Масандрівський палац

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Масандрівський палац
44°31′02″ пн. ш. 34°12′10″ сх. д. / 44.517222222249777985° пн. ш. 34.20277777780577821° сх. д. / 44.517222222249777985; 34.20277777780577821Координати: 44°31′02″ пн. ш. 34°12′10″ сх. д. / 44.517222222249777985° пн. ш. 34.20277777780577821° сх. д. / 44.517222222249777985; 34.20277777780577821
Країна Україна Україна
Місто Масандра
Тип палац
Тип будівлі палац
Стиль стиль часів Людовика XIII
Автор проєкту Етьєн Бушар
Засновник Воронцов Семен Михайлович
Дата заснування 1881 рік

Масандрівський палац. Карта розташування: Автономна Республіка Крим
Масандрівський палац
Масандрівський палац
Масандрівський палац (Автономна Республіка Крим)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Масандрівський палац — палац російського імператора Олександра III, пам'ятка архітектури XIX століття в смт Масандра на Південному березі Криму. Нині палац-музей — філія Алупкинського палацово-паркового музею-заповідника.

Історія[ред. | ред. код]

Будівництво палацу розпочалось 1881 року на кошти князя Семена Воронцова. Проєктував палац у стилі часів Людовика XIII французький архітектор Етьєн Бушар. Після смерті князя в 1882 році роботи призупинилися.

Масандрівський палац

1889 року масандрівський маєток разом із недобудованою спорудою придбав імператор Олександр III, який доручив академіку Максиміліану Месмахеру закінчити будівництво та оформити інтер'єр палацу. У 18921902 роках спорудження палацового ансамблю продовжилося з внесенням багатьох змін в декор фасаду, виражений в стилі модерну, інтер'єр і планування парка. Будівництвом керував архітектор Оскар Вегенер. Робота була завершена вже по смерті імператора.

Палац призначався для відпочинку, тому в ньому не було апартаментів для зустрічей і парадних зал. Сім'я нового імператора Миколи II проводила літо в Лівадійському палаці. До Масандри члени імператорської сім'ї приїжджали для прогулянок парком, а в палаці зупинялись для нетривалого денного відпочинку.

Після Жовтневого перевороту в Росії, у 19291941 роках, палац використовувався як санаторій «Пролетарське здоров'я» для важкохворих на туберкульоз.

Пам'ятник Олександрові ІІІ

У післявоєнні роки палац заселив Інститут виноградарства і виноробства «Магарач», але вже 1948 року тут розмістилася державна дача, відома як «Сталінська». Тут відпочивали Сталін, Хрущов, Брежнєв.

1992 року в палаці відкрилася музейна експозиція, присвячена епосі Олександра III: тут представлено палацові інтер'єри другої половини XIX століття, предмети побуту і витвори мистецтва.

3 вересня 1993 року тут проходили переговори української та російської делегацій про розділ Чорноморського флоту (див. Масандрівські угоди).

Інтер'єр палацу[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Крым экскурсионный. Путеводитель. 50 популярных маршрутов. Харків. 2009. Библєкс. ISBN 978-966-2161-08-3. стор. 143

Інтернет-ресурси[ред. | ред. код]