Глухий твердопіднебінний проривний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з МФА c)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Глухий твердопіднебінний проривний
c
Номер МФА 107
Кодування
HTML (десяткове) c
Юнікод (hex) U+0063
X-SAMPA c
Кіршенбаум c
Брайль[en] ⠉ (braille pattern dots-14)

Глухий твердопіднебінний (середньопіднебінний, палатальний) зімкнено-проривний приголосний — тип приголосного звука, що існує в деяких людських мовах. Символ Міжнародного фонетичного алфавіту для цього звука — c, а відповідний символ X-SAMPA — c.

Властивості[ред. | ред. код]

Властивості глухого твердопіднебінного проривного:

  • Тип фонації — глуха, тобто цей звук вимовляється без вібрації голосових зв'язок.
  • Спосіб творенняпроривний або зімкнений, тобто повітряний потік повністю перекривається.
  • Місце творення — твердопіднебінне, тобто він артикулюється середньою, або задньою спинкою язика на твердому піднебінні.
  • Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
  • Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
  • Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Джерела та література[ред. | ред. код]

  • (англ.) Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet. Cambridge: Cambridge University Press. 1999. Архів оригіналу за 6 листопада 2011. Процитовано 24 листопада 2020.