Аквапорини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Аквапорини — канали (пори) в мембрані клітин, що відповідають за проникність води.

Структура[ред. | ред. код]

Структурно аквапорини є інтегральними мембранними білками великої родини основних внутрішніх білків (MIP). Кожний мономер аквапорину складається з 6 трансмембранних альфа-спіралей та двох коротких спіралей, що вистилають поверхню пори. Аквапорини складаються з 4 субодиниць, але кожен мономер працює окремо.[1]

Структура аквапорину. Позитивні заряди не дозволяють протонам проходити крізь канал аквапорину

Різноманіття[ред. | ред. код]

До початку 2000-х років було ідентифіковано 5 типів аквапоринів. Аквапорини 1, 2 і 3 містяться в нирках, аквапорин-4 знайдено в головному мозку, аквапорин-5 — у слинних та сльозових залозах, а також у дихальних шляхах.

Надалі було описано 13 білків цієї родини.[1]

Захворювання[ред. | ред. код]

Дефекти генів, що кодують структуру аквапоринів пов'язані з низкою захворювань людини.

Дослідження[ред. | ред. код]

У 2003 році Нобелівська премія з хімії була присуджена Пітеру Егру за відкриття аквапоринів.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Verkman, A.S. (2013). Aquaporins. Current Biology. 23 (2): R52–R55. doi:10.1016/j.cub.2012.11.025. ISSN 0960-9822. 

Джерела[ред. | ред. код]

  • Вільям Ф.Ганонг. Фізіологія людини: Підручник ISBN 966-7065-38-3 - 225 ст.