Вест Мідлендс (міська агломерація)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Агломерація
Вест Мідлендс
англ. West Midlands conurbation
Карта міської агломерації Вест-Мідлендс у 2011 році, на якій накладено подорож до робочих зон. Підрозділи Бірмінгем і Вулвергемптон виділені помаранчевим кольором, підрозділи Дадлі, Волсолл і Соліхалл виділені зеленим.

Координати 52°30′42″ пн. ш. 1°58′31″ зх. д. / 52.511794444471775° пн. ш. 1.9753055555833776° зх. д. / 52.511794444471775; -1.9753055555833776Координати: 52°30′42″ пн. ш. 1°58′31″ зх. д. / 52.511794444471775° пн. ш. 1.9753055555833776° зх. д. / 52.511794444471775; -1.9753055555833776

Країна Велика Британія Велика Британія
Адмінодиниця Англія
Офіційна мова англійська мова (Англія)
Населення 2,440,986  (2011)
Часовий пояс UTC0, влітку UTC+1
OSM 58447 ·R (Англія)
Вест Мідлендс. Карта розташування: Велика Британія
Вест Мідлендс
Вест Мідлендс
Вест Мідлендс (Велика Британія)
Мапа

Вест-Мідлендс (англ. Greater Manchester Built-up Area) — це велика агломерація, яка включає міста Бірмінгем і Вулвергемптон, а також міста Саттон-Колдфілд, Дадлі, Уолсолл, Вест-Бромвіч, Соліхалл, Стаурбридж і Гейлсоуен в англійському Західному Мідленді.

Щоб не плутати з однойменним регіоном або столичним округом, агломерація не включає частини столичного округу, такі як Ковентрі, але включає частини навколишніх графств Стаффордшир (наприклад, Літл-Астон, Пертон і Ессінгтон) і Вустершир (наприклад, Hagley і Hollywood).

За даними перепису 2011 року в цьому районі проживало 2 440 986 осіб[1], що робить його третім за чисельністю населення у Сполученому Королівстві після Великого Лондона та міських районів Великого Манчестера. Конурбація розташована в межах найбільшої агломерації Великої Британії (і, отже, Англії) за межами Лондона (відомої як Бірмінгемська агломерація).

Соліхалл головна вулиця.

Агломерація також має кілька інших неофіційних назв, таких як Великий Бірмінгем, район метро Вест-Мідлендс, агломерація Бірмінгема[2][3][4] та агломерація Бірмінгем-Вулвергемптон[5][6]. Однак саме (Великий) Бірмінгем і Чорна Країна[7][8] набули найбільшої популярності як альтернатива загалом непопулярній офіційній назві Конурбація. Прикладом цього є слоган, який використовує BBC Radio WM - «Звук Бірмінгема та чорної країни».

Агломерація є поліцентричною – Бірмінгем і Вулвергемптон мають окремі великі міські зони Євростату, а також окремі райони подорожей на роботу, визначені для Бірмінгема, Вулвергемптона, Дадлі і Сендвелла та Волсолла і Каннока; у той час як крайній південно-західний кут агломерації в Хеглі знаходиться в межах Кіддермінстерської зони подорожей на роботу, а крайній південно-східний кут знаходиться в межах Ворик і Стратфорд-апон-Ейвон TTWA.

Установчі одиниці[ред. | ред. код]

Міська територія Вест-Мідлендс за переписом 2001 року

Хоча точні межі будь-якої агломерації є відкритими для дискусій, залежно від того, які критерії використовуються для визначення того, де припиняється міська територія, Управління національної статистики визначає забудовану територію Вест-Мідлендса як таку, що включає міські райони Бірмінгема, Вулвергемптона, Соліхалла, Вест-Бромвіч, Дадлі та Волсолл серед інших. Ці населені пункти не збігаються з однойменними столичними округами.

Ковентрі відокремлений від агломерації Вест-Мідлендс Меріден-Геп, а інші міські райони, такі як Каннок і Кодсолл, залишаються відокремленими від агломерації. Ковентрі знаходиться в 30 кілометрів на схід від Бірмінгема.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. 2011 Census - Built-up areas. ONS. Процитовано 4 July 2013. 
  2. Fothergill, Stephen; Gudgin, Graham (1985). Ideology and methods in industrial location research. У Massey, Doreen; Meegan, Richard (ред.). Politics and Method: Contrasting Studies in Industrial Geography. London: Taylor & Francis. с. 89. ISBN 978-0203974551. Процитовано 6 жовтня 2013. 
  3. 143 (West Midlands) Brigade. British Army. 2013. Процитовано 6 жовтня 2013. 
  4. Goode, David (2010). Planning for Nature in Towns and Cities. У Douglas, Ian; Goode, David; Houck, Mike; Wang, Rusong (ред.). The Routledge Handbook of Urban Ecology. London: Routledge. с. 86. ISBN 978-0203839263. Процитовано 6 жовтня 2013. 
  5. Wells, John C. (1982). Accents of English 2: The British Isles. Accents of English 2: The British Isles. Cambridge: Cambridge University Press. с. 350. ISBN 978-0521285407. Процитовано 9 жовтня 2013. 
  6. Way, J.M. (1976). Grassed and Planted Areas by Motorways. Huntingdon: The Institute of Terrestrial Ecology. с. 8. ISBN 978-0521285407. Процитовано 9 жовтня 2013. 
  7. Wise, M.J. (1972). The Birmingham-Black Country Conurbation in its Regional Setting. Geography Vol 57, number 2. Т. 57, № 2. Geographical Association. с. 89–104. JSTOR 40568059. 
  8. Whitehead, Mark (2007). Spaces of Sustainability: Geographical Perspectives on the Sustainable Society. Routledge. с. 155. ISBN 978-0203004098. Процитовано 6 жовтня 2013.