Кучинський Володимир Степанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кучинський Володимир Степанович
Народився 14 жовтня 1958(1958-10-14) (65 років)
Львів, Українська РСР, СРСР
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність художній керівник, драматург, театральний режисер
Роки активності 1984 — тепер. час
Нагороди
ювілейна медаль «20 років незалежності України»
Народний артист України Заслужений діяч мистецтв України Національна премія України імені Тараса Шевченка

Володи́мир Степа́нович Кучи́нський (нар. 14 жовтня 1958, Львів) — український режисер. Заслужений діяч мистецтв України (1994). Народний артист України (2019)[1]. Лауреат літературно-мистецьких премій імені Василя Стуса (1989), імені Леся Курбаса (2000). Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (2006).

Від 1988 року — художній керівник створеного ним (разом з Олегом Драчем і Тетяною Каспрук) Львівського молодіжного театру імені Леся Курбаса. Навчався режисури у Анатолія Васільєва (Москва).

Життєпис[ред. | ред. код]

Театр Володимира Кучинського[ред. | ред. код]

Театр Володимира Кучинського передусім орієнтований на національно-етичне осмислення буття, Всесвіту, власної творчості. Прямуючи до праоснов національної етики, пробує повернути пам'ять про цілісність зв'язку людини — космосу — творчості. Специфіка театру: експеримент, спрямований на розкриття акторської індивідуальності.

Театр брав участь, здобував перемоги і, зокрема, Гран-прі на багатьох престижних міжнародних фестивалях в Україні, Росії, Польщі, Єгипті, Македонії, Албанії; брав участь в численних міжнародних проектах в США, Великій Британії, Італії. У 2007 році театру присудженно звання академічного.

У театрі ім. Леся Курбаса Володимир Кучинський здійснив понад двадцять постановок.

Веде активну викладацьку діяльність (акторський та режисерський курси при Львівському Національному університеті ім. Івана Франка). Читав лекції з акторства те режисури в театральних школах США, Польщі, України.

Постановки в театрі[ред. | ред. код]

  • «Ma-na Hat-ta» за І. Бахман
  • «Амнезія, або Маленькі подружні злочини» за Е.-Е. Шміттом
  • «Між двох сил» В. Винниченка
  • «Формули Екстази» на основі поезій Б. І. Антонича
  • «Так казав Заратустра» за Ніцше та Клімом

Література[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президента України від 4 травня 2019 року № 188/2019 «Про відзначення державними нагородами України»

Посилання[ред. | ред. код]