Пастернак Леонід Осипович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Леонід Осипович Пастернак
англ. Leonid Pasternak
«Автопортрет», до 1916 р.
При народженні Аврум Ицхок-Лейб Пастернак
Народження 22 березня (3 квітня) 1862[1]
Одеса, Одеське градоначальництво, Російська імперія[1][2][3]
Смерть 31 травня 1945(1945-05-31)[1][4][…] (83 роки)
  Оксфорд, Англія, Велика Британія[6]
Країна  Російська імперія
 СРСР
Жанр пейзаж, портрет, побутовий жанр
Навчання МДУ, Мюнхенська академія мистецтв і Одеське художнє училище
Діяльність художник, художник-гравер, унаочнювач
Напрямок реалізм, імпресіонізм
Вчитель Луїджі Іоріні
Твори Ніч напередодні іспитів і Q17493932?
У шлюбі з Rosa Kaufmand
Діти Олександр Пастернакd, Пастернак Борис Леонідович, Josephine Pasternakd і Lydia Pasternak Slaterd
Роботи в колекції Тейт, Музей сучасного мистецтва (Нью-Йорк)[7], Ермітаж, Музей д'Орсе, Міський музей (Амстердам)[8] і Пінакотека сучасності

CMNS: Пастернак Леонід Осипович у Вікісховищі

Леонід Осипович Пастернак (англ. Leonid Pasternak, 22 березня (3 квітня) 1862, Одеса, Одеське градоначальництво, Російська імперія — 31 травня 1945(1945-05-31), Оксфорд) — художник і графік українського єврейського походження. Працював у Російській імперії, Німеччині, Великій Британії, переїздив з країни у країну вимушено і в добу середньовіччя міг бути зарахованим до мандрівних майстрів. Створював пейзажі, портрети, картини побутового жанру, працював ілюстратором. Викладач.

Росія[ред. | ред. код]

Народився у місті Одеса. Родина мала п'ять дітей. Батько художника був власником постоялого двору на околиці міста[9]. Леонід змалку захоплювався малюванням, але в родині це захоплення не схвалювали. Тим не менше хлопець почав навчатися у Одеській малювальній школі у 1879-1881 рр. Гімназиста Леоніда дорослий знайомий родини Михайло Фрейденберг залучив до праці у одеських періодичних виданнях сатиричного спрямування «Сверчок», «Маяк» та ін. Там вперше був оприлюднений його малюнок «Жебрак».

У родині про кар'єру художника для сина не йшлося, тому 1881 р. він влаштувався на навчання у Московський імператорський університет (медичний факультет), де навчався лише два роки. Батьки вимагали, щоби він став лікарем і син підкорився. 1883 р. він перевівся у Новоросійський імператорський університет у місті Одеса, вже на юридичний факультет. Провчився знову два роки. Студенти Новоросійського університету мали право покидати Російську імперію і мешкати за кордоном[9]. Леонід Пастернак знав про це і скористався правом покинути Росію[9], що була мачухою для єврейських мешканців, обмежених кордоном осідлості, що діяв у Росії.

Паралельно навчанню в університеті не припиняв займатися малюванням і живописом. Відомо, що у 1882 р. він навчався у московській школі-студії Сорокіна. Трохи пізніше навчався в Мюнхенській академії мистецтв (керівники — Ліцен-Мейєр та Гертеріх). Відомо, що опановував техніку офорта під керівництвом російського пейзажиста Івана Шишкіна (1832—1898).

Рано почав брати участь у виставках, входив до товариства «Світ мистецтва». Близько 25 років був викладачем. Його узяли на роботу у Московське училище живопису, скульптури і архітектури, але вимагали переходу в офіційне віросповідання православ'я. Він погодився працювати викладачем, але виговорив собі право не переходити у православ'я. Ще 1889 р. московський меценат Павло Третьяков придбав декілька його творів і картину «Вісті з батьківщини» («Лист із дому»). На отримані від продажу картин гроші молодий митець створив подорож до Парижа, про котрий тоді мріяв кожний художник[9].

Праця у Німеччині[ред. | ред. код]

Загроза життю єврея-викладача виникла вже 1905 р., коли заворушення у Москві набули стихійного і кривавого характеру. Родина Пастернаків вимушено покинула небезпечну Москву і відбула у Німеччину. Осіли у Берліні, де художник працював портретистом. Згодом, аби заробити грошей і популярність, створив виставку власних творів.

У вересні 1921 року художник покинув більшовицьку Росію і відбув у Німеччину. Разом із ним відбули дружина та їх донька Лідія. Друга донька Пастернаків (Жозефіна) вже тоді мешкала у місті Мюнхен, тобто родина возз'єдналась у Німеччині. У німецький період творчості Леонід Пастернак створив низку портретів відомих осіб і діячів мистецтва. Серед них портрети німецьких художників М. Лібермана та Л. Коринта, письменників А. Ремізова та Г. Гауптмана, поета Р.-М. Рільке, композиторів С. Прокофьєва та Г. Ейслера, скрипаля М. Ельмана, науковця-фізика А.Ейнштейна, тодішнього канцлера Німеччини Г. Штреземана[9] тощо.

Після того, як партія нацистів перемогла на виборах, з 1933 року Леоніду Пастернаку як єврею —— у Німеччині було заборонено працювати і як художнику, і як викладачу.

Вимушений переїзд до Британії[ред. | ред. код]

Скориставшись тимчасовим дозволом на еміграцію з Німеччини, Леонід Пастернак з дружиною емігрували з нацистської Німеччини і прибули у Британію, де вже мешкали доньки Жозефіна та Лідія.

23 серпня 1939 року від чергового серцевого нападу померла дружина художника Розалі. Леонід Осипович, аби не бути самотнім у похилому віці, переїздить у Оксфорд, де мешкала на той час донька Лідія. Художник не припиняє працювати і в Оксфорді. До цього періоду належать «Композитор Йоган Себастьян Бах і король Фрідріх Гогенцолерн», «Композитор Мендельсон диригує „Мессією“ Генделя», «Письменник граф Лев Толстой за столом»[9] тощо.

Помер у Оксфорді 31 травня 1945 року.

Родина[ред. | ред. код]

Вибрані твори (неповний перелік)[ред. | ред. код]

«Енциклопедичний словник», обкладинка для видання 1910 р.
  • «Думи в хаті», 1886 р.[10]
  • «Читають листа з села», 1889 р.[10]
  • «Пані їде до рідних», 1890 р.[10]
  • «Муки творчості», 1893 р.[10]
  • «Ніч напередодні іспитів», 1895 р., Музей д'Орсе, Париж]]
  • замальовки російського письменника Лева Толстого
  • Малюнки до романа Л.Толстого «Війна і мир»
  • «Автопортрет», 1908 р.
  • «Історик В. О. Ключевський», 1909 р.
  • «Діти Леоніда Пастернака Борис, Жозефіна, Лідія, Олександр», 1914 р.
  • «Луїс Корінт», 1923 р.
  • «Енциклопедичний словник», обкладинка для видання 1910 р.
  • «Портрет співака Федора Шаляпіна», малюнок
  • «Композитор Олександр Скрябін», 1909 р., малюнок
  • «Філософ Лев Шестов», 1910 р., малюнок
  • «Еміль Верхарн», 1913 р., малюнок
  • «Портрет Рільке», малюнок
  • «Композитор Йоган Себастьян Бах і король Фрідріх Гогенцолерн»
  • «Композитор Мендельсон диригує „Мессією“ Генделя»
  • «Письменник граф Лев Толстой за столом»
  • «Пушкін і Арина Родіонівна»
  • «Портет старшого сина Бориса», малюнок, Третьяковська галерея

Пастелі й малюнки[ред. | ред. код]

Живопис[ред. | ред. код]

«Ніч напередодні іспитів», 1895 р., Музей д'Орсе, Париж

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #11873945X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. http://www.yivoencyclopedia.org/article.aspx/Pasternak_Leonid
  3. http://connection.ebscohost.com/c/articles/70051228/les-soci-t-s-secr-tes-de-lart-contemporain
  4. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  5. Leonid Osipovich Pasternak
  6. http://www.tretyakovgallerymagazine.com/node/2356
  7. http://www.moma.org/collection/works/77329
  8. Ex Libris, P. Ettinger
  9. а б в г д е http://7iskusstv.com/2011/Nomer10/Zaltsberg1.php
  10. а б в г Архівована копія. Архів оригіналу за 3 вересня 2017. Процитовано 11 жовтня 2015. 

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]