Георгій Соколов

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Георгій Соколов
Особисті дані
Повне ім'я Георгій Апостолов Соколов
Народження 19 червня 1942(1942-06-19)
  Софія, Болгарія
Смерть 27 червня 2002(2002-06-27) (60 років)
  Софія, Болгарія
Зріст 175 см
Вага 67 кг
Громадянство  Болгарія
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1957 Болгарія «Спартак» (Пловдив) 1 (0)
1958–1969 Болгарія «Левскі» 186 (58)
1969 Болгарія «Дунав» 7 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1956–1967 Болгарія Болгарія 14 (1)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Георгій Соколов (болг. Георги Соколов, 19 червня 1942 — 27 червня 2002) — болгарський футболіст, що грав на позиції нападника.

Більшу частину кар'єри провів у клубі «Левскі», з яким по два рази вигравав чемпіонат та Кубок Болгарії, а також національну збірну Болгарії, у складі якої був учасником чемпіонату світу і став автором історичного першого м'яча болгар на чемпіонатах світу, а також досі залишається наймолодшим дебютантом в історії своєї збірної. Нападник з чудовим контролем м'яча та дриблінгом вважається одним з найталановитіших болгарських футболістів всіх часів[1].

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Соколов розпочав свою футбольну кар'єру в клубі «Спартак» (Пловдив), який тренував його батько — легендарний воротар Апостол Соколов[bg]. Свій перший матч в групі «А» він провів восени 1957 року у віці 15 років і 5 місяців у матчі проти «Спартака», ставши таким чином наймолодшим гравцем в історії чемпіонату[2][3].

На початку 1958 року він перейшов до столичного клубу «Левскі», у складі якого дебютував 17 серпня того ж року в матчі проти лондонського «Челсі»[4]. Через два тижні дебютував за «Левскі» в Групі «А» в матчі зі «Спартаком» (Варна), коли йому було 16 років, 2 місяці та 12 днів[5] і з сезону 1959/60 став основним гравцем команди. За цю команду він виступав протягом 11 сезонів, зіграв у 239 матчів на різних турнірах, в яких забив 83 голи[6]. У 1965 і 1968 роках виграв чемпіонат Болгарії з командою, а у 1959 та 1967 роках — Кубок Радянської Армії. Соколов також забив перший гол команди в єврокубках; цей матч відбувся 12 вересня 1965 року в 1/16 фіналу в Кубку європейських чемпіонів проти шведської команди «Юргорден»[7]. Однак «Левскі» програв з рахунком 1:2[8][9].

У 1969 році, після об'єднання команд «Спартак» і «Левскі», Соколов був виключений з команди. Цьому послужив конфлікт з кураторами команди з МВС Болгарії, а також те, що він ніколи не був членом Комуністичної партії Болгарії, а його дід Златан Соколов був особистим телеграфістом короля Бориса III. Потім Соколов отримав пропозицію грати за софійський ЦСКА, проте Федерація футболу не дозволила цей трансфер і його кар'єра була зруйнована.

Надалі він грав за команди «Дунав», «Хасково» та «Академік», після чого закінчив свою кар'єру у віці 30 років.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

Соколов зіграв ключову роль у юнацькій збірній Болгарії, яка виграла домашній чемпіонат Європи до 18 років у 1959 році. Він забив гол у першому матчі групового етапу команди проти Нідерландів (3:1), а потім відзначився у півфіналі проти Східної Німеччини (3:0)[10] .

13 травня 1959 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Болгарії в товариському поєдинку проти Нідерландів (3:2), ставши у віці 16 років, 10 місяців та 27 днів наймолодшим дебютантом в історії болгарської збірної[11].

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1962 року у Чилі, зігравши дві гри, з Угорщиною (1:6) та з Англією (0:0) і у першому матчі забив єдиний гол болгар на тому турнірі[12] і загалом перший в історії чемпіонатів світу.

Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 9 років, провів у її формі 14 матчів, забивши 1 гол.

Особисте життя[ред. | ред. код]

Його батьком був видатний болгарський воротар Апостол Соколов, який був відомимноватором, який першим став залишати лінію воріт, що в подальшому стало нормою для футбольних воротарів[13]

Помер Георгій 27 червня 2002 року на 61-му році життя[2].

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

«Левскі»: 1964-65, 1967-68
«Левскі»: 1958-59, 1966-67

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Да си спомним за футболния чаровник Георги Соколов – Соколето (Bulgarian). cao.bg. Архів оригіналу за 24 листопада 2015. Процитовано 21 вересня 2020. 
  2. а б "От скрина": Не разрешават на една от иконите на Левски да играе в ЦСКА (болг.). www.sportal.bg. 7 марта 2014. Архів оригіналу за 17 грудня 2015. Процитовано 17 грудня 2015. 
  3. Соколето имаше най-големи заложби (Bulgarian). blitz.bg. 26 червня 2007. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 вересня 2020. 
  4. 10 г. от смъртта и 70 г. от рождението на възторжения футболен магьосник Жоро Соколов (Bulgarian). temasport.com. 19 червня 2012. Архів оригіналу за 24 листопада 2015. Процитовано 10 червня 2022. 
  5. Най-младите играчи дебютирали за Левски (Bulgarian). topsport.bg. 16 квітня 2007. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 21 вересня 2020. 
  6. Николов, Венцислав. Георги Соколов (Соколето) | LevskiSofia.info. levskisofia.info (болг.). Архів оригіналу за 23 жовтня 2020. Процитовано 21 вересня 2020. 
  7. Левски на 100 - Дебютът в Европа (Bulgarian). temasport.com. 21 листопада 2013. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 10 червня 2022. 
  8. Кубок чемпіонів УЄФА 1965/66 (рос.). wildstat.ru. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 17 грудня 2015. 
  9. Кубок Чемпионов. 1/16 финала (рос.). fc-dynamo.ru. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 17 грудня 2015. 
  10. 1959: България поваля Италия и грабва титлата! (Bulgarian). vsekiden.com. 6 травня 2015. Архів оригіналу за 24 November 2015. 
  11. Bulgaria 3–2 Netherlands. eu-football.info. Архів оригіналу за 22 грудня 2021. Процитовано 21 вересня 2020. 
  12. Hungary 6–1 Bulgaria. fifa.com. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 21 вересня 2020. 
  13. The Outsider: A History of the Goalkeeper. Jonathan Wilson. Архів оригіналу за 2 грудня 2018. Процитовано 21 вересня 2020. 

Посилання[ред. | ред. код]