Ван (титул)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ва́н (кит. ; піньінь: wáng) — титул монарха-правителя в стародавньому Китаї часів династій Шан і Чжоу (див. Син Неба). Відповідав за статусом германському «конунгу», ранньослов'янському «князю» або тюркському «хану». Після запровадження в Китаї титулу хуанді (імператора), надався визначним членам імператорської родини. Дорівнював за статусом європейському «принцу». В сусідніх із Китаєм країнах — у Кореї та Рюкю — використовувався як титул місцевих монархів-правителів, що відповідав статусу «короля». В Японії використовувався на означення японських імператорських принців.

Джерела та література[ред. | ред. код]

Ван (титул) // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)

Посилання[ред. | ред. код]