Клаудіо Хара

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Клаудіо Хара
Особисті дані
Повне ім'я Клаудіо Мігель Хара Гранадос
Народження 6 травня 1959(1959-05-06) (64 роки)
  Ередія, Коста-Рика
Зріст 177 см
Вага 70 кг
Прізвисько Ель-Матадор Флоренсе
Громадянство Коста-Рика Коста-Рика
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1982—1992 Коста-Рика «Ередіано» 375 (99)
1992—1994 Коста-Рика «Алахуеленсе» 80 (?)
1994 Колумбія «Букамаранга» 10 (1)
1994—1995 Коста-Рика «Ередіано» ? (?)
1995 Сальвадор «Альянса» 15 (?)
1995—1996 Коста-Рика «Гуанакастека» 12 (?)
1996 Коста-Рика «Кармеліта» 10 (?)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1983—1994 Коста-Рика Коста-Рика 46 (11)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
2010
2012
Коста-Рика «Саграда Фамілья»
Коста-Рика «Ередіано»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Клаудіо Мігель Хара Гранадос (ісп. Claudio Miguel Jara Granados; нар. 6 травня 1959, Ередія, Коста-Рика) — костариканський футболіст та тренер, виступав на позиції нападника. Учасник чемпіонату світу з футболу 1990 року. Володар Кубку націй Центральної Америки 1991 року.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Розпочав професіональну кар'єру 1982 року в «Ередіано», команді з рідного для нього міста. За 11 років, проведених у клубі, з 99 забитими м'ячами гравець став найкращим бомбардиром за всю його історію, а також найкращим бомбардиром чемпіонату Коста-Рики 1987 року й двічі — чемпіоном країни.

У 1992 році Хара перейшов в «Алахуеленсе», кольори якого захищав два роки. Наступні 6 місяців провів у колумбійському клубі «Атлетіко Букараманга», а потім повернувся в «Ередіано». Наступні роки грав також за сальвадорську «Альянсу»[1], та костариканські «Гуанкастеку» і «Кармеліту», але після отриманої в 1996 році серйозної травми коліна змушений був завершити кар'єру футболіста.

Кар'єра в збірній[ред. | ред. код]

Дебют за збірну Коста-Рики відбувся в 1983 році; всього ж за національну команду провів 46 поєдинків, відзначився 11-ма голами[2]. У 1990 році увійшов до складу збірної для участі на чемпіонаті світу в Італії, де відіграв всі 4 поєдинки своєї команди, але забити м'яч на мундіалі так і не вдалося.

У 1991 році в складі своєї збірної став володарем Кубка націй Центральної Америки та найкращим бомбардиром турніру[3], а також брав участь в Золотому кубку КОНКАКАФ, де костариканці зайняли 4 місце[4].

Останній матч у футболці національної команди провів проти збірної Саудівської Аравії 17 грудня 1994 року.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

По завершенні кар'єри гравця розпочав тренерську діяльність. У січні 2010 року став головним тренером «Саграда Фамільї»[1]. У грудні 2012 року подав у відставку з посади головного тренера «Ередіано» через 4 місяці після приходи на свою посаду.

Особисте життя[ред. | ред. код]

Брат, Джованні Хара, зіграв 422 матчі за «Ередіано»[5] та виступав за національну збірну Коста-Рики.

Досягнення[ред. | ред. код]

«Ередіано»
збірна Коста-Рики

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Retana Cuendis, Pedro (9 січня 2010). El máximo goleador de la historia del Herediano debuta hoy en el banquillo del equipo sagradeño ante el campeón Barrio México (Spanish). Diario Extra. Архів оригіналу за 29 лютого 2012. 
  2. Roberto Mamrud. Costa Rica - Record International Players (англ.). RSSSF. Архів оригіналу за 13 Жовтня 2018. Процитовано 14 липня 2018. 
  3. Costa Rica en la Copa Uncaf 1991. La Nación (ісп.). 12 червня 2010. Архів оригіналу за 14 липня 2014. 
  4. Barrie Courtney. CONCACAF Championship, Gold Cup 1991 - Full Details (англ.). RSSSF. Архів оригіналу за 2 Жовтня 2020. Процитовано 14 липня 2018. 
  5. En el Herediano el record se llama Germán Chavarría [Архівовано 2014-08-08 у Wayback Machine.] — UNAFUT (ісп.)

Посилання[ред. | ред. код]