Нуйкіна Людмила Іванівна

Людмила Іванівна Нуйкіна
рос. Людмила Ивановна Нуйкина
Народження	23 жовтня 1936(1936-10-23) (87 років) Верх-Уба, Шемонаїхинський район, Східноказахстанська область, Казахська АРСР
Країна	Росія
Рід військ	СЗР РФ
Звання	Полковник у відставці
Відносини	Віталій Нуйкін — чоловік
Нагороди	Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)» Медаль «Ветеран Збройних сил СРСР» Медаль «50 років Збройних Сил СРСР» Медаль «60 років Збройних Сил СРСР» Медаль «70 років Збройних Сил СРСР» Медаль «За бездоганну службу» III ст. (СРСР) Медаль «За бездоганну службу» II ст. (СРСР) Медаль «За бездоганну службу» III ст. (СРСР)

Людмила Іванівна Нуйкіна (рос. Людмила Ивановна Нуйкина) (р. 23 жовтня 1936, Східноказахстанська область, Казахська АРСР) — радянська розвідниця-нелегал, полковник у відставці Служби зовнішньої розвідки Російської Федерації.

Біографія

Народилася 23 жовтня 1936 року в селі Верх-Уба Шемонаїхинського району Східноказахстанської області Казахської АРСР (нині — Казахстан).

Закінчивши медичне училище в Усть-Каменогорську за фахом акушер-гінеколог, 5 років пропрацювала фельдшером-акушеркою в рідному селі. У 1960 році вийшла заміж за Віталія Нуйкіна, з яким прожила 38 років до його смерті в 1998 році.

Разом з чоловіком служила в управлінні «С» (нелегальна розвідка) першого головного управління (ПГУ, зовнішня розвідка) Комітету державної безпеки (КДБ) при Раді Міністрів СРСР — КДБ СРСР — Службі зовнішньої розвідки Російської Федерації (СЗР Росії). Пройшла курс спецпідготовки розвідника-нелегала, досконало оволодівши французькою, іспанською та англійською мовами.

Подружжя Нуйкіних до 1986 року працювало в більш ніж у 18 країнах світу. Брала безпосередню участь у виконанні ряду конкретних оперативних завдань Центру. Подружня пара розвідників-нелегалів Нуйкіних успішно вирішувала великий комплекс завдань, що стоять перед розвідкою. Працювали в державах з жорстким адміністративно-поліцейським режимом в умовах, пов'язаних з ризиком для життя. Мужньо долали всі труднощі.

За даними Російської служби Бі-Бі-Сі, подружжя Нуйкіних видавало себе за уродженців франкомовних країн, основна їх діяльність відбувалася у Франції, а також в Африці і Південно-Східній Азії.

Вони спеціалізувалися, головним чином, на промисловій розвідці. Зокрема, в 1960-і роки Нуйкіни викрали на Заході технологію, що дозволяє виробляти бури для буріння нафто- і газоносних свердловин, завдяки якій різко підвищувався їх запас міцності, і використання бурів стало можливо протягом 3-4 діб, в той час як бури радянського виробництва при бурінні свердловин виходили з ладу через 3-4 години експлуатації. Оволодіння інноваційною, на ті часи, технологією збільшення життєвого циклу бурів дозволило підвищити продуктивність на радянських нафто- і газородовищ в кілька разів. Це принесло Радянському Союзу прибуток, що у багато разів окупає витрати на утримання за кордоном десятків нелегальних розвідників.

У Франції в 1970-ті роки Нуйкіни змогли зареєструвати фірму і викрасти військово-промислові секрети для радянського ракетно-космічного комплексу. Подружжя Нуйкіних також вело збір інформації про військово-політичну обстановку в Західній Європі. «Кілька разів виносили <з роботи> великі сумки з приладами. Перші комп'ютери ми дістали», згадувала Людмила в 2020 році про переправлені в СРСР «трофеї» подружньої пари розвідників.

Зарекомендувала себе винахідливим і рішучим співробітником. Надавала дієву допомогу чоловікові в розвідувальній діяльності в особливих умовах. За мужність і героїзм при виконанні спеціальних завдань нагороджена орденом Червоної Зірки (за видобуток матеріалів іноземної секретної військової розробки) і медаллю «За відвагу».

У зв'язку зі зрадою полковника ПГУ КДБ СРСР Олега Гордієвського подружжя Нуйкіних були змушені повернутися до 1990 року в СРСР і продовжили успішно працювати в центральному апараті зовнішньої розвідки.

З 2006 року полковник Л. І. Нуйкіна — у відставці.

Вийшовши у відставку, продовжувала брати участь у підготовці та вихованні молодих співробітників нелегальної розвідки.

28 січня 2020 року директор СЗР Росії С. Є. Наришкін на прес-конференції в МІА «Росія сьогодні» назвав імена російських розвідників-нелегалів, які зробили своєю героїчною роботою вагомий внесок у забезпечення безпеки країни і захист її інтересів. Серед названих був і Віталій Нуйкін. Дані про приналежність дружини Нуйкіна Людмили Іванівни до нелегальної розвідки були офіційно оголошені СЗР у вересні 2017 року.

Особисте життя

Чоловік — Віталій Олексійович Нуйкін (1939—1998) — радянський розвідник-нелегал, полковник служби зовнішньої розвідки у відставці.

У подружжя Нуйкіних двоє синів — Юрій і Андрій (Андре), двоє онуків і дві внучки. Син Юрій Віталійович Нуйкін — полковник. Син Андрій Віталійович Нуйкін (народ. 5 грудня 1976) закінчив Військовий інститут урядового зв'язку — станом на 2020 рік працював начальником відділу забезпечення безпеки інформаційних систем глобальної гірничо-металургійної компанії Євраз.

Л. І. Нуйкіна живе в Москві.

Нагорода

• Орден Червоної Зірки;

• Медаль «За відвагу» (06.06.1984);

• медалі СРСР і Російської Федерації;

• відомчі нагороди СЗР Росії.

Посилання

• Російська розвідниця розповіла про видобуток зарубіжних військових розробок-Росія 24(рос.)
• Розвідниця-нелегал ЛЮДМИЛА НУЙКІНА(рос.)
• Служили два полковника(рос.)
• Розвідниця-нелегал Людмила Нуйкіна: 8 березня ми потай відзначали пельменями(рос.)
• Ветеран розвідки навела приклади витримки, яка допомогла уникнути провалу(рос.)
• З життя розвідника: «однією рукою даєш дитині пляшечку, іншою лізеш у схованку»(рос.)
• МК, 21 лютого 2020. Єва Меркачева. Російська розвідниця-нелегал описала пологи за кордоном(рос.)