Двокрапка
Двокра́пка (:) — розділовий знак у вигляді двох розташованих одна над іншою крапок (:), вживаний, щоб зазначити, що частина тексту після нього пов'язана причинами, поясненнями і іншими смисловими стосунками з частиною тексту перед ним.
У математиці двокрапка є одним з можливих позначень операції ділення (при цьому симетрично відбивається з обох сторін); в іншому значенні відокремлює знак відображення та його область визначення і безліч значень: запис f: A → B означає, що функція f відображає A на B (при цьому пробіл ставиться тільки після двокрапки).
У фонетичній транскрипції двокрапка після знака звука означає його довготу (в цьому значенні вона скоріше є акцентованим знаком).
Історія вживання[ред. | ред. код]
Двокрапка поряд з іншими розділовими знаками у давнину вживалася для відокремлення слів і відрізків тексту один від одного. У «Грамматіці словенскій» Лаврентія Зизанія (1596) двокрапка вживається у значенні, близькому до сучасної крапки з комою, а Мелетій Смотрицький у своїй «Грамматіки славенский правилное Синтагма» (1619) називає його «двоєточієм». У «Российской грамматике» Михайла Ломоносова (1755) вже сформульовано вживання двокрапки у значенні, близькому до сучасного.
В українській мові[ред. | ред. код]
Згідно з сучасними правилами українського правопису[1], якщо перед однорідними членами речення стоїть узагальнювальне слово або словосполучення, що вказує на перелік, то перед першим однорідним членом або словом, яке до нього відноситься, ставиться двокрапка:
- У густій мряці, білій як молоко, все пропадало: небо, гори, ліси, пастухи. (Михайло Коцюбинський).
- Несуть пани есаули
- Козацькую збрую:
- Литий панцир порубаний,
- Шаблю золотую,
- Три рушниці-гаківниці
- І три самопали… (Шевченко).
- Заснув, знечувся й коли, і снилися красиві коні: сірі, гніді, вороні. (Василь Симоненко).
Двокрапка ставиться перед однорідними членами речення й тоді, коли нема узагальнювального слова, якщо тільки перед переліком робиться попереджувальна пауза, а однорідні члени речення читаються з перелічувальною інтонацією:
- Та в цю хвилину двері розчинились
- і ввійшли: якийсь рудобородий
- в довгому старім плащі подертім;
- з лірою ж за ним дідок кошлатий,
- що все кашляв та все очі мружив;
- іще й третій, що безруко щуливсь,
- лиш рукав сорочки теліпався. (Павло Тичина).
Двокрапка ставиться між двома реченнями, що входять до складу безсполучникового складного речення, якщо друге речення розкриває зміст першого речення в цілому або одного з його членів, а також указує на причину того, про що йдеться в першому реченні:
- Лаврін не поганяв волів: він забув і про воли, і про мішки й тільки дивився на Мелашку. (Іван Нечуй-Левицький).
- Якби його так намалювати, — сказали б: то не чоловік сидить, то — сам сум! (Панас Мирний).
- Ліс ще дрімає, а з синім небом уже щось діється: воно то зблідне, наче від жаху, то спалахне сяйвом, немов од радощів. (Михайло Коцюбинський).
- Як мала у тебе сила,
- То з гуртом єднайся ти:
- вкупі більше зробиш діла,
- швидше дійдеш до мети. (Борис Грінченко).
- Як і вони — я був щасливим:
- Із теплих уст ловив слова,
- Що казкою ставали, дивом,
- В якому всесвіт ожива. (Олекса Ющенко).
В англійській мові[ред. | ред. код]
В англійській мові двокрапка (англ. colon) вживається у таких випадках[2][3]:
- Перед переліченими однорідними членами, яким передує узагальнене слово:
- My sister finds all school subjects easy: French, history, maths, everything. (Моя сестра вважає легкими всі шкільні предмети: французьку мову, математику, історію та всі інші.). При цьому, двокрапка не вживається, якщо узагальнене слово стоїть після перелічених однорідних членів. У такому випадку ставиться тире.
- Перед другим реченням, якщо воно роз'яснює, розширює чи уточнює те, що було сказано у першому реченні:
- His refusal did not surprise me: I had expected it. (Його відмова мене не здивувала: я чекав цього.)
- Після слів автора перед прямою мовою, яка являє собою довгий текст;
- Перед переліченням, яке подається списком:
- Please, send the following items:
- birth certificate;
- passport;
- correct fee.
(Будь ласка, надішліть наступне:
- свідоцтво про народження;
- паспорт;
- необхідну суму грошей.
- Please, send the following items:
- Після слів, що вводять цитату:
- In the words of Oscar Wilde: «I can resist anything except temptation.» (Як сказав Оскар Уайльд, «Я можу протистояти кому завгодно, крім спокуси»)
- У заголовках для відокремлення основного заголовка від підзаголовка.
- Punctuation: Colon (Пунктуація: Двокрапка)
Джерела[ред. | ред. код]
- Український правопис 2019 (§ 160. Двокрапка (:))
- Український правопис 2015 [Архівовано 9 листопада 2020 у Wayback Machine.]
Література[ред. | ред. код]
- Бурячок А. А. Двокрапка (:) // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови; редкол.: В. М. Русанівський (співголова), О. О. Тараненко (співголова), М. П. Зяблюк та ін. — 2-ге вид., випр. і доп. — К. : Вид-во «Укр. енцикл.» ім. М. П. Бажана, 2004. — 824 с. : іл. — ISBN 966-7492-19-2. — С. 131.
- Найголовніші правила пунктуації // Український правопис. — К.: Наук. думка, 2012. — С. 151—185. [Архівовано 13 травня 2013 у Wayback Machine.]
- Український правопис. Розділ 5. Найголовніші правила пунктуації [Архівовано 13 лютого 2012 у Wayback Machine.]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/Pravopys.2019/ukr.pravopys-2019.pdf
- ↑ Colon | The Punctuation Guide. www.thepunctuationguide.com. Процитовано 9 березня 2024.
- ↑ The Economist Style Guide - 12th edition (E-Book) – The Economist Store & Economist Diaries. web.archive.org. 23 травня 2021. Архів оригіналу за 23 травня 2021. Процитовано 9 березня 2024.