Ефуа Доркеноо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ефуа Доркеноо
 
Народження: 6 вересня 1949(1949-09-06)
Кейп-Кост, Гана[1]
Смерть: 18 жовтня 2014(2014-10-18)[1] (65 років)
Лондон, Велика Британія
Причина смерті: злоякісна пухлина
Країна: Гана
Освіта: Wesley Girls' High Schoold
Нагороди:

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Ефуа Доркеноо (англ. Efua Dorkenoo; 6 вересня 1949, Кейп-Кост, Гана — 18 жовтня 2014, Лондон, Великий Лондон) — британська медсестра ганського походження, активістка руху за права жінок, борець за заборону практики жіночого обрізання. У 2013 році визнана однією зі 100 видатних жінок за версією «BBC». Офіцер Ордену Британської імперії.

Життєпис[ред. | ред. код]

Молоді роки та навчання[ред. | ред. код]

Ефуа Доркеноо народилася 6 вересня 1949 року в Кейп-Кості в сім'ї Джона та Маріан Елліот-Йорк. Будучи однією з 11 дітей, вона виросла у кампусі Адісадельського коледжу[en], де її батько працював лікарем. Навчалась у Середній школі Веслі для дівчаток[en]. У 19-річному віці віці для здобуття освіти переїхала до Лондона і почала працювати у різних лікарнях, у тому числі у Королівському вільному госпіталі[en], де зіткнулася з наслідками нелюдської практики жіночого обрізання[2], коли приймала пологи[3] . Врешті-решт вона отримала освітній ступінь магістра в галузі охорони здоров'я Лондонської школи гігієни та тропічної медицини[en] у Лондонському міському університеті[4][5][6] і опублікувала одну з перших доповідей про практику обрізання, що зробило її відомою та успішною[3] . Після цього вона зіткнулася з погрозами з боку релігійних груп, навіть більшими, ніж висловлені британському письменнику Салману Рушді[7] .

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

У 1983 році Ефуа Доркеноо заснувала фонд «Foundation for Women's Health, Research and Development[en]» (FORWARD) — неурядову організацію, що надає підтримку жінкам, які зазнали обрізання і намагаються боротися з цією практикою[8]. Через два роки жіноче обрізання було законодавчо заборонено у Великій Британії[2]. Пізніше Ефуа була обрана директором програми The Girl Generation: Together To End FGM, радником у правозахисній організації Equality Now[en]". Потім з 1995 по 2001 рік — виконуючим обов'язки директора відділу з охорони здоров'я жінок у Всесвітній організації охорони здоров'я в Женеві, займаючись координацією плану дій з міністерствами охорони здоров'я африканських країн[9][10]: Буркіна-Фасо, Гани, Камеруна, Кенії, Сомалі та Судану[2].

В 1994 році Доркеноо написала книгу «Cutting the Rose: Female Genital Mutilation»[4], в якій описала психологічні та медичні наслідки обрізання жінок, що згодом емігрували в європейські країни[11]. У 2002 році за рішенням міжнародного журі книга була визнана однією зі 100 найкращих африканських книг XX століття[2]. У 2000 році Доркеноо спільно з Глорією Стайнем здобула міжнародну нагороду в галузі прав людини «Equality Now»[2] . За результатами діяльності Ефуа Доркеноо, в 2012 році обрізання було заборонено резолюцією ООН[12] . У 2012 році вона стала почесним старшим науковим співробітником Школи наук про здоров'я[en] Лондонського міського університету. У 2013 році була названа однією зі 100 видатних жінок за версією BBC[2] . У тому ж році уряд Великої Британії виділив великі кошти на боротьбу з обрізанням[13], директором нової програми була призначена Доркеноо[14] . У лютому 2014 року вона була призначена старшим радником в організації Equality Now[15]. 10 жовтня в Лондоні та Найробі була запущена програма The Girl Generation: Together To End FGM[16], спрямована на викорінення практики обрізання, директором якої стала Доркеноо[17][18] .

Смерть[ред. | ред. код]

Ефуа Доркеноо померла 18 жовтня 2014 року від раку на 66-му році життя в лікарні в Лондоні[3][7][19] . Міністр охорони здоров'я Великої Британії Джейн Еллісон[en] написала: «Ми втратили матір руху та улюблене натхнення для багатьох із нас. Але нею були благословенні покоління дівчаток»[20] . Лідер ліберал-демократів Нік Клегг описав її як «по-справжньому надихаючого борця за права жінок», пообіцявши «поважати роботу всього її життя»[21] .

Особисте життя[ред. | ред. код]

Чоловік — Фредді Грін, два сини — Кобіна і Ебоу, два пасинки: Гелвін і Янік, падчерка Фаммі, та її онук Кассіус[2] .

Була близьким другом Глорії Стайнем та Еліс Волкер[4]. Серед своїх друзів та колег Ефуа Доркеноо була відома як «Мама Ефуа»[22] .

Нагороди[ред. | ред. код]

У 1994 році Ефуа Доркеноо була зведена королевою Єлизаветою II у звання Офіцера Ордену Британської імперії на знак визнання її агітаційної роботи проти операцій, що калічать[3][4][23] .

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Tradition! Tradition: A symbolic story на female genital mutilation . 1992
  • Female Genital Mutilation: Proposals for Change . 1992
  • Діти захисту і жіночої genital mutilation: Advice for Health, Education, і Social Work Profes . 1992
  • Report of the First Study Conference of Genital Mutilation of Girls in Europe/Western World . 1993
  • Cutting The Rose: Female Genital Mutilation the Practice and its Prevention . 1994

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б https://www.theguardian.com/society/2014/oct/22/efua-dorkenoo
  2. а б в г д е ж Efua Dorkenoo obituary. The Guardian. 22 жовтня 2014. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 24 травня 2023. 
  3. а б в г Efua Dorkenoo, Who Campaigned Against Genital Cutting, Dies at 65. The New York Times. 27 жовтня 2014. Архів оригіналу за 22 жовтня 2017. Процитовано 2 листопада 2014. 
  4. а б в г Postscript: Efua Dorkenoo, 1949-2014. The New Yorker. 23 жовтня 2014. Архів оригіналу за 10 січня 2018. Процитовано 24 травня 2023. 
  5. Obituary: Efua Dorkenoo. Morning Star. 23 жовтня 2014. Архів оригіналу за 2 листопада 2014. Процитовано 24 травня 2023. 
  6. Efua Dorkenoo: Campaigner who tirelessly sought to bring attention to and eradicate the practice of female genital mutilation. The Independent. 31 жовтня 2014. Архів оригіналу за 25 вересня 2015. Процитовано 24 травня 2023. 
  7. а б Efua Dorkenoo, who fought female genital mutilation, dies at 65. The Washington Post. 23 жовтня 2014. Архів оригіналу за 14 грудня 2017. Процитовано 24 травня 2023. 
  8. FORWARD. About Us. FORWARD. Архів оригіналу за 24 жовтня 2014. Процитовано 24 травня 2023. 
  9. A tribute to Efua Dorkenoo. Лондонський міський університет. 29 жовтня 2014. Архів оригіналу за 2 листопада 2014. Процитовано 24 травня 2023. 
  10. Anti-FGM campaigners mourn death of pioneer Efua Dorkenoo. Reuters. 20 жовтня 2014. Архів оригіналу за 2 листопада 2014. Процитовано 24 травня 2023. 
  11. Опасная традиционная практика. пагубно отражающаяся на здоровье женщин и детей. Управление Верховного комиссара ООН по правам человека. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 24 травня 2023. 
  12. 'Nothing can stop' fight against female genital mutilation — advocacy group. Devex. 2 квітня 2014. Архів оригіналу за 2 листопада 2014. Процитовано 24 травня 2023. 
  13. Mama Efua's Dream Will Come True Without Her. The Huffington Post. 20 октября 2014. Архів оригіналу за 2 листопада 2014. Процитовано 24 травня 2023. 
  14. Statement on the passing of Efua Dorkenoo, OBE, founder of FORWARD. Trust for London. Архів оригіналу за 9 листопада 2014. Процитовано 24 травня 2023. 
  15. Efua Dorkenoo. Equality Now. Архів оригіналу за 4 березня 2015. Процитовано 24 травня 2023. 
  16. Africa: Anti-FGM Campaigners Mourn Death of Pioneer Efua Dorkenoo. allAfrica. 20 октября 2014. Архів оригіналу за 31 жовтня 2014. Процитовано 24 травня 2023. 
  17. Efua Dorkenoo: The Woman Who Never Stopped. Girls' Globe. 20 жовтня 2014. Архів оригіналу за 2 листопада 2014. Процитовано 24 травня 2023. 
  18. FGM women's rights campaigner, Efua Dorkenoo, has passed away. Cosmopolitan. 21 жовтня 2014. Архів оригіналу за 2 листопада 2014. Процитовано 24 травня 2023. 
  19. Efua Dorkenoo remembered: 'My mother, mentor and wisdom'. BBC News. 27 октября 2014. Архів оригіналу за 27 січня 2018. Процитовано 24 травня 2023. 
  20. Anti-FGM campaigners mourn death of pioneer Efua Dorkenoo. Thomson Reuters Foundation. 20 октября 2014. Архів оригіналу за 2 листопада 2014. Процитовано 24 травня 2023. 
  21. Efua Dorkenoo dead: Influential FGM women’s rights campaigner dies, aged 65. The Independent. 20 октября 2014. Архів оригіналу за 25 вересня 2015. Процитовано 24 травня 2023. 
  22. Dorkenoo became the World Health Organisation’s first technical expert on FGM. The Times. 29 октября 2014. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 24 травня 2023. 
  23. Efua Dorkenoo OBE, the ‘incredible African female warrior’, has died. The Guardian. 20 октября 2014. Архів оригіналу за 21 липня 2015. Процитовано 24 травня 2023. 

Посилання[ред. | ред. код]