ВЕБ.РФ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ВЕБ.РФ
Зображення
Галузь промисловості фінансові послуги
Дата створення / заснування 1987
Засновник Улоф Ашбергd
Країна Flag of Russia.svg Росія
Організаційно-правова форма російська державна корпораціяd
Сукупні активи 3 406 000 000 000 ₽ (2020)[1]
Власний капітал 358 800 000 000 ₽ (30 червня 2018)[2]
Чистий прибуток 8 400 000 000 (2020)[3]
Власник Уряд Російської Федерації
Дочірня компанія (організація, установа) United Pilsend, Pilsen Steeld і Belvnesheconombankd[4]
Є власником Ростелеком і Тракторні заводиd
Розташування штаб-квартири Москва[5]
Офіційний сайт
CMNS: ВЕБ.РФ у Вікісховищі

Російська державна корпорація розвитку (ВЕБ.РФ) — російський державний інвестиційний банк. Повне найменування — Державна корпорація розвитку «ВЕБ.РФ». Штаб-квартира — в Москві на проспекті Академіка Сахарова.

Ліцензія Центрального Банку РФ № 964. Діяльність регулюється Федеральним законом «Про банк розвитку» № 82-ФЗ від 17 травня 2007 р.[6] та Меморандумом про фінансову політику від 27 липня 2007 р. № 1007-р[7].

Історія[ред. | ред. код]

Створений 18 серпня 1922 року як Російський комерційний банк.

7 квітня 1924 був перетворений у Банк для зовнішньої торгівлі СРСР (Зовнішторгбанк СРСР).

У 1987 році в ході реформи банківського сектора перетворений у Банк зовнішньоекономічної діяльності СРСР (Зовнішекономбанк СРСР). Новий статут затверджений Радою Міністрів СРСР 14 червня 1988. Носив цю назву до 2007 року[8].

Забезпечував організацію та проведення розрахунків по експортно-імпортним операціям, кредитування, контроль за виконанням зведеного валютного плану. Проводив операції на міжнародних валютних і кредитних ринках. Керував мережею радянських закордонних банків[9].

17 липня 2014 р. Міністерство фінансів США оголосило про введення додаткових санкцій проти Російської Федерації у зв'язку з ситуацією навколо України. До списку спеціально позначених громадян і заблокованих осіб включений і «Зовнішекономбанк»[10].

Під час чергового розширення санкцій 30 липня 2015 року до списку потрапили дочірні структури Зовнішекономбанку[11].

Голови[12][ред. | ред. код]

Ігор Шувалов, чільний керівник ВЕБу
  • Таратута Віктор Костянтинович (1924—1926)
  • Данішевський Карл Християнович (1926—1928)
  • Сванідзе Олександр Семенович (1930-ті рр)
  • Чернишов Павло Михайлович (1940-ті рр)
  • Коровушкін Олександр Костянтинович (1950—1955)
  • Назаркін Костянтин Іванович (1955—1960)
  • Свєшніков Мефодій Наумович (1961—1970)
  • Іванов Юрій Олександрович (1970—1987)
  • Московський Юрій Сергійович (1987—1992)
  • Полєтаєв Юрій Володимирович (1992—1993)
  • Рюмін Валерій Павлович (22 — 28 грудня 1993)
  • Носко Анатолій Петрович (28 грудня 1993/14 червня 1994 — 8 лютого 1996)
  • в.о. Ачкасов Андрій Іванович (1996)
  • Костін Андрій Леонідович (18 жовтня 1996 — 10 червня 2002)
  • Чернухін Володимир Анатолійович (10 червня 2002 — 27 травня 2004)
  • Дмитрієв Володимир Олександрович (27 травня 2004 — 26 лютого 2016)
  • Горьков Сергій Миколайович (26 лютого 2016 — 24 травня 2018)
  • Шувалов Ігор Іванович (24 травня 2018 — нинішній час)

Власники та керівництво[ред. | ред. код]

Зовнішекономбанк на 100 % належить Російській державі.

Голова наглядової ради — Д. А. Медведєв, голова Уряду РФ. У складі Наглядової ради: І. І. Шувалов, А. В. Дворкович, Д. Н. Козак, А. В. Улюкаєв, А. Г. Хлопонін, А. Р. Бєлоусов, А. Г. Силуанов, В. О. Дмитрієв.

Голова банку — Володимир Дмитрієв. До правління, крім нього, входять ще 7 осіб: Петро Фрадков, Сергій Васильєв, Юлія Карпова, Михайло Полубояринов, Андрій Сапелін, Сергій Ликов, Володимир Шапринський (головний бухгалтер).

Діяльність[ред. | ред. код]

Будівля ВЕБу. 2009

Зовнішекономбанк є державною корпорацією розвитку, його головні завдання — створення умов для економічного зростання і стимулювання інвестицій. З прийняттям у 2007 році закону «Про банк розвитку» головним напрямком діяльності Зовнішекономбанку стало фінансування великих інвестиційних проектів, які з тих чи інших причин не можуть бути реалізовані за рахунок комерційних банків. Згідно з меморандумом про фінансову політику, Зовнішекономбанк кредитує проекти вартістю понад 2 млрд рублів і термін кредиту при цьому повинен перевищувати 5 років. Зокрема ВЕБ фінансував будівництво автомобільного заводу СП Ford-Соллерс[13], реконструкцію Хабаровського НПЗ та аеропорту Пулково, будівництво заводу з виробництва поліпропілену в Тобольську[14].

Крім того, ВЕБ увійшов до числа основних кредиторів будівництва олімпійської інфраструктури в Сочі, інвестувавши 90 млрд рублів до більш ніж 17-ти різних проектів, у тому числі основного олімпійського селища і гірськолижного комплексу «Роза Хутір»[15].

Серед інших функцій Зовнішекономбанку — підтримка експорту, надання держгарантій по кредитах, розвиток механізмів публічно-приватного партнерства, сприяння залученню іноземних інвестицій. Для реалізації останньої функції у 2011 році був створений спеціальний Російський фонд прямих інвестицій з капіталом в 10 млрд доларів США.

Будучи державним банком розвитку, ВЕБ також зберіг за собою функції державної керуючої компанії пенсійними накопиченнями. Прибутковість інвестування пенсійних грошей у 2011 році склала 5,9 %[16], що нижче рівня інфляції, але перевищує дохідність деяких приватних керуючих компаній[17]. Робота агентом Уряду з обслуговування державного зовнішнього боргу також збереглася за ВЕБом, незважаючи на нові завдання.

У 2008—2009 роках Зовнішекономбанк крім іншого був агентом по реалізації антикризових заходів держави, видаючи постраждалим від кризи компаніям субординовані кредити і приймаючи на санацію комерційні банки, зокрема Связь-банк і Глобекс.

Група Зовнішекономбанку[ред. | ред. код]

У 2007 році в статутний капітал Банку розвитку були внесені належні Уряду акції Російського банку розвитку (нині МСП Банк) і Росексімбанку. В ході фінансової кризи 2008—2009 років Зовнішекономбанк купив банки, що зазнавали на той момент труднощі: Глобекс і Связь-банк. Станом на кінець 2014 року Зовнішекономбанку також належать Компанія «ВЕБ Інжиніринг», ВЕБ Капітал, ВАТ «ВЕБ-лізинг», Фонд «ВЕБ-Інновації», ВАТ «МСП Банк», Росексімбанк, Російський фонд прямих інвестицій, Федеральний центр проектного фінансування, Експортне страхове агентство Росії, ВАТ «Корпорація розвитку Північного Кавказу», Фонд розвитку Далекого Сходу і Байкальського регіону, білоруський Бєлзовнішекономбанк, український Промінвестбанк, дочірня компанія VEB Asia Limited[18][19].

У 2012 році Зовнішекономбанк зареєстрував єдиний бренд «Група Зовнішекономбанку». До групи входять спеціально створені ВЕБом організації, кожній з яких доручена та чи інша задача банку розвитку. Так, РФПІ опікується залученням іноземних інвестицій; Експортно-страхове агентство Росії виконує функцію страхової підтримки експорту промислової продукції; для розвитку окремих стратегічно важливих регіонів були створені Фонд розвитку Далекого Сходу і Байкальського регіону, Корпорація розвитку Північного Кавказу. Фонд «ВЕБ-Інновації», створений на початку 2012 року, займається підтримкою інноваційних компаній — резидентів «Сколково». Мале та середнє підприємництво доручено МСП Банку. Росексімбанк видає державні гарантії з метою підтримки російських експортерів.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки (рос.)[ред. | ред. код]

  1. https://www.interfax.ru/business/758130
  2. Промежуточная сокращенная консолидированная финансовая отчетность (30 июня 2018 г.)Зовнішекономбанк.
  3. https://www.vedomosti.ru/business/news/2021/03/26/863424-vebrf-vpervie-za-pyat-let-zavershil-god-s-chistoi-pribilyu
  4. https://www.belveb.by/upload/iblock/4ce/4ce108af20f282796d22346b05572da3.pdf
  5. https://eur-lex.europa.eu/legal-content/FR/TXT/PDF/?uri=OJ:L:2022:042I:FULL&from=FR
  6. Федеральный закон "О банке развития" (рос.). 2008. Архів оригіналу за 1 червня 2012. Процитовано 27 января 2009. 
  7. Меморандум о финансовой политике государственной корпорации "Банк развития и внешнеэкономической деятельности (Внешэкономбанк)" (рос.). 2008. Архів оригіналу за 1 червня 2012. Процитовано 27 января 2009. 
  8. Уведомление о реорганизации Банка внешнеэкономической деятельности СССР (рос.). 2008. Архів оригіналу за 17 жовтня 2007. Процитовано 27 января 2009. 
  9. Советский энциклопедический словарь. Гл. ред. А. М. Прохоров. — М.: Изд-во «Советская энциклопедия», 1989. — С. 106.
  10. Елена Ковалева (17 липня 2014). Минфин США объявил о введении дополнительных санкций против России (рос.). ИТАР-ТАСС. Архів оригіналу за 2 листопада 2014. Процитовано 17 липня 2014. 
  11. США розширили санкції відносно Росії / Espreso.tv, 30 липня 2015. Архів оригіналу за 1 серпня 2015. Процитовано 2 серпня 2015. 
  12. Внешэкономбанк > О банке > История > Председатели банка. Архів оригіналу за 21 грудня 2010. Процитовано 1 листопада 2014. 
  13. ВЭБ одобрил кредиты СП "Соллерс" - Ford и UC Rusal. Ведомости. 27 сентября 2011. Архів оригіналу за 1 листопада 2014. Процитовано 18 октября 2011. 
  14. Владимир Дмитриев: «Мы начинаем самостоятельную жизнь». Ведомости. 15 сентября 2011. Архів оригіналу за 1 листопада 2014. Процитовано 18 октября 2011. 
  15. ВЭБ в целом может профинансировать около 17 олимпийских проектов. РИА Новости. 16 сентября 2011. Архів оригіналу за 25 червня 2012. Процитовано 18 октября 2011. 
  16. Фондовый рынок может получить пенсионные выплаты. Известия. 02 марта 2012. Архів оригіналу за 26 жовтня 2014. Процитовано 02 марта 2012. 
  17. Плюсовую доходность от инвестиций пенсий показали 38 УК. BFM. 02 марта 2012. Архів оригіналу за 1 червня 2012. Процитовано 02 марта 2012. 
  18. Группа Внешэкономбанка. Архів оригіналу за 27 жовтня 2014. Процитовано 1 листопада 2014. 
  19. Прямым инвестициям не нужно кривой доходности. Коммерсант. 6 сентября 2011. Архів оригіналу за 1 листопада 2014. Процитовано 26 сентября 2011. 

Посилання (рос.)[ред. | ред. код]