Перешкоджання здійсненню виборчого права

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Злочин (КК України)
Перешкоджання здійсненню виборчого права або права брати участь у референдумі, роботі виборчої комісії або комісії з референдуму чи діяльності офіційного спостерігача
Загальна характеристика
Номер розділу V
Злочин проти конституційних прав і свобод
людини і громадянина
Номер статті 157
Кримінальне покарання
види і термін покарань ч.1: обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк.
ч.2: обмеженням волі на строк від двох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.
ч.3: позбавленням волі на строк від трьох до семи років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від двох до трьох років.
ч.4: позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від двох до трьох років.


Перешкоджання здійсненню виборчого права або права брати участь у референдумі, роботі виборчої комісії або комісії з референдуму чи діяльності офіційного спостерігача — злочин проти виборчих прав громадян, передбачений статтею 157 Розділу V Кримінального кодексу України[1].

Частина 1 цієї статті передбачає відповідальність за:

  1. перешкоджання вільному здійсненню громадянином свого виборчого права,
  2. права брати участь у референдумі,
  3. перешкоджання діяльності:

при виконанні ними своїх повноважень,

поєднані з:

  1. підкупом,
  2. обманом,
  3. примушуванням,

а також:

ухилення члена виборчої комісії у роботі комісії без поважних причин. (В цьому полягає об'єктивна сторона злочину).

Перешкоджання тут — це активний вплив на волю особи з метою примусити її відмовитися від участі у виборах або змінити зміст свого волевиявлення. Така протидія може мати місце як під час голосування, так і в період всієї виборчої кампанії. Способи перешкоджання можуть бути різними — насильство, обман, погрози, підкуп та ін. Інший спосіб перешкоджання — це, наприклад, ненадання приміщення для зборів виборців або неповідомлення про зміну часу зустрічі з кандидатом, необґрунтована відмова депутату виступити на телебаченні зі своєю програмою тощо[2].

Безпосереднім об'єктом злочину є передбачене статтею 38 Конституції України право громадян брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраним до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Суб'єктивна сторона злочину — прямий умисел. Мотиви й мета можуть бути різними і на кваліфікацію не впливають.

Суб'єкт злочину — особа, яка досягла 16-ти років.

Кваліфіковані ознаки злочину передбачені частинами 2, 3, 4 статті 157:

  1. Діяння поєднані із застосуванням насильства, знищенням чи пошкодженням майна, погрозою застосування насильства або знищення чи пошкодження майна;
  2. Діяння, вчинені за попередньою змовою групою осіб або членом виборчої комісії чи іншою службовою особою з використанням свого службового становища;
  3. Втручання службової особи з використанням службового становища у здійснення виборчою комісією чи комісією з референдуму їх повноважень, установлених законом, вчинене шляхом незаконної вимоги чи вказівки з метою вплинути на рішення виборчої комісії чи комісії з референдуму.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Стаття 157 Кримінального кодексу України
  2. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник / М. І. Бажанов, Ю. В. Баулін, В. І. Борисов та ін.; За ред. проф. М. І. Бажанова, В. В. Сташиса, В. Я. Тація. — 2-е вид., перероб. і доп. — К.: Юрінком Інтер, 2005. — 544 с. — ISBN 966-667-159-Х. — С. 100–101. Архів оригіналу за 17 травня 2017. Процитовано 5 вересня 2019. 

Посилання[ред. | ред. код]