Деколонізація в Україні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Деколоніза́ція в Украї́ні — процес позбавлення від імперської спадщини, що розпочався в часи розпаду СРСР та стихійно активізувався в період Революції гідності й Російсько-української війни (з 2014) та посилився після російського вторгнення в Україну 2022 року.[1] Регулюється чотирма декомунізаційними законами та Законом України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії».[2][3]

Обґрунтування деколонізації[ред. | ред. код]

Від початку колонізації України було приєднано Київську Митрополію до Московського патріархату, скасовано Гетьманщину, ліквідовано Запорі́зьку Січ,запроваджено кріпацтво, проводилась послідовна русифікація України. Наприкінці XVIII століття переважна більшість території України (крім Галичини, Закарпаття і Буковини) стала колонією Російської імперії, після чого остання почала спроби асимілювати українців до «російського народу». Використовувалась концепція великого «російського народу», що включав росіян, українців та білорусів. Ті самі процеси відбувалися й на території Білорусі. Українська економіка поступово приводилась до колоніального типу, перетворюючись на сировинний придаток російської економіки[1].

З 1991 року, після розпаду СРСР та проголошення незалежності, економіка України залишалась надзвичайно тісно пов'язаною з російською. Всі ці процеси в Білорусі продовжуються й сьогодні.

21 березня 2023 року Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії», яка активно розпочалася в Україні з початку широкомасштабного вторгнення.[4] 21 квітня 2023 року Президент України Володимир Зеленський підписав закон про деколонізацію.[5]

Хід деколонізації[ред. | ред. код]

9 квітня 2015 року Верховна рада ухвалила пакет декомунізаційних законів, до 2019 року було перейменовано 987 населених пунктів, 25 районів та 52 тисячі топонімів, було демонтовано 2,5 тисячі комуністичних пам'ятників і пам'ятних знаків[6].

Барикадні бої 18 лютого 2014 року на Майдані незалежності під час Революції гідності

24 січня 2019 року в Києві демонтували пам'ятник російському полководцю Олександру Суворову.

У березні 2019 року директор Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович заявив, що ініціює перегляд дат заснування Дніпра, Павлограда, Одеси.

30 жовтня 2019 року Верховна рада перейменувала місто Переяслав-Хмельницький Київської області у Переяслав.

У грудні 2019 року новопризначений директор Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович заявив, що завершення декомунізації, що є частиною деколонізації, є одним з трьох ключових завдань Інституту[7].

24 серпня 2021 року Президент України Володимир Зеленський підписав указ про відзначення Дня Української Державності.

15 грудня 2021 року Верховна рада перейменувала місто Володимир-Волинський Волинської області у Володимир.

13 жовтня 2022 року виконкомом Мукачівської міської ради було прийнято рішення про демонтаж угорського імперського знаку птаха турула в Замку Паланок та заміни його на герб України — тризуб.[8][9]

16 листопада 2022 року Верховна рада перейменувала місто Новоград-Волинський Житомирської області у Звягель.

1 грудня 2022 року в Ізмаїлі демонтували пам'ятник російському полководцю Олександру Суворову.

29 грудня 2022 року в Одесі демонтували пам'ятники російській імперіатриці Катерині II і російському полководцю Олександру Суворову.

21 березня 2023 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії».[10][11] 21 квітня 2023 року його підписав Президент України.[12] Він набув чинності 27 липня 2023 року.

7 квітня 2023 року Полтавська міська рада підтримала рішення про демонтаж пам'ятників Пушкіну і двом радянським генералам: Зигіну і Ватутіну.[13]

3 травня 2023 року Верховна Рада України ухвалила проєкт закону «Про внесення змін до Закону України „Про охорону культурної спадщини“ щодо незанесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України та вилучення з Державного реєстру нерухомих пам'яток України окремих об'єктів культурної спадщини». Це полегшує вилучення пам'яток культурної спадщини з Державного реєстру нерухомих пам'яток України, що є символом російської імперської та радянської тоталітарної політики й ідеології.[14]

12 червня 2023 року було створено робочу групу з питань декомунізації та деколонізації на території Івано-Франківської області.[15]

10 листопада Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про вилучення з Державного реєстру нерухомих пам'яток культурної спадщини національного значення пам'ятників російському письменнику Олександру Пушкіну, більшовицькому ватажку Миколі Щорсу, а також іншим російським та радянським діячам. Відповідна постанова ініційована та розроблена Міністерством культури та інформаційної політики України.[16]

Декомунізація[ред. | ред. код]

Ленінопад[ред. | ред. код]

Докладніше: Ленінопад

Дерусифікація[ред. | ред. код]

Пушкінопад[ред. | ред. код]

Докладніше: Пушкінопад

Суворовопад[ред. | ред. код]

Перейменування адміністративних одиниць[ред. | ред. код]

Критерії перейменування[ред. | ред. код]

Декомунізація[ред. | ред. код]

Дерусифікаці[ред. | ред. код]

Перелік топонімів, які не відповідають нормам української мови, затверджений Рішенням № 230 Національної комісії зі стандартів державної мови від 22 червня 2023 року[17][18] та Рішенням № 231 для Автономної Республіки Крим від 27 червня 2023 року.[19]

Суб'єкти перейменування[ред. | ред. код]

Топоніми[ред. | ред. код]

Ідеологічні[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Деколонізація України. Чим небезпечний «імперський спадок Росії». Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 22 вересня 2020. Процитовано 12 березня 2020. 
  2. Що таке деколонізація, чому вона важлива і як буде здійснюватися згідно з законом?. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 29 березня 2023. 
  3. Президент України підписав закон про деколонізацію топонімів – DW – 22.04.2023. dw.com (укр.). Процитовано 8 червня 2023. 
  4. Що таке деколонізація, чому вона важлива і як буде здійснюватися згідно з законом?. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 29 березня 2023. 
  5. Президент України підписав закон про деколонізацію топонімів – DW – 22.04.2023. dw.com (укр.). Процитовано 8 червня 2023. 
  6. В'ятрович розповів про запущену в Україні деколонізацію. Апостроф (укр.). Процитовано 12 березня 2020. 
  7. Новий глава Інституту нацпам'яті назвав три головні завдання на посаді. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 17 грудня 2019. Процитовано 12 березня 2020. 
  8. Тризуб замість турула на постаменті Мукачівського замку: як приймали рішення та що робитимуть з демонтованим птахом
  9. У замку «Паланок» на Закарпатті демонтують угорського турула та встановлять тризуб. www.ukrinform.ua (укр.). 13 жовтня 2022. Процитовано 9 червня 2023. 
  10. Що таке деколонізація, чому вона важлива і як буде здійснюватися згідно з законом?
  11. Парламент ухвалив законопроєкт, який засуджує та забороняє російську імперську пропаганду
  12. Президент підписав закон про заборону імперської пропаганди рф та російських географічних назв
  13. Міська рада Полтави підтримала рішення про демонтаж пам’ятника Олександру Пушкіну і двом радянським генералам. https://www.radiosvoboda.org/. Радіо Свобода. 7 квітня 2023. Процитовано 8 квітня 2023. 
  14. Рада ухвалила закон, який спрощує очищення публічного простору від маркерів рф
  15. Про утворення робочої групи з питань декомунізації та деколонізації на території Івано-Франківської області | Івано-Франківська обласна державна адміністрація
  16. Уряд прийняв ініційоване МКІП рішення, яке дозволяє демонтувати пам'ятники Пушкіну, Щорсу та іншим російським і радянським діячам
  17. Рішення № 230 від 22 червня. Архів оригіналу за 27 червня 2023. Процитовано 28 червня 2023. 
  18. 122 назви населених пунктів Харківської області не відповідають стандартам державної мови — Нацкомісія
  19. Рішення № 231 від 27 червня

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Відео