Інгегерд Біргерсдоттер Б'єльбська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інгегерд Біргерсдоттер Б'єльбська
Народився 1180[1]
Помер 1230
Титул королева-консорт
Рід Фолькунги
Батько Бірґер Броса
Мати Бріґіт Гаральдсдоттер
Брати, сестри Фольке Ярл, Філіп Бірґерссон і Кнут Бірґерссон
У шлюбі з Сверкер II
Діти Юган I Сверкерсон

Інгегерд (Ingegerd або Ingegärd) Біргерсдоттер з Б'єльбу (приблизно 1180–7 квітня після 1210, можливо, 1230) — королева Швеції як друга дружина короля Сверкера II.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походження[ред. | ред. код]

Інгегерд народилася в одній із наймогутніших шляхетських сімей Швеції — у сім'ї Б'єльбу. Вона була донькою могутнього ярла Бірґера Броси і вдови королеви Бріґіти Гаральдсдоттер; її мати була дитиною норвезького короля Гаральда Ґіллі і в першому шлюбі сама була королевою Швеції в 1160—1161 роках.[2]

Життя королеви[ред. | ред. код]

Десь у 1200 році вона вийшла заміж за короля Сверкера після смерті його першої дружини Бенедикти і стала королевою Швеції безпосередньо після одруження. Завдяки своїм зв'язкам вона мала відігравати важливу роль у політиці свого чоловіка. У 1202 році помер її батько, і королева Інгегерд та її чоловік проголосили свого однорічного сина принца Йохана спадкоємцем і главою клану Б'єльбу через неї з титулом ярла. Схоже, що цей крок відлучив клан Б'єльбу від двору Сверкера. Сини попереднього короля Канута I втекли до Норвегії в 1204 році, повернувшись у наступному році за підтримки Норвегії. Троє синів були вбиті в битві при Алгаросі, а четвертому, Еріку, вдалося втекти. Ці криваві події, здається, поставили родичів Інгегерд на бік Еріка, як видно з подій у наступні роки.[3] Які б спроби Інгегерд не робила, щоб виступити посередником між королем та її родиною, вони їх не примирили. Сверкер і Ерік зустрілися в битві при Лені в 1208 році, де її брат Кнут Ярл був убитий на боці Еріка, можливо, разом з її дядьком Маґнусом Міннешельдом. Однак Ерік переміг і став королем. Через два роки, у 1210 році, її чоловік намагався повернути собі трон, але був убитий у битві при Єстільрені. Фольке Ярл, ймовірно, ще один з її братів, був убитий на боці Еріка.[4]

Після Єстільрена[ред. | ред. код]

Пізніше життя королеви Інгегерд невідомо, як і рік її смерті. У 1216 році королем став її син Йохан, але в джерелах нічого не згадується про його матір. Історики припускають, що своє подальше життя вона провела зі своїм братом Магнусом у Сканії або в якійсь іншій частині Данії. Є припущення, що вона могла дожити до бл. 1230.[5]

Джерела історії Інгегерд обмежуються кількома посиланнями в скандинавських джерелах. Відсутність хронологічної точності викликала альтернативне тлумачення порядку шлюбів Сверкера II.[6] Таким чином, Інгегерд могла бути першою королевою в кінці ХІІ і на початку ХІІІ століть. Після її смерті Сверкер одружився з Бенедиктою Еббесдоттер Гвідською, чий батько Еббе Сунесен, брат архієпископа Андреаса Сунесена в Лунді, підтримував Сверкера в катастрофічній битві при Лені.[7]

Діти[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. http://www.kansallisbiografia.fi/kb/artikkeli/8068
  2. Hans Gillingstam, «In gegerd», Svenskt biografiskt lexikon, https://sok.riksarkivet.se/Sbl/Presentation.aspx?id=11953 [Архівовано 11 березня 2022 у Wayback Machine.]
  3. Adolf Schück, «Till Sverker d.y.:s historia, 1. Sverkers familjeförhållanden», Historisk tidskrift 76, 1956.
  4. A.M. Strinnholm, Svenska folkets historia, Vol. IV. Stockholm: Hörbergska Boktryckeriet, 1852, p. 235-8.
  5. Åke Ohlmarks, Alla Sveriges drottningar. Stockholm: Gebers, 1973, p. 56.
  6. Hans Gillingstam, «Ingegerd», Svenskt biografiskt lexikon, https://sok.riksarkivet.se/Sbl/Presentation.aspx?id=11953 [Архівовано 11 березня 2022 у Wayback Machine.]
  7. H. Toll, «Konung Sverker den andres drottningar», Fornvännen, 1920.

Додаткова література[ред. | ред. код]

  • Agneta Conradi Mattsson: Riseberga kloster, Birger Brosa & Filipssönerna (Risberga convent, Birger Brosa and the sons of Philip) Vetenskapliga skrifter utgivna av Örebro läns museum 2, 1998, ISBN 91-85642-24-X
  • Dick Harrison: Jarlens sekel — En berättelse om 1200-talets Sverige. (The century of the jarl en story from 13th century Sweden) Ordfront, Stockholm, 2002, ISBN 91-7324-999-8
  • Åke Ohlmarks: Alla Sveriges drottningar. (All the queens of Sweden) Stockholm: Gebers, 1973.