Мю-ритм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Принцип утворення мю-ритму та його пригнічення. Ліворуч — нейрони, червоним позначено активні нейрони. Праворуч схеми мю-ритму за синхронізації та розсинхронізації нейронів

Мю-ритм (μ-ритм) — коливання різниці потенціалів ЕЕГ з частотою 7-11 Гц, амплітудою 30-50 мкВ і великою різницею у напівперіоду. Мю-ритм спостерігається в стані неспання в центральній або тім'яно-центральної областях мозку, пов'язаний з сенсорно-моторною ділянкою[en]. Нейрони цієї зони синхронно активні в стані відпочинку або спокою. Коли людина переходить у режим активних дій, спостерігає або уявляє свої чи чужі дії, нейрони починають працювати несинхронно, тому мю-ритм зникає.[1]

Він близький до альфа-ритму за частотною характеристикою, але відрізняється від нього за ступенем вираженості в різних областях кори.

Пригнічення мю-ритму свідчить про активні дії людини або спостереження таких дій у інших, тому зниження рівня мю-ритму використовують у дослідженнях сенсорних і моторних нейронів та дзеркальної системи.[1]

Вперше ритм був описаний фрнацузьким неврологом Анрі Гасто[en] у 1952 році. В перші роки мю-ритм розглядався медиками як рідкісний феномен, який присутній лише у пацієнтів з психіатричними розладами.[2]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Hobson, Hannah M.; Bishop, Dorothy V.M. (2016). Mu suppression – A good measure of the human mirror neuron system?. Cortex. 82: 290–310. doi:10.1016/j.cortex.2016.03.019. ISSN 0010-9452. Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 24 грудня 2018. (англ.)
  2. Hobson, Hannah M.; Bishop, Dorothy V. M. (2017). The interpretation of mu suppression as an index of mirror neuron activity: past, present and future. Royal Society Open Science. 4 (3): 160662. doi:10.1098/rsos.160662. ISSN 2054-5703.