Метакогніція

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Метакогніція - це свідоме управління своїми пізнавальними процесами, спостереження за собою в процесі прийняття рішень, у тому числі в ситуаціях морального вибору, самокорекція. За допомогою метакогніціі людина рефлексує своє мислення, цінності, характеристики і виправляє в них те, що заважає управлінню щасливим індивідуальним буттям.

Наукознавчі дисципліни[ред. | ред. код]

Металогіка— вивчення метатеорії логіки. На відміну від логіки, яка досліджує способи застосування логічних систем для доведень і спростувань, металогіка досліджує властивості самих логічних систем.

  • Метаматематика і металогіка розглядаються як синоніми та вивчаються в рамах математичної логіки. Завдання теорії — встановити межі області застосування досліджуваної в ній теорії, відповісти на запитання про її несуперечності та повноті, вивчити способи введення її нових понять і докази її пропозицій і т.п .
  • Метафізика — це вчення про надчуттєві, недоступні досвідові принципи і начала буття (існування світу). Згідно з Кантом, «Метафізика — це частина філософії, що визначає апріорні умови пізнання».
  • Метапсихологія в перекладі з грецької мови означає: «meta» — після, або за, «psiche» і «logos» — це вчення про душу. В метапсихології викладені засади, на яких будується дане психологічне знання, а на цій основі мають розв'язуватися часткові психологічні проблеми. Метапсихологія пов'язана з філософською онтологією людини.
  • Метафілософія.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Книги[ред. | ред. код]

Журнали[ред. | ред. код]

Статті[ред. | ред. код]