Крушельницька Ганна Амвросіївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Крушельницька Ганна Амвросіївна
Зображення
Зображення
Анна Крушельницька в ролі Мімі в опері Джакомо Пучіні «Богема»
Основна інформація
Дата народження 18 серпня 1887(1887-08-18)
Місце народження с. Біла, нині Тернопільський район, Тернопільська область
Дата смерті 13 травня 1965(1965-05-13) (77 років)
Місце смерті Львів
Поховання Личаківський цвинтар[1]
Професії оперна співачка
Освіта Вищий музичний інститут у Львові, Міланська консерваторія
Співацький голос сопрано
Інструменти вокал[d]
Батько Крушельницький Амвросій Васильович
CMNS: Файли у Вікісховищі
Могила Ганни Крушельницької на 4 полі Личаківського цвинтаря у Львові

Ганна Амвросіївна Крушельницька гербу Сас[2] (18 серпня 1887, с. Білявинці, нині Тернопільського району Тернопільської області — 13 травня 1965, Львів) — українська оперна і концертна співачка (сопрано). Сестра Соломії Крушельницької.

Життєпис[ред. | ред. код]

Батько — о. Амвросій Крушельницький — греко-католицький священник, громадський діяч.[3] Мати — Теодора-Марія Савчинська, донька священника, письменника Григорія Савчинського. Хрещений батько — Олександр Барвінський, громадсько-політичний діяч Галичини, історик, педагог.[4]

Закінчила Вищий музичний інститут у Львові (1904) та Міланську консерваторію (1912). У 1907—1914 роках співала на оперних сценах Варшави, Львова, Мілана, Венеції, Рима та інших.

У 1914—1928 роках виступала також як концертна співачка. Брала участь у ювілейних концертах Тараса Шевченка (1901—1906), Миколи Лисенка (1903) та Івана Франка (1913) у Львові.

Внаслідок пережитих стресів лікувалася за сприяння сестри Соломії від нервового розладу.[5] Після Першої світової війни повернулася до Галичини. 8 травня 1922 року разом зі співачкою Одаркою Бандрівською і композитором Василем Барвінським виступила в концерті, збір коштів з якого був перерахований для українських людей з інвалідністю.

У 1928 році залишила сцену. Востаннє виступала у Гребенові. Проживала за радянської влади в будинку на тодішній вулиці Чернишевського, 23.[5]

Похована у Львові, на 4 полі Личаківського цвинтаря.

Творчість, репертуар[ред. | ред. код]

Мала голос красивого «віолончельного» ​​тембру і відмінну вокальну школу.

Оперні партії[ред. | ред. код]

Концертний репертуар[ред. | ред. код]

Виконувала твори Петра Чайковського, Джузеппе Верді, Джакомо Пуччіні, Ріхарда Вагнера, Василя Барвінського, Миколи Лисенка, Станіслава Людкевича, Остапа Нижанківського, Дениса Січинського.

Записи[ред. | ред. код]

Записала на грамплатівки 3 українські пісні — «З мого тяжкого болю», «Ой місяцю, місяченьку», «Широкий лист на дубочку»[6] (Львів, «Граммофон», 1904, 1905).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Степанович К. Л. Личаківський некрополь — 2006. — С. 149. — ISBN 978-966-8955-00-5
  2. Кобилянський А., Комарницький С. Саси в українській культурі: З історії української шляхти // Універсум. — 2006. — № 5/8. — С. 64—66.
  3. Мельничук Б., Уніят В. Іван Франко і Тернопільщина. — Тернопіль : Тернограф, 2012. — С. 245. — ISBN 978-966-457-087-6.
  4. До історії взаємин Соломії Крушельницької та Василя Барвінського. Архів оригіналу за 19 травня 2017. Процитовано 18 квітня 2017. 
  5. а б Крушельницькі / Українські родоводи // Галицька брама. — Львів, № 9 за грудень 1995. — С. 9.
  6. В деяких джерелах — п'ять

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]