Захист

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Поняття за́хист може мати наступні означення:

  • Дія за значенням захищати, захистити, захищатися, захиститися.
  • Охорона, підтримка, заступництво; сукупність правових, економічних, організаційних та технічних заходів, що мають на меті запобігти порушенням прав будь-кого.
  • Місце, притулок, де можна захиститися, заховатися від чого-небудь, укриття. Наприклад, укриття робітників під час аварії.
  • Захід, пристрій, спосіб для убезпечення роботи, нормального функціонування, запобігання збоїв, завад і т.ін.
  • У системах оброблення інформації — засіб обмеження доступу до використання всієї обчислювальної системи чи її частини. ДСТУ 2226-93, п. 1.27 m.

На підприємствах розрізняють протидимовий, радіаційний, електрохімічний, тепловий, електричний, релейний захист, а також вибухозахист, аварійний захист тощо.

Захист права — це використання передбачених законом можливостей (інструментів) для поновлення свого порушеного, визнання невизнаного, чи присудження оспорюваного права. «Право на захист особа здійснює на свій розсуд» (стаття 20 Цивільного кодексу).

Захист як вид адвокатської діяльності полягає в забезпеченні захисту прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення (Стаття 1 [1] [Архівовано 8 березня 2016 у Wayback Machine.] Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Див. також[ред. | ред. код]