Канат

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Мотузка)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Канат
Зображення
З матеріалу поліпропілен, природне волокноd і метал
Метод виготовлення plyingd і плетіння косичокd
З'єднується з шків
Більше за Шпагат
Не раніше 26 тисячоліття до н. е.
CMNS: Канат у Вікісховищі
Давньоєгипетське зображення жінок, які займаються механічним виготовленням мотузок, перше графічне свідчення цього ремесла, показано у двох нижніх рядах ілюстрації
Канат сталевий

Кана́т, трос, також кодо́ла, ли́нва — гнучкий виріб з дроту чи органічних волокон. Троси можуть бути крученими чи плетеними.

Назва[ред. | ред. код]

Канатом називають дуже міцний грубий мотузок із волокна або дроту[1], синонімами вважаються слова кодола[2] і линва[3]Словарі Грінченка кодола — просто «канат», линва — «товстий канат»). Линву для порома в деяких місцевостях зовуть галівнико́м[4]. Линву, на якій тягнули уздовж берега судно (переважно бурлаки), також могли називати бичова́[5].

Історія[ред. | ред. код]

Верстат для канатів

Мотузкове виробництво відоме з найдавніших часів у всіх народів. Для мезоліту вже характерні мотузки та рибальські сіті з вербового лубу[6]. Невідомо, чи вже були достатньо товсті та міцні мотузки для транспортування каменів і зведення мегалітичних споруд (менгірів, дольменів). Мотузка з липового лубу діаметром близько 4 см, що датується близько 1500 року до нашої ери, була виявлена ​​в гальштатській соляній копальні.[7] Перші зображення майстерень канатників походять із Стародавнього Єгипту.

Значне зростанням мореплавства в Добу великих географічних відкриттів потребувало великої кількості канатів, що призвело до вибухового зростання їх виробництва і появи професії канатника.

Фабричне виробництво існувало здавна в приморських містах, кустарне ж було поширене в землеробських місцевостях і маючи велике значення для народного господарства, займало селянські сім'ї у вільний від польових робіт час[8].

Ремісники-мотузарі[9], кодільники й мотузні мануфактури («крутелі»)[10] використовували механічні пристрої для звивання. Найпростіший верстат для звивання канатів (переносний) складався з махового колеса, поставленого вертикально, що приводилося в рух корбою і з'єднаного пасовою передачею з другим колесом меншого діаметру, до центру якого був прикріплений залізний гачок. На гачок начіпляється пасмо прядива чи кілька ниток, які при обертанні маховика скручуються в мотузку чи канат. Складніші верстати мають кілька гачків на колесі[8].

Канат

Мотузка[ред. | ред. код]

Мотузка, мотузок, розм. вірьовка[11] — тонкий і гнучкий трос. Виробляється з різних матеріалів (прядива, лубу, вовни, шовку, синтетичних волокон), призначається для зв'язування або прив'язування кого-, чого-небудь.

  • Вервечка — мотузка для підвішування колиски
  • Волока — шнурок для зав'язування постолів
  • Мотуз — груба мотузка
  • Поворозка — тонка мотузка, тасьма для зав'язування одягу
  • Очкур — шнурок для стягування штанів, шароварів
  • Шворка — тонкий мотузок, мотузочок, а також мотузок взагалі[12]
  • Шнур — тонкий мотузок, сплетений з кручених ниток чи пасом прядива
  • Шпагат — тонка мотузка для упаковування, зв'язування, зшивання

Сталеві канати[ред. | ред. код]

Сталеві канати (троси) — основна частина вантажопідіймальних, транспортних, землерийних машин і механізмів, машин для будівництва доріг.

Сталеві канати розрізняються за формою поперечного перерізу і механічними характеристиками дроту, осердь.

Сталеві канати — одні з найбільш поширених металовиробів і застосовуються в усіх галузях промисловості: нафтогазовидобувній, гірничорудній, вугільній, у машинобудуванні, морському, річковому, сухопутному транспорті та ін.

Гірничі канати[ред. | ред. код]

Канати з рослинних волокон почали застосовувати в гірничій справі задовго до н. е., металеві — з кінця 18 ст.

Загальний опис[ред. | ред. код]

Використовується на шахтних підіймальних установках для з'єднання підйомної посудини з барабаном або ведучим шківом тертя підіймальної машини та для відкатки вагонеток по гірничих виробках за допомогою лебідок та ін. Основний матеріал для виготовлення канатів, що використовуються в гірн. справі, — сталь, рідше капрон та інші синтетичні матеріали; з конопель і волокон алое іноді виготовляють осердя сталевих канатів. Дріт канатів, призначених для роботи в агресивних середовищах, покривають цинком. Розрізняють такі види канатів: кручені, некручені, плетені. За напрямом навивки виділяють канати правої та лівої, хрестової, паралельної, комбінованої навивок. Звивають дріт навколо осердя за одну операцію або в декілька шарів послідовно. Для захисту елементів канату від корозії використовують спеціальне фрикційне та інші мастила (плоскі канати покривають гумою). Для цієї ж мети, а також підвищення зносостійкості сталевих канатів застосовують покриття з поліамідних смол. Термін служби канатів шахтних підйомів 1,5—3 роки.

Конструкція[ред. | ред. код]

Основний матеріал для виготовлення канатів, що використовуються в гірн. справі, — сталь, рідше капрон й інші синтетичні матеріали; з коноплі й волокон алое іноді виготовляють осердя сталевих канатів. Дріт канатів, призначених для роботи в агресивних середовищах, покривають цинком. Звивають дріт навколо осердя за одну операцію, або в декілька шарів послідовно. У першому випадку отримують канат простого (одинарного) звивання. Використовуючи їх як пасмо, виготовляють канат подвійного звивання. У свою чергу канати подвійного звивання можуть служити пасмами (стренгами) для виготовлення канату потрійного (тросового) звивання — тросів. Пасма канатів (тросів) мають круглу, а також фасонні форми — трикутну, овальну і плоску.

Морські троси[ред. | ред. код]

У морській справі троси — загальне найменування канатно-мотузкових виробів, використовуваних на суднах (кораблях). Залежно від матеріалу троси бувають: сталеві, рослинні — з волокон трав і рослин (прядив'яні, манільські, сизальські, кокосові та інші), комбіновані (зі сталевих дротів і рослинних волокон), а також з штучних волокон (капронові, нейлонові, перлонові). На військових кораблях троси використовуються для нерухомого і рухомого такелажу, для буксирних кранців і швартовів, у навантажувальних пристроях, у мінно-траловій справі, для кріплення предметів на кораблі, такелажних робіт та іншого.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Канат // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Кодола // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Линва // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  4. Галівник // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  5. Бичова // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  6. Almut Bick: Die Steinzeit. Theiss WissenKompakt, Stuttgart 2006. ISBN 3-8062-1996-6.
  7. https://www.nhm-wien.ac.at/hallstatt/bergwerk/bronzezeit/transportablauf/seile__co.  {{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри: |archiv-url=|archiv-datum=|offline= (довідка); Пропущений або порожній |title= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |abruf= (можливо, |access-date=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр |hrsg= (можливо, |publisher=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр |titel= (можливо, |title=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр |werk= (можливо, |work=?) (довідка)
  8. а б Канатное производство // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  9. Мотузарь // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  10. Крутіль // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  11. Вірьовка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  12. Шворка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]