Дзвінкий заясенний фрикативний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з МФА ʒ)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дзвінкий заясенний фрикативний
ʒ
Номер МФА 135
Кодування
HTML (десяткове) ʒ
Юнікод (hex) U+0292
X-SAMPA Z
Кіршенбаум Z
Брайль[en] ⠮ (braille pattern dots-2346)

Дзвінкий заясенний фрикативнийприголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨ʒ⟩. У мовознавчій літературі також позначається символом ⟨ž⟩. Твердий шиплячий приголосний, фрикатив. В українській мові цей звук передається на письмі літерою ж. Середній за твердістю у ряду шиплячих фрикативів /ʑ/—/ʒ/—/ʐ/[1].

Деякі науковці використовують символ /ʒ/ для позначення дзвінкого ретрофлексного фрикатива /ʐ/ або дзвінкого ясенно-твердопіднебінного фрикатива /ʑ/[1]. У першому випадку, власне дзвінкий заясенний фрикатив записують як /ʒʲ/.

Назва[ред. | ред. код]

  • Дзвінкий заясенний фрикатив (англ. voiced postalveolar fricative)
  • Дзвінкий заясенний фрикатив-сибілянт (англ. voiced postalveolar sibilant fricative)
  • Дзвінкий заясенний фрикативний
  • Дзвінкий піднебінно-ясенний фрикатив
  • Дзвінкий піднебінно-ясенний фрикативний
  • Дзвінкий палато-альвеолярний фрикатив (англ. voiced palato-alveolar fricative)
  • Дзвінкий палато-альвеолярний фрикатив-сибілянт (англ. voiced palato-alveolar sibilant fricative)
  • Дзвінкий палато-альвеолярний фрикативний

Властивості[ред. | ред. код]

Властивості дзвінкого заясенного фрикативного:

Приклади[ред. | ред. код]

Мова Слово МФА Значення Примітки
адигейська жакӀэ [ʒaːtʃʼa] борода
албанська zhurmë [ʒuɾmə] шум
арабська (Магриб)[2] زوج [zuʒ] чоловік Див. арабська фонетика
вірменська (східна)[3] ժամ [ʒɑm] година
аварська жакъа [ˈʒaqʼːa] сьогодні
азербайджанська jmürdə [pæʒmyrˈdæ] сумний
англійська vision [ˈvɪʒən] бачення Див. англійська фонетика
болгарська мъжът [mɐˈʒɤ̞t] чоловік
вепська ž [viːʒ] п'ять
гебрейська ז׳אנר [ʒaneʁ] жанр Див. гебрейська фонетика
гінді झ़दहा [əʒd̪əhaː] дракон Див. фонетика гінді
голландська garage [ɣäˈräːʒə] гараж Див. нідерландська фонетика
грузинська[4] ურნალი [ʒuɾnali] журнал
есперанто manĝaĵo [maɲˈd͡ʒaʒo̞] їжа Див. фонетика есперанто
італійська (діал.)[5] caso [ˈkäːʒo] випадок Відповідає /z/ у стандартній італійській. Див. італійська фонетика
кабардинська жыг [ʒəɣʲ] дерево
казахська жеті [ʒeti] сім
латвійська žāvēt [ˈʒäːveːt̪] сушити Див. латвійська фонетика
литовська žmona [ʒmoːˈn̪ɐ] дружина Див. литовська фонетика
македонська жаба [ˈʒaba] жаба Див. македонська фонетика
німецька Garage [ɡaˈʁaːʒə] гараж Див. німецька фонетика
польська (діал) zielony [ʒɛˈlɔn̪ɘ] зелений Див. польська фонетика
португальська[6] beringela [bɯ̟ɾĩˈʒɛlɐ] баклажан Див. португальська фонетика
румунська jar [ʒar] жар Див. румунська фонетика
сербська жут [ʒûːt̪] жовтий Див. сербська фонетика
словенська žito [ʒito] жито
турецька jale [ʒäːlɛ] роса Див. турецька фонетика
туркменська žiraf [ʒiraf] жираф
угорська zsa [ˈr̪oːʒɒ] троянда Див. угорська фонетика
українська жаба [ˈʒɑbɐ] Див. українська фонетика
французька[7] jour [ʒuʁ] день Див. французька фонетика
чеська muži [ˈmuʒɪ] мужі Див. чеська фонетика
чеченська жий [ʒiː] вівця

Дзвінкий заясенний фрикатив-несибілянт[ред. | ред. код]

Дзвінкий заясенний фрикатив-несибілянт
ɹ̠˔
Номер МФА 151 414 429
Кодування
X-SAMPA r\_-_r
Звучання
noicon

Приклади[ред. | ред. код]

Мова Слово МФА Значення Примітки
нідерландська[8] meer [meːɹ̠˔] озеро Див. нідерландська фонетика

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Canepari, Luciano (1992). Il MªPi – Manuale di pronuncia italiana [Handbook of Italian Pronunciation] (Italian). Bologna: Zanichelli. ISBN 88-08-24624-8. 
  • Cruz-Ferreira, Madalena (1995). European Portuguese. Journal of the International Phonetic Association. 25 (2): 90–94. doi:10.1017/S0025100300005223. 
  • Dąbrowska, Anna (2004). Język polski. Wrocław: wydawnictwo Dolnośląskie. ISBN 83-7384-063-X. 
  • Dubisz, Stanisław; Karaś, Halina; Kolis, Nijola (1995). Dialekty i gwary polskie. Warsaw: Wiedza Powszechna. ISBN 83-2140989-X. 
  • Dum-Tragut, Jasmine (2009). Armenian: Modern Eastern Armenian. Amsterdam: John Benjamins Publishing Company. 
  • Fougeron, Cecile; Smith, Caroline L (1993). French. Journal of the International Phonetic Association. 23 (2): 73–76. doi:10.1017/S0025100300004874. 
  • Goeman, Ton; van de Velde, Hans (2001). Co-occurrence constraints on /r/ and /ɣ/ in Dutch dialects. У van de Velde, Hans; van Hout, Roeland (ред.). 'r-atics. Brussels: Etudes & Travaux. с. 91–112. ISSN 0777-3692. Архів оригіналу за 9 серпня 2018. Процитовано 14 червня 2022. 
  • Gussenhoven, Carlos; Aarts, Flor (1999). The dialect of Maastricht. Journal of the International Phonetic Association (University of Nijmegen, Centre for Language Studies). 29: 155–166. doi:10.1017/S0025100300006526. Архів оригіналу за 11 жовтня 2017. Процитовано 8 квітня 2016. 
  • Martínez-Celdrán, Eugenio; Fernández-Planas, Ana Ma.; Carrera-Sabaté, Josefina (2003). Castilian Spanish. Journal of the International Phonetic Association. 33 (2): 255–259. doi:10.1017/S0025100303001373. 
  • Merrill, Elizabeth (2008). Tilquiapan Zapotec. Journal of the International Phonetic Association. 38 (1): 107–114. doi:10.1017/S0025100308003344. Архів оригіналу за 16 грудня 2019. Процитовано 8 квітня 2016. 
  • Shosted, Ryan K.; Chikovani, Vakhtang (2006). Standard Georgian. Journal of the International Phonetic Association. 36 (2): 255–264. doi:10.1017/S0025100306002659. 
  • Watson, Janet (2002). The Phonology and Morphology of Arabic. New York: Oxford University Press. 
  • Wells, J. C. Sounds Interesting: Observations on English and General Phonetics. — Cambridge : Cambridge University Press, 2014. — 217 с. — ISBN 978-1107074705.