Процитовано 21 червня 2018. 
  57. Match report – Group C – France-Peru (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 21 червня 2018. Архів оригіналу за 2 лютого 2019. Процитовано 21 червня 2018. 
  58. Match report – Group C – Denmark v France (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 26 червня 2018. Архів оригіналу за 8 липня 2018. Процитовано 26 червня 2018. 
  59. Match report – Group C – Australia v Peru (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 26 червня 2018. Архів оригіналу за 26 червня 2018. Процитовано 26 червня 2018. 
  60. Match report – Group D – Argentina-Iceland (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 16 червня 2018. Архів оригіналу за 24 червня 2018. Процитовано 16 червня 2018. 
  61. Match report – Group D – Croatia-Nigeria (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 16 червня 2018. Архів оригіналу за 15 вересня 2018. Процитовано 16 червня 2018. 
  62. Match report – Group D – Argentina-Croatia (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 21 червня 2018. Архів оригіналу за 15 вересня 2018. Процитовано 21 червня 2018. 
  63. Match report – Group D – Nigeria-Iceland (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 22 червня 2018. Архів оригіналу за 15 вересня 2018. Процитовано 22 червня 2018. 
  64. Match report – Group D – Nigeria v Argentina (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 26 червня 2018. Архів оригіналу за 26 червня 2018. Процитовано 26 червня 2018. 
  65. Match report – Group D – Iceland v Croatia (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 26 червня 2018. Архів оригіналу за 15 вересня 2018. Процитовано 26 червня 2018. 
  66. Match report – Group E – Costa Rica-Serbia (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 17 червня 2018. Архів оригіналу за 2 лютого 2019. Процитовано 17 червня 2018. 
  67. Match report – Group E – Brazil-Switzerland (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 17 червня 2018. Архів оригіналу за 9 липня 2018. Процитовано 17 червня 2018. 
  68. Match report – Group E – Brazil-Costa Rica (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 22 червня 2018. Архів оригіналу за 2 лютого 2019. Процитовано 22 червня 2018. 
  69. Match report – Group E – Serbia-Switzerland (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 22 червня 2018. Архів оригіналу за 9 липня 2018. Процитовано 22 червня 2018. 
  70. Match report – Group E – Serbia v Brazil (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 27 червня 2018. Архів оригіналу за 2 лютого 2019. Процитовано 27 червня 2018. 
  71. Match report – Group E – Switzerland v Costa Rica (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 27 червня 2018. Архів оригіналу за 27 червня 2018. Процитовано 27 червня 2018. 
  72. Match report – Group F – Germany-Mexico (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 17 червня 2018. Архів оригіналу за 24 червня 2018. Процитовано 17 червня 2018. 
  73. Match report – Group F – Sweden-Korea Republic (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 18 червня 2018. Архів оригіналу за 2 лютого 2019. Процитовано 18 червня 2018. 
  74. Match report – Group F – Korea Republic-Mexico (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 23 червня 2018. Архів оригіналу за 2 лютого 2019. Процитовано 23 червня 2018. 
  75. Match report – Group F – Germany-Sweden (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 23 червня 2018. Архів оригіналу за 2 лютого 2019. Процитовано 23 червня 2018. 
  76. Match report – Group F – Korea Republic-Germany (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 27 червня 2018. Архів оригіналу за 2 лютого 2019. Процитовано 27 червня 2018. 
  77. Match report – Group F – Mexico-Sweden (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 27 червня 2018. Архів оригіналу за 8 липня 2018. Процитовано 27 червня 2018. 
  78. Match report – Group G – Belgium-Panama (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 18 червня 2018. Архів оригіналу за 18 червня 2018. Процитовано 18 червня 2018. 
  79. Match report – Group G – Tunisia-England (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 18 червня 2018. Архів оригіналу за 24 червня 2018. Процитовано 18 червня 2018. 
  80. Match report – Group G – Belgium-Tunisia (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 23 червня 2018. Архів оригіналу за 23 червня 2018. Процитовано 23 червня 2018. 
  81. Match report – Group G – England v Panama (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 24 червня 2018. Архів оригіналу за 24 червня 2018. Процитовано 24 червня 2018. 
  82. Match report – Group G – England v Belgium (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 28 червня 2018. Архів оригіналу за 2 лютого 2019. Процитовано 28 червня 2018. 
  83. Match report – Group G – Panama v Tunisia (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 28 червня 2018. Архів оригіналу за 2 лютого 2019. Процитовано 28 червня 2018. 
  84. Match report – Group H – Colombia-Japan (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 19 червня 2018. Архів оригіналу за 19 червня 2018. Процитовано 19 червня 2018. 
  85. Match report – Group H – Poland-Senegal (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 19 червня 2018. Архів оригіналу за 19 червня 2018. Процитовано 19 червня 2018. 
  86. Match report – Group H – Japan v Senegal (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 24 червня 2018. Архів оригіналу за 6 вересня 2019. Процитовано 24 червня 2018. 
  87. Match report – Group H – Poland v Colombia (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 24 червня 2018. Архів оригіналу за 8 липня 2018. Процитовано 24 червня 2018. 
  88. Match report – Group H – Japan v Poland (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 28 червня 2018. Архів оригіналу за 16 липня 2019. Процитовано 28 червня 2018. 
  89. Match report – Group H – Senegal v Colombia (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 28 червня 2018. Архів оригіналу за 8 липня 2018. Процитовано 28 червня 2018. 
  90. Match report – Round of 16 – France v Argentina (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 30 червня 2018. Архів оригіналу за 8 липня 2018. Процитовано 30 червня 2018. 
  91. Match report – Round of 16 – Uruguay v Portugal (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 30 червня 2018. Архів оригіналу за 30 червня 2018. Процитовано 30 червня 2018. 
  92. Match report – Round of 16 – Spain v Russia (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 1 липня 2018. Архів оригіналу за 8 липня 2018. Процитовано 1 липня 2018. 
  93. Match report – Round of 16 – Croatia v Denmark (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 1 липня 2018. Архів оригіналу за 8 липня 2018. Процитовано 1 липня 2018. 
  94. Match report – Round of 16 – Brazil v Mexico (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 2 липня 2018. Архів оригіналу за 2 липня 2018. Процитовано 2 липня 2018. 
  95. Match report – Round of 16 – Belgium v Japan (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 2 липня 2018. Архів оригіналу за 8 липня 2018. Процитовано 2 липня 2018. 
  96. Match report – Round of 16 – Sweden v Switzerland (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 3 липня 2018. Архів оригіналу за 3 липня 2018. Процитовано 3 липня 2018. 
  97. Match report – Round of 16 – Colombia v England (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 3 липня 2018. Архів оригіналу за 4 липня 2018. Процитовано 3 липня 2018. 
  98. Match report – Quarter-final – Uruguay v France (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 6 липня 2018. Архів оригіналу за 6 липня 2018. Процитовано 6 липня 2018. 
  99. Match report – Quarter-final – Brazil v Belgium (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 6 липня 2018. Архів оригіналу за 6 липня 2018. Процитовано 6 липня 2018. 
  100. Match report – Quarter-final – Sweden v England (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 7 липня 2018. Архів оригіналу за 7 липня 2018. Процитовано 7 липня 2018. 
  101. Match report – Quarter-final – Russia v Croatia (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 7 липня 2018. Архів оригіналу за 7 липня 2018. Процитовано 7 липня 2018. 
  102. Match report – Semi-final – France v Belgium (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 10 липня 2018. Архів оригіналу за 11 липня 2018. Процитовано 10 липня 2018. 
  103. Match report – Semi-final – Croatia v England (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 11 липня 2018. Архів оригіналу за 12 липня 2018. Процитовано 11 липня 2018. 
  104. Match report – Play-off for third place – Belgium v England (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 14 липня 2018. Архів оригіналу за 27 липня 2018. Процитовано 14 липня 2018. 
  105. Match report – Final – France v Croatia (PDF). FIFA. 15 липня 2018. Архів оригіналу за 15 липня 2018. Процитовано 15 липня 2018. 
  106. Golden consolation for magical Modric. ФІФА. 15 липня 2018. Архів оригіналу за 19 лютого 2019. Процитовано 16 липня 2018.  (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]