Асболан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Асболан
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[d][1]
Абревіатура Asb[2]
Хімічна формула Mn⁴⁺(O,OH)₂·(Co,Ni,Mg,Ca)ₓ(OH)₂ₓ·nH₂O
Nickel-Strunz 10 4.FL.30
Ідентифікація
Сингонія гексагональна сингонія[3]
Інші характеристики
Названо на честь сажа (давньогрецька мова)[4]
CMNS: Асболан у Вікісховищі

Асбола́н (грец. ασβολος - сажа, (рос. асболан; англ. asbolane; нім. Asbolan m, Asbolit m) — мінерал, гідроксид марганцю, кобальту та нікелю. Вад кобальтистий.

Загальний опис[ред. | ред. код]

Склад: (Со, Ni) O•MnO2•nH2O. Містить до 32% СоО; NiO — до 11%.

Домішки: V, Zn.

Аморфний у більшості випадків.

Утворює сажисті, порошкоподібні землисті маси, тонкопористі натічні агрегати.

Колір чорний з синявою.

Густина 3,1-3,7.

Твердість 4-5.

Гіпергенний.

Зустрічається у вигляді синьо-чорних сажистих плівок у корі вивітрювання ультраосновних порід і в зоні окиснення родовищ кобальт-нікельових руд, у невеликих скупченнях в корі вивітрювання нікеленосних серпентинітів.

Потенційна кобальтова руда. З асболану виготовляється синя фарба для смальти.

Різновиди[ред. | ред. код]

Розрізняють:

  • асболан мідний (відміна ваду, яка містить до 27% CuO);
  • асболан нікелистий (відміна ваду кобальтистого, яка містить до 4% NiO).

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]