Гелена Шведська (ХІІІ століття)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гелена Шведська
Народився 1190-ті
Помер 1247[1]
Країна  Швеція
Діяльність черниця
Титул принцеса
Конфесія католицька церква
Рід Династія Сверкерів
Батько Сверкер II
Мати Бенедикта Еббесдоттер Гвідська
Брати, сестри Юган I Сверкерсон і Margarete Sverkersdotterd
У шлюбі з Суне Фолькессон
Діти Катаріна Сунесдоттер і Бенґта Сунесдоттер[2]
Геральдичний герб принцеси Гелени

Гелена Шведська ( прибл. 1190 — 1247, швед. Helena ) — шведська принцеса і дочка шведського короля Сверкера II. Вона була матір'ю королеви Швеції Катаріни Сунесдоттер. Пізніше вона була настоятелькою абатства Врета.[3]

Біографія[ред. | ред. код]

Олена народилася в Данії, була дочкою короля Сверкера II і королеви Бенедикти. Її батько на той час був там вигнанцем. У 1195 або 1196 році він був коронований королем Швеції. У 1208 році він був скинутий, а в 1210 році загинув у битві.

Гелена Сверкерсдоттер, єдина дочка скинутого короля, здобула освіту в абатстві Врета на момент смерті свого батька. Близько 1210 року Глена стала однією з жертв викрадень Врети.

Суне Фолькессон належав до однієї з двох династій, які були суперниками за шведський престол з 1130 року, тоді як Гелена була з іншої, династії Сверкерів. Її родичі не схвалили б пропозицію Суне Фолькессона, сина графа, який був серед супротивників Сверкера в битві, в якій він сам загинув. За народними переказами, Суне Фолькессон викрав Гелену і відвіз її в замок Імсеборг. Вони одружилися, і від їхнього шлюбу вижили дві дочки; Бенедикта з Б'єльбу і Катаріна Сунесдоттер.[4]

У 1216 році брат Гелени став королем Швеції Юханом I. Коли він помер бездітним у 1222 році, Гелена та її дочки стали спадкоємцями династії Сверкерів. У 1243 році її дочка Катаріна Сунесдоттер (бл. 1215 – 1252) вийшла заміж за короля Еріка XI, таким чином остаточно об’єднавши дві шведські династії.

Близько 1244 року Бенґта Сунесдоттер, молодша дочка Суне Фолькасона і Гелени Сверкерсдоттер, була викрадена Лауренсом Педерссоном, юстиціаром Естерйотланда, коли вона навчалася в монастирі Врета. Незабаром Бенґта була звільнена і вийшла заміж за високого благородного Свантеполка Кнутсона, лорда Вібі.[5]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. а б https://www.geni.com/profile/index/6000000003827464432
  2. Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
  3. Helena. Svenskt biografiskt lexikon. Архів оригіналу за 3 квітня 2019. Процитовано 1 квітня 2020. 
  4. Sune Folkesson. Svenskt biografiskt lexikon. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 1 квітня 2020. 
  5. Svantepolk Knutsson. Svenskt biografiskt lexikon. Архів оригіналу за 23 вересня 2019. Процитовано 1 квітня 2020. 

Інші джерела[ред. | ред. код]

  • Lars O. Lagerqvist (1982). "Sverige och dess regenter under 1.000 år",("Sweden and its regents under a 1000 years"). (Swedish). Albert Bonniers Förlag AB. ISBN 91-0-075007-7. 
  • Borænius, Magnus i Klostret i Vreta i Östergötland 1724 & 2003 s. 31

Пов’язане читання[ред. | ред. код]

  • Lars O. Lagerqvist (1982) Sverige och dess regenter under 1.000 år (Stockholm: Bonniers Förlag AB) ISBN 91-0-075007-7