Кіріно Нацуо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кіріно Нацуо
яп. 桐野夏生
Народився 7 жовтня 1951(1951-10-07)[1][2] (72 роки)
Канадзава, Японія
Країна  Японія
Діяльність письменниця-романістка, письменниця
Alma mater Seikei Universityd
Мова творів японська[3][4]
Роки активності 1984 — тепер. час
Жанр роман
Magnum opus Outd
Нагороди
Сайт: kirino-natsuo.com

Кіріно Нацуо (яп. 桐 野 夏 生) — 7 жовтня 1951 року народження, м. Канадзава, префектура Ісікава) — одна з провідних сучасних японських письменниць, також відома під псевдонімом Маріко Хасіока[5].

Біографія[ред. | ред. код]

Кіріно Нацуо — середня з трьох дітей. У неї є два брати — один старший за неї на 6 років, другий — на 5 років — молодший[6]. З батьком-архітектором об'їздила багато японських міста. З 14 років Кіріно живе в Токіо. У 1975 році одружилась[6], в 1981 році народила доньку[6].

У 1974 році отримала диплом юриста в університеті Сейкей[7] У пошуках свого покликання, Кіріно змінила кілька сфер діяльності. Зокрема, працювала в кінотеатрі, відвідувала курси сценаристів. Лише, після досягнення 30 років, серйозно задумалася про кар'єру письменника[8].

Літературна кар'єра[ред. | ред. код]

Літературний дебют Кіріно відбувся в 1984 році, коли вона опублікувала перші романи про кохання[9]. Однак романи, написані в цьому жанрі, не були популярні в Японії, тому вона не могла заробити собі на життя їх виданням і також не відчувала бажання продовжувати писати[9]. Вирішивши зосередитися на психологічних аспектах злочинів, на початку 1990-х Кіріно видає перші детективні романи[9]. Вона є автором кількох збірок оповідань і ряду романів та стала одним з найпопулярніших сучасних японських письменників[10].

Широку популярність їй приніс опублікований в 1997 році роман роман «Аут», який отримав премію Асоціації японських авторів детективів і став фіналістом (англійський переклад премії імені Едгара Аллана По (2004 роки)[7]. Також Кіріно лауреат премії Едогава Рампа(1993 рік), яку отримала за свій дебют як автор детектива — роман Kao ni Furikakaru Ame («Дощ, що капає на моє обличчя»), і призу Наокі за роман Yawarakana hoho («Ніжні щічки»).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Internet Speculative Fiction Database — 1995.
  2. Babelio — 2007.
  3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. CONOR.Sl
  5. Scalise, Paul (2003). Interview. JapanReview.Net. JapanReview.Net. Архів оригіналу за 20 лютого 2013. Процитовано 4 листопада 2013. 
  6. а б в Kirino, Natsuo (2009). About Her. Bubblonia. Natsuo Kirino. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 4 листопада 2013. 
  7. а б Lutz, RC (2008). Natsuo Kirino. У Carl Rollyson (ред.). Critical Survey of Mystery & Detective Fiction (вид. Revised). Pasadena, CA: Salem Press.  {{cite book}}: |access-date= вимагає |url= (довідка)
  8. Nagai, Mariko (2008). An Interview with Natsuo Kirino. Chattahoochee Review. 28 (1): 98–119.  {{cite journal}}: |access-date= вимагає |url= (довідка)
  9. а б в Duncan, Andrew. Natsuo Kirino Interview. Indiebound. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 листопада 2013. 
  10. Seaman, Amanda C. (2006). Inside OUT:Space, Gender, and Power in Kirino Natsuo. Japanese Language and Literature. 40 (2): 197–217. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 13 грудня 2013. 

Посилання[ред. | ред. код]