Митропольський Юрій Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Юрій Олексійович Митропольський
Ім'я при народженні рос. Юрий Алексеевич Митропольский[1]
Народився 21 грудня 1916 (3 січня 1917)(1917-01-03)
Шишаки
Помер 14 червня 2008(2008-06-14) (91 рік)
Київ
Поховання Байкове кладовище[1][2]
Країна Україна Україна
Діяльність математик
Alma mater КДУ ім. Т. Шевченка (1941)[3][4]
Казахський національний аграрний університетd (1942)[4]
Ryazan Military Artillery Schoold (1943)[4]
Галузь математика
Заклад АН УРСР[4]
КДУ ім. Т. Шевченка[4]
Інститут математики НАНУ[4]
Червона армія[4]
Посада директор
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор технічних наук
Науковий керівник Боголюбов Микола Миколайович
Аспіранти, докторанти Бойчук Олександр Андрійович, Шарковський Олександр Миколайович, Філєр Залмен Юхимович
Членство НАН України
Російська академія наук
Академія наук СРСР
Наукове товариство імені Шевченка
Війна Друга світова війна[4]
Діти Митропольський Олексій Юрійович
Нагороди

Україна:

Герой України (орден Держави)
Орден Князя Ярослава Мудрого IV ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого IV ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня

СРСР:

Герой Соціалістичної Праці — 1986 Ленінська премія
Орден Леніна Орден Жовтневої Революції Орден Трудового Червоного Прапора
Орден Червоної Зірки Орден Червоної Зірки Орден Вітчизняної війни II ступеня

Висловлювання у Вікіцитатах

Ю́рій Олексі́йович Митропо́льський (21 грудня 1916 (3 січня 1917)(19170103), Шишаки — 14 червня 2008[5],[6] Київ) — український математик і механік, академік АН СРСР (1984) і НАН України (1961), іноземний академік-кореспондент Академії наук у Болоньї (Італія, 1971), Герой України, Герой Соціалістичної Праці, Заслужений діяч науки УРСР, доктор технічних наук, дійсний член Наукового товариства ім. Т. Г. Шевченка у Львові.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 21 грудня 1916 (3 січня 1917) року у селі Шишаках (нині селище міського типу, районний центр Полтавської області). У 1938 р. вступив до Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. Закінчив у 1942 році Казахський університет.

Від 1943 року і до Перемоги воював на фронті; був командиром загону артилерійської розвідки, ад'ютантом командира 137-ї армійської гарматної артилерійської бригади. Член КПРС (від 1945).

Після демобілізації він працює науковим співробітником Інституту будівельної механіки АН УРСР (тепер Інститут механіки імені С. П. Тимошенка НАН України) під керівництвом академіка Миколи Миколайовича Боголюбова. Від 1950 — в Інституті математики АН УРСР: завідувач відділу (від 1953), директор (1958—1988), почесний директор (від 1988). Понад 30 років Ю. О. Митропольський був академіком-секретарем Відділення математики НАН України.

Син — геолог, доктор геолого-мінералогічних наук Олексій Митропольський (1942—2021).

Могила Юрія Митропольського

Помер у Києві 14 червня 2008 року. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 49а, 50°25′00″ пн. ш. 30°30′06″ сх. д. / 50.4168889° пн. ш. 30.5017500° сх. д. / 50.4168889; 30.5017500).

Наукова і педагогічна діяльність[ред. | ред. код]

За 60-річну наукову діяльність Юрій Олексійович отримав фундаментальні результати в галузі асимптотичних методів нелінійної механіки, якісних методів теорії диференціальних рівнянь, у дослідженні динаміки коливних процесів у нелінійних системах. Він створив алгоритм побудови асимптотичного розкладання нелінійних диференціальних рівнянь, що описують нестаціонарні коливальні процеси, розробив метод вивчення одночастотних процесів у коливальних системах з багатьма степенями свободи. Учений досліджував системи нелінійних диференціальних рівнянь, що описують коливальні процеси у гіроскопічних та сильно нелінійних системах, розвинув теорію інтегральних многовидів і метод усереднення. Ю. О. Митропольський створив науковий колектив, який примножує традиції школи нелінійної механіки академіків М. М. Крилова та М. М. Боголюбова.

Наукову роботу вчений успішно поєднував з педагогічною. Майже 40 років Юрій Олексійович читав лекції на механіко-математичному факультеті рідного університету. Він є автором понад 750 наукових праць. Серед його учнів — 25 докторів і 100 кандидатів фізико-математичних наук.

Нагороди[ред. | ред. код]

За співробітництво з КБ «Південне» Федерація космонавтики СРСР у 1981 р. нагородила Ю. О. Митропольського медаллю ім. академіка М.Янгеля.

3 січня 2017 року на державному рівні в Україні відзначався ювілей — 100 років з дня народження Юрія Митропольського (1917—2008), математика.[11]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б http://kiev-necropol.narod.ru/MitropolskyYuA.html
  2. Find a Grave — 1996.
  3. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  4. а б в г д е ж и Архів історії математики Мактьютор — 1994.
  5. Академік НАН України Митропольський Юрій Олексійович (довідка). Архів оригіналу за 30 травня 2008. Процитовано 27 червня 2008. 
  6. Архівована копія. Архів оригіналу за 27 листопада 2010. Процитовано 31 серпня 2010. 
  7. Указ Президента України № 30/2007 від 18 січня 2007 року «Про присвоєння Ю. Митропольському звання Герой України»
  8. Указ Президента України № 3/2002 від 2 січня 2002 року «Про відзначення державними нагородами України наукових працівників»
  9. Указ Президента України № 737/96 від 22 серпня 1996 року «Про нагородження відзнакою Президента України „Орден князя Ярослава Мудрого“»
  10. Указ Президента України № 1190/96 від 11 грудня 1996 року «Про присудження Державних премій України в галузі науки і техніки 1996 року»
  11. Постанова Верховної Ради України від 22 грудня 2016 року № 1807-VIII «Про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2017 році». Архів оригіналу за 16 листопада 2018. Процитовано 3 лютого 2018. 

Джерела та література[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]