Громадянська війна в Родезії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Громадянська війна в Родезії
Second Chimurenga
Zimbabwe War of Liberation
Холодна війна
Геополітична ситуація після проголошення незалежності Анголи та Мозамбіку в 1975 році.     Родезія      Південна Африка та Південно-Західна Африка      Держави, які надавали підтримку повстанцям
Геополітична ситуація після проголошення незалежності Анголи та Мозамбіку в 1975 році.     Родезія      Південна Африка та Південно-Західна Африка      Держави, які надавали підтримку повстанцям

Геополітична ситуація після проголошення незалежності Анголи та Мозамбіку в 1975 році.     Родезія      Південна Африка та Південно-Західна Африка

     Держави, які надавали підтримку повстанцям

Дата: 4 липня 1964 – 12 грудня 1979 (15 років, 5 місяців, 1 тиждень і 1 день)
Місце: Родезія
Результат: Перемога повстанців
Сторони

1978–1979:
FROLIZI

Supported by:

Підтримка ZANU та ZAPU:

Підтримка ZANU:

Підтримка ZAPU:

Громадянська війна в Родезії (англ. Rhodesian Bush War; Війна у Південній Родезії, Війна в родезійському буші) — збройний конфлікт між урядовими силами невизнаної держави Родезія та чорношкірими повстанцями-комуністами. В конфлікті узяли участь багато представників та найманців з інших держав — Мозамбіку, НДР (на боці повстанців-комуністів); ПАР, Португалії, Ізраїлю (на боці Родезії).

Війна та її подальше внутрішнє врегулювання, підписане в 1978 році Смітом та Музоревою, призвели до запровадження загального виборчого права в червні 1979 році та припинення правління білих в Родезії, яка була перейменована в Зімбабве під урядом чорношкірих. Однак цей новий порядок не отримав міжнародного визнання, і війна продовжувалась. Жодна зі сторін не досягла військової перемоги, і згодом був досягнутий компроміс.

Переговори між урядом Зімбабве-Родезії, урядом Великої Британії та об'єднанням «Патріотичний фронт» (ЗАНУ) Мугабе та Нкомо відбулися в Ланкастер-Хаусі, неподалік від Лондона, у грудні 1979 року, було підписано Угоду про будинок Ланкастера. Країна тимчасово повернулася під британський контроль, і нові вибори відбулися під наглядом Великої Британії та Співдружності в березні 1980 року ЗАНУ виграв вибори, а Мугабе став першим прем'єр-міністром Зімбабве 18 квітня 1980 року, країна досягла міжнародно визнаної незалежності.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Beit-Hallahmi, Benjamin. The Israeli connection: Whom Israel arms and why, pp. 62–63. IB Tauris, 1987.
  2. (Norman, 2003, с. 65)
  3. 'Da mu nisam 'sredio' susret s Titom, Mugabe nikad ne bi priznao Hrvatsku': prekaljeni diplomat Frane Krnić za 'Slobodnu' otkrio svoje veze s nedavno preminulim liderom Zimbabvea. Slobodna Dalmacija. Архів оригіналу за 29 січня 2021. Процитовано 8 серпня 2020. 
  4. а б в г newsatelier — Afrikaserie: Simbabwe. Архів оригіналу за 11 жовтня 2017. Процитовано 21 серпня 2011. 
  5. From liberation movement to government: ZANU and the formulation of the foreign policy of Zimbabwe, 1990. Page 284