Мон-Сені (залізничний тунель)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мон-Сені
Дата створення / заснування 1871
Зображення
Країна  Італія і  Франція
Адміністративна одиниця Модан
Бардонеккія
Дата офіційного відкриття 17 вересня 1871
Інженер-будівельник Germain Sommeillerd
Проходить над/під Мон-Сені[d]
Несе на собі Фрежюська залізницяd
Ширина колії європейська колія
Довжина або відстань 13 657 м
Мапа
CMNS: Мон-Сені у Вікісховищі

Координати: 45°08′26″ пн. ш. 6°41′20″ сх. д. / 45.14076944002777481° пн. ш. 6.688994440028° сх. д. / 45.14076944002777481; 6.688994440028

Портал тунелю з французького боку

Тунель Мон-Сені або тунель Фрежyс (фр. Tunnel ferroviaire du Fréjus, італ. Traforo ferroviario del Frejus) — перший залізничний тунель через Альпи, який з'єднав Італію та Францію. Проходить під гірським масивом Мон-Сені біля перевалу Мон-Сені. З італійської сторони біля входу в тунель знаходиться місто Бардонеккія, з французької — містечко Модан. Довжина тунелю — 13,7 км. З'єднує залізницю Турин-Модан із залізницею Кюло-Модан.

Історія[ред. | ред. код]

Ідею про будівництво тунелю вперше висловив митний комісар з Бардонеккія Джузеппе Медай в 1832. У цей час землі по обидві сторони гірського хребта належали Сардинському королівству. У 1840 році меморандум про доцільність цього проекту було запропоновано королю Карлу Альберту, але не зустрів серйозної підтримки, але прихильники такого рішення залишалися, і серед них виявився сардинський міністр Луїджі дез Амбруа де Неваш, у 1850-і роки повернувся до питання про тунель і організував попередні дослідження. 31 серпня 1857 року сардинський король Віктор Еммануїл II підписав указ про прокладання тунелю. Керувати роботами було запрошено інженера Жермена Соммеє; у здійсненні розрахунків брали участь П'єтро Палеокапа, Северіно Граттон та інші італійські інженери.

У 1860 році в результаті переділу Савої (Туринський договір (1860)) західна сторона передбачуваного тунелю опинилася на території вже не Сардинського Королівства, а Франції, в результаті чого роботи з будівництва опинилися на межі зупинки, — проте за наполяганням графа Кавура цього не сталося, а слідом за цим французька сторона виступила з додатковим фінансуванням будівництва.

Початковий план передбачав завершення роботи до 1884 року, але Соммеє проявив виняткову винахідливість, істотно поліпшивши конструкцію відбійного молотка і запропонувавши низку інших удосконалень, а в 1869 році до непередбачених можливостей прискорення роботи додався винайдений Альфредом Нобелем динаміт. У результаті до 25 грудня 1870 рокубуло завершено проходження тунелю, а 17 вересня 1871 року тунель було відкрито.

Тунель було розширено у 2010 році, за для контейнерного перевезення вантажних автомобілів на спеціальних платформах, в рамках autoroute ferroviaire alpine

Залізниця Мон-Сені[ред. | ред. код]

З 1868 по 1871 роки залізниця Мон-Сені діяла як тимчасове сполучення через перевал Мон-Сені. Після відкриття тунелю була незабаром закрита.

Фортифікаційні укріплення[ред. | ред. код]

Тунель розглядався як шлях можливого вторгнення з Італії до Франції, уникаючи труднощів перевалу Мон-Сеніс. Тому біля Модане було побудовано форт Реплатон і форт Сапей наприкінці ХІХ століття, а також на висотах по всій долині д'Арк. Також було побудовані укріплення у 1930-х, у складі Лінії Мажино[1]

У 1944 році німці, відступаючи, підірвали тунель[2]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Puelinckx, Jean; Aublet, Jean-Louis & Mainguin, Sylvie (2010). Replaton (fort du). Index de la fortification francaise 1874-1914 (French). fortiff.be. Архів оригіналу за 18 жовтня 2012. Процитовано 10 лютого 2010. 
  2. Monuments (French). Mairie de Modane. Архів оригіналу за 27 березня 2010. Процитовано 11 лютого 2010. 

Ресурси Інтернету[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Ascanio Schneider: Gebirgsbahnen Europas. Orell Füssli Verlag, Zürich, 2. Auflage 1967, S. 109, 111