Державний лад Ватикану

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ватикан — суверенна держава, абсолютна теократична монархія, якою керує Святий Престол. Суверенітет Ватикану визначено Латеранськими договорами 11 лютого 1929 р., укладеного між Святим Престолом та Італією. Ватикан не має формальної конституції. Де-факто ці функції виконують Конституційні факти держави-міста Ватикан від 7 червня 1929 р. (Основний закон держави-міста Ватикан), Закон про джерела права та інші закони) і Апостольська Конституція від 15 серпня 1967 р., яка називається «Regimini Ecclesiae Universae» і містить реформу Римської курії (набрала чинності 1 березня 1968 р.). У лютому 1996 року Папа Іван-Павло II видав нову Апостольську Конституцію «Вся паства Господа», яка містить нові правила спадкоємця Святого Престолу.

Голова держави[ред. | ред. код]

Франциск — нинішній Глава Ватикану

Папа Римський — голова Ватикану. Папа Римський обирається довічно, Колегією кардиналів на спеціальних зібраннях — конклавах, після смерті попередника (або після зречення останнього). У період коли Святий Престол вакантний (Sede vacante) функції голови держави виконує Колегія кардиналів.

Нині Голова держави-міста Ватикан — 266-й Папа Римський Франциск, у миру Хорхе Маріо Берґольйо (лат. Franciscus)[1]), обраний 13 березня 2013 року, інтронізація відбулась 19 березня 2013 року.

Уся верховна законодавча, виконавча і судова влада належить Папі Римському. Одночасно він є видимим головою Католицької Церкви і Святого Престолу.

Колегія кардиналів (лат. Collegio Cardinalizio — дорадчий орган при Папі, який збирається для обговорення і вирішення найважливіших питань церковних справ. Кардинали призначаються Папою довічно. Кількість кардиналів непостійна.

Виконавча влада[ред. | ред. код]

Будівля Римської курії
Докладніше: Уряд Ватикану

Римська курія (лат. Curia Romana) здійснює керівництво політичною, економічною та релігійною діяльністю Ватикану і Церкви. Вона є свого роду центральним урядом Католицької Церкви. До її складу входять 3 трибунали і 9 священних конгрегацій, ряд папських рад і комісій. Кожна конгрегація очолюється префектом. Члени Римської курії повинні йти у відставку зі смертю Папи або по досягненню 75 років.

Державний секретаріат[ред. | ред. код]

Державний секретаріат (італ. Segreteria di Stato). Посаду Державного Секретаря зараз займає Тарчізіо Бертоне (італ. Tarcisio Bertone), призначений 26 червня 2006 року. Заступник Секретаря у загальних справах — Джованні Анджело Беччу (італ. Giovanni Angelo Becciu), призначений 10 травня 2011 р. Секретар по відносинах з державами — архієпископ Домінік Мамберті фр. Dominigue Mamberti, призначений 15 вересня 2006 р.

Конгрегації[ред. | ред. код]

Законодавча влада[ред. | ред. код]

Судова влада[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Annuntio vobis gaudium magnum; habemus Papam // Vatican: the Holy See (англ.). Архів оригіналу за 15 березня 2013. Процитовано 13 березня 2013. 

Посилання[ред. | ред. код]