Бер Карл Максимович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карл Максимович Бер
нім. Karl Ernst von Baer
Карл Бер
Карл Бер
Карл Бер
Народився 17 (28) лютого 1792[1][2][…]
маєток Піп, парафія Марієн-Магдаленен, Вейсенштейнський повіт, Естляндська губернія
Помер 16 (28) листопада 1876[2] (84 роки)
Дерпт, Ліфляндська губернія
Місце проживання Російська імперія
Країна Російська імперія
Національність балтійські німці[4]
Діяльність мандрівник-дослідник, антрополог, зоолог, лікар, біолог, ентомолог, професор, ботанік, землевласник, ботанічний колекціонер, фізіолог
Alma mater Тартуський університет
Галузь антропологія, біологія, географія, медицина, етнографія
Заклад Кенігсберзький університет, Санкт-Петербурзька медико-хірургічна академія
Посада професор
Вчене звання професор
Аспіранти, докторанти Alexander Lehmannd
Членство Лондонське королівське товариство
Леопольдина
Шведська королівська академія наук
Петербурзька академія наук
Американська академія мистецтв і наук
Угорська академія наук
Баварська академія наук
Російська академія наук
Прусська академія наук
Нідерландська королівська академія наук
Національна академія наук США
Туринська академія наук[5]
Corporation Estoniad
Війна Наполеонівські війни
Батько Johann Magnus von Baerd
Діти Karl Julius Friedrich von Baerd
Alexander Andreas Ernst von Baerd
August Emmerich von Baerd
Hermann Theodor von Baerd
Marie Juliane von Baerd
Нагороди
Орден Святого Володимира орден Святої Анни I ступеня орден Максиміліана «За досягнення в науці та мистецтві»
медаль Коплі
Орден Pour le Mérite в галузі мистецтв і науки

Костянтинівська медаль

Член Американської академії мистецтв і наук[d]

іноземний член Лондонського королівського товариства[d] (15 червня 1854)

наукова премія імені Монтіонаd (1831)

орден Святого Станіслава

CMNS: Бер Карл Максимович у Вікісховищі

Карл Макси́мович Бер (17 лютого 1792, Піня — 16 листопада 1876, Дерпт) — ембріолог, антрополог та географ.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у Піні Ієрвинської округи (тепер Естонія) в дворянській сім'ї.

Закінчив медичний факультет Дерптського університету (1814), після чого працював зоологом у Кенігсбергу.

1828 — Був обраний академіком Російської академії наук і 1834 переїхав до Петербурга.

18411852 — професор Медико-хірургічної академії.

1827 — відкрив яйцеклітину птахів і ссавців

Науковий доробок[ред. | ред. код]

Ембріологія[ред. | ред. код]

У галузі ембріологічних досліджень Бер показав, що зародковий розвиток організму являє собою не ріст готових елементів (як це здавалося прихильникам преформізму), а послідовне виникнення частин зародка з простішої маси заплідненого яйця. Бер помітив, що на ранніх стадіях зародки різноманітних тварин дуже схожі, що свідчить про їх філогенетичну спорідненість (закон зародкової подібності). Наслідки ембріологічних досліджень Бер ставлять його в ряд попередників Ч.Дарвіна — т. з. трансформістів. Бер розробив вчення про зародкові листки та їхні похідні, простежив розвиток багатьох органів, відкрив яйцеву клітину ссавців. Бер досліджував також тваринний світ Нової Землі, вивчав острови Фінської затоки, Лапландію, риболовні промисли Чудського озера, Балтики, дельти Волги, Каспійського й Азовського морів.

Фізична географія[ред. | ред. код]

Бер цікавився проблемами фізичної географії (див. Бера закон), на його честь названі описані ним особливі форми рельєфу Прикаспійської низовини — бугри Бера.

Антропологія[ред. | ред. код]

В антропології Бер виявив себе як противник домислів про нерівноцінність людських рас. Під час експедиції для дослідження Каспійського моря (18531856) Бер відвідував Новопетровський форт, де познайомився з Т. Г. Шевченком; сприяв визволенню його з заслання.

Твори[ред. | ред. код]

  • История развития животных, т. 1. М., 1950. (рос.)

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]