Гергієв Валерій Абісалович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Валерій Гергієв)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гергієв Валерій Абісалович
Народився 2 травня 1953(1953-05-02)[1][2][…] (70 років)
Москва, СРСР[4]
Громадянство СРСР СРСРРосія РосіяНідерланди Нідерланди
Діяльність диригент, музичний режисер
Alma mater Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова
Вчителі Vladimir Tsytovichd і Мусін Ілля Олександровичd
Знання мов російська і англійська
Заклад Мюнхенський філармонічний оркестр, Маріїнський театр, Armenian Philharmonic Orchestrad і Роттердамський філармонічний оркестр
Роки активності 1977 — тепер. час
Жанр класична музика, опера і симфонічна музика
Брати, сестри Лариса Гергієва
Нагороди
IMDb ID 1089813
Сайт valery-gergiev.ru/en/

Вале́рій Абіса́лович Ге́ргієв (ос. Гергиты Абисалы фырт Валери, рос. Валерий Абисалович Гергиев, нар. 2 травня 1953(19530502), Москва, РРФСР) — російський диригент осетинського походження, народний артист Росії (1996), народний артист України (2004). Герой Праці Російської Федерації (2013).

Має громадянство Нідерланців. Власник нерухомости (у тому числі незадекларованої), багатьох земельних ділянок в Італії (зокрема, на Площі святого Марка у Венеції), США, бенефіціар комерційних структур[5].

Біографія[ред. | ред. код]

Виріс в Орджонікідзе (нині Владикавказ), в Північній Осетії, де навчався в музичному училищі по класах фортепіано і диригування. У 19721977 вчився в Ленінградській консерваторії, в роки навчання став лауреатом конкурсу ім. Караяна в Берліні та Всесоюзному конкурсі диригентів у Москві.

З 1977 працював асистентом головного диригента в Ленінградському театрі опери і балету (головним диригентом був Юрій Темірканов). З 1981 по 1985 керував Державним оркестром Вірменії, а в 1988, після переходу Темірканова в оркестр Ленінградської філармонії, зайняв місце головного диригента Ленінградського оперного театру. З 1996 — художній керівник Маріїнського театру. З 2002 художній керівник Московського пасхального фестивалю. З 2007 — головний диригент Лондонського симфонічного оркестру.

Нагороди і звання[ред. | ред. код]

Має звання Артиста ЮНЕСКО в ім'я миру, є почесним громадянином міст Владикавказа, Ліона, Тулузи, почесним доктором Санкт-Петербурзького державного університету, почесним професором МГУ ім. М. В. Ломоносова, лауреатом двох державних премій Росії (1993, 1998), багаторазовим лауреатом театральних премій «Золотая маска» (с 1996 по 2000 гг.) і «Золотой софит» (1997, 1998, 2000 и 2003) та інших нагород і премій.

У 2004 році отримав звання Народний артист України.[6]

10 травня 2006 року Президент України Віктор Ющенко нагородив його орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня .[7]

1 травня 2013 року присвоєне звання Героя Праці Російської Федерації — один з перших п'яти нагороджених.[8]

Санкції[ред. | ред. код]

Валерій Гергієв підтримує тісні зв'язки з представниками уряду Росії, а також інших органів влади/політичними елітами та продовжує отримувати від цих зв'язків суттєві ділові та юридичні вигоди.[9]

19 жовтня 2022 року доданий до санкційного списку України.[10]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Sumrall H. Encyclopædia Britannica
  2. Енциклопедія Брокгауз / Hrsg.: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus, Wissen Media Verlag
  3. Munzinger Personen
  4. Deutsche Nationalbibliothek Record #123316987 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. Дирижёр путинской войны [Архівовано 14 квітня 2022 у Wayback Machine.] // Алексей Навальный. — 2022. — 12 квітня. (рос.)
  6. Указ Президента України від 19.04.2004 № 452/2004 «Про відзначення державними нагородами України діячів культури і мистецтва Російської Федерації». Архів оригіналу за 23 лютого 2017. Процитовано 28 грудня 2015. 
  7. Указ Президента України № 383/2006 «Про нагородження В.Гергієва орденом князя Ярослава Мудрого». Президент України. 2006. Архів оригіналу за 17 квітня 2015. Процитовано 20 лютого 2023. 
  8. Указ Президента Российской Федерации от 1 мая 2013 года № 427 «О присвоении звания Героя Труда Российской Федерации» [Архівовано 25 травня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
  9. ГЕРГІЄВ Валерій Абисалович - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Процитовано 14 березня 2023. 
  10. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №726/2022 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 жовтня 2022 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)». 

Посилання[ред. | ред. код]