Миргород

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Миргород
Герб Миргорода Прапор Миргорода
Верхній ряд: Фонтани у центрі міста, Успенський собор. Середній ряд: центральний вхід у «Миргородкурорт». Нижній ряд: будинок Миргородської районної ради (пам'ятка архітектури), Пам'ятник М. В. Гоголю
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Полтавська область
Район Миргородська міська рада
Громада Миргородська міська громада
Засноване XIIXIII
Населення 38 630 (01.10.2020)[1]
 - повне 38 630 (01.10.2020)[1]
Площа 42 км²
Густота населення 2033 осіб/км²
Поштові індекси 37600
Телефонний код +380-5355
Координати 49°57′57″ пн. ш. 33°36′41″ сх. д. / 49.96583° пн. ш. 33.61139° сх. д. / 49.96583; 33.61139Координати: 49°57′57″ пн. ш. 33°36′41″ сх. д. / 49.96583° пн. ш. 33.61139° сх. д. / 49.96583; 33.61139
Водойма р. Хорол, Лихобабівка
Назва мешканців ми́ргородець, ми́ргородка, ми́ргородці
Міста-побратими Рендолф, США
Барбі, Німеччина
Маарду, Естонія
Згожелець, Польща
Горна Оряховіца, Болгарія
Єкабпілс, Латвія
Звягель, Україна
Мцхета, Грузія
Хмільник, Україна
Обухів, Україна
Анікщяй, Литва
День міста 18 вересня
Номери автомобілів ВІ, НІ
Відстань
Найближча залізнична станція Миргород
До обл./респ. центру
 - залізницею 105 км
 - автошляхами 103 км
До Києва
 - залізницею 248 км
 - автошляхами 248 км
Міська влада
Вебсторінка Миргородська міськрада

CMNS: Миргород у Вікісховищі

Мапа
Миргород. Карта розташування: Україна
Миргород
Миргород
Миргород. Карта розташування: Полтавська область
Миргород
Миргород
Мапа

Ми́ргород — місто у Миргородському районі Полтавської області, адміністративний центр Миргородської міської громади і Миргородського району. Історичне населене місце[2].

Походження назви[ред. | ред. код]

За «народною етимологією» це було зручне місце для ведення мирних переговорів між сусідніми народами і племенами — звідси, буцімто, і назва «Миргород».

Географія[ред. | ред. код]

Місто Миргород розташоване на берегах річки Хорол, поблизу місця впадіння у неї річки Лихобабівка. Вище за течією на відстані 1 км від Миргорода розташоване село Білики, нижче за течією на відстані 0,5 км від Миргорода розташоване село Гаркушинці. Річка у цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці і заболочені озера.

Через місто проходять автомобільні дороги Т 1710 Т 1715, Т 1719 та Р42, а також залізниця. Залізничні ворота міста — станція Миргород.

Миргород поділяється на велику кількість мікрорайонів та місцевостей, частина з яких є колишніми селами, що увійшли до складу міста. Місто розділене на 2 відносно рівні частини річкою Хорол та його старицями. У центральній частині міста, що знаходиться на лівому березі Хоролу, розташовані місцевості Гудимівка, Бакалівка, Пожежа. Поряд із Гудимівкою, на колишньому острові, утвореному двома рукавами Хоролу, розташовано місцевість Харківка. Південніше центру знаходиться місцевість Портянки. На захід від центру знаходиться місцевість Лісок. На півдні міста розташовані місцевості Острів (колишній острів на Хоролі), Олексенків Хутір. Залізниця відокремлює невеличку південну частину міста — поряд з Олексенковим Хутором, але з іншого боку залізниці, розташовано Гаряжин Хутір. Південніше вокзалу знаходиться Авіамістечко. У східній частині міста знаходяться мікрорайони Нафтомістечко та Сирзавод. На півночі лівобережної частини Миргорода знаходяться два великих мікрорайони Довге Озеро та Почапці — колишні села. У правобережній частині міста знаходяться місцевості Ведмедівка, Царівка, Довгоселівка, Зінчаші (у порядку віддалення від центру на північ). Вздовж Хоролу та його стариць розташовані місцевості Приліпка, Королівщина, Стадня, Личанка та Дранки.

Історія міста[ред. | ред. код]

Докладніше: Історія Миргорода

Миргород — одне з найдавніших поселень Лівобережної України. Історики припускають, що його було засновано у XIIXIII століттях як сторожовий пункт східної околиці Київської Русі. Перші згадки про Миргород трапляються у XVI ст. Зокрема 1576 року за рішенням польського короля Стефана Баторія Миргород став центром реєстрового козацького полку. Протягом XVII століття місто кілька разів змінювало своїх володарів — польських магнатів.

Наприкінці XVI — на початку XVII ст. Миргород, невеличке містечко, населене реєстровими козаками, які були на службі у польського короля. Реєстровці брали участь у повстаннях проти польської шляхти: 1637 року під проводом Павлюка, 1638-го — на чолі з гетьманом Яковом Острянином.

За часів Визвольної війни проти шляхти 1648—1654 років Миргород знову став полковим містом. Полк нараховував 2630 козаків. 1658 року значна частина козаків під проводом миргородського полковника Г. Лісницького підтримала гетьмана І. Виговського, який намагався повернути Україні незалежність. Миргородці, також пізніше, (1666 року) підтримали гетьмана правобережної України П. Дорошенка, який проводив антиросійську політику. Тут спалахували великі повстання проти кріпосницької політики Москви. На початку XVIII ст. Миргород був значним торговельним і культурним центром. За ініціативи народних майстрів тут засновано художньо-промислову школу імені М. Гоголя.

  • XII — XIII століття — Приблизний час заснування міста Миргорода
  • 1576 — За рішенням польського короля Стефана Баторія Миргород стає центром реєстрового козацького полку.
  • 1594 — 1596 роки — Миргородські козаки були учасниками селянсько-козацького повстання Наливайка
  • 1637 рік — Миргородський полк бере участь у селянсько-козацькому повстанні Павлюка
  • 1638 рік — Участь миргородських козаків у селянсько-козацькому повстанні проти польської шляхти під проводом гетьмана Якова Остряниці.
  • 1638 року внаслідок селянсько-козацького повстання Острянина Миргородський полк тимчасово ліквідується.[3]
  • 1648 рік — З початком Визвольної війни під керівництвом Богдана Хмельницького козацький полк було відновлено, і проіснував від до 1782 року.
  • 1649 рік — Дата, з якої місто стало адміністративним центром Миргородського козацького полку.
  • 1650 та 1656 роки — Гетьман Богдан Хмельницький відвідує Миргородський полк. Причина особистого навідування до невеличкого міста — те, що у ці роки Миргородський полк був третім за величиною з 16 полків України та був одним із найбоєздатніших у війську Богдана Хмельницького, а саме місто — значним центром з виготовлення селітри та пороху. Відповідно, у цей період миргородські козаки брали участь у всіх основних подіях війни з Польщею.
  • 1695 рік — Миргородські козаки у складі українсько-російського війська брали участь у штурмі турецької фортеці Азов, де «полковникъ Міргородскій Данило Апостолъ паче прочихъ показалъ храбрость».
  • З початку XVIII століття Миргород стає відомим на території Лівобережної України хліборобським, торговельним і культурним центром. Своїми виробами славилися миргородські чинбарі, гончарі, шевці, ткачі, теслярі. У місті 4 рази на рік збиралися багатолюдні ярмарки. Миргородські купці вели торгівлю з Данціґом (колишній Ґданськ), Ляйпціґом, Берліном.
  • 1700 — 1721 роки — Миргородський полк у складі російської армії бере участь у закордонних походах, зокрема, у Північній війні (1700—1721).
  • 1727 рік — З відновленням гетьманства миргородського полковника Данила Апостола було обрано гетьманом Лівобережної України (на цій посаді він пробув до своєї смерті 1734 року).
  • 1756 — 1763 роки — Миргородський полк у складі російської армії та під проводом полковника Василя Капніста брав участь у Семирічній війні (1756 −1763).
  • 1782 рік — З ліквідацією полкового козацького устрою Миргород увійшов до Київського намісництва.
  • 1796 рік — Миргород увійшов до складу Малоросійської губернії
  • 1802 рік — Миргород став повітовим містом Миргородського повіту новоутвореної Полтавської губернії.
  • 1812 рік — Під час російсько-французької війни миргородці брали активну участь у бойових діях. Саме в той час у Миргороді квартирував Сіверський драгунський полк, де служив фундатор нової української літератури І. П. Котляревський.
  • 1845 рік — Миргород відвідав Тарас Григорович Шевченко. Тут поет написав відому поему «Великий льох» та інші твори. На розі названої його іменем вулиці та вулиці Гоголя встановлено пам'ятник Кобзареві.
  • 1859 рік — За тогочасними даними, у місті вже мешкало 5859 осіб (2883 чоловічої статі та 2974 — жіночої), налічувались 1203 дворові господарства, існували 4 православні церкви, лікарня, повітове училище, поштова станція, щорічно відбувалося 4 ярмарки[4].
  • 1860 — 1861 роки — У Миргородському повітовому училищі викладає словесність відомий український письменник Анатолій Свидницький. У Миргороді ж він написав свої найкращі твори — фольклорно-етнографічний нарис «Великдень у полян» та першу частину роману-хроніки «Люборацькі».
  • 1865 рік — За підрахунками Осипа Бодянського, наведеними ним у «Пам'ятній книжці Полтавської губернії за 1865 рік», у Миргороді тоді було 9842 мешканці, 1166 будинків, 36 крамниць, повітове училище, лікарня, поштова станція; більшість населення займалося землеробством, близько тисячі осіб чумакували або ходили в різні місця на заробітки. У місті було 257 робітників, 166 купців, працювало 12 промислових підприємств — 10 олійних та два цегельні заводи.
  • 1896 рік — У Миргороді було засновано художньо-промислову школу імені Миколи Гоголя. Нині це — Художньо-промисловий коледж ім. М. Гоголя Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка — визнаний всією Україною центр художньої кераміки.
  • 1900 рік — До Миргорода приїздить визначний український художник та етнограф Опанас Сластьон і стає викладачем та управителем Художньо-промислової школи імені Миколи Гоголя. Під час громадянської війни він очолив комісію зі збирання культурних і мистецьких цінностей на Миргородщині, а 1920 року заснував Мистецько-промисловий музей у Миргороді, якому подарував свою збірку старожитностей. 1928 року вийшов на пенсію. Похований на Миргородському центральному цвинтарі[5].
  • 1901 — відкрито залізничну станцію Миргород Києво-Полтавської залізниці.
  • 1902 рік — На Привокзальній площі ст. Миргород встановили бронзовий бюст Миколи Гоголя. Відтоді ж головна вулиця міста називається його іменем.
  • березень 1917 — Миргород входить до складу Української Народної Республіки.
  • квітень 1917 року — У міській лазні Миргорода відкривається ванне відділення, що стало початком Миргородкурорту.
  • 1922 — 1941 та 1943 — 1991 роки — Радянська окупація Миргорода. За цей час місто пережило два голодомори — 1932–1933 та 1946–1947. У пам'ять про цей злочин у місті організований Музей пам'яті жертв на території колишнього дитячого концтабору.
  • 1941 — 1943 роки — Нацистська окупація Миргорода, зокрема, з 1 вересня 1942 по 18 вересня 1943 року він — центр Миргородського ґебіту.
  • 8 лютого 1946 року — було засновано Миргородську школу механізації сільського господарства. Нині — Професійно-технічне училище №44 м. Миргорода, що готує кваліфікованих кадрів на базі базової та повної загальної середньої освіти.[6]
  • На 1966 рік в місті діяло уже 22 підприємства. Протягом 1959-1965 років стали до ладу потужний хлібокомбінат, 124-метровий залізобетонний міст через річку Хорол, овочеконсервний завод, універмаг, вузол зв’язку, кінотеатри, заасфальтовано центральну вулицю імені Гоголя. Було розпочато газифікацію міста. [7]
  • 6 грудня 1976 року — указом Президії Верховної Ради УРСР Миргород віднесено до категорії міст обласного підпорядкування (раніше Миргород мав цей статус з 30 грудня 1962 по 4 січня 1965 роки).
  • 11 квітня 1977 року — указом Президії Верховної Ради УРСР до складу Миргорода було включено села Зінчаші та Почапці.
  • 6 вересня 2001 року — Миргородською міськрадою затверджені офіційний герб та прапор міста.
  • липень 2001 року — Відбувся перший Міжнародний шаховий фестиваль. З того часу участь у ньому регулярно беруть шахісти України, Вірменії та Росії.
  • 2001 рік — Перший щорічний Всеукраїнський фестиваль сучасного українського романсу «Осіннє рандеву», у якому беруть участь відомі співаки України. Організатори фестивалю — Полтавська обласна державна адміністрація, Миргородська міська рада, ПрАТ «Миргородкурорт», дирекція Міжнародного пісенного фестивалю «Доля» разом з Національною радіокомпанією України.
  • 2001 рік — Вперше проходить рейтинг популярності «Людина року Миргорода». Цей захід не втрачає своєї актуальності протягом усього його існування, а його родзинкою стала презентація чотириметрового рушника — оберега Миргородської громади. Український оберіг вишивали протягом року понад 30 найкращих вишивальниць міста.
  • 2003 рік — Перший всеукраїнський турнір з греко-римської боротьби ім. Івана Зубковського. Згодом турнір став відомим і популярним не лише серед усіх областей України, а й серед борців з Білорусі, які регулярно на нього приїздять.
  • 5 квітня 2009 року — Миргородською міською організацією Української Народної Партії відкритий меморіал у знак пам'яті учасникам повстання проти більшовицько-чекістського терору, яке відбулося 1-4 квітня 1919 року під проводом Сергія Дубчака.
  • 15-16 жовтня 2011 року — У Миргороді вперше відбувається гастрономічний фестиваль «Миргородська свиня-2011». Захід зібрав гостей з усієї України, які мали змогу взяти участь у нетрадиційних видовищних конкурсах, оцінити виступи народних самодіяльних колективів Миргорода та гостей фестивалю.
  • 2011 рік — На честь 20-ї річниці Незалежності України вперше проводиться фестиваль «Миргородфест».
  • 2011 рік — У Миргороді відбувся Перший Всеукраїнський фестиваль-конкурс «Соловейко України». Учасниками телевізійного шоу стали 33 солісти та дитячі колективи з 18 регіонів України.
  • 2011 рік — Уперше проходить тур молодіжної баскетбольної ліги України
  • липень 2012 року — В Миргороді освячується місце та починається будівництво першої православної церкви Миргорода Київського Патріархату.
  • У вересні 2012 року — Вдруге відбувається гастрономічний фестиваль «Миргородська свиня-2012».
  • 30 березня — 1 квітня 2013 — Перший Всеукраїнський Фестиваль Дерев'яної скульптури «Гоголь-парк».
  • серпень 2013 — В Миргороді проходить ювілейний — 47-й Сорочинський ярмарок.
  • 22 лютого 2014 — почалась декомунізація Миргородщини. Цього дня демонтували пам'ятник Леніну.

Російсько-українська війна[ред. | ред. код]

24 лютого 2022 року з 5:00 до 9:00 по місту Миргород, а точніше по Миргородській авіабазі було випущено багато ракет та скинуто вибухових снарядів з бойових дронів Російської Федерації.

2 квітня 2022 року загарбниками було випущено 3 ракети по інфраструктурних об'єктах в місті. Силами й засобами протиповітряної оборони Збройних сил України вдалося знищити декілька ворожих крилатих ракет. Однак унаслідок обстрілу пошкоджені злітна смуга Миргородської авіабази, інфраструктура аеродрому та сталося загоряння складу паливно-мастильних матеріалів[8].

Вночі з 8 на 9 квітня 2022 року російськими загарбниками було обстріляно інфраструктурний об'єкт в місті, відомо про двох постраждалих[9].

Економіка міста[ред. | ред. код]

Машинобудування та металообробка[ред. | ред. код]

  • ПАТ «Армапром»[10] наразі підприємство на межі банкрутства, працює менше ніж на 10% потужності
  • Металобаза ТОВ "Трінгер" продаж сортового чорного та кольорового металопрокату, лист гофрований, профнастил, металочерепиця, вироби з металопрокату
  • ВП Педрола продаж та виробництво насосного обладнання офіційний представник заводу Pedrolla італія
  • ТОВ "ТАРГЕТ ЦЕНТР" продаж навантажувальної техніки навантажувачі, штабелери рокли


Комунальні підприємства:

КП Тепловодсервіс утворилась поєднання після злиття місцевого волоканалу, та комунальної фірми яка постачала тепло та гарячу воду.

КП Спецкомунтранс підприємство що займається вивезенням сміття в місті Курорті

Виробництво пластмасових виробів[ред. | ред. код]

  • ТОВ виробничо-комерційне підприємство «Миргородський завод термозберігаючих конструкцій»

Деревообробна промисловість[ред. | ред. код]

  • ДП «Миргородське лісове господарство»

Поліграфія[ред. | ред. код]

  • ТОВ видавництво «Миргород»

Легка промисловість[ред. | ред. код]

  • ТОВ «Світлана»
  • ТОВ « Велс»

Харчова промисловість[ред. | ред. код]

  • ТДВ Миргородський хлібозавод;
  • ЗАТ завод продтоварів «Калинка»;
  • ПАТ Миргородський завод мінеральних вод;
  • ТОВ «Миргородський сироробний комбінат»;
  • ТОВ «Миргородський елеватор»;
  • ТОВ «Миргородська олія» є виробником натуральних бакалійних продуктів під торговою маркою «Миргород продукт»;
  • ДП ДАК "Хліб України «Миргородський комбінат хлібопродуктів № 1»;
  • ПП «Автостар».

Інша промисловість[ред. | ред. код]

ТОВ "МТЕРМО", Миргородський агрошляхбуд, Жива Глина Миргородська...

Транспорт[ред. | ред. код]

Залізничний[ред. | ред. код]

Залізнична станція Миргорода та пам'ятник Гоголю
  • Залізничний вокзал «Миргород» — розташований на основному напрямку Харків — Київ, на відліку між станціями Полтава — 100 км, Ромодан — 26 км.[11] Розміри пасажирського руху на добу (станом на серпень 2012 року): В прямому та місцевому сполученні — 24 потяги, у приміському сполученні — 10 потягів.

Автобусний[ред. | ред. код]

Автовокзал «Миргород» — вул. Воскресінська, 9 (центр міста, біля центрального ринку). Власник: ВАТ «Полтаваавтотранс».[12]

Локальні перевезення[ред. | ред. код]

Територією міста пасажирів перевозять 10 автобусів марки «Газель», 3 — «ПАЗ», 5 — «Богдан», 10 автобусів типу «Рута», 4 — «Дельфін» та 3 автобуси марки «Еталон» товариства з обмеженою відповідальністю «Мир-Авто».[13] У місті також діють 13 приватних підприємств, що займаються перевезенням пасажирів у таксі.

Банківська сфера[ред. | ред. код]

У місті працюють (на 19 лютого 2014 року) 13 відділень всеукраїнських та регіональних банків[14]

Туризм[ред. | ред. код]

Миргород на Youtube[ред. | ред. код]

Ревизор 10 сезон – Миргород – 18.11.2019 - https://www.youtube.com/watch?v=vIdtIgYD_1o

Ревизор. 5 сезон - Ревизор в Миргороде - 09.03.2015 - https://www.youtube.com/watch?v=EH6UohEz8-0

Ревизор: Магазины. 2 сезон - Миргород - 02.04.2018 - https://www.youtube.com/watch?v=4fq_jF9h27A

Руслан Заплатин - Миргород - 1.06.2019 - https://www.youtube.com/watch?v=sZCHmpvddZo

Аэросъемка Миргород - 12.01.2016 - https://www.youtube.com/watch?v=j6lcG3m6etc

Аэросъемка курорта "Миргород" - 23.02.2016 - https://www.youtube.com/watch?v=VHjT2Y3pcQQ

Миргород курорт | Полтавщина, Украина - 29.08.2020 - https://www.youtube.com/watch?v=7RdOkX-BOSc

"Мандруємо вдома": Миргород - Суспільне Полтава - 21.08.2017 - https://www.youtube.com/watch?v=kmRdTLfeopY

Заклади харчування[ред. | ред. код]

Місто має 32 заклади ресторанного типу (бари, ресторани, кав'ярні, кафе).[15]

Найбільш відвідувані заклади: ресторан Козацькі розваги, ресторан Амічі, кафе Робін Гуд, кафе Шашличний двір, ресторан Grand Pizza, ресторан Гоголь, ресторан Миргород, кафе Зустріч, кафе Арома Кафе, кондитерська Maysternya Hlazur, кондитерська KONDITOREI Оксани Мастюк.

Готелі[ред. | ред. код]

На території міста Миргород розташовані такі готелі:

# Назва Адреса Вебсайт Рік відкриття
1 Готельно-ресторанний комплекс Миргород м. Миргород, Полтавської обл., вул. Гоголя, 102, 37600 https://web.archive.org/web/20121019085714/http://hotelmirgorod.com.ua/ukr/ ?
2 Готельно-ресторанний комплекс Гоголь м. Миргород, Полтавської обл., вул. Якова Усика, 18 http://gogol.com.ua/ [Архівовано 5 грудня 2012 у Wayback Machine.] 200?
3 Готель «Вілла Діамант» м. Миргород, Полтавської обл., вул. Троїцька, 1-б, 37600 http://vdiamant.com [Архівовано 14 січня 2019 у Wayback Machine.] 200?
4 Готель «Villa OTTE» м. Миргород, Полтавської обл., пров. Боровиковського, 2, 37600 https://otte-hotel.com.ua [Архівовано 8 квітня 2022 у Wayback Machine.] 2014

Курорти[ред. | ред. код]

Докладніше: Курорти Миргорода
Центральний вхід до Миргород-курорту
Бювет мінеральних вод Миргород-курорту

Миргородкурорт[ред. | ред. код]

Докладніше: Миргородкурорт

1914 року головою Миргородської міської управи було обрано відомого лікаря Івана Зубковського. На той час місто нараховувало лише 8 тисяч мешканців і не мало водогону, а через посуху в колодязях стала пропадати вода. Отож з ініціативи нового голови почали шукати вихід — бурити свердловину. 22 лютого 1914 року з неї пішла перша вода, забивши потужним фонтаном із глибини 673 метри. То була рідина брудна, несмачна та ще й з неприємним запахом (через вміст сірководню). А втім, через дефіцит доброї води люди набирали й таку. Малопридатну для пиття, її використовували для побутових потреб. Після купання багато хто хвалився, що почувається ліпше. Пішов розголос про цілющу силу миргородської води. Либонь, рекламі сприяли ярмарки, зокрема й Сорочинський, на які люд збирався звідусіль. З далеких хуторів та сіл їхали до знаменитої «Гоголівської» калюжі по воду. Через деякий час Іван Зубковський, помітивши, що рани ліпше гояться, коли їх промивати цією водою, а поливані нею рослини ростуть краще, тварини менше хворіють, хворі на радикуліт та золотуху швидше одужують після купелей, розіслав проби на дослідження. Аналізи робили в Києві, Санкт-Петербурзі, Харкові та Катеринославі. Висновків чекали довго, не раз нагадували та просили, згодом посилали проби повторно. Нарешті дістали відповідь: вода цілюща, не поступається соденській та знаменитій баден-баденській, а за деякими характеристиками навіть перевищує їх.

Міська дума ухвалила рішення просити грошей в уряду на будівництво курорту, готелю, водолікарні, плавального басейну сумою 600 тисяч карбованців. Підтримки з боку уряду не було, тому Іван Зубковський власним коштом облаштував при міській лазні «курорт» по-миргородському (на п'ять ванн для «зовнішнього користування»). Розробили «Тимчасові правила для хворих, що користуються лікувальними ваннами при Миргородському мінеральному джерелі» («Временные правила для больных, пользующихся лечебными ваннами при Миргородском минеральном источнике»). Процедури дозволяли приймати лише за рекомендацією лікаря. На одну ванну відводили 40 хвилин, що коштувало 75 копійок. На курс — від п'яти до десяти купелей. Одна ванна призначалася для бідних, які не могли оплатити лікування. Після повторного аналізу 1916 року миргородською водою почали лікувати хвороби шлунка та кишечника.

Після лютневої революції 1917 року Зубковський звернувся до Тимчасового уряду з проханням виділити гроші на розбудову оздоровниці, проте відповіді не дочекався.

1918 року нарешті відкрили приміщення водолікарні, котре згодом стало візитівкою й символом міста. Збудували його за проектом художника Опанаса Сластьона (він же розробив емблему курорту). Який вигляд мала оздоровниця, можна побачити на етикетках миргородської мінеральної води: одноповерхова споруда під червоною черепицею. Активно розвиватися курорт почав лише в другій половині 1920-х років. У миргородській водолікарні свого часу приймали ванни Нестор Махно, Іван Козловський, Іван Паторжинський, Марія Литвиненко-Вольгемут. 1922 року Іван Зубковський уперше застосував ще й торфо-грязелікування. Проіснувала ця споруда майже шістдесят років.

У 30-х роках споруджено нові спальні корпуси, здійснено заходи щодо доброустрою території санаторію. Завдяки цьому тут  у 1937 році лікувалося понад 11 тис. хворих. У 1939 році на курорті діяли кімнати для вуглецевих ванн, інгаляторів, грязелікарня, відділення лікувального масажу, рентгенівський кабінет, клінічна лабораторія. [16]

1976 року старе приміщення водолікарні розібрали, бо з'явилася небезпека, що стіни не витримають дах (стіни було зроблено з очерету (підручного матеріалу): зв'язані у кулі стебла обмазували глиною). Час і волога зробили свою руйнівну справу: стіни вгиналися під вагою черепиці й могли будь-якої миті завалитися. Тому обережно зняли раритетну черепицю в сподіванні, що колись екзот відновлять, проте не відновили досі, хоча курорт розвивається.

Нині до комплексу «Миргород-курорт» входять санаторії «Березовий гай», «Полтава», «Хорол» та «Миргород».

Креативні парки на території Миргородкурорту
Креативні парки на території  Миргородкурорту
Пляжі на території Миргородкурорту
Пляжі на території Миргородкурорту

Санаторій імені Миколи Гоголя Південної залізниці[ред. | ред. код]

Санаторій імені Миколи Гоголя (раніше він звався «Південний») належить Південній залізниці. Він спеціалізований на діагностиці, лікуванні та реабілітації осіб із захворюваннями травної та опорно-рухової систем.

Реабілітаційний центр «Миргород» МВС України[ред. | ред. код]

Реабілітаційний центр «Миргород» МВС України — це санаторій Міністерства внутрішніх справ України, розташований у місті Миргород Полтавської області і призначений для лікування, в основному, гастроентерологічних захворювань.

Спеціалізований санаторій «Слава»[ред. | ред. код]

Санаторій «Слава» належить Міністерству праці і соціальної політики України і призначений для лікування гастроентерологічних захворювань пенсіонерів.

Санаторій «Райдужний»[ред. | ред. код]

Санаторій «Райдужний» — приватний санаторій, відкритий на території курорту «Миргород» у 2005 році.

Список усіх курортів на території міста[ред. | ред. код]

Розташування курорту Назва курорту Рік заснування Назва санаторіїв курорту Загальна к-сть місць (одномісні, двомісні, люкс і т. д.) Власник Остання реновація (значний ремонт або нова будівля) Основний напрямок оздоровлення Класифікація курорту(ів) Адреса оф. вебсайту
1 Центрально-західна частина міста ПрАТ Миргородкурорт¹ 1917 Хорол 358 ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровиця» (м. Київ)[17] 2010 оздоровлення вагітних бальнеологічний, грязьовий, кліматичний, питний[18] http://mirgorodkurort.com.ua [Архівовано 13 серпня 2016 у Wayback Machine.]
2 Миргород 426 2010 лікування неврологічних патологій
3 Полтава 448[19] 2010 захворювання кардіологічного профілю
4 Березовий Гай 538 2010 цукровий діабет[20]
5 Санаторій Райдужний 2007 Райдужний ? Приватний інвестор з із Тюмені (Російська Федерація)[21] 2010 ? ? ?
6 Центрально-східна частина міста Санаторій імені Миколи Гоголя Південної залізниці 1981 Санаторій імені Миколи Гоголя Південної залізниці 300 Укрзалізниця (Південна залізниця) 2010 діагностика та лікування захворювань травної системи і опорно-рухового апарату бальнеологічний, кліматичний, питний http://www.gogolsanat.com.ua/ [Архівовано 11 квітня 2010 у Wayback Machine.]
7 Центрально-північна частина міста Реабілітаційний центр «Миргород» МВС України 1981 Санаторій «Миргород» МВС України 202 МВС України ? гастроентерологічні захворювання, лікування органів опори і руху ? http://mrcmirgorod.com.ua [Архівовано 18 лютого 2009 у Wayback Machine.] https://web.archive.org/web/20020710203435/http://health.centrmia.gov.ua/mirua.htm

¹ Повна назва Приватне акціонерне товариство «Миргородкурорт»

Кінотеатри[ред. | ред. код]

У лютому 2017 року у місті відкрився кінотеатр у ТРЦ «Мир» кінотеатральної мережі Wizoria.[22]

Населення[ред. | ред. код]

Розподіл населення за віком та статтю (2001)[23]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 19 149 3368 3093 5828 5001 1776 83
Жінки 22 126 3143 2677 6497 6141 3363 305


Національний склад[ред. | ред. код]

Національний склад населення за даними перепису 2001 року[24]:

Національність Кількість осіб Відсоток
українці 36989 89,62 %
росіяни 3723 9,02 %
білоруси 208 0,50 %
вірмени 66 0,16 %
азербайджанці 32 0,08 %
інші 257 0,62 %

Мова[ред. | ред. код]

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[24]:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 36429 88,26 %
російська 4680 11,34 %
білоруська 48 0,12 %
вірменська 46 0,11 %
азербайджанська 23 0,06 %
інші 49 0,12 %

Освіта[ред. | ред. код]

У місті працює 7 загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ступенів; 2 профільно-технічних училища; 6 дошкільних навчальних закладів; 4 позашкільних заклади, підпорядковані відділу освіти Миргородської міської ради.[25]

# Назва школи Адреса К-сть учнів Директор Рік заснування Форма власності Профіль навчання
1 Миргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 1 імені Панаса Мирного м. Миргород, Полтавська обл., 37602, вул. Гоголя, 173/2 816 Фененко Валентина Василівна 1907 року Публічна школа Біотехнологічний
2 Миргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 3 м. Миргород, Полтавська обл., 37600, вул. Гоголя, 10 252 Пляшник Людмила Сергіївна 1923 року Публічна школа Безпрофільний
3 Миргородська спеціалізована школа № 5 м. Миргород, Полтавська обл., 37600, вул. Івана Білика, 4 900 Горобець Сергій Миколайович 1969 року Публічна школа Поглиблене вивчення англійської мови
4 Миргородський ліцей імені Тараса Григоровича Шевченка м. Миргород, Полтавська обл., 37600, вул. Гоголя, 90 800 Аршинніков Олександр Григорович 1937 року Публічна школа Математичний та філологічний профіль навчання (українська філологія).
5 Миргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 7 м. Миргород, Полтавська обл., вул. Багачанська, 51 212 Василевич Володимир Леонардович 1962 року Публічна школа Економічний профіль.
6 Миргородська загальноосвітня школа I-III ступенів № 9 м. Миргород, Полтавська обл., вул. Перемоги, 11 550 Лушин Юрій Васильович 1985 року Публічна школа Правовий профіль.[26]
7 Виховний комплекс[27] «Гелікон» м. Миргород, Полтавська обл., 37600 вул. Кашинського, 9 127 Карач Ірина Анатоліївна 1996 року Публічна школа Універсальний
8 Миргородська спецшкола-інтернат І-ІІІ ступенів м. Миргород, Полтавська обл., вул. Заливна, 11 133 Похно Євген Євгенович 1938 року Публічна школа Для дітей з вадами слуху.
9 Професійно-технічне училище №44 м. Миргорода м. Миргород, Полтавська обл., вул. Козацька, 26

Вебсайт: ptu44.com

420 Широка Валентина Михайлівна 1946 року Публічне ПТУ Тракторист-машиніст с\г виробництва, електромонтер по ремонту і обслуговуванню електроустаткування, кухар-кондитер, кухар-бармен, перукар модельєр, кравець, муляр штукатур та загальна середнья освіта.[28]
10 Миргородський художньо-промисловий коледж ім. М.В. Гоголя Полтавського національного технічного університету ім. Юрія Кондратюка[29][30] м. Миргород, Полтавська обл., вул. Гоголя, 146 800 Кікто Світлана Михайлівна 1896 року Публічне ПТХУ Кераміка, теплотехніка, декоративно-прикладне мистецтво, економіка підприємтсва, фінанси і кредит, екологія, готельне обслуговування, діловодство[31]

ЗМІ[ред. | ред. код]

# Назва Адреса Головний редактор / Директор Рік заснування Власник
1 Міська телестудія Миргород м. Миргород, Полтавська обл., вул. Незалежності 2, 37600 Омельченко Роман Миколайович 6 січня 2004 року[32]. Миргородська міська рада[33]
2 Міська радіокомпанія Миргород м. Миргород, Полтавська обл., вул. Незалежності 2 (27/19), 37600 Явтушенко Валентин Анатолійович 6 січня 2004 року Миргородська міська рада[34]
3 Газета «Миргород-наш дім» м. Миргород, Полтавська обл., вул. Незалежності 2, 37600 Денисенко Валентина Василівна 19 квітня 2001 Миргородська міська рада[35]
4 Газета «Слово лікаря»[36] м. Миргород, Полтавська обл., вул. Воскресінська, 9, 37600 Тілікін Олександр Петрович 1992 Газетна група «Моя газета»
5 Газета «Моя газета»[36] м. Миргород, Полтавська обл., вул. Кашинського, 26, 37600 Бородовська Галина Іванівна 1993 Газетна група «Моя газета»
5 Газета «МОЯ газета + БУЗА»[36] м. Миргород, Полтавська обл., вул. Кашинського, 26, 37600 Бородовська Галина Іванівна 1993 Газетна група «Моя газета»
6 Газета «Вісник милосердя» м. Миргород, Полтавська обл., вул. Гоголя, 109а, 37600 ? [37]
7 КП[38] Інформаційний центр «Миргородщина»[39] м. Миргород, Полтавська обл., вул. Кашинського, 21, 109а, 37600 1918 Миргородська районна рада[40]

Релігійні центри міста[ред. | ред. код]

Успенський собор у Миргороді


У місті діють такі церкви та громади:[41]

  • Свято-Троїцька Церква ПЦУ, Адреса: вул. Шевченка, 3, Настоятель: єрей Лаврик Сергій Станіславович
  • церква Всіх Святих ПЦУ, Адреса: пров. Наріжного, 15 (зупинка Мала церква) Настоятель: єрей Солонець Сергій Володимирович
  • Іоано-Богословська Церква УПЦ МП, Адреса: вул. Єрківська, 33, Настоятель: благочинний Миргородського округу, протоєрей Товстяк Петро Федорович
  • Успенський Собор УПЦ МП, Адреса: вул. Гоголя, 112, Настоятель: єрей Черепинець Віктор Іванович
  • Божого Милосердя Церква Римо-католицька, Адреса: вул. Гоголя, 154, кв. 32
  • Громада Християн євангельської віри — баптистів «Благодать», Адреса: вул. Личанська, 8, Настоятель: Мартинюк Богдан Михайлович
  • Громада Християн євангельської віри, Адреса: вул. Озерна, 11, Настоятель: Рогочий Олександр Юрійович
  • Громада Християн євангельської віри «Салім», Адреса: вул. Гоголя, 72, кв. 37, Настоятель: Мостовенко Віталій Вікторович
  • Громада Адвентистів сьомого дня, Адреса: вул. Сорочинська, 119, Настоятель: Іщенко Андрій Борисович
  • Громада місцевої харизматичної церкви «Життя в Ісусі», Адреса: пров. Скляра, 34, Настоятель: Селіцький Костянтин Валерійович
  • Помісна церква Християн віри євангельської, Адреса: вул. Гоголя, 159, Настоятель: Ковалишин Павло Григорович
  • Громада Свідків Єгови, Адреса: вул. Озерна 55, Настоятель: Савлук Юрій
  • Юдейська релігійна громада, Адреса: вул. Кашинського, 9, Настоятель: Лінберг Леонід Миколайович
  • Миргородська центральна мечеть, Адреса: вул. Робоча, 2А.

Заклади культури[ред. | ред. код]

У місті діють такі заклади культури:

  • Міський будинок культури. Адреса: вул. Київська, 1. Директор — Наріжна Олена Андріївна
  • Миргородський краєзнавчий музей. Адреса: вул. Незалежності, 2. Директор — Фесенко Андрій Михайлович
  • Миргородський літературно-меморіальний музей Давида Ґурамішвілі. Адреса: вул. Незалежності, 5. Директор — Діденко Тетяна Георгіївна
  • Музей пам'яті жертв голодомору 1932 — 1933 років (на місці тодішнього дитячого притулку). Адреса: вул. Єрківська, 31;
  • Бібліотека для дорослих ім. Д. Ґурамішвілі. Адреса: вул. Незалежності, 3. Завідувач — Федченко Алла Григорівна
  • Міська бібліотека для дітей. Адреса: вул. Незалежності, 5. Завідувач — Макуха Ніна Яківна
  • Центр культури та дозвілля. Адреса: вул. Личанська, 60/23. Директор — Бабич Лідія Василівна
  • Дитяча музична школа ім. А. П. Коломійця. Адреса: вул. Сорочинська, 5. Директор — Кацарська Ірина Василівна.

Військові частини Миргорода[ред. | ред. код]

На Миргородській авіабазі під час міжнародних маневрів «Безпечне небо» (2011)

На території міста Миргорода базуються авіабаза та база зв'язку ЗСУ.

Військова авіабаза Миргорода[ред. | ред. код]

Докладніше: Авіабаза Миргород

У місті на базі аеродрому розташована військова авіаційна частина. Зараз там базується 831-ша бригада тактичної авіації Повітряних Сил Збройних Сил України.

Військова Частина Держспецзв'язку Миргорода[ред. | ред. код]

На території міста базується третій територіальний вузол урядового зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, який має забезпечувати зашифрованим зв'язком український уряд. Очолює частину полковник Держспецзв'язку Гатанюк Сергій Анатолійович[42].

Військову частину зв'язку сформували в лютому 1943 року в Росії (Ростовська область). Із 1958-го вона в Миргороді. У 1996—2002 роках військові організовували урядовий зв'язок у Білорусі, Україні, Росії. Із жовтня 1998 року працюють у складі департаменту СБУ. На території частини діє єдиний в Україні музей військ зв'язку[43].

Визначні місця[ред. | ред. код]

Див. також Вулиці Миргорода
Пам'ятник І. Зубковському—засновнику миргородкурорта
Водограй на центральному майдані міста
Пам'ятник «Миргородським козакам від нащадків»,
(навпроти краєзнавчого музею)
Пам'ятник Пузатому Пацюку[44]
(біля Миргородської калюжі)
Пам'ятник персонажу повісті М. В. Гоголя «Вечори на хуторі поблизу Диканьки»
(на території курорту імені М. В. Гоголя)
Дерев'яна скульптура
навпроти санаторію «Полтава»
Пам'ятник Гоголю на території
санаторію імені Гоголя
Пам'ятник Гоголю
(біля Миргородської калюжі)
Курортна зона Миргородкурорту
Миргородський парк
Готель «Миргород»
Каплиця Святого
Пантелеймона-цілителя (УПЦ МП)
Успенський собор (до 2023 р. УПЦ МП)(З 2023 ПЦУ)
Храм Іоанна Богослова (УПЦ МП)

Спорт[ред. | ред. код]

Спортивні клуби[ред. | ред. код]

ДЮСШ[ред. | ред. код]

  • Миргородська ДЮСШ (Директор — Макушенко Вікторія Леонідівна). Профілі виховання: легка атлетика, баскетбол, волейбол, шахи, греко-римська боротьба, пауерліфтинг, футбол, настільний теніс, плавання. 2007 року було завершено реконструкцію спортивної зали та адміністративних приміщень.[46]

Стадіони[ред. | ред. код]

"Міський стадіон «Старт» — основна фізкультурно-спортивна база міста.[46]

Відомі люди[ред. | ред. код]

Миргород — батьківщина талановитих братів Рудченків, відомих як письменники Іван Білик та Панас Мирний.

У Миргороді 32 роки прожив і похований класик грузинської літератури Давид Ґурамішвілі.

З Миргородом також пов'язані імена інших видатних діячів науки і культури. Тут часто бував філософ і поет Григорій Сковорода, поблизу міста (в с. Обухівка) жив письменник і громадський діяч Василь Капніст. У Миргороді жили й працювали Василь Ломиковський — український історик, етнограф, агроном, автор «Словника малоруської старовини» (1808)та історик і перекладач Буда Сергій Олексійович. На посаді учителя повітової школи у 1860-х роках тут працював відомий письменник Анатолій Свидницький, автор повісті «Люборацькі». У місті народився і творив визначний живописець Володимир Боровиковський, працювали художники Фотій Красицький, Василь Кричевський і Опанас Сластіон та скульптор Федір Балавенський. В місті 22 роки (аж до смерті) мешкав відомий лікар, засновник миргородського курорту Іван Зубковський.

Уродженці Миргорода[ред. | ред. код]

Постаті, життя або діяльність яких пов'язана з містом[ред. | ред. код]

Міста-побратими[ред. | ред. код]

Рендолф, США

Барбі, Німеччина

Маарду, Естонія

Згожелець, Польща

Горна Оряховіца, Болгарія

Єкабпілс, Латвія

Звягель, Україна

Мцхета, Грузія

Хмільник, Україна

Обухів, Україна

Анікщяй, Литва

Колишні міста-побратими[ред. | ред. код]

2 березня 2022 року Миргородська міська рада розірвала угоду про побратимство та співпрацю з білоруськими містами Речиця та Смолевичі.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Щорічний фестиваль «Свято миргородської свині» проводиться в Миргороді на початку жовтня з 2010 року. На ньому готують страви з м'яса миргородської породи. Сало миргородської свині вважається еталоном сала й має ширину 4 сантиметра. Також місто відоме Сірою миргородською породою гусей. Миргородські гуси були досить поширені у минулому столітті по всій території України.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Статистична інформація. Головне управління статистики у Полтавській області. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 18 грудня 2020. 
  2. Постанова Кабінету міністрів України «Про затвердження Списку історичних населених місць України» № 878 від 26.07.2001 р.
  3. http://mistaua.com/ - mistaua: Миргород. Архів оригіналу за 20 вересня 2012. Процитовано 2 вересня 2012. 
  4. рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с., (код 10)
  5. Вісник Львівського Університету: Опанас Сластьон В Історії Фонографування Кобзарсько-Лірницької Традиці. Львівський національний університет імені Івана Франка (укр.). Процитовано 17 квітня 2020. 
  6. http://www.ptu44.com/?page_id=87 [Архівовано 23 квітня 2020 у Wayback Machine.] Миргородська школа механізації
  7. Миргород - спокій, оздоровлення, культурне процвітання: як змінювалося місто протягом століть - poltava-future.com.ua (укр.). 27 липня 2022. Процитовано 28 липня 2022. 
  8. Ракетний удар по Миргороду пошкодив злітну смугу й інфраструктуру аеродрому. Укрінформ. 2 квітня 2022. Архів оригіналу за 9 квітня 2022. Процитовано 9 квітня 2022. 
  9. російські загарбники обстріляли Миргород, є постраждалі. Укрінформ. 9 квітня 2022. Архів оригіналу за 9 квітня 2022. Процитовано 9 квітня 2022. 
  10. Промисловість. Офіційний сайт міста Миргород. Офіційний сайт Миргородської міської ради. Архів оригіналу за 29 квітня 2020. Процитовано 18 квітня 2020. 
  11. http://myrgorod.pl.ua/page/transport/zaliznichnij-transport [Архівовано 1 січня 2013 у Wayback Machine.] Миргородська міська рада: Залізничний транспорт
  12. http://myrgorod.pl.ua/page/transport/avtobusnij-transport [Архівовано 1 січня 2013 у Wayback Machine.] Миргородська міська рада: Автобусний транспорт
  13. http://myrgorod.pl.ua/page/transport/marshrutnij-transport [Архівовано 1 січня 2013 у Wayback Machine.] Миргородська міська рада: Транспорт
  14. http://myrgorod.pl.ua/page/dovidkova-informatsija-dlja-turystiv/banky [Архівовано 16 жовтня 2014 у Wayback Machine.] Миргородська Міська Рада: Банки
  15. http://myrgorod.pl.ua/page/servis-ta-dozvillja/restorani [Архівовано 1 січня 2013 у Wayback Machine.] Миргородська міська рада: Ресторани
  16. Там, де і повітря лікує: чим “Миргородкурорт” підкорив серця тисяч українців - ipoltavets.com (укр.). 27 липня 2022. Процитовано 28 липня 2022. 
  17. http://nrada.gov.ua/documents/Reestr_2008f.doc[недоступне посилання з липня 2019] Державний реєстр телерадіоорганізацій України за 2008 рік
  18. http://sankurort.ua/uk/2/15/ [Архівовано 1 травня 2010 у Wayback Machine.] проект Курорти та Санаторії України
  19. http://news.mirgorodkurort.com.ua/sanat/poltava/index.php [Архівовано 6 лютого 2010 у Wayback Machine.] Миргородкурорт
  20. http://www.vz.kiev.ua/med/08-06/8.shtml[недоступне посилання з липня 2019] Медична Газета України «Ваше Здоров'я» Санаторно-Курортне Оздоровлення: Що Нового
  21. Голос України; від 17 березня 2009 року.[недоступне посилання з липня 2019]
  22. Мережа кінотеатрів WIZORIA розпочала роботу в Миргороді [Архівовано 24 квітня 2017 у Wayback Machine.] — Асоціація Рітейлерів України, 08.02.2017
  23. Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Полтавська область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком...2001]. Архів оригіналу за 12 грудня 2020. 
  24. а б Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Полтавська область (осіб) - Регіон, Національність, Рік , Вказали у якості рідної мову. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 17 серпня 2023. 
  25. http://myrgorod.pl.ua/page/gumanitarna-sfera/osvita [Архівовано 1 січня 2013 у Wayback Machine.] Миргородська міська рада: Освіта
  26. У 8-9 класах ведеться допрофільне навчання (креслення та інформатика)
  27. дошкільний навчальний заклад — загальноосвітній навчальний заклад
  28. http://www.ptu44.com/ [Архівовано 9 серпня 2020 у Wayback Machine.] ПТУ № 44 м. Миргорода: професії
  29. Професійно-технічне художнє училище
  30. До 2011 — «Миргородський Керамічний Технікум»
  31. http://mhpk.edu.poltava.ua/spec [Архівовано 22 травня 2014 у Wayback Machine.] Миргородмький художньо-промисловий коледж імені М. В. Гоголя Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка: спеціальності
  32. http://myrgorod.pl.ua/notice/shanovni-pratsivnyky-telestudiji-myrgorod [Архівовано 9 березня 2016 у Wayback Machine.] Миргородська Міська Рада: Шановні працівники телестудії «Миргород»
  33. nrada.gov.ua/ua/derzhavniyreestr/Movniki/MTSMirgorod.html Національна рада з питань телебачення і радіомовлення
  34. http://nrada.gov.ua/ua/derzhavniyreestr/Movniki/RKMirgorod.html[недоступне посилання з липня 2019] Національна рада з питань телебачення і радіомовлення
  35. http://nads.gov.ua/control/publish/category;jsessionid=520DCADAC5ED5FB1DCDEFB4844B7D924?cat_id=449150[недоступне посилання] Національна рада з питань телебачення і радіомовлення
  36. а б в http://moyaua.com/sites/default/files/mg/files/price.pdf[недоступне посилання з липня 2019] Про нас…
  37. http://www.dnipro-ukr.com.ua/premii_view-31.html [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] Журнал Дніпро: Премія імені Панаса Мирного
  38. Комунальне підприємство
  39. раніше газета «Прапор перемоги»)
  40. http://nrada.gov.ua/ua/derzhavniyreestr/Movniki/ICMirgorodschinaKP.html [Архівовано 19 квітня 2014 у Wayback Machine.] Національна рада з питань телебачення і радіомовлення
  41. http://myrgorod.pl.ua/page/miska-gromada/religijni-tsentri-mista [Архівовано 1 січня 2013 у Wayback Machine.] Миргородська міська рада: Рел. організації міста
  42. Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України. Архів оригіналу за 26 лютого 2014. Процитовано 19 липня 2012. 
  43. Вузол урядового зв'язку показав своє обладнання.[недоступне посилання з липня 2019] Gazeta.ua.
  44. персонажу повісті М. В. Гоголя «Вечори на хуторі поблизу Диканьки»
  45. http://mirgorod.osp-ua.info/idxnews-56981.html [Архівовано 28 липня 2012 у Wayback Machine.] ФК «Миргород» — лідер першості області
  46. а б http://myrgorod.pl.ua/page/gumanitarna-sfera/sport [Архівовано 1 січня 2013 у Wayback Machine.] Миргородська міська рада: Спорт
  47. На Полтавщині помер побитий депутат Миргородської міськради. Архів оригіналу за 8 серпня 2017. Процитовано 8 серпня 2017. 

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]