Незалежна республіка Гвіана

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Незалежна республіка Гвіана
ПрапорГерб
Дата створення / заснування 23 липня 1886
Катойконім counanien
Континент Південна Америка
Розташовується в межах сучасної адміністративної одиниці Амапа
Керівник виконавчої влади Jules Grosd
Наступник Q102461243?
Час/дата припинення існування 1887
Мапа розташування
Мапа
CMNS: Незалежна республіка Гвіана у Вікісховищі

Координати: 2°50′54″ пн. ш. 51°07′30″ зх. д. / 2.848500000028° пн. ш. 51.125000000028° зх. д. / 2.848500000028; -51.125000000028

Незалежна республіка Гвіана (фр. République de la Guyane indépendante) — зазвичай згадуваний за назвою столиці Кунані, був короткочасною невизнаною державою Південній Америці.

Республіка (1886—1891)[ред. | ред. код]

Кордони між Францією та Бразилією не були чіткими. Спроби переговорів провалилися, і в 1862 році було вирішено, що територія між Амазонкою і Ояпоком є нейтральною територією. Поль Квартьє, який раніше відвідував цю територію в 1883 році, повернувся в 1885 році і зустрівся з сільськими старостами Кунані і Карсевен (нині: Калькоене), які були ворожими до бразильців.[1][2] 23 липня 1886 року джентльмени підписали договір про створення на спірній території країни Кунані.[3]

У Кунані[4] було створено уряд на чолі з Жюлем Гро як президентом, Гігом як державним міністром і Квартіром як інтендантом. Вони взялися за вербування поселенців, і, за словами Ле Голуа, отримали понад 3000 запитів.[1] І Франції, і Бразилії не сподобалося те, що відбувається, і вони оприлюднили спільну заяву 11 вересня 1887 року про те, що Республіка Кунані не визнається.[1] Пізніше Грос був скинутий своїми чиновниками, а смерть Гроса в 1891 році призвела до кінця короткочасної першої республіки.[5]

У 1894 році в річці Кальсонебуло виявлено золото, що призвело до проголошення ще однієї автономної держави під захистом Бразилії генералом Франциско Кабралом.[1] У травні 1895 року Кабрал заарештував старосту села Кальсоне, який перейшов на бік французів. Каміль Шарвен, губернатор Французької Гвіани, послав війська до Мапа (нині: Амапа) і змусив Кабрала відступити. Під час бою загинуло шість французьких і 30 бразильських солдатів і цивільних осіб, а також 60 французів.[2] У 1897 році Франція та Бразилія звернулися до Швейцарії з проханням врегулювати суперечку, і більша частина території колишнього штату Кунані була передана Бразилії на території сучасного штату Амапа .[1]

Вільна держава Кунані (1901—1904)[ред. | ред. код]

Прапор вільної держави Кунані (1901—1904)

У 1901 році француз на ім'я Адольф Брезе проголосив себе «президентом вільного стану Кунані».[5] Відповідно до газетних статей, заснованих на заявах Брезета, він був обраний демократичним шляхом у 1901 році[6].

Ця «особлива» держава мала конституцію, прапор і випускала кілька марок. Її ніколи не визнавали Бразилія чи Франція, але південноафриканські бурські республіки під час бурських війн відкрили дипломатичні відносини з Брезетом (який за них раніше воював).[7] 1904 року Японія та Росія запросили кораблі, яких у Брезе не було, і таким чином він наражав себе на небезпеку перед Францією та Бразилією. Однак, він претендував на посаду президента до 1911 року, коли його було заслано до Лондона.[8] У 1913 році він заявив про підтримку британського флоту в плані відвоювання Кунані.[6]

Претенденти глави держави[ред. | ред. код]

Список літератури[ред. | ред. код]

Цитування[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е Denis Lamaison. The Republic of Counani: The man who would be king. Guianas Geographic. Архів оригіналу за 9 березня 2014. Процитовано 5 серпня 2020. 
  2. а б Stéphane Granger (2011). Le Contesté franco-brésilien : enjeux et conséquences d'un conflit oublié entre la France et le Brésil. Outre-Mers. Revue d'histoire (фр.): 162–163. 
  3. Medic@ - Résultats — BIU Santé, Paris. Biusante.parisdescartes.fr. Процитовано 1 травня 2019. 
  4. Livres anciens : Etat libre du Counani : Livre rouge n°3. Bibliotheque Numerique Caraibe Amazone Plateau des Guyanes (фр.). 1906. Процитовано 5 серпня 2020. 
  5. а б в г 10 Private Adventurers And The Nations They Forged. Listverse.com. 6 червня 2015. Процитовано 1 травня 2019. 
  6. а б Modern Romance in the Land of El-Dorado. Library of Congress (The Sun New York). 4 серпня 1918. Процитовано 5 серпня 2020. 
  7. South African Republic At War With Germany. Library of Congress (The Tacoma Times). 29 січня 1916. Процитовано 5 серпня 2020. 
  8. Histoire de la république de Counani (1886-1912). Henri Coudreau (фр.). Процитовано 5 серпня 2020. 

Джерела[ред. | ред. код]