Іньчжень

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іньчжень
кит. 雍正
5-й Імператор Цін
27 грудня 1722 — 8 жовтня 1735
Попередник: Сюаньє
Наступник: Хунлі
 
Ім'я при народженні: маньчжурська: ᡳᠨ ᠵᡝᠨ
кит. 胤禛
Народження: 13 грудня 1678(1678-12-13)[1] або 1678[2]
Заборонене місто
Смерть: 8 жовтня 1735(1735-10-08)[1]
Пекін, Династія Цін
Причина смерті: інсульт і Chinese alchemical elixir poisoningd
Поховання: Tailing Mausoleum (Qing dynasty)d
Країна: Династія Цін[3]
Рід: Айсін Ґьоро[d]
Батько: Сюаньє
Мати: Імператриця Сяогунженьd
Шлюб: Імператриця Сяодзінсяньd, Імператриця Сяошенсяньd, Дуньсуd, Imperial Noble Consort Chunyid, Консорт Ціd, Консорт Цяньd і Concubine Maod
Діти: Хунхуейd, Хунпаньd, Хун'юньd, Хуншиd, Хунлі[4][5], Hongzhoud, Фуїd, Фухуейd, Фупейd, Хун'яньd і Heshuo Princess Huaiked

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Іньчже́нь (маньчж.: Injen; кит. 胤禛, Yìnzhēn; 13 грудня 1678 — 8 жовтня 1735) — імператор династії Цін (27 грудня 17228 жовтня 1735). Представник маньчжурського роду Айсін Ґьоро. Четвертий син Сюаньє. Провів реформування державного устрою та податкової системи з метою посилення імператорської влади. Відзначався деспотичними методами управління. Вів боротьбу проти християнства.

У 1729 заснував Відомство військових таємниць.

У 1723-1724 підкорив Цінхай та Тибет.

Девіз правлінняЮнчжен.

Імена[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — К. : Либідь, 1997. — 462 с. — ISBN 5-325-00775-0.
  • Непомнин О.Е. История Китая: Эпоха Цин. XVII — начало XX века. — Москва: Восточная литература, 2005.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Іньчжень