Андріак
Андріа́к[1], або ендріа́га[2], (ісп. endriago, пол. endriaga) — літературний персонаж, драконоподібна химерна потвора. Мешкала на Острові Диявола й була одним із супротивників лицаря Амадіса Гальського. Також згадується як вид потвор у романі Сервантеса «Дон Кіхот». Істота була запозичена Анджеєм Сапковським для бестіарію фентезійного світу «Відьмака».
Етимологія[ред. | ред. код]
Вірогідно, що слово утворене схрещенням «гідра» та «дракон».[3]
Опис у романі «Амадіс Гальський»[ред. | ред. код]
Тіло й морду Андріака вкривало хутро; згори він мав міцний, непробивний для зброї панцир; ноги й ступні потвори були товсті та сильні, мов у лева. З плечей у нього росли великі чорні перетинчасті крила, що сягали ступень, і котрі чудовисько використовувало як щит. Істота мала сильні передні орлячі лапи з п'ятьма пальцями і довгі кігті. На лапах також був панцир, але слабший. Зубів було по два на щелепі, кожен довжиною в лікоть. Круглі червоні очі нагадували бурштин.
Андріак полював на людей і звіра. Коли він зазнавав поразки, наприклад, від левів та ведмедів, димів із ніздрів, чим відлякував і труїв супротивника.
У відеоігрових адаптаціях «Відьмака»[ред. | ред. код]
У книжках Анджея Сапковського не наводиться опис цих істот — присутня лише згадка.
У відеоіграх, присвячених відьмакові Геральту, ендріаги це велетенські гуртосімейні членистоногі, що поділені на касти.[4]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Мігель де Сервантес Сааведра. Дон Кіхот / перекл. М. Іванова. — 2011. — ISBN 978-617-592-131-9.
- ↑ Анджей Сапковський. Відьмак. Вежа Ластівки / перекл. С. Легези. — 2017. — ISBN 978-617-12-1656-3.
- ↑ Rossana Reguillo Cruz. Paisajes insurrectos : jóvenes, redes y revueltas en el otoño civilizatorio. — 2017. — ISBN 9788416737239.
- ↑ Артемий Котов (сентябрь 2016). «Ведьмак 3» и фотоохота. Журнал Игромания. с. c. 122.
Джерела[ред. | ред. код]
- Andrew Hadfield, ред. (2013). The Oxford Handbook of English Prose 1500-1640. Oxford: Oxford University Press. с. 74. ISBN 978-0-19-958068-2.
- Garci Rodríguez de Montalvo, Amadís de Gaula, libro III, cap. LXXIII, vol. II, pp. 1132—1134.
