Драч Едуард Валерійович
Едуард Валерійович Драч | ||
---|---|---|
Основна інформація | ||
Дата народження | 6 квітня 1965 (58 років) | |
Місце народження | Дніпропетровська область, Кривий Ріг | |
Роки активності | 1988-понині | |
Громадянство | Україна | |
Професія | лікар, музикант | |
Інструменти | кобза | |
Мова | українська | |
Жанр | авторська пісня, думи | |
Псевдоніми | Артемій | |
Лейбл | Наш Формат | |
Нагороди |
| |
Звання |
| |
Файли у Вікісховищі |
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
«Чорна рілля ізорана» |
Драч Едуард Валерійович (нар. 6 квітня 1965, Кривий Ріг) — український бандурист, поет, бард, рок-музикант.
Біографія[ред. | ред. код]
Кобзар, бандурист та лірник. Лікар за фахом. Закінчив Дніпропетровський медичний інститут (1988) та музичну школу за класом скрипки. З 1988 року учасник театру "Не журись!". У 1989–93 мешкав у Черкасах, від 1994 — у Києві. Бард, лауреат всеукраїнських фестивалів. На фестивалі «Червона Рута-1989» став лауреатом першої премії серед співців з піснями "Із полону, з-під Ізмаїлу"", "Небо України", "Про хохла Придурченка", "Шапка Мономаха". Виконавець та реконструктор традиційного кобзарсько-лірницького репертуару в супроводі вересаївської кобзи, старосвітської бандури та колісної ліри. Виконавську школу почав опановувати з 1988-го вивчаючи дослідження М. Лисенка та інших музикознавців.
Значну частину репертуару становлять авторські псалми та фолк — «запорозькі пісні», козацькі псалми, лицарські пісні, невольничі плачі, богомільні пісні, побожні псалми та канти, духовна та світська лірика. В спільноті Київського кобзарського цеху (1988). Основний творчий напрямок: авторська пісня (автор слів та музики). Серед стилістики: сучасна балада та романс, традиційне кобзарство, рок. У 2007–08 виступав у складі гурту «Рутенія» як гітарист і вокаліст («Неопалима купина»).
Нагороди і звання[ред. | ред. код]
- Почесне звання «Заслужений працівник культури України»[1]
- Орден «За заслуги» ІІІ ст. (22 січня 2019) — за значний особистий внесок у державне будівництво, зміцнення національної безпеки, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю[2]
Звукозапис і видання[ред. | ред. код]
- CD-альбом «Про славу і багатство» (Наш Формат),2011
- CD-«двотомник» «Хто живий» гурту Рутенія, (Наш Формат),2011
- Запис пісень для альбому гурту Рутенія «Неопалима купина» (Наш Формат,2007)
- Едуард Драч КАТАРСИС., — К. «Смолоскип» 2007, ISBN 978-966-8499-60-9,
- «Казки Лірника Сашка» (музичний супровід, спів) «СамеТак»,2003,2006
- «Пісні Барикад. Дух не згасає, дух не вмира!» Проект Олега Скрипки «Українське Музичне Видавництво»2005
- «Кто кріпко на Бога уповая» ПСАЛЬМИ ТА КАНТИ, Київський кобзарський цех(співучасть y проекті), («Оберіг ХХІ»,2003)
- «Небо України» МС, CD-extra, — «САМЕ ТАК!»,2002
- «Едуард Драч. Власні пісні», магнітоальбом, 1996
- «Гітара у вільний час. Посібник для перших кроків» (з навчальною касетою) видання автора за підтримки «А-ба-ба-га-ла-ма-га» Івана Малковича,1995
- «Пісні Козацького Краю» — Магнітоальбом «Zen Records&NerveTM»1994
- Магнітоальбом «Едуард Драч і Ніна Матвієнко», «Студія Лева»1990
- Касети переможців І фестивалю «Червона Рута», «Кобза», КОВ-003 КОВ-004,1989
Приклад творчості[ред. | ред. код]
- Новітній яничарський марш
Політична заява в райвно Грицька Івановича Придурченка, хохла за національністю[3]
- Здравствуй, дорогоє наше районо!
- Я пишу заяву і смотрю в окно:
- Це ж моєй дитинє скоро сьомий год,
- Ето ж в школу нинє вже оно пайдьот.
- Но вмішалась сіла сатанінськая,
- Бо ближайша школа — українская!
- Шо ето такоє, спрашиваю вас? —
- Нікуди дитину вести в первий клас!
- В українську школу я б дитя не вів,
- Їх учєбник школьний — весь би посадив!
- Там хотя б Шевченка прочитайте зміст —
- Ето же отпєтий націоналіст!
- Як сприймьот дитина всей натурою
- Піде неодмінно за Петлюрою!
- Сам я українську окончав давно,
- Так казали: «Грицько — Будущій Махно!»
- Ми пойдем всє хором в саму свєтлу жизнь
- І заклеймим позором націоналізм.
- І спайом, как Сталін научил нас петь:
- Гаркнем: «Україну з України геть!»
- Геть! Геть! Гав! Гав!
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Про нагородження учасників Всеукраїнського фестивалю-конкурсу бандурного мистецтва ім. Остапа Вересая. Архів оригіналу за 5 квітня 2016. Процитовано 22 березня 2016.
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №14/2019. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua). Архів оригіналу за 28 лютого 2021. Процитовано 23 січня 2019.
- ↑ Новітній яничарський марш. Архів оригіналу за 3 серпня 2017. Процитовано 3 серпня 2017.
Посилання[ред. | ред. код]
- Драч Едуард Валерійович // Українська музична енциклопедія. Т. 1: [А – Д] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2006. — С. 653.
- Кобзарський цех: Едуард Драч [Архівовано 13 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Eduard Drach на reverbnation [Архівовано 10 листопада 2012 у Wayback Machine.]
- Google Play Music Едуард Драч
Джерела[ред. | ред. код]
- Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
|
- Народились 6 квітня
- Народились 1965
- Кавалери ордена «За заслуги» III ступеня
- Заслужені працівники культури України
- Українські композитори
- Українські поети
- Українські барди
- Українські рок-музиканти
- Репродуктивні кобзарі
- Бандуристи
- Переможці «Червоної рути»
- Персоналії:Черкаси
- Митці Києва
- Уродженці Кривого Рогу
- Едуард Драч