Генрі Лайон Олді

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Генрі Лайон Олді
Генри Лайон Олди
Олег Ладиженський, Дмитро Громов (праворуч)
Ім'я при народженні Дмитро Громов
Олег Ладиженський
Псевдонім Олді
Народився 1963
Україна
Країна  Україна
Діяльність письменник
Сфера роботи літературний твір у жанрі фентезі[1], наукова фантастика[1] і науково-фантастична літератураd[1]
Мова творів російська
Роки активності 1991
Напрямок фантастика
Жанр наукова фантастика
Нагороди
Золотий письменник України
Золотий письменник України
Премії премія «Зоряний міст»
Сайт: oldieworld.com

CMNS: Генрі Лайон Олді у Вікісховищі

Ге́нрі Ла́йон О́лді (рос. Генри Лайон Олди) — колективний псевдонім українських письменників-фантастів з Харкова Дмитра Громова та Олега Ладиженського.[2][3][4][5]

Станом на 2018 рік письменники випустили вже більше 50 романів, що дозволило їм стати одними з найвідоміших авторів російськомовної фантастики. Свої перші романи письменники друкували у профільних видавництвах Харкова, з 1996 по 2012 — в московському видавництві «Эксмо», з 2012 — у петербурзькому видавництві «Азбука».

Свої твори пишуть російською.

Історія[ред. | ред. код]

До появи «Олді», Олег Ладиженський працював режисером харківського театру-студії «Пелікан», куди одного разу приніс свою п'єсу Дмитро Громов. П'єсу відхилили, але Дмитро залишився в театрі як актор, і тісне спілкування у царині театру, зрештою, вилилося в ідею літературного співавторства. Не сподіваючись, що читачі зможуть утримати в пам'яті громіздке сполучення «Дмитро Громов та Олег Ладиженський», співавтори скомпонували з початкових складів своїх імен соковитий «англійський» псевдонім. На вимогу видавця псевдонім було створено використовуючи ініціали перших літер прізвищ авторів, а потім, на його ж вимогу, і розшифрували їх. Так у 1990 році виник псевдонім "Генрі Лайон Олді.[6]

В 1991—1993 роках письменники займалися перекладами російською зарубіжної фантастики. В 1991 році Дмитро Громов та Олег Ладиженський заснували творчу майстерню «Другий млинець», що допомогла публікації більше 100 науково-фантастичних книжок. З 1993 року дует активно публікуються.

У 1999 році письменники були одними з засновників одного з найбільших конвентів на території СНД «Зоряний міст» (проводився з 1999—2012).[6]

Дует також займається музикою. Вийшли три компакт-диски з піснями (російською мовою на вірші Олді) та рок-опера Broken Circle (англійською мовою на вірші Громова).

Вибрані твори[ред. | ред. код]

Романи
  • 1993 Сумерки мира (1993: Харьков: Основа; 1998: Москва: Эксмо)
  • 1994 Войти в образ (1994: Харьков: Второй блин; 1996: Москва: Эксмо)
  • 1994 Дорога (1994: Харьков: Второй блин; 1996: Москва: Эксмо)
  • 1995 Ожидающий на Перекрёстках (1995: Харьков: Око; 1996: Москва: Эксмо)
  • 1996 Восставшие из рая (Барнаул: Полиграфист)
  • 1996 Герой має бути один (Москва, АСТ)
  • 1996 Путь меча (1995: Н.Новгород: Параллель; 1996: Москва: Эксмо)
  • 1996 Пасынки восьмой заповеди (Москва, Эксмо)
  • 1997 Дайте им умереть (Москва, Эксмо)
  • 1997 Мессия очищает диск (Москва, Эксмо)
  • 1997 Гроза в Безначалье (Москва, Эксмо)
  • 1998 Сеть для Миродержцев (Москва, Эксмо)
  • 1998 Иди куда хочешь (Москва, Эксмо)
  • 1998 Я возьму сам (Москва, Эксмо)
  • 1999 Нам здесь жить // Співавтор: Андрій Валентинов (Москва, Эксмо)
  • 1999 Рубеж // Співавтори: Андрій Валентинов, М. та С. Дячинки (Москва, Эксмо)
  • 1999 Нопэрапон, или По образу и подобию (Москва, Эксмо)
  • 2000 Маг в законе (Москва, Эксмо)
  • 2001 Одиссей, сын Лаэрта (Москва, Эксмо)
  • 2001 Богадельня (Москва, Эксмо)
  • 2002 Орден Святого Бестселлера, или Выйти в тираж (Москва, Эксмо)
  • 2003 Шутиха (Москва, Эксмо)
  • 2004 Песни Петера Сьлядека (Москва, Эксмо)
  • 2004 Шмагия (Москва, Эксмо)
  • 2005 Пентакль // Співавтори: Андрій Валентинов, М. та С. Дячинки (Москва, Эксмо)
  • 2006 Приют героев (Москва, Эксмо)
  • 2006 Тирмен // Співавтор: Андрій Валентинов (Москва, Эксмо)
  • 2006 Кукольник (Москва, Эксмо)
  • 2007 Куколка (Москва, Эксмо)
  • 2007 Кукольных дел мастер (Москва, Эксмо)
  • 2008 Гарпия (Москва, Эксмо)
  • 2008 Механизм Времени // Співавтор: Андрій Валентинов (Москва, Эксмо)
  • 2009 Механизм Жизни // Співавтор: Андрій Валентинов (Москва, Эксмо)
  • 2009 Механизм Пространства // Співавтор: Андрій Валентинов (Москва, Эксмо)
  • 2010 Дитя Ойкумены (Москва, Эксмо)
  • 2010 Королева Ойкумены (Москва, Эксмо)
  • 2011 Изгнанница Ойкумены (Москва, Эксмо)
  • 2012 Внук Персея (Москва, Эксмо)
  • 2012 Циклоп (СпБ, Азбука)
  • 2013 Волк (СпБ, Азбука)
  • 2013 Волчонок (СпБ,, Азбука)
  • 2013 Крепость души моей // Співавтор: Андрій Валентинов (СпБ, Азбука)
  • 2014 Вожак (СпБ, Азбука)
  • 2014 Клинки Ойкумены (СпБ, Азбука)
  • 2014 Шерлок Холмс против марсиан (СпБ, Азбука)
  • 2015 Ангелы Ойкумены (СпБ, Азбука)
  • 2015 Призраки Ойкумены (СпБ, Азбука)
  • 2016 Сильные (СпБ, Азбука)
  • 2017 Бык из машины (СпБ, Азбука)
  • 2017 Свет мой, зеркальце… (СпБ, Азбука)
  • 2018 Отщепенец (СпБ, Азбука)

Нагороди[ред. | ред. код]

За всю свою літературну кар'єру, письменники здобули більше як 200 різноманітних нагород,[7] включно з почесною премією «Зал слави. Кращий письменник-фантаст / Hall of Fame. Best Author» Єврокону-2006 (ESFS Awards).[8]

Нагороди у області найкращої російськомовної науково-фантастичної літератури:

Різне
  • Фанкон, 1995 // Малая форма —> Мастер (1993)
  • Мечи, 1997 // Лунный Меч —> Пасынки восьмой заповеди (1996)
  • Зиланткон, 1999 // Большой Зилант —> Путь меча (1996)
  • Сигма-Ф, 2005 // Крупная форма, романы —> Песни Петера Сьлядека (2004)
  • Басткон, 2006 // Премія «Баст». 2 місце —> Пентакль (2005)
  • Серебряная стрела, 2007 // Лучший главный герой —> Ойкумена (2006)
  • Сигма-Ф, 2009 // Крупная форма, романы —> Гарпия (2008)
  • Астрея, 2009 // Роман —> Гарпия (2008)
  • Басткон, 2010 // Премія «Баст». 2 місце —> Алюмен (2009)
  • Серебряная стрела, 2010 // Со-творение (лучшее соавторство) —> Алюмен (2009)
  • Бронзовый Икар, 2010 // Лучшее художественное произведение —> Алюмен (2009)
Мир фантастики
  • Мир фантастики, Итоги 2005 // Лучший отечественный мистический роман —> Пентакль (2005)
  • Мир фантастики, Итоги 2007 // Лучшая отечественная фантастика —> Ойкумена (2006)
  • Мир фантастики, Итоги 2009 // Сюрприз года —> Алюмен (2009)
  • Мир Фантастики, Итоги 2013 // Книги — Лучшая отечественная фантастика —> Крепость души моей (2013)
  • Мир Фантастики, Итоги 2015 // Книги — Лучшая отечественная фантастика —> Побег на рывок (2015)
Звёздный Мост
  • Звёздный Мост, 1999 // «Мастер Фэн-до». 3 місце («Черный пояс 1-го дана») —> Мессия очищает диск (1997)
  • Звёздный Мост, 2000 // Лучший роман. 1 місце —> Рубеж (1999)
  • Звёздный Мост, 2005 // Критика, публицистика и литературоведение. 1 місце —> Десять искушений юного публиканта (2005)
  • Звёздный Мост, 2005 // Лучший цикл, сериал и роман с продолжением. 1 місце («Золотой Кадуцей») —> Пентакль (2005)
Потрал
  • Портал, 2004 // Специальные премии и дипломы
  • Портал, 2005 // Средняя и малая форма —> Аз воздам (2004)
  • Портал, 2006 // Критика, литературоведение, эссе —> Десять искушений юного публиканта (2005)
  • Портал, 2008 // Критика, литературоведение, эссе —> О бедном романе замолвите слово (2007)
  • Портал, 2008 // Крупная форма —> Ойкумена (2006)
РосКон
  • РосКон, 2001 // Роман. 3 місце («Бронзовый РОСКОН») —>Одиссей, сын Лаэрта (2001)
  • РосКон, 2006 // Фантастиковедение. 1 місце («Золотой РОСКОН») —> Десять искушений юного публиканта (2005)
  • РосКон, 2006 // Роман. 2 місце («Серебряный РОСКОН») —> Пентакль (2005)
  • РосКон, 2007 // Фантастиковедение. 2 місце («Серебряный РОСКОН») —> Вечные песни о главном, или Фанты для фэна (2006)
  • РосКон, 2008 // Фантастиковедение. 2 місце («Серебряный РОСКОН») —> О бедном романе замолвите слово (2007)
  • РосКон, 2009 // Фантастиковедение. 2 місце («Серебряный РОСКОН») —> Допустим, ты — пришелец жукоглазый… (2008)
  • РосКон, 2009 // Роман. 2 місце («Серебряный РОСКОН») —> Гарпия (2008)
  • РосКон, 2010 // Фантастиковедение. 1 місце («Золотой РОСКОН») —> Десять искушений матерого публиканта (2009)
  • РосКон, 2010 // Роман. 3 місце («Бронзовый РОСКОН») —> Алюмен (2009)
  • РосКон, 2012 // Роман. 1 місце («Золотой РОСКОН») —> Urbi et Orbi, или Городу и Миру (2011)
  • РосКон, 2012 // Критика, литературоведение, история фантастики. 1 місце («Золотой РОСКОН») —> «Я б в Стругацкие пошел — пусть меня научат»
  • РосКон, 2012 // Критика, литературоведение, история фантастики. 3 місце («Бронзовый РОСКОН») —> «Сценичность персонажа, или Как оживить образ»
  • РосКон, 2013 // Критика, литературоведение, история фантастики. 2 місце («Серебряный РОСКОН») —> «Литературная палитра, или Страна советов от Олдей»
  • РосКон, 2014 // Роман. 1 місце («Золотой РОСКОН») —> Циклоп (2013)
  • РосКон, 2014 // Критика, литературоведение, история фантастики. 1 місце («Золотой РОСКОН») —> «Многоликая фантастика, или разговоры в студии»
  • РосКон, 2016 // Роман. 1 місце («Золотой РОСКОН») —> Побег на рывок (2015)

Переклади українською[ред. | ред. код]

Друковані
  • Г.Л. Олді, М. та С. Дяченки, Андрій Валентинов (2004). Пентакль.[9]. Пер. з рос.: не вказано. Київ: Гамазин. с. 288. ISBN 978-966-7831-74-5.  {{cite book}}: Cite має пусті невідомі параметри: |частина=|оригінал=|посилання= (довідка)
  • Г.Л. Олді (2005). Пасербки восьмої заповіді. Переклад з російської: ?. Київ: Гамазин. с. 288. ISBN 966-365-040-0.  {{cite book}}: Cite має пусті невідомі параметри: |частина=|оригінал=|посилання= (довідка)
  • Г.Л. Олді (2006). Обитель героїв. Переклад з російської: ?. Київ: Гамазин. с. 512. ISBN 966-365-087-7.  {{cite book}}: Cite має пусті невідомі параметри: |частина=|оригінал=|посилання= (довідка)
  • Г.Л. Олді (2006). Шмагія. Переклад з російської: ?. Київ: Гамазин. с. 336. ISBN 966-2938-00-1.  {{cite book}}: Cite має пусті невідомі параметри: |частина=|оригінал=|посилання= (довідка)
  • Г.Л. Олді (2006). Де батько твій, Адаме?[10]. Переклад з російської: О. Шарговська. Київ: «Факт». с. 336. ISBN 966-359-118-8.  {{cite book}}: Cite має пусті невідомі параметри: |частина=|оригінал=|посилання= (довідка)
  • Г.Л. Олді (2007). Захребетник.[11]. Переклад з російської: ?. Київ: Гамазин. с. 272. ISBN 978-966-2938-57-9.  {{cite book}}: Cite має пусті невідомі параметри: |частина=|оригінал=|посилання= (довідка)
  • Г.Л. Олді (2008). Розповіді очевидців, або Архів Нагляду Сімох. Переклад з рос.: Іван Андрусяк. Київ: Грані-Т. с. 160. ISBN 978-966-465-181-0.  {{cite book}}: Cite має пусті невідомі параметри: |частина=|оригінал=|посилання= (довідка)[12]
  • Г.Л. Олді (2010). Шлях меча.[13]. Пер. з рос.: Іван Андрусяк. Вінниця: Теза. с. 366. ISBN 978-966-421-048-2.  {{cite book}}: Cite має пусті невідомі параметри: |частина=|оригінал=|посилання= (довідка)
Аудіокниги

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. а б в Czech National Authority Database
  2. Генрі Лайон Олді на сайті фестивалю «Зоряна фортеця»
  3. Генрі Лайон Олді — біографія на сайті видавництва КСД
  4. Генрі Лайон Олді на сайті фестивалю «Зоряна фортеця»
  5. Генрі Лайон Олді — біографія на сайті видавництва Грані-Т
  6. а б Фантастика. сер! Генрі Лайон Олді — джентельмен із Харкова[недоступне посилання] — Дзеркало тижня, 13 липня 2001
  7. Награды [Архівовано 22 травня 2018 у Wayback Machine.] — офіційний сайт письменників oldie.ru (рос.)
  8. ESFS Awards (2000—2009) [Архівовано 30 червня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
  9. В українському перекладі збірки присутні 13 з 30 оповідань. Зміст: Баштан; Харизма Нюрки Гаврош; Продана душа; Атракціон; Неспокій; Базар; Чортова екзистенція; Картопля; Підемо у підвал; Сердолікова намистина; Сатанорій; Богдана; Рятувальники
  10. Зміст: Де батько твій, Адаме?; Вкласти душу; Життя, якого не було; Повстань, Лазарю!; Давно, знебулий раб, замислив я втекти...; Ваш вихід, або Блазнів ховають за огорожею
  11. Зміст: Захребетник; Снуль вампіра Реджинальда
  12. Зміст: Дуель; Турнір у Блезуа; Прокляття; Шкарлупар
  13. частини 1 і 2: «Кабір» та «Мейлань»

Посилання[ред. | ред. код]