Мастоцити

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мастоцити. Базофільні гранули пофарбовані фіолетовим.

Мастоцити (лаброцити[1], тканинні базофіли[2], тучні клітини[3], опасисті клітини[4]) — тканинні клітини, що містять в цитоплазмі базофільні гранули з гістаміном і гепарином. На відміну від базофілів, що також містять базофільні гранули, мастоцити в нормі ніколи не виходять у кровотік. Гладкі клітини беруть участь у розвитку запалення, захисті організму від багатоклітинних паразитів та інших патогенів, формуванні гематоенцефалічного бар'єру та інших процесах[5][6]. Мастоцити лежать в основі розвитку алергії та анафілаксії.

Історія[ред. | ред. код]

Мастоцити були відкриті Ерліхом у 1877 р.[7]

Функції[ред. | ред. код]

Мастоцити беруть участь у розвитку алергічних та анафілактичних реакцій. Вивільнення вмісту гранул при зв'язуванні Fc ділянки антитіл IgE, що зв'язали антиген, з рецепторами FcεRI на мастоцитах призводить до прояву всіх основних реакцій гіперчутливості негайного типу. Дегрануляція не призводить до загибелі клітин і після викиду гранули відновлюються. Також дегрануляція запускається при підвищенні внутрішньоклітинної концентрації цАМФ та цитозольної концентрації іонів кальцію. Завдяки наявності патернрозпізнаючих рецепторів TLR2, TLR3 і TLR4 мастоцити можуть безпосередньо розпізнавати патогени та характерні для них молекули [8]. Крім того, за рахунок спеціальних рецепторів на мастоцитах їх можуть активувати деякі компоненти комплементу [9].

Гістамін, що входить до складу гранул опасистих клітин, викликає розширення посткапілярних венул, активує ендотелій і підвищує проникність судин. Виділення гістаміну призводить до локального набряку, почервоніння, підвищення температури та надходження інших імунних клітин у осередок активації мастоцитів. Гістамін також деполяризує нервові закінчення, що викликає болючі відчуття [9].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. labrocytes. Memidex. Архів оригіналу за 6 листопада 2018. Процитовано 19 лютого 2011. 
  2. Терехов, Г. В., О. М. Чухраєва, І. М. Савицька, М. В. Костилєв, В. І. Малюта, О. А. Гейленко, and М. В. Чухраєв. “Дослідження Впливу Фотостимуляції На Загоювання Післяопераційних Ран в Експерименті.” Klinichna Khirurhiia / Ministerstvo Okhorony Zdorov’ia Ukraïny, Naukove Tovarystvo Khirurhiv Ukraïny 86, no. 9 (September 2019): 50–53. DOI:10.26779/2522-1396.2019.09.50
  3. Вплив кріоекстракта плаценти на реакцію тучних клітин при запаленні / В. І. Шепітько, Т. М. Юрченко, М. О. Клименко та ін. // Вісник проблем біології і медицини. – 2004. – Вип. 1. – С.103–106.
  4. О.М. Радченко (2017). Гістамін як життєво важливий універсальний регулятор. Раціональна фармакотерапія (4 (45)): 5–9. Процитовано 11 листопада 2022. 
  5. da Silva EZ, Jamur MC, Oliver C. Mast cell function: a new vision of an old cell. J Histochem Cytochem. 2014 Oct;62(10):698-738. DOI:10.1369/0022155414545334. Epub 2014 Jul 25. PMID 25062998; PMCID: PMC4230976. виправити
  6. Polyzoidis S, Koletsa T, Panagiotidou S, Ashkan K, Theoharides TC. Mast cells in meningiomas and brain inflammation. J Neuroinflammation. 2015 Sep 17;12:170. DOI:10.1186/s12974-015-0388-3. PMID 26377554; PMCID: PMC4573939. виправити
  7. Ehrlich, Paul (1878). Beiträge zur Theorie und Praxis der Histologischen Färbung. Leipzig University. 
  8. Ярилин, 2010, с. 60.
  9. а б Prussin C, Metcalfe DD. 4. IgE, mast cells, basophils, and eosinophils. J Allergy Clin Immunol. 2003 Feb;111(2 Suppl):S486-94. DOI: 10.1067/mai.2003.120. Erratum in: J Allergy Clin Immunol. 2003 Aug;112(2):267. PMID 12592295. виправити