Дем'янська операція (1943)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дем'янська операція (1943)
Операція «Полярна Зірка»
Блокада Ленінграда
Карта Третьої Дем'янської операції
Карта Третьої Дем'янської операції

Карта Третьої Дем'янської операції
Дата: 1528 лютого 1943 року
Місце: Ленінградська область РРФСР
Результат: частковий успіх радянських військ, вихід військ 16-ї німецької армії з району Дем'янського виступу
Сторони
Третій Рейх Третій Рейх СРСР СРСР
Командувачі
Ернст Буш
Георг фон Кюхлер
Тимошенко С. К.
Хозін М. С.
Військові формування
Третій Рейх 16-та армія
(12-та, 30-та, 32-га, 58-ма, 81-ша, 122-га, 123-тя, 126-та, 225-та, 254-та, 290-та та 329-та піхотні дивізії, 5-та і 8-ма єгерські дивізії)
1-й повітряний флот
СРСР Північно-Західний фронт
(27-ма, 11-та, 34-та, 53-тя, 1-ша ударна армії, 6-та повітряна армія)
Особлива група генерал-полковника Хозіна
(1-ша танкова, 68-ма армії)
Військові сили
точні дані невідомі
Втрати
33 663 о/с,
з них 10 016 — безповоротно
23 647 — санітарні
Карта операції «Полярна Зірка», на фоні якої проводилася Третя Дем'янська операція

Дем'янська операція (1943) або Третя Дем'янська операція — наступальна операція радянських військ Північно-Західного фронту та особливої групи генерала Хозіна, яка була основною частиною стратегічного задуму операції «Полярна Зірка» і була скоординована з діями Ленінградського і Волховського фронтів, проведена з 15 по 28 лютого 1943 року з метою ліквідації Дем'янського плацдарму противника. Наприкінці січня 1943 року Ставка ВГК поставила Північно-Західному фронту (27-ма, 11-та, 34-та, 53-тя, 1-ша ударна армії, 6-та повітряна армія, Маршал Радянського Союзу С. К. Тимошенко) задачу ударами з півночі і півдня перерізати, так званий рамушевський коридор, розгромити війська німецької 16-ї А (15 дивізій), що обороняли Дем'янський плацдарм, і надалі наступати на Псков, Нарву.

15 лютого 1943 року 11-та і 53-тя армії Північно-Західного фронту перейшли в наступ. Решта армії до того часу не були готові до проведення операції. 19 лютого німецьке командування розпочало планомірне виведення військ з Дем'янського виступу і одночасно вжило заходів щодо посилення оборони рамушевського коридору. Війська головного угруповання фронту — 27-ма і 1-ша ударна армії почали наступ із запізненням. Противник встиг посилити оборону рамушевського коридору. До кінця 28 лютого йому вдалося вивести з Дем'янського плацдарму свої війська й уникнути повного їх знищення.

У Дем'янській операції радянські війська скували значні сили противника, позбавили його можливості посилювати свої угруповання на південному крилі німецько-радянського фронту за рахунок групи армій «Північ». Ліквідація Дем'янського плацдарму практично зняла загрозу наступу противника на московському напрямку і створила передумови для розгортання наступальної операції на псковському напрямку.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • История второй мировой войны 1939 — 1945. Т.4. — М., 1975. (рос.)
  • Лубченков Ю., «100 великих сражений Второй Мировой», Вече, 2005

Література[ред. | ред. код]

  • На Северо-Западном фронте: 1941—1943. [Сборник статей] / Под ред. П. А. Жилина, сост. Ф. Н. Утенков. — М.: Наука, 1969. — 447 с.
  • Гланц Д. Битва за Ленинград. 1941—1945 / Пер. У. Сапциной. — М.: Астрель, 2008. — 640 с. — ISBN 978-5-271-21434-9
  • Исаев А. В. Когда внезапности уже не было. История ВОВ, которую мы не знали. — М.: Эксмо, 2006. — 496 с. — ISBN 5-699-11949-3
  • Кривошеев Г. Ф. Россия и СССР в войнах XX века. Потери вооруженных сил: Статистическое исследование. — М.: Олма-Пресс, 2001. — 320 с. — ISBN 5-17-024092-9
  • Шигин Г. А. Битва за Ленинград: крупные операции, «белые пятна», потери / Под ред. Н. Л. Волковского. — СПб.: Полигон, 2004. — 320 с. — ISBN 5-17-024092-9

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]