Оптина пустинь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Оптина пустинь
Дата створення / заснування 15 століття
Зображення
Офіційна мова церковнослов'янська мова[1]
Країна  Росія
Адміністративна одиниця Козельський район
Sukhinichi Uyezdd
Kozelsk Uyezdd
Козельськ
Часовий пояс UTC+3[2]
Дієцезія Kaluga Eparchyd
Входить до складу списку пам'яток культури list of cultural heritage monuments in Kozelsky Districtd
Статус спадщини об'єкт культурної спадщини РФ федерального значенняd
Поштовий індекс 249723[3][4]
Категорія людей, що тут поховані Q42057057?
Мапа
Офіційний сайт
CMNS: Оптина пустинь у Вікісховищі

Координати: 54°03′12″ пн. ш. 35°49′55″ сх. д. / 54.05333333336077573° пн. ш. 35.83194444447177318° сх. д. / 54.05333333336077573; 35.83194444447177318

О́птина пу́стинь (рос. Оптина пустынь) — православний чоловічий монастир поблизу Козельська, Росія. В ХІХ столітті Оптина пустинь була одним з найважливіших духовних центрів Російської православної церкви і послужила зразком для декількох інших монастирів, включаючи розташований неподалік Шамординський монастир[en]. Особливо відомий як центр російського православного староства.

Історія[ред. | ред. код]

Невідомо, коли було засновано монастир. Його назва пов'язана з ім'ям легендарного засновника — покаяного розбійника Опти.

Більшість монастирських споруд споруджені на межі 18-19 століть, коли монастир ремонтувався як центр російського староства. В 1821 році за 400 м від монастиря було споруджено скит для старців. Старці привернули натовпи побожних християн до Козельська. Оптину пустинь відвідали Федір Достоєвський, Василь Жуковський, Микола Гоголь, Іван Тургенєв та Василь Розанов. Лев Толстой також відвідав монастир, хоча він не схвалював староство.

Монастир мав багату бібліотеку, зібрану за допомогою братів-слов'янофілів Кіреєвських, обох поховано у монастирі.[5] Філософ Костянтин Леонтьєв прожив у монастирі чотири роки і мав тут постриг. Місцевий старець святий Амвросій[6], ймовірно, був прототипом отця Зосими у романі Достоєвського «Брати Карамазови».

Після Російської революції старців примусово депортували з монастиря, який було передано до складу Гулагу («Козельськ-1»)[7],. Останній ігумен з пустині був страчений у Тулі в 1938 році.

17 листопада 1987 Радянський уряд передав Оптину пустинь Російській православній церкві.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://www.scientificpsychic.com/search/slavonic.html
  2. https://savvytime.com/local/russia-kozelsk
  3. https://www.optina.ru/contacts/
  4. https://www.pochta.ru/
  5. photo
  6. Ambrose — Elder of Optina
  7. Николас Бетелл. Катынь 1940. Архів оригіналу за 15 жовтня 2014. Процитовано 5 серпня 2013. 

Посилання[ред. | ред. код]