Церква Англії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Англікани)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Церква Англії
Логотип
Зображення
Посада керівника організації Архієпископ Кентерберійський
Голова Чарльз III
Країна  Велика Британія
Місце розташування Велика Британія
Член у Всесвітня рада церков і Porvoo Communiond
Кількість членів 26 000 000
Є власником Wells Cathedrald, All Saints Church, Howickd і Fulham Palaced
Розташування штаб-квартири Church Housed
Відокремилось від католицька церква
Кількість підписників у соціальних мережах 116 440 і 26 900 ± 99[1]
Офіційний сайт(англ.)
CMNS: Церква Англії у Вікісховищі
Реформація
* 95 тез
* Формула згоди
* Контрреформація

Англіка́нська церква (англ. Church of England, C of E) — християнська протестантська церква, заснована в 1534 році королем Генріхом VIII після відмови папи Климента VII анулювати шлюб Генріха VIII і Катерини Арагонської, що й стало причиною реформації в Англії, як потреба створення окремої, незалежної від Папства церкви, котра б відповідала дотриманню інтересів монарха та держави. Акт про супрематію («верховенство влади») урочисто проголошував, що земна влада над Англіканською церквою належить англійським монархам.

Англіканська церква поширилася у таких країнах, як Англія, Північна Ірландія. Англікани, що належать до богословської традиції всесвітньої Церкви, не створили власних догматів або навчання, обов'язкового для всіх церков країни. В англіканському богослов'ї зберігає силу принцип, згідно з яким не слід визначати те, чого сам Бог не визначив у Священному писанні, але не слід і відкидати або змінювати нічого, що не суперечить Божому Слову. Як основні джерела англіканського богослов'я й духовності, а також церковного навчання розглядається Біблія, ранньохристиянські форми віросповідання і так звані «39 статей» (Thirty-nine Articles).

Є державною в Англії. Головою Англіканської церкви є англійський король (королева). Усі католицькі догмати та обряди зберігалися, землі й цінності монастирів конфіскувались і переходили у власність короля. З часом на церкву дедалі більше впливали різні протестантські рухи, і на теперішній час вона оформилась у напрямок, майже ідентичний лютеранству, але відкидає лютеранське розуміння євхаристії (Святого Причастя) та пастирського служіння. Усі англіканські церкви світу становлять Англіканське співтовариство, до нього, зокрема, відноситься єпископальна церква (США).

Найважливіші питання церковного життя підлягають розглядові в парламенті; вища церковна ієрархія має тісні зв'язки з фінансовими колами і земельною аристократією Англії: їй надано різні привілеї аж до членства в палаті лордів.

Англіканська церква є 13-м найбільшим землевласником Великої Британії, і вона дуже заможна. Станом на 2019 рік має у власності 2 мільярди фунтів на 105 000 акрів землі, на яких розташовані сільськогосподарські угіддя, лісове господарство, права на корисні копалини та деякі найісторичніші будівлі Великої Британії.

Архієпископ Кентерберійський та єпископи Англіканської церкви — це більше, ніж прості впливові люди. Вони тримають фактичну політичну владу. Велика Британія, поряд з Іраном та Ватиканом, залишається однією з трьох держав у світі, яка досі має священнослужителів: 26 «Господарів духовних» з постійним місцем у верхній палаті Великої Британії.[2]

Скандали з розбещенням неповнолітніх[ред. | ред. код]

390 випадків з 1940-х по 2018 рік, коли розбещувачі неповнолітніх зберігали церковний сан і посаду в Англіканській церкві. У 2018 році було 449 випадків розбещення неповнолітніх[3].

Ставлення до одностатевих шлюбів[ред. | ред. код]

16 листопада 2023 Генеральний Синод Англіканської церкви підтримав пробний план проведення окремих служб для благословення одностатевих пар. На спеціальні служби одностатеві пари зможуть запрошувати рідних і друзів. Передбачається, що вони будуть супроводжуватися проповіддю, музикою, конфетті, як і стандартне церковне вінчання. Рішення було ухвалене 227 голосами. Водночас 203 священнослужителі висловилися проти.[4]

Запровадження даної ініціативи належить Стівену Крофту єпископу Оксфордському. Як він зазначає "експериментальні" богослужіння будуть добровільними. Жодного члена духовенства не змушуватимуть їх проводити. У спільній заяві архієпископів Джастіна Велбі та Стівена Коттрелла значиться "Хоча ця пропозиція була прийнята, ми не недооцінюємо глибину почуттів і будемо роздумувати над усім, що ми почули, та прагнути разом рухатися вперед" [4]

Водночас Даніель Матову, який є мирянином і який є членом Синоду, сказав, що ця пропозиція "повністю не узгоджується зі Словом Божим"[4].

Єпископ Лондона Сара Маллаллі, сказала, що Синод розгляне варіанти, які б дозволили найкраще втілити рішення про благословення одностатевий пар. "Як ми знову переконалися сьогодні, правда полягає в тому, що Англіканська церква не є одностайною в питаннях сексуальності та шлюбу".[4]

Також варто нагадати що минулого місяця єпископи погодилися схвалити спеціальні молитви для благословення одностатевих пар. Також вони домовилися розпочати дворічний процес надання дозволу на спеціальні окремі богослужіння згідно з "канонічним правом".[4]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. YouTube Application Programming Interface
  2. English, Otto (23 грудня 2019). No place for God in British politics. POLITICO. Архів оригіналу за 23 грудня 2019. Процитовано 29 грудня 2019. 
  3. Doughty, Steve (6 жовтня 2020). Church of England put reputation above protecting children from abuse. Mail Online. Архів оригіналу за 1 листопада 2020. Процитовано 7 жовтня 2020. 
  4. а б в г д Англіканська церква підтримала проведення служб для благословення одностатевих пар. Українська правда _Життя. Процитовано 16 листопада 2023. 

Джерела[ред. | ред. код]