Криза на Запорізькій АЕС

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Криза на Запорізькій АЕС
Російська окупація Запорізької області, Російське вторгнення в Україну (2022)

2022 Russian invasion of Ukraine.svg


Координати: 47°30′30″ пн. ш. 34°35′04″ сх. д. / 47.50833333336110798° пн. ш. 34.584444444472218549° сх. д. / 47.50833333336110798; 34.584444444472218549
Дата: 27 лютого 2022 — дотепер
Місце: Енергодар
Результат:
Сторони
Росія Росія Україна Україна
Військові формування
Middle emblem of the Armed Forces of the Russian Federation (27.01.1997-present).svg Збройні сили Російської Федерації
Flag of National Guard Forces Command.svg Війська національної гвардії Росії
  • СОБР «Ахмат»[1]
Flag of the Special Operations Forces.svg Сили спеціальних операцій Російської Федерації[2]
Emblem of the Ukrainian Armed Forces.svg Збройні сили України

Great emblem of the National Guard of Ukraine.svg Національна гвардія України
  • 2 ОБО ОВДО.png 2 ОБ ОВДО
Territorial Defence Forces branch SSI.svg Сили Територіальної Оборони

Криза на Запорізькій атомній електростанції — акт ядерного тероризму Росії під час російсько-української війни.

Дії Російської Федерації, що полягають у захопленні найбільшого в Європі ядерного об'єкта, руйнування інфраструктури станції, пошкодження всіх ліній електропередач, є — за визначенням української влади — найскладнішою в історії ситуацією подібного роду. Потенційна загроза від розвитку подій може значно перевершити масштаби попередніх катастроф на атомних електростанціях[3][4].

Відповідно до звіту Міжнародного агентства з атомної енергії, «ситуація в Україні є безпрецедентною. Уперше збройний конфлікт триває на території великої ядерної установки»[5].

Основні відомості про Запорізьку АЕС[ред. | ред. код]

Дві градирні ліворуч (одна значною мірою закрита іншою) і шість корпусів реакторів ЗАЕС, вид з берега Нікополя. Велика будівля між градирнями і реакторами та дві високі димові труби розташовані на Запорізькій ТЕС, за АЕС

Запорізька атомна електростанція розташована на південному сході України, є найбільшою атомною електростанцією в Європі та входить до 10 найбільших у світі. Вона була побудована в часи Радянського Союзу поблизу міста Енергодар, на південному березі Каховського водосховища на річці Дніпро. Її експлуатує державна НАЕК «Енергоатом», яка також управляє іншими трьома атомними електростанціями України.

Станція має 6 легководних ядерних реакторів під тиском ВВЕР-1000, кожен із яких працює на паливі 235U (Збагачений уран)[6] і генерує 950 МВтe, із загальною вихідною потужністю 5700 МВтe[7]. Перші п'ять енергоблоків були послідовно уведені в мережу між 1985 і 1989 роками, а шостий був доданий у 1995 році. Станція виробляє майже половину електроенергії країни, отриманої від атомної енергетики[8], і більше п'ятої частини загальної електроенергії, виробленої в Україні[9]. Поруч розташована Запорізька ТЕЦ.

Передумови[ред. | ред. код]

4 березня 2022 року атомна та теплова електростанції були захоплені російськими військами під час битви за Енергодар упродовж російського широкомасштабного вторгнення[10][11][12][13].

Ми чинили опір кілька годин на блокпості. Потім всю ніч наші військові, які охороняли АЕС, чинили опір на самій станції. Сили були нерівні, і зранку 4 березня окупанти зайшли на атомну станцію.
— Дмитро Орлов, міський голова Енергодара, [14]

Станом на 12 березня 2022 року повідомлялося, що об'єкт контролюється російською компанією «Росатом»[15]. Станцію продовжує обслуговувати український персонал під контролем Росії[16].

Розвиток подій[ред. | ред. код]

Лютий — липень 2022[ред. | ред. код]

Космічний знімок Запорізької АЕС від 27 лютого 2022 р.
1–6. Реакторні блоки 1–6
7. Опори електропередач
8. Обстріляний навчально-тренувальний центр
9. Сховище радіоактивних відходів
10. Ставок-охолоджувач
11. Градирні
12. Каховське водосховище

Щоб зменшити ризик, після початку російського вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року НАЕК «Енергоатом» зупинив 5 і 6 енергоблоки, залишивши в роботі енергоблоки з 1 по 4[17].

3 березня 2022 року о 23:28 за місцевим часом до електростанції під'їхала колона з 10 одиниць російської бронетехніки та двох танків[18][19]. Бій розпочався о 12:48 4 березня, коли українські сили випустили протитанкові ракети. Російські сили відповіли різноманітною зброєю, включно з реактивними гранатометами[18]. Протягом приблизно двох годин важкого бою в навчально-тренувальному центрі за межами головного комплексу спалахнула пожежа, яку було ліквідовано о 6:20 ранку[20][21][22], хоча інші секції навколо станції зазнали пошкоджень[18][23]. Пожежа не вплинула на безпеку реактора чи будь-якого основного обладнання[23][24][22]. Станція втратила 1,3 ГВт потужності[25].

За повідомленням Української правди від 12 березня, російська влада заявила керівництву станції, що тепер остання належить Росатому, державній атомній енергетичній компанії Росії[15]. Вона продовжила працювати та надавати дані, в тому числі з системи віддаленого моніторингу, до МАГАТЕ[26]. Нею продовжує оперувати український персонал під контролем Росії[16].

Починаючи з травня не було змоги доставляти вугілля на Запорізьку ТЕС, тож тепло- та водопостачання енергодарців забезпечувала АЕС завдяки переведенню окремих блоків станції у стан гарячого зупину (т. зв. нерегульований відбір пари від турбін, конструкція яких спеціально адаптована для цієї мети[27]). Такий стан речей тривав місяцями, але переривався неодноразовими руйнуваннями енергетичної інфраструктури[14][28][29].

5 липня 2022 року The Wall Street Journal повідомила, що російські війська облаштували в комплексі військову базу, розгорнувши важку самохідну реактивну систему залпового вогню БМ-30 «Смерч»[30]. 19 липня три українські безпілотники-камікадзе атакували російську техніку на місці. У Міноборони України повідомили, що трьох російських окупантів знищено та дванадцятеро поранено[31]. Окупаційний чиновник сказав, що реактори не були пошкоджені, і малоймовірно, що вони були ціллю[32].

Серпень 2022[ред. | ред. код]

Рафаель Гроссі показує на карті ситуацію на ЗАЕС. Брифінг у Відні, Австрія, 4 березня 2022

3 серпня 2022 року голова МАГАТЕ Рафаель Гроссі висловив серйозну стурбованість щодо фізичної цілісності станції, того, чи проводився весь необхідний ремонт і технічне обслуговування, а також безпеки ядерного матеріалу[16]. Місія для інспекції АЕС планувалася МАГАТЕ, чекаючи на схвалення української та російської сторін, а також на дозвіл ООН. Енергоатом виступив проти візиту МАГАТЕ через окуповану Росією територію, оскільки такий візит узаконив би присутність там країни-окупанта. Натомість контрольований Росією чиновник Євген Балицький запросив МАГАТЕ з пропагандистською метою — показати, як росіяни охороняли об'єкт, а українці його атакували[33]. Станом на 6 серпня 2022 року МАГАТЕ повідомило, що один із трьох реакторів, що залишилися в роботі, був відключений від мережі та спрацювала система аварійного захисту внаслідок обстрілу днем раніше[34].

8 серпня повідомили про пошкодження станції. Українська влада заявила, що російський обстріл пошкодив три радіаційні датчики, а одного працівника госпіталізували; Президент України Володимир Зеленський звинуватив Росію у вчиненні «ядерного тероризму». Місцева колабораційна влада заявила, що українські сили влучили на територію АЕС з реактивної системи залпового вогню, пошкодивши адміністративні будівлі та територію поблизу ядерного сховища. Генеральний секретар ООН Гутерріш заявив, що «будь-яка атака на атомну станцію є самогубством», закликавши надати доступ інспекторам МАГАТЕ[35]. Енергоатом закликав створити демілітаризовану зону навколо АЕС із розміщенням міжнародних миротворців[36].

9 серпня глава Енергоатому заявив, що Росія планує відключити станцію від української мережі та під'єднати її до російської[37].

11 серпня Росія скликала засідання Ради безпеки ООН для обговорення ситуації на АЕС. Російська делегація заявила, що нібито українські сили 5 серпня застосували важку артилерію для обстрілу станції, а 6 серпня атакували її касетними боєприпасами; разом із тим, на словах підтримала візит МАГАТЕ. Українська делегація заявила, що Росія влаштувала обстріл АЕС, використовувала станцію для обстрілу українських міст, і також підтримала візит представників МАГАТЕ через контрольовану Україною територію. Делегація ОАЕ наголосила, що стаття 56 Першого протоколу Женевської конвенції забороняє напади на атомні електростанції. Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі заявив, що ситуація «дуже тривожна», але безпосередньої загрози ядерній безпеці немає, хоча ситуація може змінитися[38].

Також 11 серпня територія ЗАЕС була кілька разів обстріляна, у тому числі поблизу місця зберігання радіоактивних матеріалів. Сторони обмінялися звинуваченнями[39][40].

14 серпня В. Зеленський звинуватив Росію в розміщенні військ на станції для обстрілу міст Нікополь і Марганець через Каховське водосховище[41]. Оприлюднене на початку вересня відео підтверджує, що російські РСЗВ стріляють із території Запорізької АЕС, використовуючи її як ядерний щит[42][43].

У другій половині серпня з'явилося відео, на якому видно російські військові вантажівки, припарковані в будівлі, де розташовані турбіни електростанції[44].

19 серпня після телефонної розмови між президентом Франції Еммануелем Макроном і Путіним Росія погодилася дозволити інспекторам МАГАТЕ доступ до Запорізької станції з підконтрольної Україні території. Для перевірки ще потрібно було домовитися про тимчасове припинення вогню навколо об'єкта[45][46].

Також 19 серпня голова спеціального комітету з питань оборони Великої Британії Тобіас Еллвуд заявив, що будь-яке навмисне пошкодження Запорізької АЕС, яке могло б спричинити витік радіації, буде означати настання умов статті 5 Північноатлантичного договору, згідно з якою напад на державу-члена НАТО є нападом на них усіх. Наступного дня конгресмен Сполучених Штатів Адам Кінзінгер заявив, що будь-який витік радіації призведе до смерті людей у країнах НАТО, що буде автоматичним запуском статті 5[47][48].

23 серпня на фоні численних провокацій Росії відбулося ще одне засідання Ради безпеки ООН, присвячене кризі на Запорізькій АЕС[49].

25 серпня через пожежі на золовідвалах Запорізької ТЕС двічі відключалась остання (четверта) лінія зв'язку ЗАЕС з енергосистемою України. Три інших лінії були пошкоджені ворожими обстрілами раніше. Внаслідок цього два робочих енергоблоки станції відключилися від мережі, дії загарбників спричинили повне відключення ЗАЕС від енергомережі — перше в історії станції. Автоматика та системи безпеки станції за повідомленням Енергоатому працюють справно[50]. До кінця дня АЕС знову під'єднали до мережі[51].

Агентство Bloomberg повідомило, що візит місії МАГАТЕ може відбутися до 5 вересня. Російська сторона нібито не заперечує проти цього[52].

Місія експертів МАГАТЕ в аеропорту Відня, Австрія, 29 серпня 2022

За повідомленням Рафаеля Гроссі від 29 серпня, делегація МАГАТЕ під його керівництвом відправилася на Запорізьку АЕС[53]. Команда складається з 13 експертів із «переважно нейтральних країн». Тим часом Росія заблокувала пропозицію, спрямовану на посилення Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, заперечуючи проти пункту про контроль України над ЗАЕС. Висновки Інституту вивчення війни (ISW) свідчать, що Росія намагається маніпулювати, дискредитувати та затримувати місію МАГАТЕ подібно до того, як це зазвичай робить Іран[54].

Вересень 2022[ред. | ред. код]

Фото, зроблене на ЗАЕС 1 вересня 2022. Див. також категорію на Вікісховищі

Одночасно з прибуттям місії МАГАТЕ за маршрутом Київ — Запоріжжя — Енергодар, обстріли російськими військами посилювалися. 1 вересня о 4:57 внаслідок мінометного обстрілу майданчика електростанції спрацював аварійний захист і відключився робочий енергоблок № 5. Крім того, окупанти пошкодили лінію резервного живлення власних потреб ЗАЕС 330 кВ, внаслідок чого сталося знеструмлення неробочого енергоблока № 2 із запуском дизель-генераторів. Енергоблок № 6 продовжує працювати в енергосистемі України й одночасно живить власні потреби ЗАЕС[55]. Енергоблок № 5 під'єднаний до енергомережі о 13:10 2 вересня[56].

Прибувши того ж дня на ЗАЕС, частина співробітників МАГАТЕ залишалася там протягом декількох годин, а частина зберегла присутність на невизначений час[57].

Внаслідок безперервних обстрілів з боку російських військ, о 19:35 3 вересня енергоблок № 5 знову був відімкнений від енергомережі[58].

5 вересня, внаслідок пов'язаної з обстрілами пожежі, була відімкнена остання ЛЕП 330 кВ, а відтак розвантажений та відімкнений енергоблок № 6, що живив власні потреби станції. Таким чином, вдруге ЗАЕС повністю відключилася від енергомережі[59].

6 вересня відбулося третє засідання Ради Безпеки ООН через ситуацію на ЗАЕС, яке ініціювала Росія[60]. Тоді ж директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі представив звіт про радіаційну безпеку в Україні, в якому відображені дані про візит місії на Запорізьку атомну електростанцію[61]:

Із заяви генерального директора МАГАТЕ щодо ситуації на Запорізькій АЕС
Енергетична інфраструктура, що живить місто Енергодар, де проживають оператори АЕС та їхні родини, була зруйнована внаслідок обстрілу розподільчого пункту на міській ТЕС, що призвело до повного знеструмлення в Енергодарі. Існує невелика ймовірність відновлення надійного зовнішнього електропостачання ЗАЕС, особливо тому, що обстріли постійно та неодноразово пошкоджують енергетичну інфраструктуру.

Оператор, який більше не впевнений у відновленні електропостачання за межами об’єкта, розглядає можливість зупинити єдиний діючий реактор, який залишився. Тоді вся електростанція повністю залежатиме від аварійних дизель-генераторів для забезпечення життєво важливих функцій ядерної безпеки. І, як наслідок, оператор не зможе повторно запустити реактори, якщо не буде надійно відновлено зовнішнє електропостачання.

Розвиток подій свідчить про абсолютну необхідність створити зону ядерної безпеки. Це єдиний спосіб гарантувати, що ми не зіткнемося з ядерною аварією.

Рафаель Гроссі, [62]

Унаслідок обстрілів російської армії, вдень 6 вересня в Енергодарі пролунав потужний вибух. Після цього повністю зникло електропостачання і водопостачання міста. Ситуація повторилася наступного дня[63].

Мінреінтеграції України закликало жителів прилеглих до ЗАЕС територій евакуюватися самотужки, оскільки російська сторона відмовилася організувати гуманітарний коридор для евакуації цивільного населення з окупованих територій. З початку серпня окупанти не випускають людей з Енергодара[64].

Починаючи з 7 вересня 6-й енергоблок працював у «режимі острова», заживляючи лише власні потреби ЗАЕС на критично низькому рівні потужності (від 114 до 140 МВт)[65]. Однак, вже невдовзі вдалося поновити працездатність однієї з ліній зв'язку електроживлення власних потреб станції (330 кВ), у зв'язку з чим 11 вересня о 03:41 енергоблок № 6 відключили від енергомережі. Йде підготовка до його розхолодження та переведення в найбільш безпечний стан — холодний зупин. Запорізька АЕС повністю зупинена. Енергоатом заявив, що лише після повного припинення обстрілів лінії зв'язку можна буде відремонтувати, забезпечити включення і подальшу безпечну роботу ядерного об'єкта[66].

12 вересня повідомлено про відновлення другої лінії 750/330 кВ, що дозволяє забезпечувати електростанцію зовнішньою електроенергією, необхідною для охолодження реактора та інших важливих функцій безпеки, а раніше відновлена лінія залишається в резерві. Енергоблок № 6 перейшов у режим холодної зупинки, як і п'ять інших. Це означає, що для охолодження йому буде потрібно менше енергії[67]. Наступного дня відновили третю резервну лінію 150 кВ[68].

16 вересня Енергоатому вдалося доставити до Енергодару 25 вантажівок з необхідними запчастинами для ремонту пошкоджених ліній електропередачі та енергоблоків, незнижувальним запасом хімічних реагентів і запасами пального для забезпечення роботи дизель-генераторів. Того ж дня відновлено лінію 750 кВ, яка є однією з чотирьох основних. Після повторного підключення основної лінії три резервні лінії електропередач (полагоджені раніше) нині в резерві. Три інші основні зовнішні лінії 750 кВ залишаються несправними. Усі шість реакторів ЗАЕС, як і раніше, перебувають у стані холодної зупинки, але вони все ще потребують електроенергії для підтримки необхідних функцій безпеки. Внаслідок відновлення основної лінії 750 кВ ЗАЕС знову підключена до енергомережі України та отримує електроенергію безпосередньо з неї[69][70].

21 вересня, о 01:13 відбувся черговий обстріл станції російськими військами на фоні заяви Путіна про те, що Захід буцімто заохочує Україну «обстрілювати ЗАЕС, що загрожує атомною катастрофою»[71]. Внаслідок обстрілу було пошкоджено обладнання зв'язку енергоблоку № 6 з відкритим розподільчим пристроєм ЗАЕС. Внаслідок атаки відключились блоковий трансформатор і трансформатори власних потреб енергоблоку, відбувся аварійний запуск двох дизель-генераторів систем безпеки. Проте, вже о 02:00 було налагоджено живлення власних потреб енергоблоку № 6 від інших енергоблоків, а дизель-генератори вимкнені і переведені в режим чергування[72].

Жовтень 2022[ред. | ред. код]

Одним з наслідків незаконної спроби насильницького приєднання території Запорізької області до Росії стало видання президентом РФ В. Путіним нікчемного[73][74] указу щодо зміни правового статусу Запорізької АЕС. Згідно з указом від 5 жовтня, Уряду РФ доручається «забезпечити прийняття у федеральну власність об'єктів використання атомної енергії Запорізької атомної електростанції та іншого майна, необхідного для здійснення її діяльності». Також до до 2028 року планується визначити «особливості експлуатації, видачі ліцензій та інших аспектів регулювання діяльності ЗАЕС»[75][76]. В указі фігурує «акціонерне товариство „Експлуатаційна організація Запорізької АЕС“» з юридичною адресою в Москві, яка була створена Росатомом для керування окупованою атомною станцією[77].

Урядом РФ 7 жовтня створене «федеральне державне унітарне підприємство „Запорізька атомна електростанція“» (місто Москва), засноване на праві господарського відання[78]. МАГАТЕ, ЄС та G7 не визнають зміни підпорядкування ЗАЕС іншій державі[79][80][81].

8 жовтня о 00:59 через обстріл російськими військами пошкоджена і відімкнулась остання лінія зв'язку з енергосистемою 750 кВ. У результаті відбулось повне знеструмлення Запорізької АЕС, в автоматичному режимі увімкнулись дизель-генератори[82]. Лінію відремонтували наступного дня[83].

12 жовтня о 08:59, внаслідок ракетного обстрілу російськими військами, була пошкоджена підстанція «Дніпровська», що призвело до аварійного відімкнення лінії зв'язку 750 кВ. Відтак Запорізька АЕС знову повністю знеструмлена, увімкнулись дизель-генератори[84]. Проте, того ж дня енергопостачання було відновлено[85].

14 жовтня вдалося відновити резервну зовнішню лінію 330 кВ, яка з'єднує розподільний пункт сусідньої ЗТЕС із мережею станції[86].

17 жовтня російські військові знову обстріляли підстанції критичної інфраструктури на підконтрольній Україні території. Внаслідок цього о 03:59 відключилася остання лінія зв'язку 750 кВ, відбувся запуск дизель-генераторів[87]. З'єднання було відновлено за 18 годин[88].

27 жовтня з'явилися повідомлення про самовільне будівництво окупаційними силами РФ невідомої споруди на майданчику сухого сховища відпрацьованого ядерного палива[89][90].

Наприкінці місяця почастішали обстріли Енергодара російськими військами. 30—31 жовтня було перебито резервну лінію електропередач 150 кВ, яку підключили того ж дня, а також у результаті вибуху міни була відключена лінія 750 кВ між підстанцією та головним електричним трансформатором реакторного блоку № 4[91].

Листопад 2022[ред. | ред. код]

2 листопада з причини російських обстрілів пошкоджено дві останні високовольтні лінії зв'язку Запорізької АЕС з українською енергосистемою. О 23:04 станція перейшла в режим повного знеструмлення, включились всі 20 дизель-генераторів. Згодом залишено в роботі 9 дизель-генераторів; енергоблоки 5 та 6, які були в гарячому стані, почали переводити в холодний стан[92]. Обидві зовнішні ЛЕП були відремонтовані через два дні, і 4 листопада близько 22:00 було відновлено електропостачання на всі енергоблоки[93].

Увечері 19-го — вранці 20 листопада, за повідомленнями МАГАТЕ й Енергоатому, сталися нові обстріли ЗАЕС — зафіксовано понад 12 влучань в об'єкти інфраструктури станції. Зокрема, пошкоджено:

  • естакаду зв'язку зі спецкорпусами,
  • баки запасу хімобессоленої води,
  • систему продувки парогенераторів,
  • допоміжні системи одного з двох загальностанційних дизелів,
  • будівлю радіоактивних відходів і сховища,
  • спринклерні системи ставка-охолоджувача,
  • електричний кабель до одного з дизель-генераторів,
  • інше обладнання інфраструктури станції,
  • також зафіксовано три влучання в районі підстанції «Райдуга».

Відзначено, що жодне з пошкоджень не має критичного значення для ядерної безпеки та захисту, рівень радіації на місці нормальний, зовнішні джерела живлення не постраждали. Чотири реактори ЗАЕС залишилися у стані холодної зупинки, а два — у стані гарячої зупинки, продовжуючи виробляти пару та гарячу воду для Енергодара[94][95][29].

23 листопада, внаслідок чергового російського ракетного удару, істотно знизилася частота в енергосистемі України. Через це було зупинено живлення власних потреб Запорізької АЕС із енергосистеми. Станція перейшла в режим повного блекауту, запрацювали всі дизель-генератори[96]. Станом на 12:17 наступного дня станція отримала живлення власних потреб від енергосистеми України[97].

Грудень 2022[ред. | ред. код]

Останній місяць року минув без значних подій, проте 29 грудня о 21:35 було відключено резервну лінію електропередач 330 кВ через пошкодження, спричинені обстрілом. Станція, усі шість реакторів якої зупинені, продовжує отримувати зовнішню електроенергію від ЛЕП 750 кВ — єдиної з чотирьох, що залишилася[98]. Резервне живлення відновили увечері 6 січня[99].

Січень 2023[ред. | ред. код]

Персонал МАГАТЕ на об'єкті регулярно повідомляв про військові дії поблизу ЗАЕС, свідченням чому є численні вибухи за межами станції. Від таких вибухів вібрували вікна в її офісах[100].

Становище працівників[ред. | ред. код]

Незважаючи на окупацію, російській владі все ще потрібні українські фахівці для експлуатації станції — вона підключена до енергосистеми України та продовжує виробляти електроенергію для країни[101]. (За словами Олени Паренюк: «Росіяни бояться працювати на нашій станції, бо не знають її і саме тому не відпускають українців»[102]). Працівники станції отримують замовлення від Енергоатому, а потім узгоджують їх із росіянами[103]. На момент окупації АЕС її роботу забезпечували 11 тис. співробітників[104]. Кілька днів потому українське керівництво вирішило перевести якомога більше спеціалістів на дистанційну роботу, щоб не піддавати їх надмірному ризику[105], і до кінця жовтня 4300 працівників виїхали на підконтрольну Україні територію[106]. Російська сторона заявляє, що не перешкоджає роботі АЕС. Однак джерела The Insider стверджують, що озброєні російські військові і представники Росатома регулярно перебувають на території енергоблоків, турбінних відсіків і блокових щитів керування. Вони також мають доступ до всіх зон станції, включаючи так звані «брудні» зони з високим рівнем радіації. Крім того, на станцію пускають іноземців, наприклад, дизайнера Артемія Лебедєва, якому дозволили піднятися на дах 6-го блоку і відвезли в машинну залу 4-го блоку[107]. 12 березня стало відомо, що російські військові намагаються замінити персонал Запорізької АЕС інженерами Росатома[108].

Ми стривожені можливим візитом представників МАГАТЕ. Тому що росіяни влаштують провокації, а потім звинуватять у цьому Україну. Здається, саме це вони й планують зробити […] Вони схопили наше керівництво за яйця. Під час візиту МАГАТЕ вони планують скоротити до мінімуму присутність нашого персоналу і поставити кількох їхніх представників у кожній кімнаті центру управління, які будуть гучно кричати, що дуже чекали «визволення» від режиму в Києві […] Зараз мені зрозуміло, що їхня армія слабка, але ФСБ працює. Один з їхніх методів тут - це забирати працівників центру управління «на підвал» […] Наше керівництво мовчить про це, щоб не створити паніку. Але люди повертаються після цих «розмов» у підвалі і не кажуть ані слова взагалі. Не буде несподіванкою, якщо під час візиту місії вони раптом почнуть говорити те, що їм сказали […] На станції є місце, де зберігають відпрацьоване ядерне паливо. Там частини ракет застрягли в даху. Рашисти самі зробили фото і спробували заявити, що це українські ракети. Але всі, хто працює там, знають, що вони прилетіли з міста, з Енергодара. Можна визначити це по траєкторії […] Саме тому натовпи людей тікають з Енергодару кожного дня. Лише мої колеги і я залишаємося, щоб не допустити повторення Чорнобиля чи Фукусіми. І я впевнений, що ми можемо це зробити.
— Запорізькі атомники, [109]

Працівники Запорізької АЕС перебувають під постійним тиском, їм заборонено носити на роботу телефони з камерами, а також їх піддають перевіркам[107][110]. За словами одного зі співробітників атомної станції, «відчуття, що ми у в'язниці суворого режиму»[111]. Наприкінці серпня російські військові скоротили персонал станції до небезпечного рівня та запровадили обмеження на пересування, що ще більше ускладнило її роботу. Крім того, військові заборонили регулярні навчання персоналу станції, щоб мінімізувати кількість цивільного населення на ядерних об'єктах[112].

Також ЗМІ повідомляють про викрадення, катування та вбивства персоналу станції та жителів Енергодару. Експертів змушують приймати російське громадянство, вивозять у невідомому напрямку, тримають по 2-3 тижні в підвалах, залякують, деяких вивозять «на розмову» в будівлю мерії. Джерела серед працівників стверджують, що знають про щонайменше два місця тортур, розташовані біля пожежної частини та будівлі поліції. Звідти людей періодично доставляють до лікарні з кулями в долонях і зламаними пальцями[107][105]. Повідомлення про тортури також підтверджує британське видання The Telegraph, джерела якого повідомили, що російські солдати застосовують тортури, щоб не дати офіційним особам з АЕС виступити в ООН[113]. Про це свідчать і співбесідники експерта з атомної енергетики Ольги Коршаної[114].

Також повідомляється, що співробітників і керівництво Запорізької атомної електростанції затримали за підозрою у співпраці із Збройними силами України та Службою безпеки України. За даними НАЕК «Енергоатом», 17 липня російські військові викрали керівника екологічного відомства ЗАЕС Ігоря Квасніна. 18 липня були викрадені заступник начальника цеху дезактивації з експлуатації та поводження з радіоактивними відходами Сергій Піхтін і начальник цеху дезактивації Олена Рябчева. Джерела серед працівників станції повідомили, що росіяни змусили водолаза Андрія Гончарука зануритися в охолоджувальні басейни, щоб осушити їх. Гончарук відмовився виконувати наказ, внаслідок чого був побитий, а потім із численними травмами доставлений до місцевої лікарні, де помер. Двом співробітникам, яким окупаційна влада закидає роботу «снайперами» на ЗСУ, загрожує тривале позбавлення волі[107][115]. Українські урядовці повідомляють, що на початку вересня російські військові вбили трьох українських співробітників станції та щонайменше 26 заарештували за звинуваченням у витоку інформації[116]. Наприкінці серпня стало відомо, що внаслідок обстрілу росіянами житлових кварталів Енергодару та Запорізької АЕС постраждали четверо співробітників станції. Всього постраждали 10 мирних жителів[117].

У зв'язку з тим, що Росія намагається узаконити процес присвоєння станції, співробітники Росатому змушують українських співробітників ЗАЕС підписувати документи про переведення на роботу до російської корпорації під загрозою звільнення[118]. За словами співрозмовників BBC у сфері української атомної енергетики, співробітникам станції стали надходити погрози про те, що їх можуть змусити воювати на боці Росії, якщо вони не підпишуть документи про перехід на роботу в Росатом[119]. Поряд із тим, українська розвідка повідомила, що до частини персоналу та їхніх родин окупанти застосовують «фільтраційні заходи», їм заборонили виїзд на територію, підконтрольну українській владі, а від працівників вимагають офіційного оформлення російських паспортів та підписання контрактів з Росатомом[120][121]. (Протягом 2022 року окупанти примусили отримати російські паспорти близько 3000 працівників[122]). За даними української розвідки, представники Росатому також привласнюють зарплати українського персоналу[123].

Станом на кінець жовтня повідомлялося, що близько сотні працівників підписали контракти з Росатомом — частина під тиском, частина добровільно. Серед останніх і представники керівництва станції. Українська сторона розглядає добровільну співпрацю з Росатомом та його структурами як ворожу діяльність, за яку настане кримінальна відповідальність[106].

30 вересня російські військові затримали генерального директора ЗАЕС Ігоря Мурашова та вивезли його в невідомому напрямку. Про викрадення повідомив президент Енергоатому Петро Котін[124]. Його відпустили 3 жовтня за сприяння МАГАТЕ, Організації Об'єднаних Націй та президента Франції Емманюеля Макрона[125].

Журналісти The Wall Street Journal зібрали свідчення Мурашова та понад десятка його підлеглих про затримання, тортури та погрози з боку російських окупантів. Так, росіяни затримали та в більшості випадків катували сотні працівників, намагаючись взяти електростанцію під свій контроль і придушити інакомислення. Підрозділ ФСБ влаштував поблизу підприємства підземні в'язниці. Там незаконно ув'язнених працівників били прикладами рушниць та кийками, стріляли їм у ноги та лікті, позбавляли їжі й катували електричним струмом. За словами одного ремонтника, охоронці погрожували зґвалтувати його дружину, потім роздягнули та погрожували зґвалтувати його самого. Охорона взяла хабар за його визволення; інших відпускали після того, як вони записували відеозвернення на підтримку дій Росії. За даними Енергоатому, окупанти затримали понад 200 співробітників, десятки з них станом на листопад 2022 вважалися зниклими безвісти[126].

10 жовтня російські терористи викрали заступника генерального директора Запорізької АЕС із персоналу Валерія Мартинюка. На думку Енергоатому, викрадачі намагаються отримати інформацію про особові справи працівників, щоб якнайшвидше змусити український персонал працювати на Росатом[127]. Про звільнення Мартинюка повідомили 18 жовтня[88].

17 жовтня окупанти затримали та вивезли в невідомому напрямку начальника служби інформаційних технологій АЕС Олега Костюкова та помічника генерального директора Олега Ошеку[128].

Як стало відомо Генштабу ЗСУ, з 28 листопада російські військові заборонили вхід на територію АЕС тим працівникам, які не підписали контракти з Росатомом[129]. Це спричинило кадровий дефіцит, що позначається на деградації спеціалізованого обладнання та неможливості експлуатувати енергоблоки[130].

Ризики аварій[ред. | ред. код]

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Укргідрометцентр розробив модель поширення радіації у випадку аварії на ЗАЕС
(Вчені українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України змоделювали поширення радіації у випадку аварії на ЗАЕС за погодних умов 15-18 серпня[131])
Nuvola apps kaboodle.svg https://youtu.be/bk5Bg7xgD40

Захисний ковпак станції витримує падіння літака вагою близько 5,7 т (приблизно Ан-2 «кукурудзник»), однак пробивна здатність будь-якої артилерійської системи значно більша[132]. Станція не розрахована на те, щоб бути в центрі бойових дій; небезпека артилерійського вогню та можлива детонація вибухівки ніколи не розраховувалися[133]. Будівля захисної оболонки не розрахована на ураження широко використовуваними ракетами, такими як «Калібр». Падіння однієї з цих ракет, навіть на відстані 47 метрів або менше від реактора, може викликати тиск ударної хвилі вище проєктної межі захисної оболонки[134].

Одним із найбільш часто обговорюваних ризиків є крах активної зони ядерного реактора — або так званий «сценарій Фукусіми»[132][135]. Робота станції здійснюється водяними реакторами під тиском ВВЕР-1000, при руйнуванні яких відбувається розгерметизація і накопичена радіоактивність викидається в навколишнє середовище разом з водою[132]. Цей сценарій також може бути викликаний втратою джерел живлення АЕС, наприклад, якщо всі високовольтні лінії електропередач будуть зруйновані, а виробництво зупинено[110]. У разі аварійної ситуації станція перемикається на резервні дизель-генератори. Вони повинні бути в робочому стані та мати достатньо палива для живлення насосів та інших систем, важливих для безпеки об'єкта[132]. Однак в умовах окупації перевірити працездатність резервних генераторів практично неможливо[132]. Якщо труби системи охолодження пошкоджені, може статися вибух пари та розгерметизація. У цьому сценарії вода для охолодження реактора перестане надходити, реактор перегріється, а відтак в атмосферу почнуть викидатися радіоактивні елементи: йод-131 або цезій-137 (залежно від того, як давно зупинили реактор); інертні гази. У такій аварії найбільша небезпека загрожує місцевому населенню, яке не має засобів індивідуального захисту. В разі значних викидів радіоактивності необхідно буде організувати зону відчуження[103][136]. Радіоактивний шлейф, крім України, може торкнутися Румунії, Болгарії, Туреччини та Краснодарського краю[132]. Розташування АЕС на Дніпрі означає, що будь-який викид радіації може поширитися в Чорне море[137][132]. У разі аварії на Запорізькій АЕС радіоактивні елементи поширюватимуться за вітром[138][103]. Однак, на думку більшості експертів, такий сценарій малоймовірний і порівняння з Чорнобилем і Фукусімою невиправдані[103][133]. Так, у Чорнобилі були допущені серйозні недоліки конструкції реактора, а у Фукусімі затопило дизель-генератори, чого не може статися на ЗАЕС, оскільки там генератори знаходяться всередині захисної оболонки[103][139].

Інші фактори небезпеки пов'язані зі зберіганням ядерних відходів. Запорізька АЕС — єдина атомна електростанція в Україні з сухим сховищем відпрацьованого ядерного палива (ВЯП), веденим в експлуатацію в 2001 році. Станом на 2022 рік воно містило 174 бетонних контейнери, по 24 збірки ВЯП у кожному. За словами ядерника Андрія Озаровського, руйнування цих контейнерів порівнянне з руйнуванням реакторів[132] і призведе до радіоактивного забруднення навколишнього середовища, в тому числі Каховського водосховища[140].

Додаткові ризики пошкодження реакторів створюються розміщенням російськими військовими на території АЕС ракетних систем залпового вогню та іншого озброєння[115]. При цьому міни та боєприпаси зберігаються в безпосередній близькості від енергоблоків, під естакадами[107]. 5 серпня в The Insider з'явилися повідомлення про можливе мінування станції[141][142][143]. Згодом радник голови Офісу Президента України Михайло Подоляк також заявив про замінування території АЕС[144].

Крім того, МАГАТЕ стурбована відсутністю запасних частин, доступу для планового обслуговування реакторів і відсутністю належних контактів з персоналом[145]. Людський фактор також може призвести до потенційної аварії — персонал станції працює під тиском і стресом[146].

Підрив дамби замінованої росіянами[147] Каховської ГЕС створює загрозу ядерної аварії на Запорізькій атомній електростанції. У ССО ЗСУ з цього приводу зазначили, що «дамба утримує 18 мільйонів кубічних метрів води. Зниження рівня води Каховського водосховища порушить функціонування інфраструктури охолодження реакторів Запорізької АЕС, що може призвести до ядерної катастрофи»[148].

Міжнародне право[ред. | ред. код]

Атомні електростанції та інші установки, що містять «небезпечні сили», мають особливий захист згідно з міжнародним гуманітарним правом (МГП) через потенційну загрозу, яку вони становлять у разі пошкодження.

Відповідно до приписів МГП та звичаєвого МГП, атомні електростанції є цивільними об'єктами і користуються спеціальним захистом. Таким чином, вони захищені від нападів і репресалій (англ. attack and reprisals), і не повинні бути військовою ціллю. У разі сумніву такі об'єкти повинні вважатися цивільними. Конфліктуючі сторони повинні постійно дбати про збереження цивільного населення, цивільних осіб і цивільних об'єктів під час усіх військових операцій. Враховуючи ризик викиду радіації та подальші тяжкі наслідки для цивільного населення, сторони повинні проявляти надзвичайну обережність під час пересування військ, маневрів та інших військових дій поблизу атомних електростанцій.

За певних умов напад на атомні електростанції може вважатися воєнним злочином.

Сторони повинні намагатися уникати розміщення військових цілей, таких як війська, зброя чи військові транспортні засоби, на атомних електростанціях або поблизу них. Водночас, військові об'єкти, війська та зброя, призначені виключно для захисту об'єкта від нападу, допускаються за умови, що вони використовуються лише для оборонних дій, необхідних для відповіді на напади на об'єкт, що охороняється, і що їх озброєння відповідно обмежено[149][150].

Одним із джерел МГП з питань статусу АЕС є Додатковий протокол до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 8 червня 1977 року. Він є обов'язковим як для Росії, так і для України, хоча у 2019 році Росія заявила про своє невизнання компетенції Міжнародної комісії зі встановлення фактів відповідно до статті 90[151].

Протокол I, зокрема, встановлює:

Стаття 56. Захист установок і споруд, що містять небезпечні сили

1. Установки і споруди, що містять небезпечні сили, а саме: греблі, дамби й атомні електростанції, — не повинні ставати об'єктами нападу навіть у тих випадках, коли такі об'єкти є воєнними об'єктами, якщо такий напад може викликати звільнення небезпечних сил і наступні тяжкі втрати серед цивільного населення. Інші воєнні об'єкти, розміщені в цих установках або спорудах чи поблизу них, не повинні ставати об'єктами нападу, якщо такий напад може викликати вивільнення небезпечних сил у таких установках або спорудах та наступні тяжкі втрати серед цивільного населення.

5. Сторони, що перебувають у конфлікті, повинні прагнути уникати розміщення будь-яких воєнних об'єктів поблизу установок або споруд, зазначених у пункті 1. Однак допускаються споруди, збудовані з єдиною метою оборони установок або споруд, що використовуються для захисту від нападу на установки і споруди, і самі вони не повинні ставати об'єктом нападу за умови, що вони не використовуються для ведення воєнних дій, за винятком оборонних дій, необхідних для відбиття нападу на установки або споруди, які користуються захистом, і що їх озброєння обмежується зброєю для відбиття нападу противника на установки і споруди, що користуються захистом.

Стаття 91. Відповідальність

Сторона, що перебуває у конфлікті й порушує положення Конвенцій або цього Протоколу, повинна відшкодовувати завдані збитки, якщо для цього є підстави. Вона несе відповідальність за всі дії, що вчиняються особами, які входять до складу її збройних сил.[152]

Оцінки та реакції[ред. | ред. код]

Атака завдала значної шкоди станції, включно з пожежею поблизу енергоблоку 1, який на той час перебував на ремонті. Багато представників міжнародної спільноти засудили цей напад, зокрема литовський президент Гітанас Науседа назвав його ядерним тероризмом; посол США в ООН Лінда Томас-Грінфілд — «неймовірно безрозсудним і небезпечним»; генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг та Посольство США в Україні — воєнним злочином[153][154].

Високопосадовець Державного департаменту США попередив, що дії Росії на АЕС «створили серйозний ризик ядерного інциденту, небезпечного викиду радіації, який може загрожувати не лише людям і навколишньому середовищу України, а й вплинути на сусідні країни та всю міжнародну спільноту»[155].

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба попередив, що потенційна шкода від нападу Росії на ЗАЕС буде «в десятеро більша, ніж Чорнобиль»[156], однак експерти з радіаційної безпеки не довіряють такій оцінці[102].

Ядерний тероризм можливий і він зовсім не такий, яким його уявляли в теорії […] Була максима, що ядерний тероризм – це купка неадекватів, яка залізла на територію ядерної станції. Після цієї війни стало зрозуміло, що такими «неадекватами» можуть бути цілі держави, які є гарантами ядерної безпеки.
— Олена Паренюк, радіобіологиня, [102]

Енергоатом випустив заяву, згідно з якою артилерійські обстріли мають на меті руйнування інфраструктури станції, пошкодження всіх ліній електропередач, через які йде видача електроенергії в енергосистему України, знеструмлення півдня країни[3]. У майбутньому агресор може спробувати переспрямувати електроенергію з АЕС на окупований Крим[157], а також використати ситуацію у військово-політичних цілях[43][158][159]. Зокрема, без потужностей Запорізької АЕС Україна не здатна здійснювати експорт електроенергії до Європи, пов'язаний із синхронізацією її мережі з континентально-європейською мережею ENTSO-E в середині березня[160].

З такою оцінкою погоджуються розслідувачі Інституту вивчення війни з Вашингтону. На їх думку, російська влада проводить широку інформаційну операцію, спрямовану на підрив підтримки України з боку Заходу і представлення російського контролю над станцією як необхідного для уникнення ядерної катастрофи[161].

За словами народного депутата України Сергія Рахманіна, «Вони [Росія] шантажують Європу загрозою ядерного вибуху на ЗАЕС, щоб ті, своєю чергою, тиснули на Зеленського. Путін хоче паузу [у військових діях], водночас він не хоче виглядати невдахою»[162].

Рада керуючих МАГАТЕ 15 вересня ухвалила резолюцію з вимогою до Росії припинити окупацію ЗАЕС. За резолюцію проголосували 26 держав, проти висловилися Росія і Китай. У документі міститься заклик до Росії «негайно припинити всі дії проти Запорізької атомної електростанції та будь-якого іншого ядерного об'єкта в Україні та на них»[163][164]. Заклик був повторений 17 листопада[165].

22 вересня низка західних топ-дипломатів виступили зі спільною заявою щодо загроз для безпеки цивільних атомних об'єктів в Україні. Підписанти наголосили, що Російська Федерація має негайно вивести свої війська за межі міжнародно визнаних кордонів України та поважати територіальну цілісність та суверенітет України, а будь-які «референдуми» на окупованих територіях не матимуть жодного правового або політичного ефекту, в тому числі стосовно статусу ЗАЕС. Урядовці послалися на рішення конференції МАГАТЕ GC(53)/DEC/13 «Заборона збройних атак або погроз атакою проти ядерних об'єктів, діючих або таких, що будуються» (2009) та документ МАГАТЕ «Сім основ ядерної безпеки та безпечності» (2022)[166][167].

50 країн-учасниць 66-ї Генеральної конференції МАГАТЕ (26—30 вересня 2022, Відень) підписали спільну заяву, у якій закликали Росію вивести війська з території ЗАЕС та припинити ядерний шантаж. У документі підкреслено, що саме захоплення Запорізької АЕС російськими військами є корінною причиною наявних в Україні загроз для ядерної безпеки та фізичного захисту. Учасники Конференції наголосили, що «будь-які сфальсифіковані референдуми, проведені РФ в межах міжнародно визнаних кордонів України, не матимуть юридичного чи політичного впливу на статус ЗАЕС або територій навколо неї». Сторони закликали Російську Федерацію негайно припинити всі дії проти ядерних об'єктів та на ядерних об'єктах в Україні[168].

Лідери Великої сімки у заяві від 11 жовтня засудили дії Росії на Запорізькій АЕС України та тиск, який чиниться на персонал об'єкта: «Це подальша безвідповідальна ескалація, і ми будемо вважати Росію відповідальною за будь-який інцидент, спричинений їхніми діями»[169]. Рішуче засудження було повторене у заяві від 12 грудня[170].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. РОСІЯ ПРОДОВЖУЄ ТЕХНІЧНИЙ РЕГРЕС ЗАПОРІЗЬКОЇ АЕС. ЦЕНТР НАЦІОНАЛЬНОГО СПРОТИВУ. 16 жовтня 2022. Процитовано 16 жовтня 2022. 
  2. Запорізьку АЕС контролюють Сили спецоперацій РФ, – InformNapalm (фото). Фокус. 5 вересня 2022. Процитовано 5 вересня 2022. 
  3. а б Російські військові обстрілюють ЗАЕС, щоб знищити її інфраструктуру та відімкнути від енергосистеми України. Енергоатом. Процитовано 26.08.2022. 
  4. Місія МАГАТЕ на Запорізьку АЕС має вирушати з Києва, але має бути згода України та Росії ‒ Ґутерріш. Радіо Свобода. 18 серпня 2022. Процитовано 26.08.2022. 
  5. а б 2nd Summary Report by the Director General, 28 April — 5 September 2022 IAEA
  6. Kosourov, E.; Pavlov, V.; Pavlovcev, A.; Spirkin, E. (2003). Improved VVER-1000 fuel cycle. Moscow, Russia: RRC Kurchatov Institute. Процитовано 5 березня 2022. 
  7. Nuclear Power Plants in Lithuania & Ukraine. Industcards.com. Архів оригіналу за 9 December 2012. Процитовано 31 серпня 2010. 
  8. Zaporozhe 3 enters next 10 years of operation. World Nuclear News. 7 листопада 2017. Архів оригіналу за 7 November 2017. Процитовано 8 листопада 2017. 
  9. SS "Zaporizhzhia NPP". www.energoatom.com.ua. Архів оригіналу за 27 жовтня 2020. Процитовано 25 жовтня 2020. 
  10. Polityuk, Pavel; Vasovic, Aleksandar; Irish, John (4 березня 2022). Russian forces seize huge Ukrainian nuclear plant, fire extinguished. Reuters (англ.). Архів оригіналу за 4 March 2022. Процитовано 4 березня 2022. 
  11. Daniel Ten Kate, David Stringer (4 березня 2022). Russian Forces Occupy Site of Nuclear Plant as Fire Contained. Bloomberg. Архів оригіналу за 4 March 2022. Процитовано 4 березня 2022. 
  12. Boynton, Sean (4 березня 2022). Russian troops capture Europe's largest power plant in Ukraine after intense battle. Global News. Архів оригіналу за 4 March 2022. 
  13. Russia Seizes Ukraine Nuclear Plant Hours After Attack: 10 Points. NDTV.com. Архів оригіналу за 4 March 2022. Процитовано 4 березня 2022. 
  14. а б Дмитро Орлов, міський голова Енергодара: В окупації відчуття, що вас відкинули на 30 років назад. Укрінформ. 24.05.2022. Процитовано 03.11.2022. 
  15. а б Petrenko, Roman (12 березня 2022). Invaders seize Zaporizhzhia power plant and claims it is part of Rosatom. УП (англ.). Процитовано 12 березня 2022. 
  16. а б в Lederer, Edith M. (3 серпня 2022). UN nuclear chief: Ukraine nuclear plant is 'out of control'. AP News. Процитовано 4 серпня 2022. 
  17. Kraev, Kamen (25 лютого 2022). Energoatom shuts down Zaporozhye-5 and −6 as rest of fleet remains safe and operational. NucNet. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 25 лютого 2022. 
  18. а б в Video analysis reveals Russian attack on Ukrainian nuclear plant veered near disaster. NPR. 11 березня 2022. Процитовано 1 квітня 2022. 
  19. Security Council debates Russian strike on Ukraine nuclear power plant. UN News. 4 березня 2022. Процитовано 6 березня 2022. 
  20. Ukraine nuclear power plant attack: All you need to know. Al Jazeera. 4 березня 2022. Процитовано 3 квітня 2022. 
  21. Update on the human rights situation in Ukraine (Reporting period: 24 February — 26 March) United Nations Human Rights Monitoring Mission in Ukraine
  22. а б Campbell, Charlie (21 квітня 2022). As Putin threatens nuclear disaster, Europe learns to embrace nuclear energy again. Time (англ.). Процитовано 23 квітня 2022. 
  23. а б IAEA appeal after shelling and fire at Zaporozhe. World Nuclear News. 4 березня 2022. Процитовано 4 березня 2022. 
  24. IAEA Director General Grossi's initiative to travel to Ukraine. www.iaea.org (англ.). 4 березня 2022. Процитовано 4 березня 2022. 
  25. TPP compensates for the shutdown of Zaporizhzhya NPP. www.dtek.com. 4 березня 2022. Процитовано 4 березня 2022. 
  26. Ukraine says any IAEA visit to occupied Zaporizhzhia 'unacceptable'. World Nuclear News. 27 травня 2022. Процитовано 31 травня 2022. 
  27. В. Л. Лосев, М. Л. Сигал и Г. Е. Солдатов. Использование атомной энергии для централизованного теплоснабжения в странах СЭВ // БЮЛЛЕТЕНЬ МАГАТЭ, 3/1989. — С. 53-56.
  28. Запорізька АЕС відновила теплопостачання Енергодару. ЕП. 02.11.2022. Процитовано 03.11.2022. 
  29. а б На ЗАЕС є великі пошкодження, але ключове обладнання ціле – МАГАТЕ. УП. 21.11.2022. Процитовано 22.11.2022. 
  30. Hinshaw, Drew; Parkinson, Joe (5 липня 2022). Russian Army Turns Ukraine's Largest Nuclear Plant Into a Military Base. The Wall Street Journal. Архів оригіналу за 5 July 2022. Процитовано 16 липня 2022. 
  31. Ukrainian kamikaze drone hits Russian positions near Zaporizhia NPP. Ukrinform. 22 липня 2022. Процитовано 22 липня 2022. 
  32. Vasilyeva, Nataliya (20 липня 2022). 'Kamikaze drones' strike Russian-controlled Zaporizhzhia nuclear power plant. The Daily Telegraph. Процитовано 22 липня 2022. 
  33. Allen, Claudia; Jackson, Patrick (3 серпня 2022). Ukraine war: IAEA says Zaporizhzhia nuclear plant out of control. BBC News (англ.) (BBC). Процитовано 4 серпня 2022. 
  34. Update 88 – IAEA Director General Statement on Situation in Ukraine. IAEA. 6 серпня 2022. Процитовано 7 серпня 2022. 
  35. Koshiw, Isobel (8 серпня 2022). Attack on Ukraine nuclear plant 'suicidal', says UN chief as he urges access to site. The Guardian. Процитовано 8 серпня 2022. 
  36. Zinets, Natalia; Hunder, Max (8 серпня 2022). Ukraine calls for demilitarised zone around nuclear plant hit by shelling. Reuters. Процитовано 8 серпня 2022. 
  37. Russia to connect Zaporizhzhia NPP to Russian-controlled power grid in Crimea. Ukrainska Pravda. Процитовано 16 серпня 2022. 
  38. In quotes: UN Security Council discusses Zaporizhzhia. World Nuclear News. 12 серпня 2022. Процитовано 22 серпня 2022. 
  39. Ukraine, Russia blame each other for shelling of nuclear plant. Reuters. 12 серпня 2022. Процитовано 15 серпня 2022. 
  40. Росіяни 4 рази за день обстріляли ЗАЕС і околиці – Енергоатом [The Russians shelled the ZNPP and its precinct 4 times in a day – Energoatom] (укр.). Ukrayinska Pravda. 11 серпня 2022. 
  41. Live: Zelensky accuses Russian soldiers of staging attacks from Zaporizhzhia nuclear plant. France 24 (англ.). 14 серпня 2022. Процитовано 14 серпня 2022. 
  42. Российские РСЗО ведут стрельбу с территории Запорожской АЭС — видео. The Insider. 3 вересня 2022. Процитовано 5 вересня 2022. 
  43. а б Чому росія використовує Запорізьку АЕС як «ядерний щит»?. АрміяInform. 6 серпня 2022. Процитовано 26.08.2022. 
  44. Trevithick, Joseph (18 серпня 2022). Russian Military Vehicles Inside Sensitive Building At Ukraine Nuke Plant. The Drive. Процитовано 19 серпня 2022. 
  45. Murphy, Matt. Ukraine war: Russia to allow inspectors at Zaporizhzhia nuclear plant - Putin. www.bbc.co.uk. BBC. Процитовано 19 серпня 2022. 
  46. Mallet, Victor; Olearchyk, Roman; Schwartz, Felicia (19 серпня 2022). Putin and Macron agree IAEA mission to Ukraine nuclear plant. Financial Times. Процитовано 22 серпня 2022. 
  47. UK, US Set Ultimatum Against Russia Due To Provocations At Zaporizhzhia NPP. Хартія 97. 20 серпня 2022. 
  48. The West considers applying NATO's Article 5 in response to possible accident at Zaporizhzhia Nuclear Power Plant. УП. Процитовано 20 серпня 2022. 
  49. Рада безпеки ООН проводить термінове засідання через кризу на ЗАЕС: онлайн. ZN.UA. 23 серпня 2022. Процитовано 26 серпня 2022. 
  50. Запорізьку АЕС вперше в історії повністю відключено від енергомережі. ZN.UA. 25 серпня 2022. Процитовано 26 серпня 2022. 
  51. Запорізьку АЕС знову підключили до мережі – МАГАТЕ. ZN.UA. 25 серпня 2022. Процитовано 26 серпня 2022. 
  52. Гроссі хоче терміново відвідати Запорізьку АЕС – у РФ відповіли. ZN.UA. 26 серпня 2022. Процитовано 26 серпня 2022. 
  53. Місія МАГАТЕ направляється на Запорізьку АЕС – гендиректор агентства. УП. 29 серпня 2022. Процитовано 29 серпня 2022. 
  54. Russian Offensive Campaign Assessment, August 28. ISW. 28 серпня 2022. Процитовано 29 серпня 2022. 
  55. На ЗАЕС через обстріли росіян відключився один з енергоблоків – Енергоатом. УП. 1 вересня 2022. Процитовано 1 вересня 2022. 
  56. На ЗАЕС під’єднали до мережі відключений через ворожі обстріли енергоблок. УП. 2 вересня 2022. Процитовано 2 вересня 2022. 
  57. МАГАТЕ збереже присутність на ЗАЕС - Гроссі. УП. 1 вересня 2022. Процитовано 1 вересня 2022. 
  58. ЗАЕС знову на резервній лінії електропередач, працює один енергоблок. УП. 03.09.2022. Процитовано 03.09.2022. 
  59. На ЗАЕС відключили останню лінію, що з’єднувалася з енергосистемою України. УП. 5 вересня 2022. Процитовано 5 вересня 2022. 
  60. Засідання Радбезу ООН через ситуацію на Запорізькій АЕС: відео. Главком. 6 вересня 2022. Процитовано 6 вересня 2022. 
  61. МАГАТЕ підтвердило, що Росія розмістила техніку та військових на території ЗАЕС. ЕП. 6 вересня 2022. Процитовано 6 вересня 2022. 
  62. Director General’s Statement on Serious Situation at Ukraine’s Zaporizhzhya Nuclear Power Plant. IAEA. 09.09.2022. Процитовано 10.09.2022. 
  63. Енергодар знову під прицільним обстрілом окупантів, усе місто знеструмлене: влада звернулася до жителів. ТСН. 07.09.22. Процитовано 10.09.22. 
  64. Жителів прилеглих до ЗАЕС територій закликають евакуюватися. УП. 7 вересня 2022. Процитовано 7 вересня 2022. 
  65. ЗАЕС працює одним енергоблоком - в Енергоатомі кажуть про небезпеку. Укрінформ. 07.09.2022. Процитовано 11.09.2022. 
  66. Запорізька АЕС повністю зупинена. Енергоатом. 11 вересня 2022. Процитовано 11 вересня 2022. 
  67. Update 101 – IAEA Director General Statement on Situation in Ukraine. IAEA. 12 вересня 2022. Процитовано 13 вересня 2022. 
  68. Update 102 – IAEA Director General Statement on Situation in Ukraine. IAEA. 13 вересня 2022. Процитовано 14 вересня 2022. 
  69. "Енергоатом" привіз до ЗАЕС 25 вантажівок запчастин, реагентів і пального. УП. 16.09.2022. Процитовано 18.09.2022. 
  70. Update 103 – IAEA Director General Statement on Situation in Ukraine. IAEA. 17 вересня 2022. Процитовано 18 вересня 2022. 
  71. Путін пригрозив Заходу ядерною зброєю: "Це не блеф". УП. 21.09.2022. Процитовано 21.09.2022. 
  72. Ворог вночі знову обстріляв ЗАЕС. УП. 21.09.2022. Процитовано 21.09.2022. 
  73. Зеленський визнав нікчемними 5 указів Путіна. Закон і Бізнес. 05.10.2022. Процитовано 05.10.2022. 
  74. Енергоатом відреагував на привласнення Путіним ЗАЕС: нікчемне рішення. УП. 05.10.2022. Процитовано 05.10.2022. 
  75. Путін закріпив указом захоплення окупантами ЗАЕС. УП. 05.10.2022. Процитовано 05.10.2022. 
  76. Указ Президента Российской Федерации от 05.10.2022 № 711 "Об особенностях правового регулирования в области использования атомной энергии на территории Запорожской области". Официальный интернет-портал правовой информации (ru). 05.10.2022. Процитовано 05.10.2022. 
  77. "Росатом" створив "керуючу" компанію для окупованої ЗАЕС: відповідь "Енергоатома". ЕП. 05.10.2022. Процитовано 05.10.2022. 
  78. У Росії вирішили створити своє "підприємство" на захопленій ЗАЕС. УП. 08.10.2022. Процитовано 08.10.2022. 
  79. Гендиректор МАГАТЕ назвав ЗАЕС українською і анонсував збільшення місії. ЄП. 06.10.2022. Процитовано 06.10.2022. 
  80. ЄС засудив офіційне "привласнення" Росією окупованої ЗАЕС. ЄП. 09.10.2022. Процитовано 09.10.2022. 
  81. G7 NPDG Statement in support of the IAEA´s efforts to promote Nuclear Safety and Security at the Zaporizhzhya Nuclear Power Plant in Ukraine. Auswärtiges Amt. 22.10.2022. Процитовано 23.10.2022. 
  82. Енергоатом: Росіяни повністю знеструмили ЗАЕС. УП. 08.10.2022. Процитовано 08.10.2022. 
  83. Українські фахівці відремонтували та ввели в роботу високовольтну лінію зв‘язку 750 кВ ЗАЕС – Дніпровська. Енергоатом. 09.10.2022. Процитовано 12.10.2022. 
  84. На ЗАЕС відбулось знеструмлення через обстріли окупантів. УП. 12.10.2022. Процитовано 12.10.2022. 
  85. На ЗАЕС відновили подачу електроенергії зовнішньою лінією. ЕП. 12.10.2022. Процитовано 12.10.2022. 
  86. Update 118 – IAEA Director General Statement on Situation in Ukraine. IAEA. 14 жовтня 2022. Процитовано 14 жовтня 2022. 
  87. ЗАЕС знову знеструмлена через російські обстріли. ЕП. 17.10.2022. Процитовано 17.10.2022. 
  88. а б Update 120 – IAEA Director General Statement on Situation in Ukraine. IAEA. 18 жовтня 2022. Процитовано 19 жовтня 2022. 
  89. Україна просить МАГАТЕ перевірити ЗАЕС: Росія щось там незаконно будує. УП. 27.10.2022. Процитовано 03.11.2022. 
  90. Експлуатацію майданчика ССВЯП на ЗАЕС обмежено через самовільне будівництво, розпочате окупантами – Держатомрегулювання. Державна інспекція ядерного регулювання України. 2 листопада 2022. Процитовано 3 листопада 2022. 
  91. Update 122 – IAEA Director General Statement on Situation in Ukraine. IAEA. 31 жовтня 2022. Процитовано 1 листопада 2022. 
  92. Через обстріли ЗАЕС повністю знеструмлена, включились дизель-генератори: почався зворотній відлік. УП. 3 листопада 2022. Процитовано 3 листопада 2022. 
  93. Update 124 – IAEA Director General Statement on Situation in Ukraine. IAEA. 5 листопада 2022. Процитовано 6 листопада 2022. 
  94. Update 128 – IAEA Director General Statement on Situation in Ukraine. IAEA. 20 листопада 2022. Процитовано 20 листопада 2022. 
  95. У районі ЗАЕС прогриміло понад 10 вибухів, пошкоджено будівлі – МАГАТЕ. УП. 20 листопада 2022. Процитовано 20 листопада 2022. 
  96. Через зниження частоти в енергосистемі України на Рівненській, Південноукраїнській та Хмельницькій АЕС спрацював аварійний захист. Енергоатом. 23 листопада 2022. Процитовано 23 листопада 2022. 
  97. Живлення ЗАЕС відновлено. Рівненська, Південноукраїнська і Хмельницька АЕС запускають енергоблоки. ЕП. 24 листопада 2022. Процитовано 24 листопада 2022. 
  98. Update 138 – IAEA Director General Statement on Situation in Ukraine. IAEA. 30 грудня 2022. Процитовано 31 грудня 2022. 
  99. Update 140 – IAEA Director General Statement on Situation in Ukraine. IAEA. 7 січня 2023. Процитовано 11 січня 2023. 
  100. Update 144 – IAEA Director General Statement on Situation in Ukraine. IAEA. 26 січня 2023. Процитовано 27 січня 2023. 
  101. At Ukraine's Zaporizhzhia nuclear power plant, officials try to prevent a meltdown. NPR. 27 серпня 2022. Процитовано 11 вересня 2022. 
  102. а б в Світ має зрозуміти, що ядерними терористами можуть бути цілі держави. Інтерв'ю з експертками з радіаційної безпеки. УП Життя. 5 грудня 2022. Процитовано 05.12.2022. 
  103. а б в г д Борис Жуков (9 серпня 2022). Россия и Украина воюют прямо у Запорожской АЭС. Чем грозят обстрелы крупнейшей в Европе атомной электростанции? «Нас ждет второй Чернобыль» — это преувеличение или все-таки нет?. Meduza. Процитовано 16 вересня 2022. 
  104. As Russian forces fortify a Ukrainian nuclear power plant, employees are fleeing repression, local officials say. New York Times. 23 червня 2022. Процитовано 17 вересня 2022. 
  105. а б "Кадирівці нервують": що відбувається на Запорізькій АЕС очима її працівника. РБК Україна. 30 липня 2022. Процитовано 17 вересня 2022. 
  106. а б Близько сотні працівників ЗАЕС підписали контракти з окупантами, серед них і керівники. ЕП. 28.10.2022. Процитовано 30.10.2022. 
  107. а б в г д «Из больницы возвращаются с простреленными ладонями». Сотрудники ЗАЭС рассказали об убийствах, пытках и похищениях. The Insider. 1 вересня 2022. Процитовано 11 вересня 2022. 
  108. Найбільша у Європі. Запорізька АЕС знизила рівень потужності та працює лише на «забезпечення власних потреб». НВ. 28 квітня 2022. Процитовано 17 вересня 2022. 
  109. «Катують і змушують мовчати»: працівники ЗАЕС розповіли The Telegraph, як Росія готує їх до приїзду МАГАТЕ. ZN.UA. 26 серпня 2022. Процитовано 01.10.2022. 
  110. а б Эксклюзив «Голоса Америки»: украинский инженер-ядерщик рассказал о ситуации на Запорожской АЭС. Голос Америки. 26 серпня 2022. Процитовано 19 вересня 2022. 
  111. Ігор Орел (29 серпня 2022). Обстріли, катування та шахрайство. Як працюють українські електростанції в окупації. Forbes. Процитовано 17 вересня 2022. 
  112. «Ощущение, что мы в тюрьме строгого режима» Сотрудники Запорожской АЭС, захваченной российскими военными, рассказали The Telegraph о пытках и задержаниях. Meduza. 25 серпня 2022. Процитовано 11 вересня 2022. 
  113. Sergio Olmos, Roland Oliphant (25 серпня 2022). Russians are torturing us so we don't talk to UN, Ukraine nuclear plant workers say. The Telegraph. Процитовано 17 вересня 2022. 
  114. Викрадення, зґвалтування та "газові камери": що творять окупанти з персоналом ЗАЕС та їх близькими. Апостроф. 31 серпня 2022. Процитовано 17 вересня 2022. 
  115. а б Росгвардия отчиталась о задержании работников Запорожской АЭС, которые якобы сотрудничали с ВСУ. The Insider. 24 серпня 2022. Процитовано 11 вересня 2022. 
  116. Zaporizhzhia nuclear plant: History, control and key developments. CNN. 2 вересня 2022. Процитовано 11 вересня 2022. 
  117. «Энергоатом»: в результате обстрелов Энергодара ранены 10 мирных жителей, четыре из них — работники Запорожской АЭС. The Insider. 29 серпня 2022. Процитовано 11 вересня 2022. 
  118. Російські окупанти погрожують працівникам ЗАЕС — співробітник станції. Суспільне. 14.10.2022. Процитовано 14.10.2022. 
  119. Россия присвоила Запорожскую АЭС. Украинским сотрудникам ЗАЭС угрожают отправкой на фронт за отказ переходить в "Росатом". BBC. 5 октября 2022. Процитовано 12.10.2022. 
  120. На ЗАЕС відключені всі шість блоків, співробітників примушують підписувати контракти з "Росатомом" – розвідка. ЕП. 11.10.2022. Процитовано 12.10.2022. 
  121. Зведення Генштабу: Росіяни тиснуть на працівників ЗАЕС, щоб вони уклали контракти з "Росатомом". УП. 24.10.2022. Процитовано 24.10.2022. 
  122. Окупанти змусили 3 тисячі працівників ЗАЕС отримати російські паспорти – штаб. УП. 07.01.2023. Процитовано 07.01.2023. 
  123. Представники "Росатома" на ЗАЕС привласнюють зарплати українського персоналу – розвідка. ЕП. 01.12.2022. Процитовано 02.12.2022. 
  124. Російські окупанти викрали гендиректора Запорізької АЕС Мурашова - "Енергоатом". УНІАН. 01.10.2022. Процитовано 01.10.2022. 
  125. Росіяни відпустили гендиректора ЗАЕС – МАГАТЕ. УП. 03.10.2022. Процитовано 03.10.2022. 
  126. ‘The Hole’: Gruesome Accounts of Russian Occupation Emerge From Ukrainian Nuclear Plant. The Wall Street Journal. Nov. 18, 2022. Процитовано Nov. 22, 2022. 
  127. Росіяни викрали й можуть катувати заступника гендиректора ЗАЕС – Енергоатом. УП. 11.10.2022. Процитовано 12.10.2022. 
  128. Окупанти викрали двох посадовців ЗАЕС – Енергоатом. ЕП. 18.10.2022. Процитовано 18.10.2022. 
  129. Росіяни заборонили вхід на ЗАЕС працівникам, які не співпрацюють із ними – Генштаб. УП. 28 листопада 2022. Процитовано 28 листопада 2022. 
  130. Окупанти не можуть запустити в роботу жодного енергоблоку ЗАЕС – "Енергоатом". ЕП. 20.01.2023. Процитовано 21.01.2023. 
  131. Вчені УкрГМІ змоделювали поширення радіації у випадку аварії на ЗАЕС за погодних умов 15-18 серпня. ITC.ua. 18.08.2022. Процитовано 01.10.2022. 
  132. а б в г д е ж и «По расчетам, радиоактивные осадки выпадут в Краснодарском крае» — возможна ли катастрофа на Запорожской АЭС и чем она грозит. The Insider. 20 серпня 2022. Процитовано 11 вересня 2022. 
  133. а б Павел Васильев (5 серпня 2022). Возле Запорожской АЭС пять месяцев идут бои. Насколько вероятна ядерная катастрофа?. Медиазона. Процитовано 18 вересня 2022. 
  134. François Diaz-Maurin (2 вересня 2022). A Ukrainian expert assesses the possible impact of a military attack on the Zaporizhzhia nuclear power plant. The Bulletin. Процитовано 15 вересня 2022. 
  135. Geoff Brumfiel (11 березня 2022). Video analysis reveals Russian attack on Ukrainian nuclear plant veered near disaster. NPR. Процитовано 8 вересня 2022. 
  136. Ellen Loanes (20 серпня 2022). The risks to Ukraine’s Zaporizhzhia power plant, explained. Vox. Процитовано 16 вересня 2022. 
  137. Russia’s New Nuclear Threat: Power Plants as Weapons. United States Institute of Peace. 24 серпня 2022. Процитовано 16 вересня 2022. 
  138. What would happen if Zaporizhzhia nuclear power plant were to explode?. AS. 2022-08-97. Процитовано 17 вересня 2022. 
  139. Paul Kirby (1 вересня 2022). Ukraine nuclear plant: How risky is stand-off over Zaporizhzhia?. BBC. Процитовано 17 вересня 2022. 
  140. Юрій Вишневський (8 серпня 2022). Вже не блеф. Навіщо Путін готує вибух на Запорізькій АЕС. DS News. Процитовано 16 вересня 2022. 
  141. Российские войска завезли неизвестный груз на Запорожскую АЭС, источники говорят о минировании электростанции (видео). The Insider. 5 серпня 2022. Процитовано 11 вересня 2022. 
  142. Джеймс Уотерхаус (12 серпня 2022). "Они расположили технику вплотную к станции". Сотрудники Запорожской АЭС рассказали Би-би-си, что армия РФ держит их в заложниках. BBC. Процитовано 16 вересня 2022. 
  143. Ann Skinner (18 серпня 2022). Shutting Down Ukraine Nuclear Power Plant Could Have Worldwide Consequences. News Week. Процитовано 17 вересня 2022. 
  144. «Чергова дешева вистава»: Подоляк про заклик Росії до засідання Радбезу ООН через Запорізьку АЕС. Радіо Свобода. 10 серпня 2022. Процитовано 01.10.2022. 
  145. How dangerous is the situation at the Zaporizhzhia nuclear plant?. The Guardian. 8 серпня 2022. Процитовано 17 вересня 2022. 
  146. Najmedin Meshkati (26 серпня 2021). UN nuclear agency calls for protection zone around imperiled Ukrainian power plant – a safety expert explains why that could be crucial. The Conversation. Процитовано 16 вересня 2022. 
  147. Війська рф замінували Каховську ГЕС ще у квітні – розвідка. Слово і Діло. 21 жовтня 2022. Процитовано 03.11.2022. 
  148. На ЗАЕС не виключають загрозу ядерної аварії у випадку підриву дамби. 061.ua. 22 жовтня 2022. Процитовано 03.11.2022. 
  149. How humanitarian law applies to conflict and nuclear power plants. INTERNATIONAL COMMITTEE OF THE RED CROSS. 02 SEPTEMBER 2022. Процитовано 12.10.2022. 
  150. Practice Relating to Rule 42. Works and Installations Containing Dangerous Forces. INTERNATIONAL COMMITTEE OF THE RED CROSS. Процитовано 12.10.2022. 
  151. Protocol Additional to the Geneva Conventions of 12 August 1949, and relating to the Protection of Victims of International Armed Conflicts (Protocol I), 8 June 1977. INTERNATIONAL COMMITTEE OF THE RED CROSS. Процитовано 12.10.2022. 
  152. Додатковий протокол до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 8 червня 1977 року. zakon.rada.gov.ua. Процитовано 12.10.2022. 
  153. Russia Accused of Nuclear Terrorism as World Looks on Aghast. Bloomberg.com. 4 March 2022. 
  154. It is a war crime to attack a nuclear power plant. Putin's shelling of Europe's largest nuclear plant takes his reign of terror one step further. U.S. Embassy Kyiv. 4 бер. 2022. Процитовано 12.10.2022. 
  155. Russian-held Zaporizhzhia nuclear plant disconnected from power grid for second day after nearby fires. CNN. 26 серпня 2022. Процитовано 26 серпня 2022. 
  156. What We Know About Ukraine's Shelled Nuclear Plant. Bloomberg.com. 4 March 2022. 
  157. росіяни хочуть перепідключити ЗАЕС на Крим - Енергоатом. Укрінформ. 09.08.2022. Процитовано 26.08.2022. 
  158. Росія і ЗАЕС: або «жест доброї волі», або ні на Кубані, ні в Криму «не можна буде жити». Радіо Свобода. 19 серпня 2022. Процитовано 26.08.2022. 
  159. Війна в Європі: ядерний сценарій Кремля і що робити Україні. ZN.UA. 23 серпня 2022. Процитовано 26.08.2022. 
  160. How important is Zaporizhzhia nuclear power plant for Ukraine?. Deutsche Welle. 31.08.2022. Процитовано 30.09.2022. 
  161. Russian Offensive Campaign Assessment, November 21. ISW. Nov 21, 2022. Процитовано Nov 22, 2022. 
  162. На херсонському напрямку йдуть запеклі бої, успіх залежить від резервів ЗСУ, — нардеп Рахманін. Фокус. 31 серпня 2022. Процитовано 31 серпня 2022. 
  163. IAEA board passes resolution calling on Russia to leave Zaporizhzhia. Reuters. 15 вересня 2022. Процитовано 16 вересня 2022. 
  164. The safety, security and safeguards implications of the situation in Ukraine. Resolution adopted on 15 September 2022 during the 1647th session IAEA Board of Governors
  165. UN nuclear watchdog board again urges Russia to end actions at Ukrainian plants. Reuters. 17 листопада 2022. Процитовано 18 листопада 2022. 
  166. Урядовці провідних країн вимагають негайного виведення російських військ із території ЗАЕС. Укрінформ. 22 вересня 2022. 
  167. Nuclear Safety: Joint statement on the safety and security of civil nuclear facilities in armed conflicts. The Diplomatic Service of the European Union. 21.09.2022. 
  168. 50 країн закликали Росію вивести війська з ЗАЕС. ЕП. 30.09.2022. Процитовано 30.09.2022. 
  169. G7 statement on Ukraine, 11 October 2022. White House. 11.10.2022. 
  170. G7 Leaders’ Statement: 12 December 2022. gov.uk (англ.). 12 грудня 2022. Процитовано 13.12.2022. 

Посилання[ред. | ред. код]