Лісабон (аеропорт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аеропорт Лісабон
Aeroporto Internacional da Portela
ІАТА: LIS  • ICAO: LPPT
Загальні дані
38°46′27″ пн. ш. 9°08′03″ зх. д. / 38.77416700002777361° пн. ш. 9.134167000027776595° зх. д. / 38.77416700002777361; -9.134167000027776595Координати: 38°46′27″ пн. ш. 9°08′03″ зх. д. / 38.77416700002777361° пн. ш. 9.134167000027776595° зх. д. / 38.77416700002777361; -9.134167000027776595
Тип цивільний
Оператор Державне підприємство «ANA»
Обслуговує
Розташування
Висота над р. м. 114 м / 374 фт
Вебсайт http://www.ana.pt/
Злітно-посадкові смуги
Напрямок Довжина Тип поверхні (PCN)
фт м
3L/21R 12 484 3 805 асфальт
17L/35R 7 874 2 400 асфальт
Статистика (2018)
Пасажирообіг 29,006,042
Зміна пасажирообігу 17–18 8.8%
Авіатрафік 216,230
Зміна авіатрафіку 17–18 7.1%
Джерело: ANAC[1], ANA Aeroportos de Portugal Publication[1]
Ідентифікатори і посилання
6301792
10000919
LIS. Карта розташування: Португалія
LIS
LIS
Мапа
CMNS: Лісабон у Вікісховищі
Екстер'єр терміналу 1
Екстер'єр терміналу 1 вночі
Інтер'єр холу термінала 1
Навігаційна вежа

Міжнародний аеропорт «Порте́ла» або «Лісабон» (порт. Aeroporto Internacional da Portela, Aeroporto Internacional de Lisboa, (IATA: LISICAO: LPPT)) — аеропорт розташований у північній частині міста за 7 км від центру Лісабона і є найбільшим міжнародним аеропортом у Португалії.

Аеропорт є хабом:

Опис[ред. | ред. код]

Аеропорт належить державному підприємству «ANA», функціонує з 15 жовтня 1942 року і має дві злітно-посадкові смуги довжиною 3805 і 2400 метрів відповідно, кожна з яких має 45 метрів у ширину. Має два громадських і один військовий термінал, відоміший під назвою «Фігу-Мадуру».

На початку 2008 року португальським урядом було прийняте рішення про будівництво нового міжнародного аеропорту в Алкошете, який має стати головними повітряними воротами португальської столиці[2]. Таке рішення пов'язане з постійним зростанням пасажирського трафіку аеропорту «Портела».

Термінал 1[ред. | ред. код]

Термінал 1 є головною будівлею і має декілька крамниць та сервісних приміщень. Має два залів реєстрації, один — зона самостійної реєстрації TAP Air Portugal, другий має 68 стійок реєстрації (37-89 і 90-106). Термінал має 29 гейтів, більшість з яких має телетрапи, 7 гейтів призначено для не-шенгенських напрямків. Більшість авіакомпаній використовують термінал 1, включаючи TAP Air Portugal та його партнерів зі Star Alliance.

Термінал 2[ред. | ред. код]

Термінал 2 є набагато меншим і новішим з двох терміналів, використовується виключно недорогими перевізниками. Має 21 стійку реєстрації (201–222), що призначені для кожного конкретного недорогого перевізника, та 15 гейтів (201–215). Є тільки стандартні зручності, декілька крамниць. До терміналу можна дістатися безкоштовним трансфером до/з з терміналу 1. Провідними перевізниками є Ryanair, easyJet, Transavia, Transavia France, Wizz Air та Blue Air.

Авіалінії та напрямки, жовтень 2020[ред. | ред. код]

Авіакомпанія Пункт призначення
Aegean Airlines Афіни
Aer Lingus Корк, Дублін
Aeroflot Москва-Шереметьєво
Air Algérie Алжир
Air Arabia Maroc Касабланка
Air Canada Rouge Сезонний: Монреаль-Трюдо, Торонто-Пірсон
Air Europa Мадрид
Air France Париж-Шарль де Голль
Air Malta Мальта
Air Moldova Кишинів
Air Transat Монреаль-Трюдо, Торонто-Пірсон
airBaltic Рига
American Airlines Сезонний: Філадельфія (з 28 березня 2021)[3]
Azores Airlines Бостон, Орта, Піку, Понта-Делгада, Прая, Санта-Марія, Терсейра, Торонто-Пірсон
Azul Brazilian Airlines Сан-Паулу-Віракопус
Beijing Capital Airlines Пекін-Дасин, Сіань
Binter Canarias Гран-Канарія, Тенерифе-Північний
Blue Air Бухарест (з 29 березня 2021)
Bulgaria Air Сезонний: Софія
British Airways Лондон-Хітроу
Brussels Airlines Брюссель
Cabo Verde Airlines Сал
Croatia Airlines Загреб
Czech Airlines Сезонний: Прага
Delta Air Lines New York–JFK
Сезонний: Бостон
easyJet Амстердам, Базель-Мюлуз-Фрайбург, Берлін-Бранденбург [4](з 19 грудня 2020), Бордо, Бристоль, Единбург, Мадейра, Женева, Лондон-Гатвік, Лондон-Лутон, Люксембург, Ліон, Мадрид, Манчестер, Мілан–Мальпенса, Нант, Ніцца, Париж-Шарль де Голль
El Al Тель-Авів
Emirates Дубай
Estelar Latinoamerica Каракас
euroAtlantic Airways Бісау
Eurowings Кельн/Бонн, Дюссельдорф, Штутгарт
Finnair Гельсінкі
FlyOne Сезонний: Кишинів
Iberia Мадрид
KLM Амстердам
LAM Mozambique Airlines Мапуту
LATAM Brasil Сан-Паулу-Гуарульюс
Lufthansa Франкфурт, Мюнхен
Luxair Люксембург
Norwegian Air Shuttle Копенгаген, Стокгольм-Арланда, Осло-Гардермуен
Orbest Канкун, Пунта-Кана, Варадеро
Qatar Airways Доха
Royal Air Maroc Касабланка
Ryanair Париж-Бове, Мілан-Бергамо, Берлін-Шенефельд, Болонья (завершення 26 березня 2021), Бордо, Бремен, Брюссель, Брюссель-Шарлеруа, Будапешт, Дублін, Единбург, Ейндговен (завершення 26 березня 2021), Краків, Лондон-Станстед, Люксембург (завершення 26 березня 2021), Манчестер (завершення 26 березня 2021), Марсель, Меммінген, Неаполь, Понта-Делгада, Рим-Чіампіно, Севілья, Терсейра (завершення 27 березня 2021), Тулуза, Валенсія, Відень, Варшава–Модлін
Scandinavian Airlines Стокгольм-Арланда, Копенгаген
SkyUp Київ–Бориспіль
STP Airways Сан-Томе
Swiss International Air Lines Женева, Цюрих
TAAG Angola Airlines Луанда
TAP Air Portugal Абіджан, Аккра, Агадір (з 25 березня 2021),[5], Аліканте, Амстердам,Банжул, Барселона, Белен, Белу-Оризонті,, Берлін-Тегель, Більбао, Бісау, Боа-Вішта, Болонья, Бордо, Бостон, Бразиліа, Брюссель, Будапешт, Канкун (з 30 березня 2021),[6][7], Каракас, Касабланка, Чикаго-О'Хара, Конкарі, Копенгаген, Дакар, Дублін, Дюссельдорф, Фару, Флоренція, Форталеза, Франкфурт, Фуертевентура (з 5 червня 2021),[5] Мадейра, Женева, Гран-Канарія, Гамбург, Гельсінкі, Ібіца (з 5 червня 2021),[5], Лондон-Гатвік, Лондон-Хітроу, Луанда, Люксембург, Ліон, Масейо, Мадрид, Малага, Манчестер, Мапуту, Марракеш, Марсель, Маямі, Мілан–Мальпенса, Монреаль-Трюдо, Москва-Домодєдово, Мюнхен, Нант, Неаполь, Наталь, New York–JFK, Ньюарк, Ніцца, Осло-Гардермуен, Париж-Орлі, Понта-Делгада, Порту, Порту-Алегрі, Порту-Санту, Прага, Прая, Ресіфі, Ріо-де-Жанейро — Галеан, Рим-Ф'юмічіно, Сал, Салвадор, Сан-Франциско, Сантьяго-де-Компостела, Сан-Паулу-Гуарульюс, Сан-Томе, Сан-Вісенте, Севілья, Стокгольм-Арланда, Тель-Авів, Тенерифе-Південний, Терсейра, Торонто-Пірсон, Тулуза, Валенсія, Венеція, Відень, Варшава-Шопен, Вашингтон-Даллес, Загреб (з 28 березня 2021),[5] Цюрих
Сезонний: Танжер
Transavia Амстердам, Ейндговен, Ліон, Монпельє, Нант, Париж-Орлі, Роттердам/Гаага
Tunisair Туніс
Turkish Airlines Стамбул
United Airlines Ньюарк
Сезонний: Вашингтон-Даллес
Vueling Барселона, Більбао, Пальма-де-Мальорка, Париж-Орлі, Тенерифе-Північний, Валенсія
Сезонний:Ібіца
Wizz Air Белград (з 30 березня 2021),[8] Бухарест, Будапешт, Донкастер-Шеффілд (з 7 грудня 2020),[9][10], Дортмунд, Київ-Жуляни, Лондон-Лутон, Львів, Відень
Сезонний: Гданськ, Катовіце, Софія, Варшава-Шопен

Статистика[ред. | ред. код]

Див. джерело запитів Вікіданих та джерела.


Посилання[ред. | ред. код]

Посилання і примітки[ред. | ред. код]

  1. AIP Part 3 – AD 2 Aerodromes [Архівовано 2 лютого 2014 у Wayback Machine.]
  2. Portugal's new Lisbon airport to be built in Alcochete for 4.9 bln eur - PM [Архівовано 2 травня 2008 у Wayback Machine.](англ.)
  3. flightmapper.net, 2020-07-
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 12 жовтня 2020. 
  5. а б в г Liu, Jim. TAP Air Portugal NS21 Short-Haul network additions as of 11SEP20. Routesonline. Архів оригіналу за 15 вересня 2020. Процитовано 14 вересня 2020. 
  6. TAP Air Portugal To Launch Direct Cape Town & Cancun Flights. Simple Flying. April 2020. Архів оригіналу за 7 квітня 2020. Процитовано 8 квітня 2020. 
  7. Liu, Jim. TAP Air Portugal moves Cancun / Cape Town launch to 2021. Routesonline. Архів оригіналу за 15 вересня 2020. Процитовано 14 вересня 2020. 
  8. Архівована копія. Архів оригіналу за 19 жовтня 2020. Процитовано 12 жовтня 2020. 
  9. Liu, Jim (9 вересня 2020). Wizz Air UK expands Doncaster/Sheffield network in W20. routesonline.com. Архів оригіналу за 13 жовтня 2020. Процитовано 12 жовтня 2020. 
  10. Liu, Jim. Wizz Air UK W20 new routes launch revision as of 24SEP20. Routesonline. Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 25 вересня 2020.