Інтернаціонале

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтернаціонале
Повна назва Football Club
Internazionale Milano S.p.A.
Прізвисько I Nerazzurri («чорно-сині»)
Коротка назва Інтер
Засновано 1908
Населений пункт Мілан, Італія
Стадіон «Джузеппе Меацца»
Вміщує 75 923
Власник КНР Чжан Цзіньдун
Президент КНР Чжан Канян
Головний тренер Італія Сімоне Індзагі
Ліга Серія А
2022-23 3
Вебсайт Офіційний сайт
Домашня
Виїзна
Запасна

Футбольний клуб «Інтернаціонале» (італ. Internazionale Milano Football Club), більше знаний як просто «Інтер» — італійський футбольний клуб з міста Мілан північної Італії. Виступає у вищій італійський лізі разом з іншим міланським клубом «Міланом», своїм довічним принциповим суперником в чемпіонаті Італії. Футболісти «Інтера» грають у смугастій чорно-синій формі, від якої походить їхнє італійське прізвисько «нерадзурі» (італ. nerazzurri від nero — «чорний» і azzurro — «синій»).

Клуб засновано 9 березня 1908 року. Титульний спонсор клубу — Paramount+. «Інтер» — єдина команда в Італії, яка зі дня свого створення не залишала Серію «А» (вищій дивізіон Італії), попри те, що команда посіла одного разу останнє місце (сезон 1921/1922)

Історія клубу[ред. | ред. код]

Футбольний клуб «Інтернаціонале» був створений 9 березня 1908 44-ма членами клубу «Мілан», незгодними з політикою клубу, згідно з якою команда відмовлялася від легіонерів. Групу людей, що покинули команду, очолив міланський художник Джорджо Муджані (спроєктував емблему «Інтернаціонале»).

У 1910 році «Інтернаціонале» вперше завоював скудетто. Після відновлення спортивної діяльності клубу, яку перервала в той час Перша світова війна, в 1920 році Інтер знову завоював золото італійського чемпіонату.

Друга половина 30-х років на відміну від першої, виявилася для «Інтернаціонале» більш плодовитою на трофеї. Чорно-сині двічі вигравали скудетто (1937/38 і 39/40) і один раз фінішували третіми (1938/39). Крім того, «Інтернаціонале» виграли свій перший Кубок Італії (1938/39).

Після золотої епохи 1960-х років «Інтернаціонале» завоював 11-е скудетто в 1971 році та 12-е у 1980. У 70-і та 80-і роки завоював два Кубки Італії в 1978 і 1982 роках.

15 червня 2005 «Інтернаціонале» виграв Кубок Італії, перемігши у фіналі за сумою двох матчів «Рому» (1:0 в Мілані та 2:0 в Римі), а потім, 20 серпня, переміг у Суперкубку Італії «Ювентус» (1:0; дод. час). 11 червня 2006 «Інтернаціонале» виграв другий поспіль Кубок Італії, знову перемігши у фіналі «Рому» (1:1 і 4:1).

З 2008 року тренером «Інтернаціонале» став Жозе Моурінью. У першому сезоні під управлінням Моурінью «Інтернаціонале» виграв Суперкубок і четвертий скудетто поспіль, проте в Лізі чемпіонів зазнав поразки від «Манчестер Юнайтед» в 1/8 фіналу за сумою двох матчів (0: 0; 0:2).

У сезоні 2009/10 Інтер 18-го разу у своїй історії та п'ятий раз поспіль, став чемпіоном Італії.

22 травня 2010 року клуб уп‘яте за свою історію виходить до фіналу Ліги чемпіонів, де у складному матчі перемагає мюнхенську «Баварію», стаючи трикратним переможцем Ліги. Сезон 2009—2010 став історичним для «Інтернаціонале», адже саме вони — останній італійський клуб, який оформив золотий «требл» — здобувши Кубок Італії, перемогу в чемпіонаті та Лізі Чемпіонів. Саме у сезоні 2009—2010 на весь голос про себе заявив Хав‘єр Санетті — майбутня легенда «Інтернаціонале».

У червні 2021 року головним тренером клубу терміном на два роки став Сімоне Індзагі, що замінив на цій посаді Антоніо Конте. До цього він керував клубом Лаціо[1][2].

Склад команди[ред. | ред. код]

Станом на 1 вересня 2023
Поз. Нац. Гравець
1 ВР Швейцарія Янн Зоммер
2 ЗХ Нідерланди Дензел Дюмфріс
5 ПЗ Італія Стефано Сенсі
6 ЗХ Нідерланди Стефан де Врей
7 ПЗ Колумбія Хуан Куадрадо
8 НП Австрія Марко Арнаутович
9 НП Франція Маркус Тюрам
10 НП Аргентина Лаутаро Мартінес

(капітан)

12 ВР Італія Раффаеле Ді Дженнаро
14 ПЗ Нідерланди Деві Классен
15 ЗХ Італія Франческо Ачербі
16 ПЗ Італія Давіде Фраттезі
20 ПЗ Туреччина Хакан Чалханоглу
21 ПЗ Албанія Крістіан Асллані
Поз. Нац. Гравець
22 ПЗ Вірменія Генріх Мхітарян
23 ПЗ Італія Ніколо Барелла
28 ЗХ Франція Бенжамен Павар
30 ЗХ Бразилія Карлос Аугусто
31 ЗХ Німеччина Янн Аурел Біссек
32 ЗХ Італія Федеріко Дімарко
34 ПЗ Франція Люсьєн Агуме
36 ЗХ Італія Маттео Дарміан
44 ЗХ Італія Джакомо Стабіле
48 ЗХ Польща Томассо Герсіо
50 ПЗ Сербія Александар Станкович
70 НП Чилі Алексіс Санчес
77 ВР Італія Еміль Аудеро
95 ЗХ Італія Алессандро Бастоні

Досягнення[ред. | ред. код]

Чемпіонат Італії

Кубок Італії

Суперкубок Італії

Кубок європейських чемпіонів/Ліга чемпіонів

Кубок УЄФА / Ліга Європи УЄФА

Міжконтинентальний Кубок

Кубок Мітропи

  • Фіналіст (1): 1933

Клубний чемпіонат світу з футболу

  • Чемпіон (1): 2010

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Simone Inzaghi is Inter’s new head coach. Inter Official Site. Архів оригіналу за 8 квітня 2022. Процитовано 4 червня 2021. 
  2. "Інтер" призначив головним тренером Сімоне Індзагі. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 4 червня 2021. Процитовано 4 червня 2021. 
  3. Inter (16 серпня 2018). ANDREA BOCELLI | The Maestro performs in front of Inter staff and players 🎼🎹🎤. Архів оригіналу за 16 червня 2020. Процитовано 30 вересня 2018. 

Посилання[ред. | ред. код]